9 прикордонних міст – від Хайнбурга до Ужгорода – одночасно збиралися на акцію «Рука до руки за нашу Європу». Так відзначили День Європи з ініціативи Комітету з питань регіонального розвитку Європейського Парламенту. Європейський парламент представила безпосередньою участю депутат Любіца Карвашова.
Як зазначається, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітали главу європейської дипломатії Каю Каллас і європейських колег.
Візит розпочався зі вшанування на Личаківському кладовищі українських героїв, які пожертвували своїм життям, захищаючи Україну від російської агресії.
“Під час зустрічі ми обговорили подальші спільні зусилля для зміцнення України, посилення тиску на росію та просування вступу України до ЄС. Попереду дві важливі події: Зустріч міністрів закордонних справ ЄС та засідання Core Group зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України”, – зазначив глава МЗС України.
Завданням хабів національної єдності буде утримувати зв’язок з українцями, які знаходяться за кордоном.
Хаби національної єдності відкриються у Німеччині, Іспанії, Польщі та Чехії, тривають переговори про відкриття хабу у Великій Британії. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою у Празі в понеділок, 5 травня.
“Хаби національної єдності відкриваються і будуть відкриватися в багатьох країнах, там де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо (хаби національної єдності – ред.) у Німеччині, в Іспанії, у Польщі, в Чехії, ми обговорюємо це питання з Об’єднаним Королівством тощо. Тобто це така постійна робота”, – сказав глава держави.
За словами Зеленського, завданням таких хабів буде утримувати зв’язок з українцями, які знаходяться за кордоном.
“Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни в українців буде можливість повернутись в Україну”, – запевнив президент.
Європейський Союз офіційно заборонив використання бісфенолу А (BPA) у всіх матеріалах і виробах, призначених для контакту з харчовими продуктами. Про це повідомляє Independent.
Відповідне положення — Регламент ЄС 2024/3190 — набуло чинності 20 січня 2025 року. На це рішення знадобилося понад 20 років наукових досліджень, адже BPA — це небезпечна сполука, яка потрапляє в організм у малих дозах, але має серйозні наслідки для здоров’я.
Що таке BPA?
Бісфенол А — це органічна хімічна сполука, що використовується здебільшого у виробництві епоксидних смол, деяких видів пластику та полікарбонатів. Його основне призначення — зміцнення пластику, захист їжі від бактерій і запобігання корозії в металевих упаковках. Однак із часом надмірне використання BPA в харчовій упаковці перетворило його з технологічного прориву на приклад екологічної загрози.
Бісфенол А можна знайти у внутрішньому покритті консервних бляшанок, у пластикових пляшках, упаковці, контактних лінзах, електроприладах, дитячих іграшках, спортивних товарах, покритті для підлоги, касових чеках та DVD- дисках. Щороку в світі виготовляється 3,8 мільярдів тонн цієї субстанції, йдеться про найбільшу за обсягами виготовлення хімічну речовину.
Чому BPA небезпечний?
BPA має здатність імітувати природні естрогени, що робить його ендокринним руйнівником — він здатен втручатися в гормональну систему організму. Саме тому впродовж останніх десятиліть нормативно допустимі дози цієї речовини суттєво знижувались. Наприклад, у 2006 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів дозволяло до 0,05 мг на кілограм маси тіла на день. А вже у 2023 році ця норма становила лише 0,2 нанограма — у 250 000 разів менше.
Вплив на довкілля:
Очистка стічних вод часто не справляється з повним видаленням BPA, особливо якщо не застосовуються спеціальні етапи доочистки (наприклад, озонування чи ультрафіолет). За певних умов із водоочисних споруд BPA може потрапляти у водойми і завдавати шкоди дикій природі. Для повного знешкодження цієї речовини потрібні окремі технології, які підвищують вартість обробки стічних вод.
Як зміниться ситуація?
Згідно з Регламентом 2024/3190:
Заборонено використання BPA та його солей у виробництві будь-яких матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також продаж таких виробів на ринку ЄС.
Для впровадження нових норм передбачено перехідний період: від 18 до 36 місяців залежно від типу продукції (одноразова чи багаторазова тара).
ЄС дотримується принципу запобіжних заходів: краще заборонити речовину завчасно, ніж потім долати її наслідки для здоров’я та екології.
Лідери Євросоюзу опублікувавши дописи у соцмережах, висловивши співчуття у зв’язку зі смертю Папи Римського Франциска.
Лідери ЄС висловили співчуття католикам у зв’язку зі смертю Папи Римського Франциска, опублікувавши дописи у соцмережах.
Зазначається, що топдипломатка ЄС Кая Каллас згадала свою зустріч з Папою у Римі.
“Я подякувала Папі Франциску за його сильне лідерство у захисті найбільш вразливих та відстоюванні людської гідності”, – написала вона у соцмережі Х.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Папа Франциск “надихав мільйони людей, далеко за межами Католицької Церкви, своїм смиренням і чистою любов’ю до тих, кому пощастило менше”.
“Мої думки з усіма, хто відчуває цю глибоку втрату. Нехай вони знайдуть розраду в думці, що спадщина Папи Франциска продовжуватиме вести всіх нас до більш справедливого, мирного і милосердного світу”, – заявила фон дер Ляєн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта назвав померлого понтифіка “глибоко милосердним”.
“Його хвилювали великі глобальні виклики нашого часу – міграція, зміна клімату, нерівність, мир, – а також щоденна боротьба всіх і кожного”, – написав Кошта.
За його словами, у своєму останньому посланні з нагоди Всесвітнього дня миру Франциск запропонував три кроки для того, щоб настали “міцні зміни”: списання міжнародних боргів, скасування смертної кари і перерозподіл військових коштів на користь боротьби з голодом.
“Нехай його ідеї й далі ведуть нас до майбутнього, сповненого надій”, – наголосив Кошта.
Група журналістів, багато з котрих базуються в Брюсселі й висвітлюють справи ЄС, опублікувала відкритий лист, де звинуватила Європейську комісію в підриві прозорості, забезпечення якої вимагається законодавством Євросоюзу.
У відкритому листі, адресованому комісару ЄС Марошу Шефчовичу, який у вівторок був оприлюднений бельгійським інформаційним агентством, критикуються затримки в обробці запитів на доступ до документів та нові внутрішні правила, що обмежують доступ до законодавчих і нормативних матеріалів, – заходи, які набули чинності на початку другого мандата президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, що розпочався минулого року.
У листі називається непрозорим законодавчий процес Європейської комісії, попри те, що прозорість є юридичним зобов’язанням згідно з договорами ЄС. Ця закритість ускладнює для журналістів викриття лобістської діяльності та моніторинг формування політики, стверджують вони. Підписанти поділяють занепокоєння європейського омбудсмена щодо затримок в обробці запитів на доступ до документів, вказуючи, що обробка іноді займає більше року, хоча законний термін становить 15 днів. Вони вимагають повного доступу до законодавчих документів у встановлені законом строки.
Крім того, підписанти закликають Єврокомісію реформувати свої процедури та розпочати діалог з журналістами.
Лист, який ще можна підписати, буде офіційно переданий виконавчій владі наприкінці місяця.
Кількість українців, які подали заяву на отримання статусу тимчасового захисту в одній з країн – членів Європейського Союзу, зросла більш ніж на 21 000 у лютому порівняно з попереднім місяцем, вперше сягнувши позначки більш як 4,3 мільйона, йдеться у звіті Євростату, переданому MTI.
Кількість людей, які втекли з України через війну, що почалася 24 лютого 2022 року, продовжує потроху зростати, вони зареєструвалися для отримання тимчасового захисту, що дозволяє їм, серед іншого, отримувати медичну допомогу, працювати і навчати своїх дітей у державних школах, повідомляє агентство.
Згідно з повідомленням, на кінець лютого 4 306 800 громадян України зі статусом біженця проживали в одній з країн – членів Європейського Союзу, що на 21 015 (0,5 відсотка) більше, ніж показник на кінець січня.
Згідно з даними, отриманими від держав – членів ЄС, найбільше людей, які отримали статус тимчасового захисту українським біженцям, зафіксували Німеччина (1 177 800), Польща (994 790) і Чеська Республіка (397 750).
У лютому кількість бенефіціарів збільшилася в більшості країн ЄС порівняно з кінцем січня. Найвище збільшення зафіксовано в Німеччині (7550; 0,6%), Чехії (2765; 0,7%) та Іспанії (1885; 0,8%). Серед країн – членів ЄС лише Австрія (430; мінус 0,5%) та Франція (410; мінус 0,7%) зафіксували зменшення кількості українців, які перебувають під тимчасовим захистом.
Порівняно з населенням ЄС загалом, у Чехії (36,5), Польщі (27,2) і Литві (26,2) на кінець лютого було найбільше бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб, тоді як середній показник по ЄС становив 9,6 на тисячу осіб.
44,7% бенефіціарів – дорослі жінки, 31,8% – неповнолітні до 18 років і 23,4% – дорослі чоловіки.
Згідно зі звітом, Угорщина надала такий статус 39 580 українським біженцям з моменту запровадження статусу тимчасового захисту, з них 255 – у лютому.
[type] => post [excerpt] => Кількість українців, які подали заяву на отримання статусу тимчасового захисту в одній з країн - членів Європейського Союзу, зросла більш ніж на 21 000 у лютому порівняно з попереднім місяцем, вперше сягнувши позначки більш як 4,3 мільйона, йдетьс... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1744459020 [modified] => 1744446718 ) [title] => Євростат: кількість українців зі статусом тимчасового захисту в ЄС сягнула 4,3 мільйона [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=238522&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 238417 [uk] => 238522 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 238418 [image] => Array ( [id] => 238418 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek.jpg [original_lng] => 138295 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 697 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 238418 [_edit_lock] => 1744436169:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 847537562002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 656257 [2] => 9 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Спецтема [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1077390 [1] => 294 [2] => 1860567 ) [tags_name] => Array ( [0] => Євростат [1] => ЄС [2] => статус ) ) [7] => Array ( [id] => 237519 [content] =>
1 квітня в Україні офіційно запустили програму Ukraine2EU для підтримки України на шляху до вступу в Євросоюз.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться на сторінці програми у Facebook.
Офіційному запуску програми була присвячена конференція „Вступ України в ЄС: вибір зроблено, питання часу”, в якій взяли участь представники України, ЄС, Литви та Данії.
Ініціатива Ukraine2EU фінансується спільно ЄС, Данією та Литвою, а нещодавно до них приєдналася Швеція.
Програма покликана підтримувати українські інституції в управлінні процесом вступу до ЄС та впровадженні необхідних реформ. .
Ukraine2EUдіятиме з 2025 до 2027 року та буде реалізована Литовським центральним агентством управління проєктами (CPVA).
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль привітав запуск програми. „Україна та Європа завжди були разом. І сьогодні наше завдання – підтвердити це, пройти треком інтеграції максимально швидко та успішно. Інструмент Ukraine2EU” дає нам в цьому нові можливості”, – відзначив очільник уряду.
Катарина Матернова, посол ЄС в Україні, наголосила на важливості стратегічної координації та підтримки інституцій на шляху України до членства в ЄС.
„ЄС твердо стоїть поруч з Україною на її шляху до членства. Цей процес є амбітним і трансформаційним водночас, тож вимагає стратегічної координації. Завдяки програмі Ukraine2EU ми зміцнюємо інституційну спроможність України та забезпечуємо стабільний прогрес у напрямку європейської інтеграції”, – відзначила вона.
У третю річницю звільнення Бучі від російських окупантів президент Володимир Зеленський, перша леді Олена Зеленська спільно з іноземними делегаціями вшанували пам’ять вбитих.
Про це повідомила пресслужба ОПУ у понеділок, 31 березня.
Володимир та Олена Зеленські встановили лампадки до меморіалу, розташованого на території церкви Святого апостола Андрія Первозванного та всіх святих Православної церкви України.
«Три роки тому наші воїни звільнили Бучу, і світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків. Відтоді ніхто не може сказати, що не знає, за що бореться Україна. Вічна пам’ять усім, чиї життя забрала ця війна. Вічна вдячність тим, хто захищає Україну», – сказав президент.
Участь у вшануванні пам’яті загиблих також взяли керівники та представники парламентів Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, Європейського парламенту.
Разом з ними Бучу відвідав голова Верховної ради Руслан Стефанчук.
У головних країнах Європи впала прихильність до США після того, як Дональд Трамп став президентом.
Про це свідчать дані опитування YouGov за 1 квартал 2025 року, яке проводилося в семи країнах Європи.
Так, найбільш негативно до США ставляться у Данії – лише 20% опитаних відгукнулись позитивно про Америку. Понад половину жителів Великої Британії (53%), Німеччини (56%), Швеції (63%) ставляться до США негативно.
Лише Італія та Іспанія мають рівновагу між негативним та позитивним ставленням – 42% італійців ставляться до США негативно, як 43% іспанців.
YouGov відмічає, що коли президентом США став Джо Байден у 2020 році, то європейці покращили своє ставлення до США. До цього президентом США теж був Дональд Трамп з 2016 по 2020 роки.
Нове опитування показало, що 46% американців вважають допомогу США Україні недостатньою. Це на 16 процентних пунктів більше, ніж у грудні, і є новим максимумом із 2022 року.
49% американців думають, що президент Дональд Трамп сильно симпатизує росії, а Україні – 8% – Україні, 40% – жодній з цих країн, свідчать результати опитування, проведеного телеканалом NBC News.
She’s heeere. 👀 R-Evolution, the 45-foot-tall, 32,000-pound steel sculpture that first debuted at Burning Man in 2015, is now calling San Francisco home for the next six months.
