11 жовтня на бзі готелю «Гелікон» на Берегівщині відбулося чергові річні загальні збори представників правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Після засідання відбувся конгрес Партії угорців україни (ПУУ).
Після затвердження пунктів порядку денного, голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович звернувся до присутніх по відеозв’язку. Під час виступу, аналізуючи геополітичну ситуацію, яка суттєво впливає на Україну, він наголосив, якщо кілька місяців тому перспективи завершення війни були доволі позитивними, то сьогодні на порядку денному багато питань. «Читаючи новини, більшість угорців Закарпаття, перш за все, задаються питанням миру: як просувається мирний процес і коли закінчиться війна. На жаль, останнім часом гарних новин з цього приводу немає, оскільки сподівання, які ми мали, коли Дональда Трампа обрали президентом, не справдилися. Сподіваємося, що це лише наразі, оскільки зміна ставлення, яку він ініціював, і його переговори поки що не призвели до жодних результатів, водночас, бачимо, що у світі, насамперед у Європі, багато противників миру, багато хто зацікавлений у продовженні війни, тому війна загострюється та набуває дедалі більших масштабів. На східному фронті кількість жертв постійно зростає, як і обсяг руйнувань. Новий розділ в історії війни – це посилення руйнування інфраструктури в Україні та частково в Росії. Наша країна – урбанізована, переважна більшість населення проживає в містах, зокрема у таких величезних містах, як Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Харків чи Львів. Російська армія почала обстріл інфраструктури цих міст, наближається зима, і якщо це продовжиться, загрожує масштабна катастрофа, бо у великому місті неможливо жити без електрики, води та газопостачання», – зазначив Василь Брензович. Він наголосив, що угорська громада Закарпаття залишається відданою якомога швидшому досягненню миру, а ТУКЗ-КМКС відчуває відповідальність за долю угорців Закарпаття.
Василь Брензович також нагадав, за нинішніх обставин, місцеві вибори, як президентські та парламентські, також будуть перенесені в країні, тому закликав очільників та представників органів місцевого самоврядування від КМКС, котрі продемонстрували зразкову витримку, продовжувати наполегливо працювати, незважаючи на складну ситуацію та численні виклики. «Незважаючи на все це, ми на Закарпатті повинні зробити все можливе та необхідне для збереження та розвитку угорської ідентичності», – підкреслив голова ТУКЗ-КМКС. У контексті позитивних подій, що впливають на місцеву угорську громаду, Він привітав Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ з отриманням ступеня університету.
Онлайн долучилася до зустрічі і депутатка Європарламенту від «Фідес» Вікторія Ференц, котра у своєму виступі торкнулася подій минулого періоду. «Востаннє ми зустрічалися з вами влітку під час загальних зборів, тож, користуючись можливістю, розповім про те, що відбулося в Європейському парламенті з того часу. На початку липня я мала зустріч із Крістофом Кампом, Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин. Загалом, можна сказати, що зустріч, яка відбулася в Гаазі, була успішною. Верховний комісар у справах меншин також був на Закарпатті, зустрічався з представниками закарпатських угорських організацій і розповів мені про ці зустрічі, з ким про що говорив, і ми зійшлися на думці, що повне відновлення прав закарпатських угорців наразі стагнує, жодного прогресу в цьому напрямку немає, що сумно, і це слід змінити. Ще одна тема, щодо якої Верховний комісар запропонував співпрацю, – лікування проблем психічного здоров’я, що виникли внаслідок війни, і важливість психологічної допомоги, доступної рідною мовою. – повідомила Вікторія Ференц. – Літні місяці знову поставили перед викликами угорську громаду Закарпаття. Трагічна смерть Йожефа Шебештена, дискримінаційне ставлення до закарпатських угорців у пунктах пропуску, підпал греко-католицької церкви в Паладь Комарівцях, антиугорські написи на стіні храму – випадки, які є неприйнятними в демократичній країні, яка прагне членства в ЄС. Під час виступів на пленарних засіданнях у липні та вересні я звернула увагу європейських політиків на ці антиугорські інциденти, наголосивши на їх неприйнятності на потребі негайного розслідування».
Депутатка Європарламенту закарпатського походження повідомила, що осінь відзначилася черговою сумною новиною для корінних національних меншин, оскільки після відхилення ініціативи Minority SafePacket, така ж доля спіткала і громадянську ініціативу Національної ради Секейського краю, на тій підставі, що «ЄС вже вжив відповідних та достатніх заходів для підтримки корінних національних меншин».
«Попри це, відбулися й позитивні речі. Під час візитів до Закарпаття двічі восени, я переконалася, що попри бурхливі процеси, що відбуваються в Європі, угорці Закарпаття продовжують виконувати свою роботу. Хочу висловити велику вдячність угорській громаді краю за їхню непохитну витримку», – наголосила Вікторія Ференц. Вона також згадала про візит на Закарпаття Єврокомісарки з питань розширення Марти Кос: «На жаль, мені ще не вдалося зустрітися з комісаркою з того часу. Я неодноразово мала намір особисто повідомити їй про свої погляди щодо забезпечення прав угорців на Закарпатті, але вона не виявила відкритості до цього». «Зараз у європейському суспільному житті відбувається багато подій, пов’язаних з Україною та, в цьому контексті, з національними меншинами. Наразі ми організовуємо традиційні Дні Закарпаття у Брюсселі, які відбудуться вже вдесяте», – повідомила Євродепутат.
Далі виступили представники організацій, дотичних до ТУКЗ-КМКС. Зокрема очільник БФ «КМКС» Ґейзо Ґулачі повідомив: «Цього року ми також успішно реалізували всі оголошені програми. Загалом прийняли понад 28 тисяч грантових заявок. Це на 8 відсотків менше, порівняно з минулим роком. Це зумовлено, перш за все, тим, що було подано менше заявок на дитяче харчування, оскільки держава взяла на себе безкоштовне харчування для низки категорій. Наразі вже виплачена освітньо-виховна грантова підтримка. Наступні в черзі – працівники навчальних закладів, які незабаром також отримають допомогу».
Андраш Мештер поінформував про роботу Центру для відвідувачів і школу верхової їзди, що функціонують на базі Меморіального парку села Чома. За його словами, через війну заклад приймає відвідувачів лише за попереднім записом. Незважаючи на це, з початку року в комплексі реалізували чимало заходів: запрацювала школа верхової їзди, відбулася зустріч представників районних осередків у рамках традиційного Дня гентешів, створили ляльковий театр, котрий за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена протягом літа відвідав з гастролями два десятка угорськомовних дитячих садочків краю, з ініціативи Спілки закарпатських угорських багатодітних родин провели табір верхової їзди. Протягом осені та навесні в комплексі реалізовуватиметься програма ТУКЗ-КМКС, в рамках якої проводитимуть екскурсії для школярів, загалом очікується близько 4 тисяч учнів 6-8 класів. Крім того, успішно реалізували й кілька проєктів розвитку: збудовали нові склади, навіси, оновили лавки в меморіальному парку.
Президентка Закарпатського угорського універитету ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдико Орос доповіла про роботу над програмою щодо усунення мовного бар’єру: «Ця програма – частина міжнародної програми HUSKROUA, в рамках якої у співпраці з представниками Угорщини та Румунії, досліджували, як мови меншин можуть використовуватися в державному управлінні та в будь-якій сфері життя в різних країнах». Вона поінформувала, які законодавчі зміни спричинили нинішню ситуацію в країні, коли закон про забезпечення функціонування української мови як державної «по суті скасував Конституцію». «Ми дійшли цікавих висновків, вивчивши всі положення, закони, що стосуються меншин у Конституції. Рідна мова могла б використовуватися в багатьох місцях, де меншина є більшістю, тобто, в тих територіальних громадах, потрібна лише окрема постанова. Це абсурд, до речі, бо якщо є закон, то він має виконуватися, не має територіальна громада приймати ще постанови», – підсумувала Ілдико Орос.
Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар повідомив про заходи, заплановані на найближчі місяці та наступний рік, наголосивши, що в перспективі мають намір дістатися і більш віддалених населених пунктів. «Заходи реалізовуються відповідно до плану, прийнятого минулого року, водночас, є кілька додаткових. Навесні стартувала Програма «Дерине», започаткована урядом Угорщини, у рамках якої угорська культура Карпатському басейну поширюється там, куди інакше було б важче дістатися. У нас програма стартувала в травні у співпраці з Товариством ім. Ракоці, Закарпатським обласним угорським драматичним театром і ТУКЗ-КМКС. Наразі масштабна серія заходів у рамках програми була проведена у Великодоброньській, Берегівській, Пийтерфолвівській територіальних громадах. Наступними будуть Мукачівщина, Ужгородщина, Верхньотисянський регіон. «23 жовтня відзначимо річницю Угорської революції 1956 року, 9 листопада у Тячеві відбудеться традиційна зустріч хорів «Золота осінь», 15 листопада у Свалявському меморіальному парку відбудеться вшанування жертв так званих «маленьких робіт», а в грудні відбудуться благодійні різдвяні ярмарки», – повідомив Ласло Молнар.
Відтак Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї поінформував про нові правила в’їзду в ЄС, які набули чинності 12 жовтня, а заступник голови ТУК-КМКС Йожеф Шін нагадав про необхідність провести інвентаризацію та реєстрацію місцевих меморіальних парків і пам’ятних знаків.
Після загальних зборів представників правління ТУКЗ-КМКС, відбулося засідання БФ «КМКС». Делегати схвалили рішення про створення ще однієї філії у Вилоцькій громаді, котра буде розташовуватись у приміщенні Дитячої школи мистецтв «Туліпан Танода».
Відтак відбувся і конгрес Партії угорців України, у рамках якого підтвердили посади для безперервності легітимності партії, оновили статут, а також схвалили модифікацію назви партії українською, що водночас не вплине на угорську назву.
В Ужгороді провели засідання митного підкомітету Україна-ЄС, присвячене поглибленій співпраці у сфері митної реформи та антикорупції. Як зауважують митники, які мали робочу зустріч із представниками Єврокомісії, у рамках вступу до ЄС, Україна виконала 91% своїх митних зобов’язань. Один із пунктів – нова редакція митного кодексу, оцінку якому мають дати європейські колеги. У разі його схвалення, перейдуть до наступного етапу – впровадження інформаційних систем, які забезпечують виконання положень відповідного законодавства.
14 червня відбулося чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), яке тривало у стінах конференц-залу Меморіального парку села Чома на Берегівщині. Під час зустрічі учасники обговорили актуальні соціальні, культурні та суспільні проблеми угорської громади, а також найважливіші напрямки діяльності організації.
Захід відкрив заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник БФ „КМКС” Гейзо Гулачі, який зокрема поінформував, що на загальних зборах присутні 65 із 80 членів правління, таким чином є кворум, який передбачає присутність 53 осіб. Після вступу він привітав гостей, а потім передав слово голові організації.
Василь Брензович під час виступу проаналізував актуальні питання, оцінив діяльність Товариства та сучасне становище угорців на Закарпатті. Він також відзначив місце проведення зустрічі – меморіальний парк, розташований на околиці села Чома, де було знайдено поховання древніх угорців часів віднайдення угорцями батьківщини.
Очільник організації також поінформував про серйозні наслідки воєнної ситуації, особливо з огляду на затяжність російсько-українського конфлікту, його не лише локальні, а й європейські та глобальні наслідки. Він згадав про попередні кризи, зокрема, епідемію коронавірусу та міграційний тиск, які зараз відійшли на другий план, а на перший вийшов воєнний психоз. „Погані часи народжують сильних лідерів, добрі – слабких”, – процитував він відомий вислів, маючи на увазі нездатність нинішніх лідерів Європи вирішувати кризові питання.
Він також торкнувся внутрішньополітичної ситуації в Угорщині, зокрема настроїв виборчої кампанії. Він розкритикував тих, хто каже, що „неважливо, хто керує країною, аби не Віктор Орбан”, оскільки вважає це безвідповідальною позицією, яка ігнорує національні інтереси.
Він також торкнувся нинішньої глибокої кризи в угорсько-українських відносинах. На його думку, ситуація не є несподіваною, оскільки погіршення відносин спостерігається вже давно. Він вважає, що потрібен дипломатичний діалог замість ультиматумів, водночас прикро, що переговори щодо прав меншин також зірвалися. Наприкінці свого виступу Василь Брензович подякував за роботу тим, хто працює в Європейському парламенті, в місцевих органах влади та громадських організаціях, які відстоюють інтереси угорців Закарпаття попри складні обставини. Насамкінець він звернув увагу на те, що закарпатські угорці повинні залишатися вірними своїй ідентичності та продовжувати розбудовувати свою громаду й у нинішній складній ситуації. „Закарпатські угорці зберегли свою ідентичність і намагаються вистояти – так само, як це робили їхні предки”, – підкреслив він.
Вікторія Ференц, як депутатка Європарламенту, поінформувала про представництво становища закарпатських угорців на рівні Європи та наголосила: хоча воєнна ситуація, тиск та атаки стали повсякденними, проводиться послідовна робота. „Не можу сказати, що ми не втомилися від цієї ситуації, водночас вважаю, що якась невидима сила нам допомагає”, – зазначила Вікторія Ференц. Вона поінформувала про конференцію, проведену в травні в Брюсселі, яка була присвячена психічному здоров’ю українських жінок в умовах війни. Депутатка наголосила, що з метою надання психологічної підтримки рідною мовою для представників угорської громади Закарпаття вони звернулися з письмовим запитом до Європейської Комісії. Вона також критично відгукнулася про план дій щодо меншин, прийнятий Україною, про який вдалося дізнатися лише опосередковано, зі звіту ЄС. „Це свідчить, що, на жаль, справи в України на шляху до Європейського Союзу йдуть не так, як слід”, – зазначила Вікторія Ференц.
Вона наголосила, що до звіту України було подано кілька поправок, зокрема щодо виключення KMKС, захисту прав меншин та дотримання умов вступу. Вона підтвердила, що критику висловила не лише угорська делегація, а й інші європейські політичні партії. Щодо відхилення ініціативи Minority SafePack Вікторія Ференц висловила думку, що це серйозний політичний меседж корінним національним меншинам. „Маємо усвідомити, справа не в тому, що в питаннях меншин у нас немає попутного вітру, а в тому, що ми маємо боротися із сильним зустрічним вітром”, – зазначила євродепутатка. На завершення виступу вона пообіцяла, що продовжуватиме відстоювати права угорців Закарпаття на всіх форумах та представлятиме інтереси громади на рівні ЄС.
Голова БФ „КМКС” Гейзо Гулачі у своєму виступі ознайомив із діяльністю фонду в 2025 році, зокрема, про прийом заявок на участь у грантових програмах підтримки. За його словами, відповідні програми, які реалізовуються Угорщиною, продовжуватимуться й у майбутньому.
Він поінформував, що соціальна програма „Ілона Зріні” реалізовується до кінця літа у три етапи й орієнтована, зокрема, на працівників сфери освіти, охорони здоров’я, культури, а наприкінці серпня відбудеться етап подання заявок на отримання допомоги на харчування дітей.
Щодо програми підтримки охорони здоров’я Гейзо Гулачі повідомив, що на початку року її запуск довелося дещо відтермінувати через відсутність коштів. Проте наразі вже триває прийом нових заявок і відбувається затвердження наступного бюджету. На завершення свого виступу він запевнив, що фонд готовий продовжувати свою роботу, відповідати на запити. „Угорщина пообіцяла продовжувати програми підтримки, які існували досі”, – сказав він, зазначивши, що громада може розраховувати на регулярну та цільову допомогу.
Директор Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш поінформував про участь організації у європейському проєкті „Planning4U”, наголосивши на його стратегічному значенні для угорських громад Закарпаття щодо довгострокового розвитку. Він підкреслив, що йдеться не про теоретичні плани, а про конкретні, здійсненні програми, що відповідають місцевим реаліям та потребам. Наприкінці виступу він закликав депутатську фракцію „КМКС” облради до співпраці, щоби „кроки на місцевому рівні узгодити з обласними та міжнародними планами розвитку”.
Голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер звернув увагу на нагальну культурну проблему: закриття музею Берегівщини. Коли директор музею вийшов на пенсію, то забрав експонати, що належали йому, а це 80 відсотків колекції закладу, тож „музей припинив своє існування”, пояснив Андраш Мештер. Матеріали, що залишаються у державній власності, – дуже скромні виставкові матеріали, відтак громада втрачає важливу культурну пам’ятку. Керівництво ТУКЗ-КМКС хоче заповнити цю прогалину і наразі ще є шанс врятувати цінності. Відтак Андраш Мештер представив концепцію створення Закарпатського угорського краєзнавчого музею. Згідно з планами, метою установи буде збереження та презентація минулого, традицій та матеріальних реліквій угорської громади.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін під час виступу звернув увагу на серйозне стихійне лихо та реакцію на нього. За його словами, туристичне село Прайд у Секейському краї Румунії зазнало серйозної шкоди внаслідок повені. Угорський уряд зробив значний внесок у вирішення проблем населеного пункту. Водночас закарпатські громади також вважали своїм обов’язком надати допомогу, зазначив Йожеф Шін. „Керівники трьох історичних церков Закарпаття спільно ініціювали збір коштів”, – зазначив він. Зразкова співпраця та швидка реакція свідчать про те, що угорська громада Закарпаття бере на себе відповідальність за інші закордонні угорські громади, тож заступник голови ТУКЗ-КМКС закликав долучатися до збору коштів. Присутні підтримали благодійну справу, наголосивши на важливості національної єдності.
Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар у своєму виступі наголосив, що вибір місця проведення загальних зборів – не випадковий, оскільки щороку в червні відбуваються меморіальні заходи на пам’ять про розкопку поховання древніх угорців часів віднайдення угорцями батьківщини в селі Чома. Тож засідання передбачало і церемонією покладання вінків та відповідну культурну програму.
Серед запланованих на літо заходів Ласло Молнар виділив реалізацію Програми „Дейріне” на Закарпатті, яка має на меті зміцнення національної ідентичності закордонних угорських громад.
Крім того, він нагадав про благодійну акцію „Хліб угорців”, проведення якої планується і цього року. Ласло Молнар додав, що Товариство угорської культури Закарпаття успішно подало заявки на гранти Фонду національного співробітництва, що дозволить реалізувати громадські та молодіжні програми. Крім того, він зазначив, що, за зразком попередньої програми «Без кордонів», цього року знову буде надано можливість для угорських студентів подорожувати до зарубіжних країн.
Після завершення розгляду питань порядку денного обговорили пропозиції та зауваження, спрямовані на підвищення ефективності роботи ТУКЗ-КМКС. Депутатка обласної ради, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос зокрема звернула увагу на питання пунктів пропуску на кордонах, яке було „внесено до порядку денного засідання облради у формі петиції, підготовленої КМКС”. Три основні пункти пропозиції: цілодобова робота існуючих прикордонних пунктів пропуску, створення нових пішохідних переходів та вивчення питання щодо відкриття нових КПК на угорському, словацькому та польському кордонах.
Засідання фракції завершилося в конструктивній атмосфері. У своїй заключній промові Василь Брензович наголосив на силі громади: „КМКС та угорці Закарпаття живі та намагаються виконувати своє завдання” – тобто, зберегти досягнуті на сьогодні здобутки, підтримувати громадські установи та угорськомовну освіту.
У часи війни ментальне здоров’я стає критично важливим аспектом загального добробуту людини. Постійний стрес, невизначеність, втрати, розлука з близькими та страх за майбутнє можуть призводити до виснаження, депресії, тривожних розладів і навіть посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У цей складний період особливо важливо приділяти увагу психологічному добробуту, адже стабільний емоційний стан допомагає краще адаптуватися до змін та ефективно діяти в критичних ситуаціях.
14 березня в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ (м.Берегово) відбулося засідання круглого стілу, присвячене питанням психічного здоров’я у регіоні внаслідок війни. Захід організувала депутатка Європарламенту Вікторія Ференц, яка відзначила важливість психічного здоров’я не лише на індивідуальному, а й на суспільному рівні.
«Війна – це не лише фізичні руйнування та економічні втрати, а й величезний тягар для психіки людини. Стрес, невизначеність, страх за близьких, втрати – все це може мати серйозні наслідки для ментального здоров’я. Саме тому в умовах воєнного часу питання психологічної підтримки та турботи про психічний стан населення є надзвичайно важливими. Ментальне здоров’я є важливою складовою загального благополуччя людини. Його підтримка та розвиток повинні стати пріоритетом», – сказала депутатка.
У своїй вступній промові ректор ЗУІ Степан Черничко підкреслив, що здоровий дух є невід’ємною частиною здорового тіла, а війна залишила значний відбиток на психічному стані закарпатців.
Виконуючий обов’язки консула Консульства Угорщини у Берегові Іштван Дєбнар зазначив, що Угорщина проводить найбільшу гуманітарну операцію у своїй історії, щоб підтримати постраждалих від війни.
На засіданні виступили представники духовенства, благодійних організацій та медицини. Зокрема Марта Поповіч Палойтай (Мукачівська римо-католицька єпархія), Ференц Фегер (Закарпатський благодійний фонд святого Мартина), єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан, а також священнослужителі різних конфесій обговорили, як війна вплинула на їхні громади. Вони наголосили, що війна спричиняє високий рівень стресу, тривожності та депресії не тільки у військових та ветеранів. Особливо вразливими є діти, які можуть переживати травматичні події та мати труднощі з адаптацією до нових умов. Переселенці, що змушені залишити свої домівки, також стикаються з серйозними психологічними проблемами.
Учасники круглого столу підкреслили важливість психологічної підтримки для розбитих сімей та необхідність створення груп підтримки для людей у скорботі.
Головний лікар Закарпатської обласної дитячої лікарні, депутат обласної ради, заслужений лікар України Єлизавета Біров звернула увагу на необхідність створення психіатричних відділень у лікарнях, хоча головною проблемою залишається нестача спеціалістів. Представники благодійних організацій, зокрема Янош Геревич (Угорська екуменічна служба допомоги в Україні) та Янош Макук (Мальтійська благодійна служба Берегова), поділилися досвідом надання допомоги населенню.
Викладачка інституту Ракоці та керівниця психологічної служби закладу Емеке Бергауер-Олас підкреслила, що масштаби проблеми виходять за межі психічної гігієни, і фахівці стикаються з ситуаціями, які вимагають глибокої професійної підготовки. У відповідь на цю кризу з вересня 2025 року в ЗУІ розпочнеться реалізація програми з підготовки психологів.
Вікторія Ференц подякувала учасникам за їхні внески в обговорення та наголосила, що висвітлення проблеми на європейському рівні є ключовим для пошуку рішень.
Президентка ЗУІ Ільдіко Орос закликала до подальших дискусій і дій, підкресливши, що підтримка ментального здоров’я залишається актуальною не лише для учасників бойових дій, а й для всього населення Закарпаття.
Цей круглий стіл став важливим кроком у приверненні уваги до психічного здоров’я в умовах війни та пошуку конкретних рішень для підтримки постраждалих громад. Підтримка ментального здоров’я під час війни є критично важливою для збереження загального добробуту суспільства. Важливо не ігнорувати власні емоції, звертатися по допомогу і допомагати іншим. Лише спільними зусиллями можна створити умови для психологічного відновлення та подолання наслідків війни.
Український Мінкульт сьогодні, 15 січня опублікував спільну заяву Міністрів культури України та Республіки Польща.
“Початок роботи створеної Міністерствами культури обох країн Робочої групи з історичних питань, яка має на меті врегулювати у польсько-українських відносинах питання, пов’язані із правом на гідне поховання жертв війн і репресій, є успіхом діалогу, що до цього часу базувався на відкритості”, – йдеться в заяві.
За даними міністерства, перше засідання Робочої групи з цього питання відбулося у Львові в грудні 2024 року. Тоді сторони обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги.
“Таким чином, для нас було важливим відповісти на очікування громадськості, зокрема родичів осіб, які стали жертвами війн і репресій. Спектр питань, що був предметом для обговорення, охоплював різні історичні періоди та локації в обох країнах”, – пише Мінкульт.
Водночас в міністерстві зауважили, що українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи, а польська сторона натомість розглядає українські пропозиції.
“Друге засідання Робочої групи заплановане на кінець січня 2025 року у Львові. Ми переконані, що подальша робота групи та її результати продемонструють готовність обох сторін до гідного вшанування пам’яті вбитих та загиблих – поляків на території України та українців на території Польщі!, – зауважили в Мінкульті.
За даними міністерства, ці роботи здійснюватимуться у дусі взаємної поваги, відкритості до діалогу та інших спільних для обох народів цінностей.
Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера приймає учасників засідання Асоціації ортопедів-травматологів на тему: «Лікування внутрішньосуглобових переломів дистального передпліччя».
У заході беруть участь завідуючі травмотологічними відділеннями, ортопеди-травматологи, лікарі.
Захід розпочався з огляду ортопедо-травматологічної відділення Берегівської лікарні. Потім розпочались доповіді наукових співробітників Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України та дискусія з професійних питань.
Про це повідомляє Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
Чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відбулося 8 червня в селі Яноші, що на Берегівщині. Голова товариства Василь Брензович звернувся до учасників по відеозв’язку: «Дивлячись на питання порядку денного, можна сказати, що нам є чим займатися. Продовжуємо нашу роботу і в ці для всіх важкі часи».
Звітуючи про роботу, В.Брензович підкреслив, що Товариство угорської культури Закарпаття завжди послідовно йшло до своєї мети, котра полягає насамперед у захисті прав закарпатських угорців, збереженні угорської громади краю та підтримці її розвитку. Наразі організація продовжує працювати над реалізацією цих завдань. Стосовно війни Василь Брензович зазначив, що попри складні обставини, ТУКЗ-КМКС продовжує виконувати свої зобов’язання. За його словами, той факт, що товариство може проводити збори навіть у воєнний час, дає надію на збереження місцевих громад.
Депутатку Європарламенту Андрею Бочкор, яка після десяти років іде у відставку, замінить Вікторія Ференц. Вона займає 7-ме місце в списку «Фідес-ХДНП» на виборах до Європарламенту. Він подякував пані Андреї за роботу, зауваживши, що завдяки їй були представлені інтереси закарпатських угорців у Європарламенті.
Вітаючи присутніх по відеозв’язку, А.Бочкор зазначила, що закарпатські угорці пережили багато важких періодів і завжди мусили рішуче боротися за права, які їм належать. «Дякую, що 10 років тому довірили мені представляти інтереси закарпатських людей. Успіхом можна вважати вже те, що завдяки загальнонаціональному списку «Фідес-ХДНП» питання щодо закарпатських угорців теж потрапило до політичного круговороту Євросоюзу. Наша громада отримала представництво в ЄС, і я могла безпосередньо інформувати високопосадовців Європейського союзу про реформи, які відбуваються в Україні, та політику, що стосується нацменшин. Водночас, на мою думку, було досягнуто важливі результати. Вважаю нашим спільним успіхом роботу, спрямовану на те, щоб захист нацменшин нарешті став політикою ЄС».
Голова благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі прозвітував про роботу організації за минулий період. Зокрема він повідомив, що грантові програми діятимуть і цього року. Закінчується прийняття заявок на освітньо-виховної грантової Програми, а також стартувала грантова Програма соціальної підтримки працівників освітніх закладів.
Директорка Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі під час доповіді проінформувала, зокрема, про реалізацію програми з допомоги в закупівлі посівних матеріалів. За її словами, з’явилися й нові програми, які будуть реалізовуватися залежно від джерел фінансування. Також плануються нові гранти, про які детальніше повідомлять згодом.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї звернув увагу на важливість виборів до Європарламенту. Теж подякував пані Бочкор за її віддану працю та побажав всього найкращого у майбутньому.
Секретар з питань місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер звітував про роботу кінного візит-центру в Меморіальному парку села Чома. Вже провели декілька екскурсій для учнів угорськомовних шкіл. Мета цих екскурсій, ініційованих Товариством, – організувати для дітей змістовне дозвілля, ознайомити їх з історією та побутом предків, верхової їзди та стрільби з лука. Школярів навчатимуть співробітники парку, народні ігри та екскурсії проводитимуть представники Закарпатської угорської туристичної ради.
Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар інформував присутніх про майбутні заходи організації протягом поточного року.
Заступник голови КМКС Йожеф Шін розповів про збереження пам’яток та утримання меморіальних парків, які належать організації, та важливість їх реєстрацій на офіційний облік.
У кінцевій промові Василь Брензович наголосив: «Війна в Україні ускладнює становище закарпатців, тому найважливіше встановити мир у країні, потім розпочати відбудову країни, поставити на ноги економіку, створити законодавство». Вважає важливим, щоби проблеми закарпатських угорців та їхні права, які ведуться відповідно до європейських принципів, були представлені європейським політикам. Вікторія Ференц у продовження роботи, розпочатої десять років тому Андреєю Бочкор, може стати рупором закарпатських угорців у Брюсселі й звернути увагу європейської громадськості на те, що права людини та меншин мають повною мірою забезпечуватися в Україні, яка прагне вступити до ЄС.
Одне з головних питань на черговому засідання Ради оборони області – енергетична безпека Закарпаття та підготовка регіону до викликів, які нас очікують уже цієї осені.
Ворог завдав шість комбінованих цілеспрямованих атак на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів на території України.
Дав доручення невідкладно сформувати пропозиції за напрямками забезпечення електроенергією кожного сектору економіки та життєдіяльності краю.
Заслухали керівника ПрАТ «Закарпаттяобленерго» щодо ситуації з електропостачанням. Наголосив на неухильному дотриманні графіків вимушених відключень. Люди повинні знати погодинно, де і коли не буде електрики.
Окремо формується пакет пропозицій для громад, який дасть можливість кожній з них створити децентралізовану енергосистему. Сонячна, вітро- та гідроенергетика – основа цієї роботи.
Ми вже маємо громади в області, які завдяки гідроенергетиці жодного разу не відключалися від енергозабезпечення. Вони, як ніхто, відчули ефективність прийнятих рішень на місцях.
Зараз на столі – запити від декількох громад області на інвестиційні проєкти щодо альтернативних джерел енергозабезпечення. Найближчим часом група експертів та екологів почне формувати стратегію у цих громадах.
Для тих очільників громад, які вважають, що когось не торкнеться енергетична криза, зауважу, що вона вже стосується кожного. Тож раджу не чекати, а вже почати мислити прагматично, працювати з громадами та приймати рішення.
Важливе питання – це безперебійна робота критичної інфраструктури, медичних закладів, екстрених служб, осередків освіти тощо.
Окреме питання – безперебійний мобільний зв’язок та інтернет.
Забезпечення населення паливними дровами – один з пріоритетів. Розрахунки вже формуються для початку накопичення необхідних обсягів.
Питання енергетичної безпеки одне з пріоритетних і перебуває на особистому контролі.
Про це повідомляє Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
Бестселер Деніела Кіза «Квіти для Елджернона» обговорювали на першому засіданні книжкового клубу у Закарпатській обласній науковій бібліотеці. Раніше на базі бібліотеки діяв молодіжний книжковий клуб. Тепер вікових обмежень він не матиме. До обговорення запропонованих книг матимуть змогу долучатися усі охочі. Ідею бібліотеки цього разу підтримала БО «СОС Дитячі містечка України» в Закарпатській області.
Обговорювалося продовження наступу українських військ, а також підготовка до зустрічних дій росіян, зазначив глава держави.
Президент Володимир Зеленський провів засідання військового кабінету, на якому обговорювалося продовження контрнаступу ЗСУ. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 12 вересня.
„Вузьке коло людей. Вузьке коло питань. Сьогодні говорили лише про фронт: продовження нашого наступу, напрямки, прогнози, забезпечення, зброя та боєприпаси, власне виробництво, інформація розвідок”, – написав Зеленський.
За його словами, також обговорювалась підготовку до зустрічних дій росіян. Зокрема, йдеться про зведення укріплень, підсилення військ на відповідних ділянках, дані розвідок про дати та напрямки.
