Після стрілянини в Києві міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив про необхідність перегляду підходів до цивільної зброї і анонсував підготовку законопроєкту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис Клименка в Telegram.
“Психічний стан нападника явно був нестабільний. Яким чином він отримав необхідні медичні довідки для продовження дозволу на зброю – потрібно неодмінно дослідити. Це буде зроблено в межах розслідування”, – зазначив він.
За словами міністра, в Україні варто розглянути можливість надання громадянам права на збройний самозахист, включно з короткоствольною вогнепальною зброєю.
“Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист”, – підкреслив Клименко.
Він підкреслив, що це питання особливо актуальне з огляду на досвід початку повномасштабного вторгнення, коли цивільним видавали зброю для національного спротиву.
Йдеться про законопроєкт №5708 від 25.06.2021, який Верховна Рада вже схвалила у першому читанні напередодні повномасштабного вторгнення, але так і не винесла на остаточне голосування. Тепер його планують доопрацювати і повернути до розгляду.
Водночас міністр наголосив, що масових перевірок власників зброї проводити не планують.
“Наше завдання – зробити висновки і посилити систему там, де це потрібно. Саме над цим зараз і працюємо”, – підсумував Клименко.
У мережі шириться критика через нібито зниження шлюбного віку в Україні до 14 років. У Верховній Раді відреагували на скандал і пояснили, як змінять проект нового Цивільного кодексу.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука у Facebook.
Спікер парламенту поділився, що у мережі шириться критика “положення однієї зі статей проекту закону щодо нібито зниження шлюбного віку до 14 років”.
Йдеться про проект нового Цивільного кодексу України, який найближчим часом можуть винести на розгляд ВРУ.
“Почну з того, що це не відповідає дійсності. У проекті закону передбачено норму, згідно з якою у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, виключно за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу”, – повідомив Стефанчук.
Він зауважив, що така норма “точно не має спонукального характеру” – “аби укладали шлюб з 14 років”.
“Вона є захисною – щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень”, – розповів політик.
Перше, за його словами, – це факт:
або народження дитини в особи, яка досягла 14 років;
або її вагітності.
Друге – наявність рішення суду.
“Саме це, на думку авторів проекту, мало б забезпечити те, що в світі називають урахуванням найкращих інтересів дитини: аби новонароджена дитина, незалежно від обставин, яких вона не створювала, мала шанс вирости у повноцінній, люблячій сім’ї, а не залишитися без батька чи матері”, – наголосив Стефанчук.
Він додав, що “юридичні аргументи тут – однозначні”.
“Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення – за результатами дискусій – вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині”, – повідомив очільник парламенту.
Підсумовуючи вищесказане він констатував: “цієї норми у проекті не буде”.
“Ми не можемо ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Дякую всім за небайдужість та дискусію”, – підсумував посадовець.
Варто зазначити, що сьогодні шлюбний вік (згідно зі статтею 22 Сімейного кодексу України) для чоловіків і жінок встановлюється у 18 років.
Тобто особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
При цьому право на шлюб може бути надане – за рішенням суду – особі, яка досягла віку 16 років (за її заявою та якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам).
Закарпатська – одна з найменших, водночас одна з найбільш лісистих областей України: понад 50 % площі займають ліси. Отож лісництво, обробка деревини й пов’язані з цим напрямки залишаються традиційним промислом краян. Деревообробна галузь – важлива складова економіки. Лише з початку року підприємства лісової й деревообробної сфери сплатили понад 149 млн грн податків і зборів до бюджетів різних рівнів. Про реформу ринку деревини та положення майбутнього законопроєкту говорили в Ужгороді. Ішлося про механізм поглиблення переробки деревини та створення доданої вартості для економіки України. В обговоренні взяли участь народні депутати, представники профільного міністерства, керівництво області, субʼєкти господарювання в лісовій галузі та інші.
Україна офіційно декларує множинне громадянство. 18 червня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, який закладає правову основу для визнання українського паспорта на рівні з громадянством інших країн. За умови підписання президентом, закон набере чинності через 6 місяців після опублікування. Як зауважує юрист, новий документ не скасовує конституційні норми щодо українського громадянства, але дозволяє в окремих випадках набувати статус громадянина іноземної держави.
