Поховання осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, здійснюється безкоштовно.
Верховна Рада 23 жовтня ухвалила закон щодо врегулювання питання перепоховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також регулює фінансові аспекти цих процесів.
Згідно з документом, поховання осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, таких як Герої України, нагороджені орденами Золота Зірка, Богдана Хмельницького, княгині Ольги та За мужність, а також учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, здійснюється безкоштовно для родичів або осіб, які беруть на себе відповідальність за поховання. Витрати на поховання таких осіб покриваються з державного бюджету.
Перепоховання останків може бути здійснено в особливих випадках на підставі рішення органів місцевого самоврядування. Перепоховання відбувається за рахунок осіб, які ініціюють цей процес, за винятком випадків, коли перепоховання стосується осіб, що захищали незалежність та територіальну цілісність України – для таких осіб витрати покриваються з джерел, передбачених для поховання героїв.
Також закон встановлює вимоги до перепоховання останків загиблих воїнів, які були поховані в братських та одиночних могилах. Зокрема, вимагається дотримання стандартів охорони культурної спадщини та увічнення пам’яті загиблих героїв.
Передбачено можливість створення родинного поховання для кількох осіб безкоштовно, якщо таке бажання висловить один з родичів, що відповідатиме за організацію поховання.
Закон обмежує доступ до ШІ для дітей віком до 14 років згодою батьків. Також закон вводить міжгалузеві правила у роботі ШІ.
В Італії парламент схвалив новий закон про штучний інтелект. Італія стала першою країноюЄС, яка прийняла комплексні правила регулювання ШІ, що відповідають Закону ЄС про штучний інтелект. Про це повідомляє Reuters.
Закон встановлює такі основні принципи, як орієнтованість на людину, прозорість і безпека використання штучного інтелекту, а також наголошує на важливості інновацій, кібербезпеки та захисту приватного життя.
Також закон вводить міжгалузеві правила, що охоплюють охорону здоров’я, працю, державне управління, правосуддя, освіту та спорт, вимагаючи простежуваності та людського контролю за рішеннями ШІ.
Крім того, він обмежує доступ до ШІ для дітей віком до 14 років згодою батьків.
„Цей (закон) повертає інновації в сферу суспільних інтересів, спрямовуючи ШІ на зростання, права та повний захист громадян”, – заявив заступник міністра з питань цифрової трансформації Алессіо Бутті.
Уряд призначив Агентство цифрової Італії та Національне агентство з кібербезпеки національними органами з питань розвитку ШІ, тоді як наглядові органи, включно із банком Італії та регулятором ринку Consob, зберігають свої повноваження.
Нові кримінальні положення спрямовані на незаконне поширення контенту, створеного за допомогою ШІ, такого як діпфейки, що карається позбавленням волі на строк від одного до п’яти років, якщо це завдає шкоди.
Незаконне використання ШІ також призведе до більш суворих покарань за такі злочини, як крадіжка особистих даних та шахрайство.
Закон дозволяє виділити до 1 млрд євро з державного венчурного фонду для інвестицій у акціонерний капітал малих і середніх підприємств та великих компаній, що працюють у сферах ШІ, кібербезпеки, квантових технологій та телекомунікацій.
Більшість поляків заявляють про свою підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького заветувати законопроєкт про допомогу громадянам України.
Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet, пише „Європейська правда”.
Респондентам поставили запитання: „Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант „не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето отримало найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Детальні результати також показують, що рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), рідше – з міст понад 500 тисяч жителів (55,5%).
Президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися виключно українцям, які працевлаштовуються в Польщі.
Заветований проєкт також містив багато інших ключових питань. Йдеться, перш за все, про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.
Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня цього року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.
Разом із вето президент Кароль Навроцький вніс до Сейму власний законопроєкт про допомогу громадянам України. Проєкт був направлений на громадські консультації.
Однак уряд оголосив, що представить свою версію цих положень.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4540-IX, який вносить зміни до чинного закону „Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на закон №4540-IX та заяву міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
Документ розширює перелік осіб, які визнаються депортованими, включаючи українців, насильно переселених з територій, що входили до складу Польщі у 1944–1951 роках.
Зокрема, йдеться про автохтонне українське населення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини, яке постраждало внаслідок домовленостей між СРСР і Польською Народною Республікою.
Сибіга наголосив, що це – „гідний крок, який повертає історичну справедливість щодо цього жахливого злочину”.
За його словами, держава надаватиме допомогу як живим депортованим, так і їхнім нащадкам.
„Це також стосується правонаступниці СРСР – РФ, яка й сьогодні щоденно вбиває та викрадає наших громадян. Цей закон чітко визначає термінологію, обставини подій та правові наслідки цього злочину.”, – заявив він.
Особи, які були переселені примусово, та їхні нащадки офіційно визнаються депортованими.
Україна визнає такі дії незаконними та злочинними актами радянського та польського тоталітарних режимів. Відповідна норма закріплена в оновленій редакції закону.
Депортованим особам або їх спадкоємцям по можливості буде повернуто вилучене майно (житлові будинки, інше нерухоме майно). Якщо це неможливо – буде надано грошову компенсацію вартості.
Заяви на компенсацію потрібно подати впродовж трьох років із моменту отримання статусу депортованого.
Виплати відбуватимуться поетапно протягом п’яти років, з обов’язковим першим траншем не менше 20% суми.
Якщо депортована особа померла після прийняття рішення – компенсація надається її спадкоємцям.
Депортованим особам, які нині мешкають у сільській місцевості, гарантується безоплатна передача у власність земельних паїв за рахунок держзапасу або резервного фонду.
У разі смерті особи – виплата переходить до дружини/чоловіка або дітей. Умови та розміри допомоги має затвердити Кабмін.
Верховна Рада зняла з порядку денного резонансний законопроєкт №10311 щодо права на застосування сили для військових Національної гвардії, у якому, зокрема, йдеться про використання вогнепальної зброї та сльозогінного газу проти цивільних.
Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко та Ярослав Железняк, а також голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
За словами активіста, з порядку денного законопроєкт №10311 зняли на цей пленарний тиждень (24-30 березня).
Железняк каже, що з документом «справді є проблема»: «У конспірологію тут не вірю. Відверто, всі нормально розуміли, що [законопроєкт] треба доопрацювати».
Кілька днів тому правоохоронний комітет Верховної Ради затвердив цей законопроєкт. Тоді у «Центрі протидії корупції» заявляли, що деякі положення документа «дуже нагадують так звані закони 16 січня» 2014 року — пакет законів, які з порушенням процедури ухвалила Верховна Рада під час Революції гідності. Ці закони надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту.
Водночас у Міністерстві внутрішніх справ пояснювали, що законопроєкт повинен привести норми Закону України «Про Національну гвардію України» у відповідність до інших наявних правових норм.
Там казали, що нацгвардійці й раніше мали право застосовувати гумові кийки, електрошокери та засоби примусової зупинки транспорту. Це було передбачено постановою Кабміну ще від 2017 року.
Проте нинішній законопроєкт вказує, що такі дії з боку Нацгвардії є крайніми заходами в чітко визначених межах і способах, а також містить норми щодо обов’язку попередження наміру про їхнє застосування.
[type] => post
[excerpt] => Верховна Рада зняла з порядку денного резонансний законопроєкт №10311 щодо права на застосування сили для військових Національної гвардії, у якому, зокрема, йдеться про використання вогнепальної зброї та сльозогінного газу проти цивільних.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1742892300
[modified] => 1742854511
)
[title] => Законопроєкт про розширення прав Нацгвардії, який занепокоїв активістів, зняли з порядку денного Ради
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=236498&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 236574
[uk] => 236498
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 236499
[image] => Array
(
[id] => 236499
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5.webp
[original_lng] => 211676
[original_w] => 1312
[original_h] => 738
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nuivkn-c16x9x50px50p-0751c3e02eef5bee66026b7222aa71c5.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1742847312:2
[_thumbnail_id] => 236499
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 1837
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508519381000
[_oembed_aff97ebdc680b666dbd1078db165260d] =>
[_oembed_time_aff97ebdc680b666dbd1078db165260d] => 1746716002
[_oembed_077af1f77155465827e8f5234475ba45] =>
[_oembed_time_077af1f77155465827e8f5234475ba45] => 1751065102
[_oembed_d2c7148a3da110ad067983b5b62c0e10] =>
[_oembed_time_d2c7148a3da110ad067983b5b62c0e10] => 1758219607
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 101
[1] => 4469
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Закон
[1] => Нацгвардія
)
)
[5] => Array
(
[id] => 221123
[content] =>
Так званий „закон про дрова” підірвав українські соціальні мережі та став об’єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення, пише РБК-Україна.
„Закон про дрова”. Що відомо
Верховна Рада ухвалила документ під номером 9665 ще 10 жовтня 2024 року. І вже кілька тижнів законопроект чекає на підпис президента.
Зазначимо, в Україні передбачено різні види покарань у сфері незаконної вирубки, заготівлі, перевезення та торгівлі деревиною. Проте автори нового закону вважають, що їх недостатньо.
Як йдеться у пояснювальній записці, з наближенням національного законодавства до європейського Україна має взяти низку зобов’язань. Від контролю за закупівлею деревини на експорт до заходів, спрямованих проти вирубки лісів.
Нинішні заходи передбачають штрафи та навіть тюремні строки, але складні на практиці. І порівняно з масштабами проблеми кількість реальних вироків мізерно мала.
Є протиріччя ст. 246 Кримінального кодексу. Незважаючи на те, що в назві згадується незаконну вирубку лісу, предметом порушення є не ліс, а дерева та чагарники. Також виникає феномен, коли кваліфікація залежить немає від факту самої вирубки, а від місця. По суті вирубка в парках не розцінюється як злочин проти навколишнього середовища.
Крім того, за діючою редакцією, відсутності документів на деревину недостатньо, щоб притягнути до відповідальності. За це карають у поодиноких випадках, коли порушників затримують на місці чи біля вирубки.
Новий закон пропонує посилити відповідальність, підняти штрафи та ввести тюремні строки, а також розмежувати дії, пов’язані з вирубкою, перевезенням та зберіганням.
Штрафи та тюремні строки: яким буде покарання
У новій редакції ст. 246 Кримінального кодексу передбачає, що:
незаконне вирубування дерев (суттєва шкода) карається штрафом від 34 000 до 85 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі до 3 років)
повторні дії або групою осіб – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)
незаконна вирубка у парках та заповідниках – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)
перераховані вище дії з тяжкими наслідками – штрафом від 255 000 до 425 000 гривень (або позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)
незаконне вирубування в умовах військоввоєнного стану – позбавленням волі на строк від 7 до 10 років
Суттєвою шкодою вважається така, що перевищує 340 гривень. Тяжкими наслідками – понад 1020 гривень (або спричинили загибель людей, об’єктів тваринного/рослинного світу).
Також з’явилася ст. 246-1, згідно з якою перевезення, зберігання та продаж деревини без документів (про походження) карається:
у значному розмірі – штрафом від 34 000 до 51 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк до 3 років)
повторні дії, групою осіб або у великому розмірі – штрафом від 170 000 до 425 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)
Під значним розміром розуміють вартість деревини понад 340 гривень. Під великим – понад 1020 гривень.
Фактично найбільше українців обурила стаття про великі штрафи та позбавлення волі за зберігання дров без належних документів. Оскільки власники повинні мати на них чеки, квитанції, накладні тощо.
Зазначимо, багато ЗМІ також писали про те, що штрафувати можуть навіть за один кубометр дров без документів. Ця норма була у проекті закону, але її немає у фінальній версії, підписаній спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Як реагують українці
Критики закону вважають, що слово „зберігання” безпосередньо стосується звичайних українців, хто заготовляє дрова на зиму, а не лише „чорних лісорубів” та перекупників. Одним із перших, хто про це почав говорити, був адвокат із Чернігова Олексій Кінебас.
За його словами, нова стаття передбачає або адміністративну, або кримінальну відповідальність просто за зберігання, перевезення чи збут.
„Наприклад, двоє людей, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від 5 до 7 років”, – заявив він у коментарі „Суспільному”.
Причому відповідальність настає, навіть якщо без дозволу забрати деревину з узбіччя на дорозі. Тобто на стовбур, дерево та пень треба мати документи. Інакше буде штраф, навіть якщо вартість дров менша за 30 000 гривень. Таким чином майже всі жителі сільської місцевості можуть стати потенційними порушниками, вважає Кінебас.
Якщо шкода від вирубки суттєва, загрожує від 34 000 гривень штрафу до 5 років позбавлення волі. Якщо з тяжкими наслідками в умовах воєнного стану, покарання ще суворіше. „Такі люди отримають від семи до 10 років. Наприклад, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум”, – додав адвокат.
На великі штрафи та порівняння з покаранням за вбивство миттєво відреагували соцмережі.
[type] => post
[excerpt] => Так званий "закон про дрова" підірвав українські соціальні мережі та став об'єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення, пише РБК-Україна.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1730839920
[modified] => 1730837913
)
[title] => В Україні підготували закон про дрова — що відомо
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221123&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221117
[uk] => 221123
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 221118
[image] => Array
(
[id] => 221118
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[original_lng] => 96570
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/tuzifa-fakitermeles.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2271
[_thumbnail_id] => 221118
[_edit_lock] => 1730830713:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_8f03516a43d54f7837382d7812bd1ba4] =>
[_oembed_time_8f03516a43d54f7837382d7812bd1ba4] => 1730832726
[_algolia_sync] => 508487716000
[_oembed_ffcb46dbd1e6746e80a3fb098663d914] =>
[_oembed_time_ffcb46dbd1e6746e80a3fb098663d914] => 1752675980
[_oembed_d6cfe1424edb6303072c272170bed14a] =>
[_oembed_time_d6cfe1424edb6303072c272170bed14a] => 1753902110
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 13
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 19482
[1] => 101
[2] => 1041
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дрова
[1] => Закон
[2] => штраф
)
)
[6] => Array
(
[id] => 216928
[content] =>
Якщо собаки поза межами дому/двору заподіють комусь тілесні ушкодження, кримінальну відповідальність понесе власник тварини.
Таку постанову виніс Касаційний кримінальний суд (ККС) Верховного Суду, пише УП.Життя.
Таке рішення ухвалили у справі проти киянина, який тримав розплідник собак сторожової породи. Ворота будинку були електричними, а тварини перебували на самовигулі.
Однак через перебої електроенергії собаки вийшли на вулицю й напали на потерпілу. Вони вкусили її щонайменше 51 раз, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Однак сторона захисту (адвокати власника псів) стверджувала: оскільки собаки перебували поза межами домоволодіння без нагляду власників, то вони вважаються безпритульними.
На думку захисту, потерпіла мала обрати інший шлях, коли побачила зграю собак.
Однак ККС не взяв до уваги цих аргументів захисту. Судді наголосили, що саме засуджений є власником розплідника, де утримувалися і були зареєстрованими собаки.
В результаті суд вирішив, що цей чоловік має нести відповідальність за заподіяні тілесні ушкодження, бо саме він допустив грубу недбалість у догляді за тваринами.
Крім того, суд не встановив, що потерпіла здійснювала якісь агресивні дії, які свідчили б про її попередній напад на собак.
Зазначається, що італійські депутати схвалили створення комітету, який має розробити проекти законів про лікування насильницьких сексуальних злочинців препаратами, що блокують андрогени, пише LB.ua.
При цьому лікування має бути “консенсусним, оборотним і з метою зниження ризику повторного злочину”.
Згідно з пропозиціями, засуджені за сексуальні злочини можуть отримати умовний термін в обмін на проходження гормонального блокатору.
Водночас опозиція назвала ці пропозиції “екстремістськими” та “такими, що порушують гуманність і справедливість”. Зокрема, Симона Бонафе з опозиційної лівоцентристської Демократичної партії заявила, що пропозиція Ліги є “неконституційною… підриває основу нашої правової системи, яка століттями подолала використання тілесних покарань”.
Також альянс зелених і лівих розкритикував “нескінченне покликання Ліги до репресій”, а Енріко Боргі з центристської партії Italia Viva написав: “Що далі? Дьоготь і пір’я чи мотузка і мило?”
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який повертає відстрочку від мобілізації для неповнорідних братів та сестер українців, які загинули на фронті або зникли безвісти. Раніше цю норму прибрали з закону про мобілізацію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт №11391.
Закон повертає відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, чиї близькі родичі, зокрема „рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра”, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях під час дії воєнного стану.
До квітня в попередній редакції ст. 23 закону про мобілізацію зазначалося, що „не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях”.
Проте подальшими змінами до цієї статті слово „неповнорідний” було вилучене.
На практиці це означало, що якщо жінка має від різних чоловіків двох синів, то вони обидва могли бути мобілізовані. Натомість державою гарантовано, що з двох рідних братів у такій самій ситуації один з них має право на відстрочку.
Родини загиблих, у кого склалася така ситуація, закликали повернути попереднє формулювання ст. 23 у пункті про тих, хто не підлягає мобілізації, „рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра”.
[type] => post
[excerpt] => Президент Володимир Зеленський підписав закон, який повертає відстрочку від мобілізації для неповнорідних братів та сестер українців, які загинули на фронті або зникли безвісти. Раніше цю норму прибрали з закону про мобілізацію.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1726162800
[modified] => 1726160503
)
[title] => Мобілізацію для братів та сестер загиблих на фронті скасували: Зеленський підписав закон
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=214459&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 214444
[uk] => 214459
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 209261
[image] => Array
(
[id] => 209261
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1.jpg
[original_lng] => 33211
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/mozgositas-katonak-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2455
[_thumbnail_id] => 209261
[_edit_lock] => 1726150883:3
[_oembed_de248955439e9b20939a8375cb24256b] => {{unknown}}
[_edit_last] => 3
[_oembed_09f3b75ba2032c76ce1a073c9be59720] =>
[_oembed_time_09f3b75ba2032c76ce1a073c9be59720] => 1730738928
[_oembed_892c032bea112149e3f2bef906311a07] =>
[_oembed_time_892c032bea112149e3f2bef906311a07] => 1731856454
[_oembed_f31e9e43901b65ebf2f8e4bf5faf286c] =>
[_oembed_time_f31e9e43901b65ebf2f8e4bf5faf286c] => 1732283958
[_oembed_52715666d4567188b5b6bb0bc5050cc1] =>
[_oembed_time_52715666d4567188b5b6bb0bc5050cc1] => 1732722173
[_oembed_035f0ef17822cb4a09f8dfe8f0796c03] =>
[_oembed_time_035f0ef17822cb4a09f8dfe8f0796c03] => 1740855943
[_algolia_sync] => 508473548000
[_oembed_effaca367031ea68e3fad36cae7ea66a] =>
У штаті Луїзіана, США, вивішувати десять заповідей у державних навчальних закладах зобов’язує нещодавно схвалений закон, який днями підписав губернатор.
«Той, хто прагне поважати верховенство права, повинен починати з першого законодавця, тобто Мойсея», – ідеться в обґрунтуванні республіканця Джефа Ландрі. Згідно з текстом закону, десять заповідей мають бути вивішені на видному місці, викладені розбірливим шрифтом в аудиторіях усіх 12 класів державних шкіл та державних університетів.
Противники такого рішення збираються оскаржити його конституційність у суді, а прихильники звернули увагу на те, що десять заповідей – це не лише релігійний документ, але й історичний.
Голова управління юстиції, генеральний прокурор Луїзіани Ліз Меррілл в інтерв’ю ЗМІ назвала одним із основних завдань законодавства повернення дітей до традицій, які заклали основу для існування Сполучених Штатів.
Луїзіана стала першим федеральним штатом у США, де перелік десяти заповідей є обов’язковою частиною оформлення класів. Подібні ініціативи наразі обговорюються в штатах Техас, Оклахома та Юта.
The DoD’s delivery of non-mission capable items to Taiwan inhibits the DoD’s ability to achieve its security cooperation goals and risks degrading Taiwan’s confidence in the United States. Read our report here: https://t.co/pbWEVzN3Ojpic.twitter.com/ycJikyJ99h
Nicknamed 'Clover', this skyscraping sunflower was grown by Alex Babich (USA, b. Ukraine) – a landscape gardener, seed seller and outdoor gear designer – along with some green-fingered support from his family.
🌻 Ukrainian-born landscaper Alex Babich from Indiana set a Guinness World Record by growing the world’s tallest sunflower at 10.9 meters—73 cm higher than the previous record, Guinness World Records reports. pic.twitter.com/EZ9sO4UYuE
