Закарпатські угорці залишаться сильними лише тоді, коли в освіті буде забезпечено все необхідне для передачі знань наступним поколінням – саме таку думку висловив міністр культури та інновацій Угорщини Балаж Ганко 21 вересня під час свого візиту до Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ у Берегові.
Під час урочистої зустрічі міністр передав понад 10 мільйонів форинтів, зібраних у рамках благодійного концерту рок-опери «Іштван король», який відбувся 21 серпня у місті Геделле (Угорщина). Головним патроном заходу виступив сам Балаж Ганко.
Зібрані кошти були офіційно передані директорці благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут» (KMF JA) Тинде Товт, яка повідомила, що ці ресурси буде спрямовано на підтримку тих закладів освіти, які наразі перебувають у найбільшій потребі.
«Ми – християнська угорська нація, заснована королем Іштваном, і сьогодні саме угорці на Закарпатті потребують нашої підтримки, найбільше матеріальної, духовної та моральної», – підкреслив міністр.
Ганко наголосив, що основою такої підтримки є освіта з угорською ідентичністю, яку інститут Ракоці реалізує через широку освітню мережу – від дитячих садків і шкіл до профтехосвіти та вищих навчальних закладів.
Зі слів міністра, інститут очікує отримання статусу університету вже в цьому навчальному році, що стане важливою віхою для всієї громади.
Навчальний рік 2025-2026 став рекордним для інституту. До закладу вступили 634 студенти, а загальна кількість студентів сягнула 1582 осіб.
Ільдіко Орос, президентка інституту та голова Закарпатської угорської педагогічної асоціації, зазначила, що навчальний рік розпочався краще, ніж очікувалося: понад тисячу дітей було зараховано до перших класів угорських шкіл у регіоні.
«Хоча багато хто вже змирився з тим, що угорська громада на Закарпатті зникає, статистика свідчить про зворотне. Наша спільнота життєздатна. З настанням миру очікуємо повернення ще більшої кількості людей додому», – зазначила І. Орос.
Вона подякувала уряду Угорщини, платникам податків, благодійним організаціям та всім, хто підтримує угорську освіту в Україні навіть у складні часи.
На завершення заходу ректор вишу Степан Черничко висловив вдячність Балажу Ганку, уряду Угорщини та всій угорській громаді за постійну підтримку: «Завдяки вашій допомозі ми можемо зберігати й розвивати систему угорської освіти на Закарпатті. Це важливо не лише для нашої громади, а й для всієї області».
Цей навчальний рік стане особливим не лише через рекордну кількість студентів, але й завдяки подвійному ювілею: 30 років із дня заснування інституту та 350 років із дня народження Ференца II Ракоці – видатного діяча угорської історії.
Саме в цей період інститут сподівається зробити важливий крок до офіційного визнання статусу.
Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) нещодавно висловило обурення з приводу того, що Державна прикордонна служба України та Служба безпеки України намагаються залякувати закарпатську угорську громаду шляхом тиску на її представників у пунктах пропуску на кордонах.
Чимало закарпатських угорців повідомили про те, що їх необґрунтовано затримують та піддають ретельним перевіркам під час перетину кордону, зокрема оглядають їхні телефони, читають особисті приватні розмови й листування. Ці випадки найчастіше стосуються державних службовців, працівників бюджетної сфери, представників органів місцевого самоврядування та журналістів угорської національності. Громадяни Угорщини також повідомляли про подібне поводження. Щоб з’ясувати це питання, голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У відповіді омбудсмен наголосив, що, згідно з Конституцією та відповідними законами України, відомство зобов’язане розглядати скарги, але не наділене правом перебирати на себе функції інших державних органів. Це означає, що Уповноважений не може порушувати кримінальну справу, однак зобов’язаний розглядати всі повідомлення про порушення та передавати їх компетентним органам.
Водночас зазначається, що, оскільки у зверненні немає інформації про конкретних осіб, стосовно яких було допущено перевищення службових повноважень, підстави для реагування за зверненням у межах компетенції Уповноваженого відсутні. Проте ми знаємо, що представники закарпатської угорської громади не відчувають, що можуть безпосередньо захистити свої права в такому високопоставленому відомстві. Саме тому вони звернулися до організації із захисту їхніх інтересів – Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС), яке зібрало скарги та повідомило про них до Києва.
На завершення листа омбудсмен зазначив, що кожен, хто вважає, що його права порушені, може подати скаргу до відповідних органів або звернутися безпосередньо до суду.
VV
[type] => post
[excerpt] => Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) нещодавно висловило обурення з приводу того, що Державна прикордонна служба України та Служба безпеки України намагаються залякувати закарпатську угорську громаду шляхом тиску на її представникі...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1757767680
[modified] => 1757767335
)
[title] => Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відповів на запит щодо утисків закарпатських угорців на кордоні
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=254088&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 253974
[uk] => 254088
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 253975
[image] => Array
(
[id] => 253975
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-scaled.jpg
[original_lng] => 574309
[original_w] => 2560
[original_h] => 1441
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-1024x577.jpg
[width] => 1024
[height] => 577
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-1536x865.jpg
[width] => 1536
[height] => 865
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-2048x1153.jpg
[width] => 2048
[height] => 1153
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/1000013423-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1441
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1133
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 253975
[_edit_lock] => 1757760191:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1757756888
[_oembed_71d120a99c7e0b89ec10aba965aeb2a7] =>
[_oembed_time_71d120a99c7e0b89ec10aba965aeb2a7] => 1757756888
[_algolia_sync] => 381572609001
[_oembed_8c98cef937fe1d83df087abfb9645619] =>
[_oembed_time_8c98cef937fe1d83df087abfb9645619] => 1763502392
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 13
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Новини дня
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 21600
[1] => 10292
[2] => 2528258
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закарпатські угорці
[1] => ТУКЗ-КМКС
[2] => Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
)
)
[2] => Array
(
[id] => 251626
[content] =>
Заходи з нагоди відзначення Дня Святого короля Іштвана закарпатські угорці розпочали в греко-католицькому храмі святого Іштвана в селі Чома – де зберігається реліквія першого угорського короля. Одним із головних місць проведення урочистостей Товариства угорської культури Закарпаття став Меморіальний парк у селі Чома, який вважають найвизначнішим місцем пам’яті краю.
Громадська організація закарпатських угорських аспірантів «Momentum Doctorandus» 25-27 квітня провела загальні збори та корпоративний тренінг у місті Балатонфюред. У рамках заходу учасники розглянули поточні питання організації, а також провели корпоратив.
Збори провела голова громадської організації Андрея Фазакаш. У своєму звіті про роботу за минулий період вона повідомила: «З 2022 року війна обмежує нашу діяльність. Незважаючи на це, позаду в нашої організації успішний рік. Зокрема, узагальнена нами інформація про умови вступу на навчання в Угорщині, яку переглянуло близько тисячі осіб. Щодо умов вступу на батьківщині, ми ще чекаємо остаточних вимог і ці дані будуть доступні з травня. Наша платформа під назвою «Закарпатський науковий банк даних» – найбільша в нашому краї. Ми також організували докторантські вечори, у рамках яких відбулося кілька презентацій. Крім того, ми провели корпоративний тренінг у місті Шіофок. Щодо планів, то у травні докторантський вечір відбудеться у Будапешті, а в Берегові – у травні».
Відтак про роботу платформи «Закарпатський науковий банк даних», яка функціонує з 2014 року за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена, поінформував заступник голови організації Норберт Бенце. Він також розповів про партнерів, завдяки яким сайт постійно оновлюється.
Після виступів відбулося переобрання керівництва організації. За результатами голосування головою громадської організації закарпатських угорських аспірантів «Momentum Doctorandus» обрали Аннамарію Лінц, заступником – Адама Даровці. Норберт Бенце, у свою чергу, залишатиметься заступником ще протягом двох років. Крім того, членами правління обрали Єву Чопак та Давіда Ґала, а також проголосували за прийняття нових членів в організацію.
Після офіційної частини відбулася спільна вечеря та обговорення майбутніх проєктів.
Наступного дня 13 членів організації взяли участь у марафоні навколо озера Балатон.
Прийнято законопроєкт, який може надати можливість отримати професійно-технічну освіту угорською мовою в Україні. Очікується, що це сприятиме соціальній та професійній інтеграції меншин та значно допоможе закарпатським угорцям зберегти свою мовну та культурну ідентичність.
Український парламент прийняв у першому читанні законопроєкт про професійно-технічну освіту, який може принести значні зміни для національних меншин, у тому числі для угорської громади Закарпаття. Він офіційно дозволить викладати угорською мовою в закладах професійно-технічної освіти в Україні, – пише Index.
Законопроєкт має на меті врегулювати мовні права національних меншин у сфері професійно-технічної освіти. Проєкт продовжить використовувати українську мову як основу в освітянських закладах, але за певних умов дозволить додатково використовувати офіційні мови ЄС, включаючи угорську, в закладах професійно-технічної освіти, йдеться у повідомленні.
Згідно з основними положеннями пропозиції, офіційні мови ЄС, в тому числі угорська, можуть використовуватися поряд з українською в групах учнів таких національностей. У групі професійно-технічного навчання мова меншини може використовуватися поряд з офіційною мовою, якщо цього потребуватиме щонайменше вісім учнів. Крім того, якщо навчання фінансується юридичними особами, навчання може здійснюватися повністю мовою меншини, з обов’язковим вивченням української мови як окремого предмета. Приватні навчальні заклади можуть вільно обирати офіційну мову держави – члена ЄС як мову навчання, зберігаючи при цьому викладання української мови.
Очікується, що це сприятиме соціальній та професійній інтеграції меншин і значно допоможе закарпатським угорцям зберегти свою мовну та культурну ідентичність.
Закарпатські угорці – серед ТОП-100 впливових людей краю у 2024-му. За спостереженнями авторів щорічного видання, представники угорської спільноти краю у часи випробувань поповнили список тих, хто став опорою для країни. Своїм здоров’ям, ба навіть життям, завдячує не одна сотня колишніх пацієнтів Єлизаветі Біров, екс-керівниці Закарпатської обласної дитячої лікарні. Професійні досягнення в амплуа лікаря та менеджера водночас – заслужено розташували пані Єлизавету в переліку найвпливовіших представників медичної спільноти краю.
Bene Cafe у Белфасті (Північна Ірландія) працює всього місяць, але вже має постійних клієнтів. Його відкрила родина Горватів із села Бене Берегівського району. Тут акцент – на солодощі та випічку, однак щодня тут подають різні страви української, угорської та ірландської кухні. Серед десертів – кілька видів тістечок, які закарпатці добре знають як шитимині. Але разом з тим є український борщ, галушки, угорський гуляш і всім добре відома піца та фокача.
Кітті Горват із закарпатського села Бене переїхала у Велику Британію ще сім років тому, її мама – Котолін Горват – після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Ідею відкрити невелике кафе родина мала уже давно. Проте, документи, реєстрація та оформлення дозволів на діяльність кафе у Північній Ірландії зайняло досить багато часу: Bene Cafe працює вже місяць, але фактично родина працювала над його відкриттям рік.
Кафе іменем рідного села назвали не випадково. Сім’я розповідає, що вибирали назву таку, аби легко вимовлялася для всіх національностей і всіма мовами. Крім того, врахували, що у Белфасті багато туристів з Італії («bene» на італійській значить «добре»), тому назва рідного села підійшла ідеально, – так у Белфасті з’явилося Bene Cafe.
«Поки що люди знайомляться з нами, заходять, їм цікаво, але трохи незвично. Бо такого у Белфасті не знайти, ми перші у цьому. У нас і випічка, і обіди. Страви для місцевих незвичні, але щодня у меню є щось добре знайоме ірландцям та британцям. Раніше угорці у місті вже пробували відкривати кафе кілька років тому, але дуже швидко закрилися, тому що вони орієнтувалися і розраховували лише на клієнтів-угорців. А ми – і для угорців, і для українців, і для британців та ірландців теж. Тому різні страви у нас», – розповідає Кітті Горват.
Власники Bene Cafe розповідають, що підбирали меню для кафе так, аби тут були страви, які подобаються місцевим. Кажуть, ірландці та британці полюбляють сендвічі, дріжджову випічку, маленькі піци та булочки з корицею. Угорці – гуляш, українці – борщ та галушки. Але клієнти полюбляють також куштувати зовсім нові для себе страви та шукати улюблене серед раніше незнайомого на смак.
«Стараємося на різні смаки готувати тут, щоб усім подобалося і кожен міг знайти щось смачненьке для себе. Думаємо, що приживемося тут. Ну і зробили акцент на випічку та солодощі. Десертів таких, яку нас, ми тут не бачили ніде. Тому подумали, що цей маленький сегмент ринку ми зможемо освоїти. І я, і мама непогано випікаємо, любимо цю справу. Тому, сподіваємося, справа потрохи піде», – каже Кітті.
Із добре знайомих для закарпатців тістечок у Bene Cafe є шомлої-галушки, а також «Медовик», «Баунті», «Мелінда», «Ескімо». Асортимент – дійсно великий. Найбільше страв і випічки родина готує саме на кінець тижня: ближче до вихідних українці та угорці мають час прийти у кафе на щось смачненьке. Зазвичай, у п’ятницю та суботу у Bene Cafe можна скуштувати 8-10 видів солодощів, печива.
«Місцеві дуже люблять випічку з корицею. Бо це добре знайомі для них солодощі, тут їх багато де можна купити, вони їх добре знають, полюбляють. Але, разом із тим, дивляться на наші закарпатські солодощі. Вони виглядають красиво, апетитно. Спочатку вибирають лише на вигляд – просто хочуть спробувати. Потім щоразу пробують щось новеньке. Є такі клієнти, які приходять кілька разів на тиждень, беруть щоразу і своє улюблене тістечко і щось нове для себе куштують. Надіюся, пройдуться скоро по всьому асортименту», – каже Кітті Горват.
«Є сміливі місцеві, які куштують закарпатські, угорські, українські страви. Треба розуміти, що люди, які тут живуть, дуже консервативні. Вони дуже цінують свої звичаї, люблять свої страви, прив’язані до цього. Але є такі місцеві, які спробують, потім приводять своїх друзів-знайомих і теж куштують.
Тут недалеко від нас є швейне ательє. Там шиють чоловічий одяг, костюми. Там працює четверо братів. Вони всі до нас приходять і завжди питають, що ми сьогодні приготували із угорської кухні, завжди пропонуємо і їм дуже подобається. Сьогодні галушки пробували з м’ясом. Вчора борщ брали, позавчора гуляш, перед тим – суп з фрикадельками. Помаленьку справа, думаю, піде. З цього ми не розбагатіємо, але думаю, що краще на себе працювати»,– каже Кітті Горват.
Серед клієнтів Bene Cafe є українці та угорці, які працюють неподалік у Белфасті і кожного ранку приходять на каву з печивом, а потім – пообідати або на борщ. «Є вже постійні клієнти, а є і ті, що здалека приїжджають аби скуштувати цю випічку. Чи за борщем скучили», – додає жінка.
Родина Горватів тримає зв’язок з Україною – і зі знайомими із села Бене, і із родичами з Ужгородського району. «Новини читаємо, як і всі, переживаємо, бо вдома – війна. Завжди раді бачити у кафе земляків. Це дуже приємно», – каже сім’я.
25 травня 2024 року організація закарпатських угорських докторантів Momentum Doctorandus провела чергові річні загальні збори. Захід відбувся на базі готелю Azúr в угорському місті Шіофок у змішаному форматі, тобто кілька учасників долучилися до події онлайн.
Першою присутніх привітала очільниця організації Андрея Фазекаш. Вона зокрема наголосила, що через війну життя організації було не багатим на заходи, але все ж і не бездієвим. У своєму звіті голова повідомила, що інформаційний довідник, складений організацією, який стосується відомостей про можливості подальшого навчання в Україні та в Угорщині, користується популярністю серед зацікавлених студентів. Вона також наголосила, що на сайті організації розміщена актуальна та корисна інформація про умови вступу. Крім того, вона повідомила про докторантські вечори, які відбулися минулого року. Традиційно ці заходи провели у Берегові та Будапешті. Наприкінці доповіді вона згадала про партнерів та організації, з якими вони співпрацюють. Учасники загальних зборів одноголосно схвалили звіт голови.
Відповідно до наступного пункту порядку денного зустрічі, заступник голови організації Норберт Бенце розповів про Закарпатський науковий банк даних. Ця ініціатива була започаткована у 2014 році і наразі вважається найбільшою науковою базою даних на Закарпатті. Минулого року на сайт була додана відповідна вкладка, завдяки якій інтерфейс став доступним для редагування зареєстрованими користувачами. Мета платформи – зібрати інформацію про наукову діяльність якомога більшої кількості закарпатських дослідників. За минулий період на інтерфейсі зареєструвалося понад 50 людей. Завантажені дані перевіряють та піддаються адміністративному розгляду. «Зараз у Закарпатському науковому банку даних знаходиться понад 1000 статей, 600 книг, близько 70 дисертацій. Маємо у планах створити можливість для студентів консультуватися з докторантами та дослідниками на платформі, а також розширити наукові матеріали у співпраці з партнерськими дослідницькими інститутами», – повідомив Норберт Бенце.
У рамках загальних зборів було також прийнято заявки на членство двох нових кандидатів. Наприкінці заходу Андрея Фазекаш подякувала правлінню за проведену роботу, підкреслила, що вони з упевненістю дивляться в майбутнє, і висловила сподівання, що надалі заходи вдасться проводити за особистої присутності всіх членів організації.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) та Закарпатська угорська туристична рада 14 травня організували для школярів на території меморіального парку села Чома цілоденний захід на тему «Згадуючи своїх предків».
Від імені організаторів присутніх привітав голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. Він зокрема розповів про історію створення меморіального парку, центру для відвідувачів, відкритого в 2020 році, про контактний зоопарк на території закладу, а також можливості кінного центру, будівництво якого триває. Андраш Мештер також зазначив, що на території Закарпаття є чимало місць, де було знайдено багато артефактів часів віднайдення угорцями Батьківщини, з яких угорські могили, виявлені в селі Чома на Берегівщині, – одне з найважливіших місць пам’яті. Перші розкопки на околиці села розпочалися ще 130 років тому, після того, як тут було виявлені сліди місця поселення давніх угорців часів «віднайдення батьківщини». Приблизно через сто років археологи розкопали могили угорської громади, що захищала кордони з 10-го століття, та сліди тогочасного поселення, що є чітким доказом того, що деякі з угорців не рушили далі після переходу через Карпати, а оселилися в цьому краї. Тож те, що угорці присутні на цій території вже більше 1100 років, – це факт.
У 1996 році з ініціативи ТУКЗ-КМКС у північній частині понад тисячолітнього кладовища було створено меморіальний парк. Розташований тут центр для відвідувачів разом із меморіальним парком знайомить гостей з археологічними знахідками цвинтаря часів віднайдення угорцями батьківщини. Центр для відвідувачів оформив історик-краєзнавець Барнабаш Кейс. Тут можна побачити місце поховання, розрізану навпіл юрту, угорські прапори з різних часів, знаряддя праці, зброю, угорські народні вбрання різних епох. На другому поверсі центру відвідувачі можуть ознайомитися зі способом життя угорців 10-го століття, а в мансардному приміщенні – з місцевими пам’ятками часів короля Арпада.
Присутніх на події привітав і голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «Це наша батьківщина. Тут жили наші предки, вони оселилися в цьому краї, і ми зберігаємо свою угорську ідентичність донині, і завдяки таким місцям, як меморіальний парк села Чома, сподіваємося, що так буде ще дуже довго», – підкреслив він.
Відтак школярі із сіл Чома, Геча, Бодалово, Мужієво та Бене почергово взяли участь в екскурсії, в рамках якої із виставкою, яка складається з багатьох елементів, знайомила етнограф, викладачка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Маргіта Кейс, запросивши дітей долучитися до віртуальної подорожі. Краєзнавиця розповідла дітям про спосіб життя давніх угорців, їхній одяг, віру, а також показала експоновану в центрі юрту та представлені в ній знаряддя. У рамках презентації «Побут та вірування давніх угорців» школярі в інтерактивній формі згадували легенди про походження угорців – оповіді про птаха Турула, про чудодійного оленя, про ріг Легела, а також героїчні легенди про Дерево життя.
Тим часом у менших залах тривали майстер-класи з рукоділля, де діти мали можливість займатися плетінням із бісеру, валянням, познайомитися із ткацтвом. А на подвір’ї із давніми знаряддями, які угорці використовували в битвах, школярів знайомив студент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Бенце Чурман. Усі гості відвідали також контактний зоопарк, де мали можливість погладити поні, ягнят, побачити гусей та мангалиць. На завершення заходу дітей частували бограч-гуляшем та свіжоспеченими фанками.
Захід, який має на меті знайомити з історією давніх угорців, корінням народу, що живе в серці Європи, планують проводити і надалі.
Зняття угорських прапорів та вивісок, звільнення керівників установ… – ці події останніх днів викликали неабияке обурення угорської громади Закарпаття. На додаток до всього цього після перевірка шкіл Уповноваженим із захисту державної мови критиці піддано школи в угорськомовних селах, відтак, і освіта угорською мовою.
Наприкінці 2022 року в школах Берегівського району була проведена перевірка від Уповноваженого із захисту державної мови. Згодом Тарас Кремінь на своїй сторінці у Facebook повідомив, що за результатами перевірки «виявили певні недоліки та порушення чинного законодавства».
За його словами, у 37-ми зі 108 шкіл Берегівського району не утворено жодного класу, в яких навчання відбувалося б лише державною мовою.
«Зауважимо, що чинним законодавством не передбачено функціонування закладів освіти з навчанням мовою національної меншини. Натомість закон вимагає створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою. При цьому в таких класах обсяг навчального часу предметів, що вивчаються державною мовою, має поступово збільшуватися від 20% у 5-му класі до 60% у старшій школі», – йдеться на сторінці мовного омбудсмена.
Відповідно до суперечливої статті 7 Закону про освіту, прийнятого восени 2017 року, представники національних меншин мають можливість навчатися рідною мовою лише в дитячих садочках та початкових класах. Перехідний період тривав до 2023 року, тож на початку 2022/2023 року в угорськомовних школах нашої області у п’ятикласників почала збільшуватися кількість уроків, які викладаються державною мовою.
Окрім того, мовний омбудсмен зауважив, що офіційні повні назви чотирьох шкіл Берегівського району (у селах Попово, Рафайново, Шом та Запсонь) містять слова «з угорською мовою навчання».
Відповідно до нового закону про освіту в країні функціонують україномовні школи, гімназії та ліцеї, в яких навчання може проводитися і мовою національних меншин. У навчальних програмах і планах заклади повинні зазначати мову, якою викладається певний предмет, і, на думку мовного омбудсмена, неприйнятно, що в класах предмети викладаються одночасно двома мовами: 70% угорською, 30% – українською.
Уповноважений із захисту державної мови заявив, що тримає це питання під контролем, складено відповідний акт із рекомендаціями усунути виявлені недоліки, який надіслано на адресу Берегівської районної державної адміністрації та скеровано до Міністерство освіти і науки України.
Сумно, але факт, що з набуттям чинності нового закону угорськомовні школи в старому вигляді припинили своє існування.
Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство та організації із захисту інтересів угорської громади області з моменту оприлюднення згаданого закону намагалися розпочати діалог із Міністерством освіти, неодноразово наголошуючи на необхідності внесення змін до програми навчання українською мовою, оскільки для угорськомовних дітей це іноземна мова, і викладати її учням потрібно відповідно. Відповіді вони не отримали.
– Усе це особливо боляче в нинішній ситуації, – відзначає угорська громада Закарпаття. – Адже ми всі хочемо, щоб наші діти мали право навчатися материнською мовою, щоб наші онуки сміливо проявляли свою угорську ідентичність тут, на Закарпатті, і могли казати, що навчаються угорською мовою.
