30 січня в конференц-залі Меморіального парку села Чома на Берегівщині відбулося чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), на якому були обговорені важливі питання щодо соціального, культурного та суспільного розвитку угорської громади в регіоні.
Засідання відкрив заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник благодійного фонду “КМКС” Гейзо Гулачі, який підкреслив важливість об’єднання громади навколо спільних ініціатив у складні часи. Під час зустрічі особливу увагу було приділено аналізу поточної політичної ситуації та обговоренню майбутніх напрямків діяльності організації.
Однією з ключових тем стало питання стабільності громади та захисту прав меншин. Голова КМКС Василь Брензович доповів про актуальні політичні процеси та серйозні наслідки російсько-української війни. Він акцентував увагу на необхідності мирного врегулювання конфлікту та збереженні політичної стабільності для підтримки функціонування організацій угорської громади на Закарпатті. Брензович наголосив, що надія на мирні переговори є критично важливою для збереження громади та її майбутнього.
“Для того, щоб залишитися вдома і забезпечити функціонування організацій, політична стабільність є надзвичайно важливою”, – зазначив В. Брензович.
У відеозверненні приєдналася депутатка Європейського парламенту Вікторія Ференц. Вона розповіла про порушення прав угорської громади Закарпаття, зокрема про випадки примусової мобілізації та інших дискримінаційних практик. Вона підкреслила, що хоча ці порушення були визнані, належних розслідувань досі не розпочато, і питання захисту прав меншин потребує більшої уваги з боку як українських органів влади, так і міжнародної спільноти.
Вікторія Ференц також звернула увагу на те, що в контексті геополітичної ситуації в Україні та процесу приєднання країни до ЄС, питання захисту прав меншин залишаються недостатньо висвітленими на міжнародних форумах. Політика ЄС щодо меншин є неповною і не забезпечує достатнього захисту для угорської громади Закарпаття. Цю проблему також підтримує доповідь Ніколаса Леврата для ООН, яка підкреслює важливість захисту прав національних меншин, зокрема на Закарпатті. Вона пообіцяла продовжувати працювати над тим, щоб ці питання отримали більше уваги в Європейському парламенті.
Культурний секретар Ласло Молнар презентував програми на 2026 рік, зокрема нові ініціативи, які мають на меті зміцнення національної ідентичності закордонних угорських громад. Серед нових проєктів – програма “Дейріне”, яка передбачає організацію театральних вистав у віддалених селах, а також проєкт “Мандрівне кіно”, в рамках якого будуть показані важливі фільми, зокрема “Угорське весілля” та стрічка, що розповідає про життя закарпатського мученика єпископа Теодора Ромжі.
Під час засідання також було порушено питання роботи місцевих медіа. Генеральний директор телеканалу «TV21 Ungvár» Золтан Кулін поділився, що після припинення ефірного мовлення програми TV21 телеканал продовжить активно працювати на інтернет-платформах. За планами, незабаром знову відновляться передачі та запуск нових програм після перерви, аби підтримувати угорськомовну аудиторію в умовах змін, що відбуваються в регіоні.
Гейзо Гулачі також представив звіт про діяльність БФ «КМКС», який здійснює важливу підтримку для різних соціальних груп – від дітей і медичних працівників до викладачів і працівників культури. Він зазначив, що фонд продовжує фінансувати освітні та культурні ініціативи, забезпечує допомогу соціально вразливим категоріям населення та сприяє розвитку місцевих громадських організацій.
Наприкінці засідання було обрано нове керівництво благодійного фонду «КМКС»: президентом став Василь Брензович, його заступником – Йожеф Шін, а директором залишився Гейзо Гулачі. Це рішення має на меті посилити ефективність роботи організації та забезпечити її сталий розвиток в умовах сучасних викликів.
Головна редакторка газети Kárpátalja Hetilap Кароліна Дарчі висловила вдячність за підтримку, яку видання отримувало протягом 25 років, а також презентувала ювілейний короткометражний фільм, створений працівниками TV21. Вона наголосила, що угорськомовні ЗМІ в Закарпатській області відіграють важливу роль у збереженні культурної ідентичності громади, надаючи не лише інформацію, а й платформу для обговорення важливих питань.
У заключному слові Василь Брензович підкреслив важливість єднання громади та зміцнення її національної ідентичності. Він зазначив, що, незважаючи на складні обставини, закарпатські угорці повинні залишатися вірними своїм традиціям і продовжувати працювати над розвитком своєї громади. Брензович подякував усім, хто підтримує громаду на міжнародному рівні, зокрема в Європейському парламенті та місцевих органах влади, наголосивши, що майбутнє громади залежить від їх спільних зусиль.
Засідання також ухвалило важливе рішення щодо проведення наступних загальних зборів Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Учасники одноголосно вирішили, що збори відбудуться 18 квітня в Берегові, на базі угорського університету.
Засідання стало важливим етапом у визначенні пріоритетів та напрямків розвитку угорської громади Закарпаття, надаючи оптимізм щодо подальших кроків на шляху до збереження культурної спадщини та підтримки прав меншин у складні часи.
Україна стикається з новими серйозними ризиками для ядерної безпеки: російські удари, спрямовані на пошкодження енергетичної мережі, позбавляють три діючі АЕС стабільного електропостачання, пише Bloomberg.
За повідомленням газети, дипломати скликали надзвичайне засідання в Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні, щоб обговорити вплив атак Кремля на критичну інфраструктуру, необхідну для функціонування українських реакторів. Удари, які тривають вже кілька місяців, не лише позбавили мільйони людей постійного електропостачання та опалення взимку, але й збільшили ризик ядерної аварії.
Причиною цього є те, що виробництво атомної енергії, на відміну від електростанцій, які працюють на викопному паливі або відновлюваних джерелах енергії, вимагає постійного електропостачання для функціонування систем безпеки. Без цього виникає ризик перегріву палива в активній зоні реактора, що може призвести до потенційно небезпечного витоку радіоактивних речовин.
«Ми дуже стурбовані значними і зростаючими ризиками для ядерної безпеки, пов’язаними з атомними електростанціями в Україні», – сказав Пітер Потман, посол Нідерландів при МАГАТЕ, який ініціював скликання надзвичайного засідання ради керуючих. Він додав, що ймовірність ядерної аварії «на межі того, щоб стати реальністю».
Європейські країни вимагають від МАГАТЕ підготувати до наступного місяця детальну оцінку вразливості України. Спостерігачі, які перебувають в Україні, наразі перевіряють критично важливі підстанції, необхідні для передачі електроенергії.
В Ужгороді провели засідання митного підкомітету Україна-ЄС, присвячене поглибленій співпраці у сфері митної реформи та антикорупції. Як зауважують митники, які мали робочу зустріч із представниками Єврокомісії, у рамках вступу до ЄС, Україна виконала 91% своїх митних зобов’язань. Один із пунктів – нова редакція митного кодексу, оцінку якому мають дати європейські колеги. У разі його схвалення, перейдуть до наступного етапу – впровадження інформаційних систем, які забезпечують виконання положень відповідного законодавства.
14 червня відбулося чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), яке тривало у стінах конференц-залу Меморіального парку села Чома на Берегівщині. Під час зустрічі учасники обговорили актуальні соціальні, культурні та суспільні проблеми угорської громади, а також найважливіші напрямки діяльності організації.
Захід відкрив заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник БФ „КМКС” Гейзо Гулачі, який зокрема поінформував, що на загальних зборах присутні 65 із 80 членів правління, таким чином є кворум, який передбачає присутність 53 осіб. Після вступу він привітав гостей, а потім передав слово голові організації.
Василь Брензович під час виступу проаналізував актуальні питання, оцінив діяльність Товариства та сучасне становище угорців на Закарпатті. Він також відзначив місце проведення зустрічі – меморіальний парк, розташований на околиці села Чома, де було знайдено поховання древніх угорців часів віднайдення угорцями батьківщини.
Очільник організації також поінформував про серйозні наслідки воєнної ситуації, особливо з огляду на затяжність російсько-українського конфлікту, його не лише локальні, а й європейські та глобальні наслідки. Він згадав про попередні кризи, зокрема, епідемію коронавірусу та міграційний тиск, які зараз відійшли на другий план, а на перший вийшов воєнний психоз. „Погані часи народжують сильних лідерів, добрі – слабких”, – процитував він відомий вислів, маючи на увазі нездатність нинішніх лідерів Європи вирішувати кризові питання.
Він також торкнувся внутрішньополітичної ситуації в Угорщині, зокрема настроїв виборчої кампанії. Він розкритикував тих, хто каже, що „неважливо, хто керує країною, аби не Віктор Орбан”, оскільки вважає це безвідповідальною позицією, яка ігнорує національні інтереси.
Він також торкнувся нинішньої глибокої кризи в угорсько-українських відносинах. На його думку, ситуація не є несподіваною, оскільки погіршення відносин спостерігається вже давно. Він вважає, що потрібен дипломатичний діалог замість ультиматумів, водночас прикро, що переговори щодо прав меншин також зірвалися. Наприкінці свого виступу Василь Брензович подякував за роботу тим, хто працює в Європейському парламенті, в місцевих органах влади та громадських організаціях, які відстоюють інтереси угорців Закарпаття попри складні обставини. Насамкінець він звернув увагу на те, що закарпатські угорці повинні залишатися вірними своїй ідентичності та продовжувати розбудовувати свою громаду й у нинішній складній ситуації. „Закарпатські угорці зберегли свою ідентичність і намагаються вистояти – так само, як це робили їхні предки”, – підкреслив він.
Вікторія Ференц, як депутатка Європарламенту, поінформувала про представництво становища закарпатських угорців на рівні Європи та наголосила: хоча воєнна ситуація, тиск та атаки стали повсякденними, проводиться послідовна робота. „Не можу сказати, що ми не втомилися від цієї ситуації, водночас вважаю, що якась невидима сила нам допомагає”, – зазначила Вікторія Ференц. Вона поінформувала про конференцію, проведену в травні в Брюсселі, яка була присвячена психічному здоров’ю українських жінок в умовах війни. Депутатка наголосила, що з метою надання психологічної підтримки рідною мовою для представників угорської громади Закарпаття вони звернулися з письмовим запитом до Європейської Комісії. Вона також критично відгукнулася про план дій щодо меншин, прийнятий Україною, про який вдалося дізнатися лише опосередковано, зі звіту ЄС. „Це свідчить, що, на жаль, справи в України на шляху до Європейського Союзу йдуть не так, як слід”, – зазначила Вікторія Ференц.
Вона наголосила, що до звіту України було подано кілька поправок, зокрема щодо виключення KMKС, захисту прав меншин та дотримання умов вступу. Вона підтвердила, що критику висловила не лише угорська делегація, а й інші європейські політичні партії. Щодо відхилення ініціативи Minority SafePack Вікторія Ференц висловила думку, що це серйозний політичний меседж корінним національним меншинам. „Маємо усвідомити, справа не в тому, що в питаннях меншин у нас немає попутного вітру, а в тому, що ми маємо боротися із сильним зустрічним вітром”, – зазначила євродепутатка. На завершення виступу вона пообіцяла, що продовжуватиме відстоювати права угорців Закарпаття на всіх форумах та представлятиме інтереси громади на рівні ЄС.
Голова БФ „КМКС” Гейзо Гулачі у своєму виступі ознайомив із діяльністю фонду в 2025 році, зокрема, про прийом заявок на участь у грантових програмах підтримки. За його словами, відповідні програми, які реалізовуються Угорщиною, продовжуватимуться й у майбутньому.
Він поінформував, що соціальна програма „Ілона Зріні” реалізовується до кінця літа у три етапи й орієнтована, зокрема, на працівників сфери освіти, охорони здоров’я, культури, а наприкінці серпня відбудеться етап подання заявок на отримання допомоги на харчування дітей.
Щодо програми підтримки охорони здоров’я Гейзо Гулачі повідомив, що на початку року її запуск довелося дещо відтермінувати через відсутність коштів. Проте наразі вже триває прийом нових заявок і відбувається затвердження наступного бюджету. На завершення свого виступу він запевнив, що фонд готовий продовжувати свою роботу, відповідати на запити. „Угорщина пообіцяла продовжувати програми підтримки, які існували досі”, – сказав він, зазначивши, що громада може розраховувати на регулярну та цільову допомогу.
Директор Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш поінформував про участь організації у європейському проєкті „Planning4U”, наголосивши на його стратегічному значенні для угорських громад Закарпаття щодо довгострокового розвитку. Він підкреслив, що йдеться не про теоретичні плани, а про конкретні, здійсненні програми, що відповідають місцевим реаліям та потребам. Наприкінці виступу він закликав депутатську фракцію „КМКС” облради до співпраці, щоби „кроки на місцевому рівні узгодити з обласними та міжнародними планами розвитку”.
Голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер звернув увагу на нагальну культурну проблему: закриття музею Берегівщини. Коли директор музею вийшов на пенсію, то забрав експонати, що належали йому, а це 80 відсотків колекції закладу, тож „музей припинив своє існування”, пояснив Андраш Мештер. Матеріали, що залишаються у державній власності, – дуже скромні виставкові матеріали, відтак громада втрачає важливу культурну пам’ятку. Керівництво ТУКЗ-КМКС хоче заповнити цю прогалину і наразі ще є шанс врятувати цінності. Відтак Андраш Мештер представив концепцію створення Закарпатського угорського краєзнавчого музею. Згідно з планами, метою установи буде збереження та презентація минулого, традицій та матеріальних реліквій угорської громади.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін під час виступу звернув увагу на серйозне стихійне лихо та реакцію на нього. За його словами, туристичне село Прайд у Секейському краї Румунії зазнало серйозної шкоди внаслідок повені. Угорський уряд зробив значний внесок у вирішення проблем населеного пункту. Водночас закарпатські громади також вважали своїм обов’язком надати допомогу, зазначив Йожеф Шін. „Керівники трьох історичних церков Закарпаття спільно ініціювали збір коштів”, – зазначив він. Зразкова співпраця та швидка реакція свідчать про те, що угорська громада Закарпаття бере на себе відповідальність за інші закордонні угорські громади, тож заступник голови ТУКЗ-КМКС закликав долучатися до збору коштів. Присутні підтримали благодійну справу, наголосивши на важливості національної єдності.
Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар у своєму виступі наголосив, що вибір місця проведення загальних зборів – не випадковий, оскільки щороку в червні відбуваються меморіальні заходи на пам’ять про розкопку поховання древніх угорців часів віднайдення угорцями батьківщини в селі Чома. Тож засідання передбачало і церемонією покладання вінків та відповідну культурну програму.
Серед запланованих на літо заходів Ласло Молнар виділив реалізацію Програми „Дейріне” на Закарпатті, яка має на меті зміцнення національної ідентичності закордонних угорських громад.
Крім того, він нагадав про благодійну акцію „Хліб угорців”, проведення якої планується і цього року. Ласло Молнар додав, що Товариство угорської культури Закарпаття успішно подало заявки на гранти Фонду національного співробітництва, що дозволить реалізувати громадські та молодіжні програми. Крім того, він зазначив, що, за зразком попередньої програми «Без кордонів», цього року знову буде надано можливість для угорських студентів подорожувати до зарубіжних країн.
Після завершення розгляду питань порядку денного обговорили пропозиції та зауваження, спрямовані на підвищення ефективності роботи ТУКЗ-КМКС. Депутатка обласної ради, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос зокрема звернула увагу на питання пунктів пропуску на кордонах, яке було „внесено до порядку денного засідання облради у формі петиції, підготовленої КМКС”. Три основні пункти пропозиції: цілодобова робота існуючих прикордонних пунктів пропуску, створення нових пішохідних переходів та вивчення питання щодо відкриття нових КПК на угорському, словацькому та польському кордонах.
Засідання фракції завершилося в конструктивній атмосфері. У своїй заключній промові Василь Брензович наголосив на силі громади: „КМКС та угорці Закарпаття живі та намагаються виконувати своє завдання” – тобто, зберегти досягнуті на сьогодні здобутки, підтримувати громадські установи та угорськомовну освіту.
У часи війни ментальне здоров’я стає критично важливим аспектом загального добробуту людини. Постійний стрес, невизначеність, втрати, розлука з близькими та страх за майбутнє можуть призводити до виснаження, депресії, тривожних розладів і навіть посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У цей складний період особливо важливо приділяти увагу психологічному добробуту, адже стабільний емоційний стан допомагає краще адаптуватися до змін та ефективно діяти в критичних ситуаціях.
14 березня в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ (м.Берегово) відбулося засідання круглого стілу, присвячене питанням психічного здоров’я у регіоні внаслідок війни. Захід організувала депутатка Європарламенту Вікторія Ференц, яка відзначила важливість психічного здоров’я не лише на індивідуальному, а й на суспільному рівні.
«Війна – це не лише фізичні руйнування та економічні втрати, а й величезний тягар для психіки людини. Стрес, невизначеність, страх за близьких, втрати – все це може мати серйозні наслідки для ментального здоров’я. Саме тому в умовах воєнного часу питання психологічної підтримки та турботи про психічний стан населення є надзвичайно важливими. Ментальне здоров’я є важливою складовою загального благополуччя людини. Його підтримка та розвиток повинні стати пріоритетом», – сказала депутатка.
У своїй вступній промові ректор ЗУІ Степан Черничко підкреслив, що здоровий дух є невід’ємною частиною здорового тіла, а війна залишила значний відбиток на психічному стані закарпатців.
Виконуючий обов’язки консула Консульства Угорщини у Берегові Іштван Дєбнар зазначив, що Угорщина проводить найбільшу гуманітарну операцію у своїй історії, щоб підтримати постраждалих від війни.
На засіданні виступили представники духовенства, благодійних організацій та медицини. Зокрема Марта Поповіч Палойтай (Мукачівська римо-католицька єпархія), Ференц Фегер (Закарпатський благодійний фонд святого Мартина), єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан, а також священнослужителі різних конфесій обговорили, як війна вплинула на їхні громади. Вони наголосили, що війна спричиняє високий рівень стресу, тривожності та депресії не тільки у військових та ветеранів. Особливо вразливими є діти, які можуть переживати травматичні події та мати труднощі з адаптацією до нових умов. Переселенці, що змушені залишити свої домівки, також стикаються з серйозними психологічними проблемами.
Учасники круглого столу підкреслили важливість психологічної підтримки для розбитих сімей та необхідність створення груп підтримки для людей у скорботі.
Головний лікар Закарпатської обласної дитячої лікарні, депутат обласної ради, заслужений лікар України Єлизавета Біров звернула увагу на необхідність створення психіатричних відділень у лікарнях, хоча головною проблемою залишається нестача спеціалістів. Представники благодійних організацій, зокрема Янош Геревич (Угорська екуменічна служба допомоги в Україні) та Янош Макук (Мальтійська благодійна служба Берегова), поділилися досвідом надання допомоги населенню.
Викладачка інституту Ракоці та керівниця психологічної служби закладу Емеке Бергауер-Олас підкреслила, що масштаби проблеми виходять за межі психічної гігієни, і фахівці стикаються з ситуаціями, які вимагають глибокої професійної підготовки. У відповідь на цю кризу з вересня 2025 року в ЗУІ розпочнеться реалізація програми з підготовки психологів.
Вікторія Ференц подякувала учасникам за їхні внески в обговорення та наголосила, що висвітлення проблеми на європейському рівні є ключовим для пошуку рішень.
Президентка ЗУІ Ільдіко Орос закликала до подальших дискусій і дій, підкресливши, що підтримка ментального здоров’я залишається актуальною не лише для учасників бойових дій, а й для всього населення Закарпаття.
Цей круглий стіл став важливим кроком у приверненні уваги до психічного здоров’я в умовах війни та пошуку конкретних рішень для підтримки постраждалих громад. Підтримка ментального здоров’я під час війни є критично важливою для збереження загального добробуту суспільства. Важливо не ігнорувати власні емоції, звертатися по допомогу і допомагати іншим. Лише спільними зусиллями можна створити умови для психологічного відновлення та подолання наслідків війни.
Український Мінкульт сьогодні, 15 січня опублікував спільну заяву Міністрів культури України та Республіки Польща.
„Початок роботи створеної Міністерствами культури обох країн Робочої групи з історичних питань, яка має на меті врегулювати у польсько-українських відносинах питання, пов’язані із правом на гідне поховання жертв війн і репресій, є успіхом діалогу, що до цього часу базувався на відкритості”, – йдеться в заяві.
За даними міністерства, перше засідання Робочої групи з цього питання відбулося у Львові в грудні 2024 року. Тоді сторони обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги.
„Таким чином, для нас було важливим відповісти на очікування громадськості, зокрема родичів осіб, які стали жертвами війн і репресій. Спектр питань, що був предметом для обговорення, охоплював різні історичні періоди та локації в обох країнах”, – пише Мінкульт.
Водночас в міністерстві зауважили, що українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи, а польська сторона натомість розглядає українські пропозиції.
„Друге засідання Робочої групи заплановане на кінець січня 2025 року у Львові. Ми переконані, що подальша робота групи та її результати продемонструють готовність обох сторін до гідного вшанування пам’яті вбитих та загиблих – поляків на території України та українців на території Польщі!, – зауважили в Мінкульті.
За даними міністерства, ці роботи здійснюватимуться у дусі взаємної поваги, відкритості до діалогу та інших спільних для обох народів цінностей.
Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера приймає учасників засідання Асоціації ортопедів-травматологів на тему: «Лікування внутрішньосуглобових переломів дистального передпліччя».
У заході беруть участь завідуючі травмотологічними відділеннями, ортопеди-травматологи, лікарі.
Захід розпочався з огляду ортопедо-травматологічної відділення Берегівської лікарні. Потім розпочались доповіді наукових співробітників Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України та дискусія з професійних питань.
Про це повідомляє Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
Чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відбулося 8 червня в селі Яноші, що на Берегівщині. Голова товариства Василь Брензович звернувся до учасників по відеозв’язку: «Дивлячись на питання порядку денного, можна сказати, що нам є чим займатися. Продовжуємо нашу роботу і в ці для всіх важкі часи».
Звітуючи про роботу, В.Брензович підкреслив, що Товариство угорської культури Закарпаття завжди послідовно йшло до своєї мети, котра полягає насамперед у захисті прав закарпатських угорців, збереженні угорської громади краю та підтримці її розвитку. Наразі організація продовжує працювати над реалізацією цих завдань. Стосовно війни Василь Брензович зазначив, що попри складні обставини, ТУКЗ-КМКС продовжує виконувати свої зобов’язання. За його словами, той факт, що товариство може проводити збори навіть у воєнний час, дає надію на збереження місцевих громад.
Депутатку Європарламенту Андрею Бочкор, яка після десяти років іде у відставку, замінить Вікторія Ференц. Вона займає 7-ме місце в списку «Фідес-ХДНП» на виборах до Європарламенту. Він подякував пані Андреї за роботу, зауваживши, що завдяки їй були представлені інтереси закарпатських угорців у Європарламенті.
Вітаючи присутніх по відеозв’язку, А.Бочкор зазначила, що закарпатські угорці пережили багато важких періодів і завжди мусили рішуче боротися за права, які їм належать. «Дякую, що 10 років тому довірили мені представляти інтереси закарпатських людей. Успіхом можна вважати вже те, що завдяки загальнонаціональному списку «Фідес-ХДНП» питання щодо закарпатських угорців теж потрапило до політичного круговороту Євросоюзу. Наша громада отримала представництво в ЄС, і я могла безпосередньо інформувати високопосадовців Європейського союзу про реформи, які відбуваються в Україні, та політику, що стосується нацменшин. Водночас, на мою думку, було досягнуто важливі результати. Вважаю нашим спільним успіхом роботу, спрямовану на те, щоб захист нацменшин нарешті став політикою ЄС».
Голова благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі прозвітував про роботу організації за минулий період. Зокрема він повідомив, що грантові програми діятимуть і цього року. Закінчується прийняття заявок на освітньо-виховної грантової Програми, а також стартувала грантова Програма соціальної підтримки працівників освітніх закладів.
Директорка Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі під час доповіді проінформувала, зокрема, про реалізацію програми з допомоги в закупівлі посівних матеріалів. За її словами, з’явилися й нові програми, які будуть реалізовуватися залежно від джерел фінансування. Також плануються нові гранти, про які детальніше повідомлять згодом.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї звернув увагу на важливість виборів до Європарламенту. Теж подякував пані Бочкор за її віддану працю та побажав всього найкращого у майбутньому.
Секретар з питань місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер звітував про роботу кінного візит-центру в Меморіальному парку села Чома. Вже провели декілька екскурсій для учнів угорськомовних шкіл. Мета цих екскурсій, ініційованих Товариством, – організувати для дітей змістовне дозвілля, ознайомити їх з історією та побутом предків, верхової їзди та стрільби з лука. Школярів навчатимуть співробітники парку, народні ігри та екскурсії проводитимуть представники Закарпатської угорської туристичної ради.
Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар інформував присутніх про майбутні заходи організації протягом поточного року.
Заступник голови КМКС Йожеф Шін розповів про збереження пам’яток та утримання меморіальних парків, які належать організації, та важливість їх реєстрацій на офіційний облік.
У кінцевій промові Василь Брензович наголосив: «Війна в Україні ускладнює становище закарпатців, тому найважливіше встановити мир у країні, потім розпочати відбудову країни, поставити на ноги економіку, створити законодавство». Вважає важливим, щоби проблеми закарпатських угорців та їхні права, які ведуться відповідно до європейських принципів, були представлені європейським політикам. Вікторія Ференц у продовження роботи, розпочатої десять років тому Андреєю Бочкор, може стати рупором закарпатських угорців у Брюсселі й звернути увагу європейської громадськості на те, що права людини та меншин мають повною мірою забезпечуватися в Україні, яка прагне вступити до ЄС.
