Будапештське об’єднання самаритян Угорщини передало співробітникам Берегівської станції швидкої допомоги близько тонни продуктів харчування тривалого зберігання. Благодійна організація неодноразово допомагала установі й до початку війни. Нинішній вантаж вартістю близько півтора мільйона форинтів був доставлений за сприяння Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.
«З початку війни уряд, громадські й церковні організації Угорщини всіма силами підтримують Україну та людей, які проживають на Закарпатті. Нинішня допомога – чергове підтвердження цього. Гуманітарний вантаж зібрало Будапештське об’єднання самаритян Угорщини для працівників станції швидкої допомоги та їхніх родин», – повідомив під час передачі консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап. За словами дипломата, благодійна організація вже неодноразово допомагала закарпатцям. Доставили вантаж за сприяння Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.
Директорка Берегівської станції швидкої допомоги подякувала співробітникам консульства, а також угорським благодійникам за підтримку колективу. «Ми дуже вдячні за допомогу, за те, що про нас не забувають. Наразі на станції швидкої медичної допомоги працюють 52 співробітники, двоє перебувають на фронті. Ця допомога стане в нагоді для кожного з них», – зазначила директорка.
Гуманітарний вантаж із Будапешта до кордону доставила служба швидкої допомоги «Дельта», а звідти до Берегова вантаж допомогло доправити Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді.
Пів року тому я відвідав наших військових тероборони на місці їх дислокації. Сьогодні також вдалося приїхати до них разом із депутатом Миколою Павлюком та передати допомогу від нашої територіальної громади. Про це інформує Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
Всі елементи пакету підтримки придбані відповідно до заявок керівника ТРО. Сподіваємося, що пікап та 5 мультифунціональних дронів допоможуть зберегти життя нашим хлопцям. Також з-поміж доставленого нами вантажу були і медикаменти та солодощі. Діти наших закладів освіти залишили теплі повідомлення для військових на коробках з подарунками. Керівниця управління освіти та культури Едіта Бабяк чудово організувала відправлення цього сегменту.
Комбат Максимлюк Андрій Ігорович прийняв технічні засоби та висловив вдячність нашій громаді за систематичну підтримку. Також командир подякував і депутатам за всебічну поміч. Приємним жестом на знак подяки нашій територіальній громаді від наших захисників став прапор Берегова з їх підписами, який ми з гордістю веземо додому.
Чекаємо всіх вдома, а також продовжуємо тримати фокус на допомозі ЗСУ!
[type] => post [excerpt] => Пів року тому я відвідав наших військових тероборони на місці їх дислокації. Сьогодні також вдалося приїхати до них разом із депутатом Миколою Павлюком та передати допомогу від нашої територіальної громади, інформує Золтан Бабяк [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1700761680 [modified] => 1700757951 ) [title] => Міський голова Берегова відвідав військових тероборони на місці їх дислокації [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=170098&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 170082 [uk] => 170098 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 170085 [image] => Array ( [id] => 170085 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n.jpg [original_lng] => 335484 [original_w] => 2048 [original_h] => 1356 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n-300x199.jpg [width] => 300 [height] => 199 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n-768x509.jpg [width] => 768 [height] => 509 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n-1024x678.jpg [width] => 1024 [height] => 678 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n-1536x1017.jpg [width] => 1536 [height] => 1017 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n.jpg [width] => 2048 [height] => 1356 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/405512167-916642616493495-2818083814304892230-n.jpg [width] => 2048 [height] => 1356 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 645 [_thumbnail_id] => 170085 [_edit_lock] => 1700750893:3 [_edit_last] => 3 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_oembed_4f44d01f2b978b786867b9fdffdcb26a] => [_oembed_time_4f44d01f2b978b786867b9fdffdcb26a] => 1700754487 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 260635 [2] => 656257 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Закарпаття [2] => Новини [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 256 ) [tags_name] => Array ( [0] => Берегово ) ) [2] => Array ( [id] => 170065 [content] =>
Лікар-психотерапевт, сімейний консультант Ґабор Михалець, виступаючи в Берегівській філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium (МСС), розповів про сім секретів збереження стійких родинних стосунків на основі дослідження, проведеного ним під час першої хвилі епідемії коронавірусу. Спеціаліст шукав відповідь на питання, чому деякі шлюби зміцнилися у важкий період, а в інших, навпаки, взаємини погіршилися.
На основі отриманих під час дослідження відповідей було визначено кілька головних факторів, які допомагають парам долати труднощі в будь-якій ситуації. Терапевт називає їх «сім ключів». Це, зокрема, спілкування та управління конфліктами. «Емоційні стосунки не можуть функціонувати без емоцій…» – підсумував психотерапевт.
– Тема моєї сьогоднішньої презентації народилася під час першої хвилі карантину, коли весь світ відчув, що всі страждають від однакового тиску. Я помітив, що навіть у цій складній ситуації були пари та сім’ї, які продовжували рухатися вперед у межах своїх стосунків. А в інших – їх, звісно, було більше, – усе пішло на спад. Щоб з’ясувати, у чому полягає різниця між цими двома групами, я провів дослідження й опитав близько 1300 людей. Зокрема поцікавився в них, як вони переживають карантинні умови, які фактори їм допомагають та що заважає. На завершення дослідження викристалізувалися сім факторів, котрі показують дуже чітку й відчутну різницю між двома групами. Саме про це була моя презентація.
Сім факторів, якщо коротко, є такими:
1. Висловлювати свої почуття, говорити про них.
2. Залишатися врівноваженим. Я розповів не тільки про переваги такого підходу, але й про те, за допомогою яких прийомів ми можемо зберігати спокій і холоднокровність.
3. Ніжність. До цього фактору належить, зокрема, інтимний зв’язок. Я з’ясував, як стрес впливає на нашу інтимність і чи можна ним керувати, щоб він не роз’єднував нас, а ще більше пов’язував.
4. Формувати резерви. Зокрема матеріальні.
5. Порядок і доглянутість. Коли здається, що все навколо руйнується й існує багато речей, які ми не можемо контролювати, слід почати контролювати те, що можливо. Саме я вирішую, чистити зуби чи голитися. Я вирішую, чи наводити порядок у своєму домі. Адже якщо я наводжу порядок, то починаю контролювати те, на що маю вплив, і можу краще впоратися з багатьма речами, над якими не маю контролю.
Крім того, ми встановили ще два фактори, які впливають на те, наскільки ми можемо виходити з кризових ситуацій і співпрацювати як команда.
6. Емоційна доступність. Чи впливає мій біль і смуток на членів моєї родини? Чи активує це захисну систему в нашому домі? Чи всі ізолюються одне від одного і вирішують свої проблеми наодинці, поокремо.
7. Надія. Коли всі двері зачиняються, чи бачу я когось або щось за цими дверима? Ми можемо назвати це вірою, релігійністю, духовністю, але дуже важливим фактором є те, що в людей, які мають за що чіплятися в біді, більше шансів успішно подолати кризові ситуації, ніж у тих, хто може покладатися лише на власні сили.
Так коротко окреслив спеціаліст основні визначені під час його дослідження фактори, які можуть покращити стосунки в родині.
Психотерапевт, котрий походить із сербського Воєводина, також зазначив, що глибоко співчуває закарпатським родинам, які переживають лихоліття війни, чекають рідних з фронту чи змушені жити окремо, бо їхні члени їхньої родини перебувають в іншій країні. У 1992 році, під час південнослов’янської війни, Ґабор Михалець пережив щось подібне до того, про що сьогодні розповідають жителі Берегова. «Коли ми перебуваємо в такій ситуації, справді не залишається нічого іншого, як жити в цьому плині, намагатися впливати на те, на що можемо, не здаватися. Не дозволяти труднощам опанувати нас настільки, що ми вже не матимемо жодного бачення майбутнього. Якщо є діти, то варто й заради них зібрати останні краплі наших духовних ресурсів, щоб спробувати внести яскраві фарби в їхнє життя», – порекомендував фахівець.
Директорка Берегівської філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium Беата Добша зазначила, що за останні три роки закарпатським родинам довелося зіткнутися з низкою нових викликів, яких раніше не було. За її словами, у навчальному центрі з початку війни в рамках різноманітних тренінгів студентам та їхнім батькам постійно надається психологічна допомога. Задля подальшої підтримки було вирішено запросити фахівців-психологів, які б поділилися із закарпатськими родинами добрими порадами. Зокрема 8 грудня в Берегівській філії навчального центру МСС виступить лікарка-психотерапевт, викладачка університету Крістіна Гевеші.
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та Закарпатська реформатська церква у співпраці з Дослідницькою майстернею ім. Імре Нарачіка організували пам’ятну конференцію на тему «100 років Закарпатській реформатській церкві». Захід відбувся 16 листопада у стінах Закарпатського угорського інституту в місті Берегові.
На початку конференції єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан прочитав молитву, центральна ідея якої з нагоди ювілею базувалася на 100-му псалмі: «Псалом подяки. Радійте перед Господом по всій землі! Служіть Господу з радістю, ступайте перед обличчям Його з радістю! Знай, що Господь є Бог! Він створив нас, ми Його народ і отара Його пасовиська. Увійдіть у брами Його з подякою, у двори Його з хвалою! Славіть Його, благословляйте Його ім’я! Бо Господь добрий, Його милосердя триватиме навіки, і вірність Його – з роду в рід».
«100-й псалом – це псалом подяки. Найкраще, якщо ми також з подякою озирнемося на минулі сто років і спробуємо серед подій, які сталися з нашим народом та нашою церквою, побачити Божі дива. Боже Слово – підбадьорення», – наголосив єпископ, підкреслюючи важливий меседж події: «Нехай у наших серцях завжди буде вдячність, бо нас зберіг Бог». Богослужіння прикрасив спів камерного хору Берегівської реформатської церкви.
Доцентка кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, головна організаторка конференції Ібоя Самборовскі у вітальній промові наголосила: «Якою б важкою не була ситуація, в якій ми живемо зараз, яким би похмурим іноді не здавалося майбутнє, «наші предки теж навіть не уявляли, що та подія, яка в травні 1923 року після Тріанону створила Закарпатську реформатську церкву, дозволить нині святкувати сторіччя». «Я вважаю, що наука служить Господу. Історична наука тим паче, адже намагається розкрити минуле, ті дні, багато з яких ми забуваємо свідомо або вони просто зникають з пам’яті. Наше завдання, завдання істориків полягає в тому, щоб змахнути пил з минулого, згадати його, згадати предків», – зазначила доцентка.
Консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко під час свого виступу зазначив, що працює на Закарпатті лише кілька місяців, але йому вже стало зрозуміло, що закарпатські угорці постійно виявляють себе й демонструють свою силу, це видно, зокрема, з кількості культурних, наукових, церковних та освітніх заходів. «Нам усім необхідні опора та підтримка, і я вважаю, що для збереження й зміцнення своєї ідентичності закарпатським угорцям дуже потрібні церкви, духовна підтримка, яку вони надають людям», – підкреслив дипломат.
Відтак проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Дюла Фодор наголосив, що захід нинішній важливий і з точки зору збереження ідентичності закарпатської угорської громади. «Столітній ювілей – значуща подія за будь-яких обставин, а особливо в цей час, адже йдеться про опорну силу формування ідентичності закарпатських угорців, чим є для нас Закарпатська реформатська церква».
Після вітальних промов відбувся показ документального фільму «Реформати і Тріанон», створений групою з дослідження церковної історії Реформатського університету ім. Гашпара Каролі у 2020 році. У стрічці кращі знавці теми розповідають про передумови роз’єднання реформатської громади в Карпатському басейні. Творці фільму знайшли й показали невідомі широкому загалу документи з церковних архівів за межами Угорщини, що стосуються періоду 1918–1923 років.
Конференція продовжилася в рамках двох панельних дискусій. Доповідачі згадали визначальні події останніх ста років, приділивши особливу увагу подіям 1920-х: що і як відбувалося, хто і чому смикав за нитки, що привело до створення Закарпатської реформатської церкви в 1923-му.
Із презентацією «Перші п’ять років Чехословацького Закарпаття (1919–1924) » виступив викладач кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Імре Сакал. Затим пастор реформатської церкви села Запсонь Жолт Орос окреслив роль Бейли Бертока в створенні Закарпатської реформатської церкви. Ібоя Самборовскі виступила з доповіддю на тему «Робочі стосунки Бейли Бертока та Дюли Барі до, під час і після створення Закарпатської реформатської церкви», а пастор села Косонь Ференц Радванський розповів про мотиви та напрями особистих стосунків, які склалися під час організації роботи Закарпатської реформатської церкви. Модераторкою першої панелі була викладачка кафедри історії та суспільних наук, очільниця Науково-дослідного інституту ім. Тиводара Легоцького Закарпатського угорського інституту Єлизавета Молнар. На другій панельній дискусії вона виступила з презентацією на тему «Вигнання та повернення: Голгофа берегівського пастора Єне Сутора з чехословацькою державною владою». Маріанна Секеї, доцентка кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту, розповіла про життя реформатської громади Угочанської жупи у світлі територіальних змін після Першої світової війни. Історик Ласло Турі, член Дослідницької майстерні ім. Імре Нарачіка, ознайомив присутніх із життям реформатської парафії Кідьоша в роки після Першої світової війни. Модератором другої панелі виступив завідувач кафедри історії і суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту Дьордь Чатарі.
У рамках конференції було представлено дві тематичні мінівиставки архівних документів з минулих ста років Закарпатської реформатської церкви.
У Берегові з’явиться сучасний соціальний центр. Греко-католицька єпархія планує реконструювати занедбану будівлю колишнього туберкульозного відділення, аби вона служила громаді. Тут мають намір створити простір, що об’єднає дитячий садочок, будинок для одиноких людей похилого віку, а також місце для різноманітних благодійних ініціатив.
У Берегові на конференції молодих закарпатських угорських дослідників відбулося вручення стипендій імені Калмана Шооша, в рамках якої грошові нагороди отримали 44 особи. У 2023-2024 навчальному році стипендіальну програму Калмана Шооша було оголошено вдванадцяте. Метою стипендіальної програми є заохочення дослідників і студентів угорської національності, які працюють і навчаються у вищих навчальних закладах Закарпаття, до наукової діяльності, розвиток угорської академічної мови.
Стипендіальна програма спрямована на відзначення пам’яті Кальмана Шооша, ректора-засновника Закарпатського угорського інституту (ЗУІ), який трагічно загинув.
Програма складається з трьох підпрограм:
1. Закарпатський мандрівний університет;
2. Підготовка навчальних записок та фахових словників для угорськомовних вищих навчальних закладів;
3. Підтримка досліджень, пов’язаних із Закарпаттям.
Ціллю Закарпатського мандрівного університету є надання можливості викладачам і науковцям, які працюють у закладах з угорською мовою навчання, представити свої дослідницькі теми, наукові результати. До мандрівного університету подали 9 фахівців, з яких усі 9 виступили з доповідями. Лекції проходили в чотирьох місцях: у Берегівському реформатському професійному коледжі імені Калвіна Яноша, греко-католицькому професійному коледжі Елемера Ортутаї, римо-католицькому професійному коледжі Святого Геллерта в Радванках та ЗУІ.
Доповідачі представили три напрями навчання (історія, суспільствознавство, природничі науки) та п’ять напрямків навчання: економіка, бухгалтерський облік, біологія, історія та педагогіка.
«Створення навчальних конспектів та фахових мовних словників для полегшення роботи угорськомовних вищих навчальних закладів» є підтримка закарпатських угорських науковців щодо тих предметів, які викладаються у вищих навчальних закладах, для яких нема або є неповним надання навчальних конспектів та фахових словників угорською мовою. В цій категорії отримали стипендії 9 осіб.
На підпрограму «Закарпатська підтримка наукових досліджень» подали заявки студенти, які протягом останніх двох навчальних років написали та захистили дипломні роботи угорською мовою в одному із вищих навчальних закладів нашої області, а тема дипломної роботи пов’язана з Закарпаттям. 29 претендентів отримали стипендії.
Нагороди вручили Генеральний консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкай та ректор ЗУІ Іштван Черничко.
Стипендіальну програму Калмана Шооша підтримали уряд Угорщини, Державний секретаріат з питань національної політики Прем’єр-міністра та фонд Габора Бетлена.
У Берегівській філії навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» (Mathias Corvinus Collegium (MCC) 8 листопада відбулася презентація монографії викладачок Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Аніко Берегсасі та Каталін Дудич-Лакатош «Двадцять два. Історія 22 років закарпатської угорськомовної освіти».
У вересні філія МСС у Берегові розпочала навчальний рік у новій просторій будівлі. Заходи закладу привертають увагу дедалі більшої кількості закарпатської молоді. Крім занять і різноманітних курсів, кожні два тижні різні фахівці проводять лекції, майстер-класи та презентації книжок на актуальні теми. 27 жовтня Берегівську філію, зокрема, відвідав керівник медіашколи МСС Борис Калнокі, щоб репрезентувати в нашому краї своє останнє видання «Земля моїх предків – історія родини Калнокі». Борис народився в 1961 році в Німеччині, його батько походив із Секейського краю, а мати – із Сілезії. Життєвий шлях пана Калнокі та його книжка зворушили аудиторію. Адже закарпатським угорцям і нині близький меседж видання про те, що в якій точці світу не перебувала б людина, для неї має важливе значення повернення додому, до власного коріння.
Цього разу свою книжку представили дві закарпатські фахівчині. Присутніх спершу привітала керівниця Берегівської філії МСС Беата Добша. Вона, зокрема, зазначила, що «закарпатська громада збагатилася дуже цікавою, змістовною та корисною книжкою», яка надає читачам важливі знання.
У виданні розглядаються основні напрями, зміни та результати останніх 22 років угорськомовної освіти на Закарпатті, а також узагальнюється концепція навчання рідною мовою, розповідається про методи та ефективність викладання. Цифра 22 в назві вказує також на 2022 рік, коли все змінилося. «Після початку війни людина стала більше замислюватися. Ми зібрали результати роботи за останні два десятиліття, зокрема методологічного оновлення та викладання рідної мови», – зазначила Каталін Дудич-Лакатош.
«Закарпатській угорській громаді протягом своєї історії нечасто доводилося переживати «яскраві сонячні дні». Розбудова угорськомовної мережі освітніх закладів була одним зі стовпів, які мали допомогти збереженню мови та культури в краї. Угорська громада України і до початку війни була змушена вести боротьбу, щоб зберегти свою навчальну мережу в складних суспільно-політичних умовах», – ідеться в передмові до видання.
«У книжці ми написали про злети та падіння за останні 22 роки, про події в угорськомовній освіті на Закарпатті», – зазначила Аніко Берегсазі. Вона також розповіла про важливість розробки адитивного підходу, що збіглося із виданням нових підручників з угорської мови. «Ми доставляли їх у школи, і був період, коли нас ставили в приклад в Угорщині та за її межами, мовляв, ось так потрібно працювати», – пригадала авторка.
На кафедрі філології та в Науково-дослідному центрі ім. Антала Годинки Закарпатського угорського інституту протягом останніх двох десятиліть проводяться фундаментальні лінгвістичні дослідження, результати яких здобули визнання української, угорської та міжнародної наукової спільноти. Метою є встановлення домінуючої рідномовної двомовності, що означає володіння, крім рідної, державною мовою та іноземною.
«На мою думку, користь книжки полягає в тому, що вона допомагає формувати предметно-педагогічний підхід, синтезує наукові результати останніх 22 років про закарпатську угорську громаду та намагається запропонувати шлях у вихованні рідною мовою, який збігається з довгостроковими цілями громади: збереженням мови та культури, закладенням фундаменту для використання рідної мови в якомога більшій кількості сфер», – наголосила Аніко Берегсазі. За її словами, завдання вчителя угорської мови в школі – створити відчуття затишку в рідній мові. Це означає, що той, хто говорить, може, хоче і має можливість використовувати свою рідну мову в якомога більшій кількості ситуацій та сфер, а для цього необхідно, аби носій мови відчував її престиж.
Видання доступне в електронному вигляді на сайті Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, а друкована версія – у бібліотеці вишу та Берегівської філії «Матіас Корвінус Колегіум».
4 листопада у Берегові вперше провели фольклорний фестиваль “BeregCulturFest”, який був пов’язаний з благодійністю. Зібрані кошти організатори передадуть на підтримку ЗСУ та діяльності Берегівської лікарні ім.Бертолона Ліннера.
Захід відкрив міський голова Золтан Бабяк: «Наше мальовниче місто Берегово, яке в часи повномасштабної війни дало прихисток чисельним переселенцям з центральних та східних областей нашої країни, – є унікальне своїми термальними басейнами, традиційною національною кухнею в поєднанні зі смачним виноградом та винами. Мета – ознайомлення гостей з культурою краю».
Начальниця управління освіти та культури Едіта Бабяк привітала учасників і зауважила: «У старостинських округах триває робота зі збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини: народних звичаїв, обрядів, фольклору, виконавського мистецтва з урахуванням регіональних особливостей та самобутності. Усім працівникам культури дякуємо за проведену роботу».
У рамках проведення фестивалю та з нагоди відзначення професійного свята Всеукраїнського Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва були нагороджені діячі культури за особистий внесок у розвиток культури та мистецтва Берегівської територіальної громади.
Ті, що завітали на виставку-продаж народно-прикладного мистецтва, змогли побачити різноманітність краю та скуштувати традиційні страви, напої та смаколики.
У концертній програмі взяли участь фольклорні колективи клубів-філій КЗ «Центр культури і дозвілля» Берегівської територіальної громади.
Другий день благодійного культурного фестивалю було скасовано у зв’язку із оголошеним трауром за загиблими захисниками 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Закарпатські церкви, органи місцевого самоврядування, неприбуткові та громадські організації, а також підприємці у співпраці з партнерами з Європейського Союзу можуть подавати заявки на отримання з фондів Європейської комісії грантових коштів для реалізації своїх проєктів. 27 жовтня на базі Греко-католицького ліцею ім. Елемира Ортутая в Берегові співробітники Угорського офісу сприяння розвитку (MFOI), який працює при Адміністрації прем’єр-міністра Угорщини, провели семінар на цю тему.
Організатор заходу, священник греко-католицької церкви, голова Благодійного фонду «М. Покрова» Міклош Егреші, звертаючись до присутніх, повідомив: «Ідея проведення такої зустрічі виникла на фестивалі «Тушваньош». Цього року мене запросили там виступити, і на одному з майданчиків співробітники Угорського офісу сприяння розвитку розповіли про європейські грантові проєкти. Зокрема повідомили, що цьогоріч Україна має пріоритет у цьому напрямі, тобто нам теж варто подавати грантові заявки. Тож я запросив співробітників Офісу до Берегова, щоб ознайомили нас з деталями. Радий, що на нинішню зустріч завітало близько пів сотні зацікавлених».
Директорка Угорського офісу сприяння розвитку Бернадетта Петрі зазначила, що установа була створена урядом Угорщини для допомоги в подачі європейських грантових заявок. Завданням Офісу є надання інформації про кошти ЄС і можливості фінансування, установлення прямих зв’язків між угорськими суб’єктами та інституціями Євросоюзу, а також підтримка клієнтів, починаючи з моменту появи проєктних ідей до самого подання заявки на грантові ресурси.
«Сьогодні ми хочемо звернути увагу на те, що на місцевому рівні є чимало проєктів, які варті підтримки Європейського Союзу. До того ж ми можемо створити партнерство із закордонною угорською громадою, яке надалі розвиватиметься. Тобто йдеться про транскордонні проєкти. Ініціатива певним чином має бути пов’язана з політичними цілями ЄС, мають бути запроваджені інноваційні елементи. Якщо ми заснуємо партнерство таким чином, проєкт практично готовий, можна розпочинати співпрацю», – повідомила директорка.
Юрист, менеджер проєктів Арон Літваї-Ковач додав, що Угорський офіс сприяння розвитку був створений для пошуку можливих партнерів для грантових програм ЄС та надання допомоги в розробці, написанні й поданні заявки. «Досвід минулого періоду свідчить про те, що серед закордонних угорських громадських організацій, церков, органів місцевого самоврядування є великий інтерес до таких програм, – зазначив він. – Наприклад, транскордонна програма Interreg стартувала 21 жовтня і триватиме до березня, а також до грудня наступного року. Тому я рекомендую звертатися безпосередньо до нас. Ми допоможемо встановити партнерство на території Угорщини та в інших регіонах Карпатського басейну, щоб створити ефективний консорціум і подати успішну заявку».
Про доступні для української сторони програми розповів радник Янош Матуз, а про можливості підприємств сільськогосподарської та харчової промисловості – консультант з питань сільського господарства Даніель Бене. Відтак присутні на заході ставили запитання щодо своїх конкретних можливостей. З відповідною інформацією можна ознайомитися на сайті www.mfoi.org, а також зв’язатися зі співробітниками Офісу за адресами, вказаними на сторінці.
У традиційному конкурсі талантів у сфері народної музики і танців, організованому в Берегові вже вдев’яте, узяли участь 350 дітей з різних куточків Закарпаття. Це були вихованці ансамблів народного мистецтва, шкіл мистецтв та гуртів, які діють у краї.
Цього року, на відміну від попередніх, конкурс проводився в один тур. Загалом заявки надійшли на 71 виступ. Організатор конкурсу – Благодійний фонд GENIUS – влаштував захід на двох майданчиках Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. В атріумі учасники представляли народні танці, а в залі – народну музику.
Заявки на конкурс, який проводився серед дітей 6–17 років, можна було подати в категоріях: соло на інструменті, інструментальний ансамбль, танець соло, танцювальна пара, ансамбль народного танцю.
Оцінювало виступи журі, яке складалося з фахівців із Угорщини.
Керівник Консульства Угорщини в Берегові, вітаючи присутніх, наголосив, що народна музика і танці значною мірою сприяють збереженню культури та традицій закарпатських угорців. Кожен регіон має власні традиції, навколо яких гуртується громада. Важливою метою уряду Угорщини є сприяння збереженню культурних і мовних цінностей угорського народу, а також підтримка їхнього подальшого розвитку на батьківщині. «Ми зробимо все можливе для пом’якшення наслідків війни та збереження закарпатської угорської громади, забезпечення її навчання рідною мовою, що є важливою метою нашої національної політики», – зазначив консул.
Ідейна натхненниця конкурсу, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос розпочала свій виступ, цитуючи слова закарпатської поетеси Магди Фюзеші: «Хоча землю нам не всю повернули, але культуру забрати не змогли». Сьогоднішня подія також має завдання зберегти та передати нашу культуру, щоб вона продовжувала процвітати в цьому краї й через сто років. […] Бажаю вам якомога глибше пізнати власну культуру, що допоможе поважати й культуру інших народів, а також бажаю нам усім, щоб Закарпаття й надалі залишалося острівцем миру».
Лайош Пал, вітаючи учасників конкурсу від імені журі, зазначив: «Викладати народну музику на Закарпатті ми розпочали 30 років тому. Велика подяка вчителям і батькам за те, що попри труднощі сьогодні в цьому заході бере участь так багато дітей».
У свою чергу, керівниця програми «Караван культури – Закарпаття» Каталін Пал наголосила: «Культура відіграє важливу роль у нинішній складний період. За останні три тижні закарпатські митці представили на Закарпатті та в Угорщині масштабні постановки, якими ми по праву можемо пишатися». А відтак висловила вдячність угорським наставникам і членам журі, котрі підтримують місцеві громади.
Після вітальних промов розпочався й сам конкурс, під час якого діти представили колоритну спадщину угорської народної культури.
Результати конкурсу
Соло на інструменті: І місце – Адам Єреш, Вишківська фольк-майстерня; ІІ місце – Синтія Шереш, Школа мистецтв села Неветленфолу; ІІІ місце – Патрік Тудоші, Вишківська фольк-майстерня.
Інструментальні ансамблі (вікова категорія 6–11 років): І місце – вихованці Великодоброньської філії Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан танода»; ІІ місце – вихованці Вербовецької філії Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу; ІІІ місце – вихованці Малогеєвецької філії.
Інструментальні ансамблі (вікова категорія 12–17 років): І місце – вихованці Берегівської фольк-майстерні «Резеда»; ІІ місце – вихованці Вишківської фольк-майстерні; ІІІ місце – акордеоністи, вихованці Вишківської фольк-майстерні.
Танцювальні пари та соло: І місце – Мартон Перчі та Естер Надь, вихованці Берегівської фольк-майстерні «Резеда»; ІІ місце – Марк Чизмадія, Ужгородський ансамбль народного танцю Csüllő; ІІІ місце – Даніель Кочані, Ужгородський ансамбль народного танцю Csüllő.
Ансамблі народного танцю (6–11 років): І місце – Ужгородський ансамбль народного танцю Cseprente; ІІ місце – молодша група танцювального ансамблю «Райдуга», Вишківська фольк-майстерня; ІІІ місце – молодша група Пийтерфолвівського ансамблю народного танцю «Туліпан».
Ансамблі народного танцю (12–17 років): І місце – Берегівський ансамбль народного танцю «Резеда»; ІІ місце – Ансамбль народного танцю с. Геча; ІІІ місце – Ансамбль народного танцю с. Есень.
Володарі перших місць отримали грошові премії в розмірі 5 тисяч гривень від організатора – Благодійного фонду GENIUS, а також у подарунок диск від народного ансамблю «Боржаварі».
