10 травня в стінах Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ урочисто продовжився другий тур учнівських олімпіад, які організовує Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (ЗУПТ). Цього разу увага була прикута до олімпіади з угорської мови – конкурсу з використання мови імені Гізелли Драваі та правопису імені Ласло Караді. Ці заходи є яскравим продовженням конкурсної серії Асоціації угорських вчителів Закарпаття, метою яких є зміцнення мовної компетенції, розвиток грамотності та любові до рідної мови серед школярів молодшого віку.
Масштаби цьогорічної події вражають: у попередньому онлайн-турі зареєструвалося понад 900 учнів, з яких 520 взяли участь у другому, очному етапі. Це яскраве свідчення того, що інтерес до рідної мови, її культури та збереження не згасає серед молоді, а навпаки – лише зростає.
В урочистому відкритті заходу виступила Єва Хуттерер, викладачка угорської мови та заступниця керівника кафедри педагогіки. У своєму натхненному слові вона наголосила, що рідна мова є не лише засобом спілкування, а й невід’ємною частиною ідентичності кожного народу, особливо коли йдеться про життя мовної меншини. Вона підкреслила важливість правильного вживання мови, глибокого розуміння її логіки, сміливого використання ідіом і вміння передавати набуті знання наступним поколінням.
Організація та зміст конкурсів свідчать про високий рівень підготовки. Над створенням тестів працювали викладачі угорської мови. Каталін Кіраль, одна з розробниць завдань, розповіла, що натхненням для них стали методичні підходи Гізелли Дравай – вчительки, яка завжди прагнула навчити своїх учнів мислити логічно і висловлювати думку змістовно.
Теми аркушів включали не лише вправи з граматики чи орфографії, а й завдання на осмислене читання, інтерпретацію приказок, продовження прислів’їв, та навіть цитати з творів великого угорського письменника Морі Йокая, з нагоди року його пам’яті.
Як зазначила Єва Хуттерер, результати конкурсу важливі не лише для самих учасників, а й для педагогів, які мають змогу оцінити рівень володіння мовними навичками своїх учнів та виявити напрямки для подальшої роботи.
Угорська мова в контексті закарпатських реалій – це не просто засіб комунікації. Це засіб культурної самоідентифікації, місток між поколіннями, інструмент збереження історичної пам’яті. Саме тому такі конкурси мають далекосяжну мету – прищепити любов до рідної мови, відкрити її багатство та навчити цінувати кожне слово.
Цікавою та надзвичайно актуальною темою, яка порушувалася під час заходу, стала роль мислення в епоху штучного інтелекту. Сьогодні, коли учні можуть легко отримати відповіді на будь-яке запитання завдяки технологіям, виникає серйозна загроза втрати навичок логічного аналізу, критичного мислення та самостійного осмислення інформації. Конкурси подібного типу стають своєрідним викликом цьому процесу: вони заохочують думати, шукати відповіді, аналізувати та створювати нове на основі власного досвіду та знань.
Учнівські олімпіади ЗУПТ – це не просто конкурсні змагання, це – культурна подія, педагогічна ініціатива та духовна місія водночас. Вони об’єднують учнів, учителів і громаду навколо важливої мети – збереження, плекання та розвитку рідної мови, яка є одним з найцінніших скарбів народу.
10 травня в місті Берегово на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ відбулася визначна подія для культурно-освітньої спільноти краю – конференція вчителів мистецьких шкіл, організована Закарпатським угорським педагогічним товариством (KMPSZ).
У заході взяли участь 63 педагоги з 15 мистецьких шкіл Закарпаття, які разом створили неповторну атмосферу творчості, обміну досвідом та духовного збагачення.
Зі словами привітання до учасників звернулася Анжеліка Кепіч, завідувачка сектору мистецтв KMPSZ. Вона висловила вдячність педагогам за їхню самовіддану працю, підкреслила важливість збереження угорської культурної спадщини в регіоні та наголосила на ролі мистецької освіти у вихованні майбутніх поколінь.
«Я вітаю всіх присутніх викладачів мистецьких шкіл KMPSZ. Дякую вам, дорогі вчителі, що приїхали сьогодні з 15 різних навчальних закладів. Ваша праця має величезне значення для збереження й розвитку національної ідентичності через мистецтво», – звернулася до аудиторії пані Кепіч.
Однією з центральних подій конференції стала перша презентація на Закарпатті колекції народних пісень Золтана Кодая та Бели Бартока. Доповідь підготувала Ержебет Фрінг, викладачка гімназії імені Анни Горват у Берегові. Вона розповіла про польові дослідження угорських композиторів на території сучасного Закарпаття, навела приклади збережених нотних записів і аудіоматеріалів, а також звернула увагу на освітній потенціал цих музичних скарбів.
Окрасою заходу став виступ учнів творчого гуртка Tulipán Tanoda з Малих Геївців Ужгородського району. Під керівництвом викладачки Маріанни Чакань діти представили невелике, але надзвичайно натхненне театралізоване дійство, яке гармонійно поєднало музику, спів і народну хореографію.
Друга частина конференції була присвячена концерту, в якому звучали твори класиків угорської музики – Золтана Кодая та Бели Бартока. Виступи викладачів і учнів мистецьких шкіл з різних куточків Закарпаття перетворилися на справжнє музичне свято.
Серед виконавців варто відзначити: Йоганну Маркуш, студентку Берегівської школи мистецтв, яка виконала пісню Бели Бартока під керівництвом Еріки Качо. Марка Удуда, учня художньої школи с. Неветленфолу, який виконав обробки народних пісень Бели Бартока. Підготував – Ференц Четнекі. Світлану Барну разом із учнем та Кінчев Барною – вони представили чотири народні пісні в аранжуванні Бартока (школа мистецтв м. Берегово). Кінгу Пінт’є, ученицю художньої школи Неветленфолу, яка виконала дитячі пісні Бартока в до мажор. Підготовчий викладач – Тімеа Стойка. Б’янку Челле з танцювальною композицією Бартока «Коло танцю» під керівництвом Юдіти Бенедек. Жіночий ансамбль «Белканто» з Солотвина, чий ніжний вокал зачарував публіку. Емму Левдар, ученицю художньої школи Неветленфолу, яка виконала дитячу пісню Бартока (викладач – Тімеа Стойка). Учні та викладачі Ференца Четнекі з художньої школи Неветленфолу та гурт Tulipán Tanoda з Нового Села виконали «Румунські народні танці» Бели Бартока.
Оркестр викладачів школи мистецтв м. Виноградів ім. Бели Бартока під керівництвом Віктора Маруськи виконав складні, але надзвичайно емоційні композиції: «Народна трилогія», «Народна фантазія», «Вечір у Секлери» (Барток); «Угорський рондо» (Кодай).
Ці твори яскраво продемонстрували глибину національного стилю й мелодику угорського фольклору.
Конференція в Берегові стала не лише професійною зустріччю викладачів, але й потужним кроком до збереження культурної спадщини.
Спільне занурення в музику, традиції та педагогічні практики згуртували учасників і надихнули їх на подальшу творчу діяльність. Такі заходи доводять, що мистецтво не має кордонів у часі, а вчителі – це ті, хто переда є його з покоління в покоління.
5 травня у Берегові вшанували пам’ять Шарі Федак – відомої акторки, уродженки міста, з нагоди 70-ї річниці з дня її смерті. Захід організував Закарпатський обласний угорський драматичний театр.
Вшанування розпочалося з покладання вінків до пам’ятної дошки, розташованій на стіні будинку, який Шарі Федак (1879–1955) побудувала своїм батькам і де нині розташована адміністрація Закарпатської реформатської церкви.
Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан зазначив: хоча церква не пов’язана безпосередньо зі спадщиною Шарі Федак, все ж вважає важливим берегти цінності минулого, особливо в знаковій будівлі, зведеній в еклектичному стилі. „Збереження цінностей минулого – наша спільна справа, особливо там, де символічно зустрічаються культура та віра”, – зазначив єпископ.
Акторка Неллі Сюч, у свою чергу, наголосила, що Шарі Федак жила у складний історичний період, але її мистецтво та витримка можуть служити прикладом для сучасного покоління. „Вона була однією з тих, хто прославляв Закарпаття. Чи пам’ятатимуть нас через роки – залежить від нас. Ми – сполучна ланка між сьогоденням і майбутнім, як і Шарі Федак», – підкреслила Неллі Сюч.
Захід продовжився на площі Кошута, де розташований пам’ятник Шарі Федак, до якого також поклали вінки. Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк під час виступу наголосив, що спадщина Шарі Федак досі є живою частиною культурної ідентичності міста та слугує прикладом того, як місцеві цінності можна підняти на національний і навіть міжнародний рівень.
Директорка Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін зазначила, наскільки важливо для закладу вшановувати пам’ять Шарі Федак. До цьогорічної річниці організували Дні Федак з презентаціями та урочистостями. Зокрема було представлено монодраму за участі Неллі Сюч, яка розповідає про життя Шарі Федак. Виставу показали 5 травня в Берегові, а також наступного дня, 6 травня, у Вилоцькому Будинку культури за підтримки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
У рамках театральних показів також відбувся благодійний збір для допомоги на лікування Адаму Майору із села Галабор, що засвідчило про силу єднання громади.
Ім’я Шарі Федак й сьогодні живе у закарпатській культурі. Заходи, присвячені її вшануванню, несуть послання: сила театру, пам’яті та громади – будує мости між минулим і майбутнім.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Берегівський район Закарпатської області став одним із безпечних островків для тисяч людей, змушених тікати із зони бойових дій. Особливо це стосувалося матерів з дітьми, які були змушені залишити свої домівки, рятуючи життя родини. У той час, коли схід і південь країни здригалися від вибухів, Закарпаття відкривало двері для тих, хто шукав порятунку.
На початковому етапі Берегівщина надавала тимчасовий прихисток: безкоштовне житло, гуманітарну допомогу у вигляді харчів, засобів гігієни, одягу та предметів першої необхідності. Проте через велику кількість переселенців та обмежені ресурси не завжди вдавалося забезпечити комфортні умови для всіх. Тож виникла потреба у створенні спеціалізованих шелтерів – місць довготривалого проживання для найуразливіших категорій – одиноких матерів із дітьми.
Вирішення цього питання стало частиною великого національного проєкту, ініційованого першою леді України Оленою Зеленською. Проєкт реалізується по всій країні та спрямований на забезпечення вимушених переселенців безпечним середовищем для життя, навчання, соціалізації та праці. У центрі уваги – потреби дітей, адаптація матерів, їхнє працевлаштування і медичне забезпечення.
У Берегові в межах цієї ініціативи розпочалося будівництво шелтеру для одиноких матерів із дітьми. Проєкт реалізовувався за підтримки Акредитованого відокремленого підрозділу Угорської екуменічної служби допомоги в Україні (Magyar Ökumenikus Segélyszervezet) під керівництвом Яноша Геревича в рамках гуманітарної програми «Криза в Україні», що фінансується урядом Угорщини.
Для розміщення притулку було придбано будинок, який реконструювали під чотири окремі апартаменти для довготривалого проживання. Кожна квартира має окрему кухню, санвузол, житлову кімнату і зону відпочинку. Особливу увагу приділили енергоефективності та комфорту — будинок обладнаний системою підігріву підлоги, новими меблями та побутовою технікою. У дворі облаштовано дитячий майданчик.
Заселенням родин займався відокремлений підрозділ Угорської екуменічної служби допомоги в Україні (Magyar Ökumenikus Segélyszervezet Ukrajnai Elkülönített Alegysége). Їх гостинно прийняла керуюча Будинком матері та дитини Єва Шепеля.
Наразі шелтер прийняв чотири сім’ї: дві мами з Краматорська, одну — з Луганська та одну — з Харкова. За словами Єви Шепелі, представниці Закарпатського відділення Угорської екуменічної служби, житло надається безкоштовно. Однак жінки самостійно оплачують комунальні послуги — для цього в кожному апартаменті встановлені окремі лічильники на воду та електроенергію.
«Ми підписуємо з мамами контракт на три місяці, який може бути подовжений до року – залежно від ситуації. Але важливо: поки триває війна, ніхто не буде виселений на вулицю», – підкреслює вона.
Потрапити до шелтеру можуть лише матері з дітьми. Спершу приймали лише родини, де діти були віком від трьох років, однак тепер ці обмеження послаблено – наразі в притулку проживає мама з дитиною віком рік і сім місяців.
Однією з головних умов проживання є активна участь у процесі соціалізації: діти мають відвідувати дитячі садки або школи, а матері – працювати. Організація допомагає з оформленням документів, пошуком навчальних закладів, працевлаштуванням, а також надає моральну підтримку. Водночас діють певні правила проживання: заборона на вживання алкоголю, обов’язкове дотримання чистоти, куріння лише на вулиці.
Під час нашого візиту ми зустріли Альону — маму двох хлопчиків віком 4 і 7 років, яка приїхала з Краматорська. До переїзду в шелтер вона з дітьми мешкала в гуртожитку.
«Для нас це – наче подарунок долі: нова, простора квартира з усім необхідним. Найближчими днями запишу синів до школи та садка. Дуже сподіваємося швидко звикнути до нового життя», – поділилася жінка.
Це вже другий притулок для матерів із дітьми в Берегові. Обидва наразі повністю заповнені, і поки що відкриття нових об’єктів не планується. Втім, ці невеликі осередки безпеки вже стали справжнім домом для тих, хто втратив усе. Вони – символ людяності, солідарності та надії.
Залишається лише вірити, що настане день, коли такі притулки більше не будуть потрібні. Коли кожна мама зможе повернутися до рідного дому – відбудованого, безпечного, мирного. І тоді ці шелтери стануть спогадом про час, коли українці трималися разом і допомагали одне одному у найтяжчі миті.
Пошук талантів закарпатської народної музики і танцю пройшов у святковій атмосфері вже водинадцяте.
3 травня у стінах Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ відбулося яскраве свято народної культури – фінал конкурсу «Szól a fülemüle!» („Співає соловей”), яке організував БФ «Геніус». Цьогорічна номінація – «Народний танець». Атмосфера заходу була пронизана енергією молодості, глибокою повагою до традицій і щирою радістю творчості.
Церемонія відкриття розпочалася натхненно: заслужений артист Угорщини та народний музикант України Лайош Пал разом із присутніми виконав весняну народну пісню «Весняний вітер воду несе…». До музичного дійства приєдналася фолк-група Flaska, яка створила справжню атмосферу автентичного народного свята, доповнену пронизливим вокалом Абігель Ковач.
Зі щирим привітальним словом до учасників звернулася директорка БФ «Геніус» Наталія Вароді. Вона наголосила, що цього року конкурс зібрав 506 учасників, які представили 57 постановок, і подякувала 28 підготовчим та 23 навчальним закладам за збереження традицій і якісну підготовку молоді. Згадала й про те, що 11 років тому конкурс стартував із 29 постановок і 350 учасників, а сьогодні перетворився на найбільший дитячий захід з народного танцю на Закарпатті. Через зростаючий інтерес захід тепер триває два дні, аби всі номери були представлені гідно.
«Народна музика – це не лише мистецтво, а й духовний зв’язок, що об’єднує нас незалежно від місця проживання», – зазначила вона.
У своєму виступі консул консульства Угорщини в Берегові Дьєрдь Балог побажав учасникам відчути в собі силу ритму та глибоко виразити на сцені культурну спадщину.
Президентка ЗУІ Ілдика Орос із піднесенням наголосила, що цей день – «свято для тих, у кого угорська народна музика та культура в крові». Очільниця Закарпатської філії мережі «Дім традицій» Каталін Пал додала: «Минулого тижня ми святкували музику, а сьогодні – танець. Нехай цей день стане святом для кожного учасника».
Особливу увагу організатори приділили професіоналізму, інклюзивності та рівним можливостям для кожного.
Журі конкурсу цього року вражало високим рівнем професійної компетенції. До його складу увійшли провідні хореографи, викладачі та митці народного танцю з Угорщини та України. Очолили журі Роланд і Дора Антали – викладачі, лауреати премії «Спадщина» та засновники школи танцю в Ніредьгазі. До них приєдналися Адам Мікуліч, Юдіт Папп, Лайош Пал, Ержебет Тайті.
Переможці конкурсу
Журі оцінювало виступи в кількох вікових категоріях та формах участі – як солістів і дуетів, так і танцювальні колективи.
Срібло: Адам Бочкаї та Аліз Ганга Комаромі, Арнольд Гей, Залан Комаромі та Брігітта Бако;
Бронза: Оршоля Пелешкеї.
II вікова група (11–14 років)
Золото: Марк Чізмадіа, Анастасія Сіляді та Емілія Мітро;
Срібло: Фелікс Янчік і Барбара Товт;
Бронза: Сабіна Попов і Мате Ласло, Ребека Подьор та Йожеф Брекоцкі, Залан Вереш і Сабіна Варга.
III вікова група (15–17 років)
Срібло: Вікторія Дер та Іштван Дер, Корнел Балаж Бадо та Язмін Сабо, Вікторія Дер і Тіфані Чуха;
Бронза: Габор Чижмар та Александра Зунко, Патрісія Лілі Торжаш та Емілія Бірта.
Танцювальні колективи
I вікова група (7–11 років)
Золото: Rezeda Rügyecske;
Срібло: Тюліпан;
Бронза: Cseprente.
II вікова група (12–17 років)
Золото: Резеда, Reménység, Arany Kéve;
Срібло: Бокрета, Négy Kanász, Harmatcsepp, Csillagvirág, Kék Viola, ансамбль ліцею с. Велика Добронь, велика група Tiszapéterfalvi Tulipán, Орхідея;
Бронза: велика група Веселка, Csepei Tulipán, Нересен.
Конкурс «Szól a fülemüle!» вкотре підтвердив свою важливу місію – збереження, розвиток і передачу культурних надбань від покоління до покоління. Це не просто конкурс – це живий доказ того, що традиція не є минулим. Вона живе в серцях молодих талантів і звучить доти, поки грає скрипка, стукає палиця об підлогу і лунає народна пісня.
1 січня 2025 року офіційно стартував міжнародний проєкт Planning4U, присвячений транскордонному плануванню та розвитку в регіонах на стику України, Угорщини та Румунії. 29 квітня у Берегові відбулася презентаційна зустріч проєкту, організована головним українським партнером ініціативи – АОМС «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» (KHÖT). Захід став важливою платформою для обговорення спільних викликів і напрямків розвитку регіону в умовах сучасних криз: пандемії, війни та адміністративної реформи.
Проєкт Planning4U (HUSKROUA/23/RS/3.1/037) реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027. Загальний внесок ЄС у реалізацію ініціативи становить понад 600 тис. євро, а завершення проєкту заплановано на кінець 2026 року.
До консорціуму партнерів увійшли:
Інститут досліджень національної стратегії (Угорщина); Самоврядування повіту Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина);
Європейська група територіального співробітництва «Тиса»; Асоціація міжгромадського розвитку повіту Сату-Маре (Румунія);
KHÖT – Закарпатська асоціація прикордонних органів місцевого самоврядування (Україна).
Основна мета Planning4U – розробити стратегічні плани просторового розвитку та оцінки транскордонного впливу для прикордонного регіону HUROUA (Угорщина – Румунія – Україна). Особливий акцент зроблено на Закарпатті, яке в умовах війни стало одним із ключових осередків безпеки та економічного відновлення України.
Програма передбачає:
– Розробку 14 субрегіональних стратегій розвитку Закарпаття;
– Підготовку 3 планів розвитку населених пунктів у повіті Сату-Маре;
– Проведення навчань з територіального планування, управління проєктами та написання заявок;
– Оцінку транскордонного впливу та формування пропозицій для усунення правових бар’єрів.
На заході в Берегові виступили ключові особи проєкту. Президент Інституту досліджень національної стратегії Угорщини Єно Сас наголосив на важливості участі місцевих громад у мирному будівництві: «Якщо ви прагнете миру та добробуту, тоді ви повинні брати участь у його створенні».
Голова KHÖT і міський голова Берегова Золтан Бабяк відзначив важливість узгодженого руху всіх муніципалітетів регіону: «Наші кораблі мають плисти в одному напрямку, і цей проєкт дає нам інструменти для синхронного руху».
У контексті війни роль Закарпаття суттєво зросла: сюди перемістились підприємства, розвиваються виробництва, зростає інституційне навантаження. Як зазначив провідний експерт проєкту Мартон Петі, регіон демонструє нові можливості: «Наша природа об’єднує нас так само, як і наша історія. Саме тому ми повинні разом працювати над захистом середовища та стійким розвитком».
Проєкт складається з кількох етапів: навчання кадрів, підготовка планів, їхня оцінка та фіналізація. Важливим інструментом стало надання зарплатних надбавок тим фахівцям, які пройдуть навчання та долучаться до розробки стратегій. Це сприятиме не лише створенню якісних документів, але й формуванню сталого кадрового потенціалу в регіоні.
Planning4U – це не просто черговий міжнародний проєкт. Це – практичний інструмент відновлення, співпраці та розвитку для всього прикордонного регіону. Він закладає підґрунтя для нової якості планування, підвищення спроможності місцевої влади та формування міцних транскордонних зв’язків – основи мирного і сталого майбутнього в центрі Європи.
26 квітня в стінах Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ вже водинадцяте відбувся пошук талантів народної музики та танцю під символічною назвою «Szól a fülemüle!», організований благодійним фондом «Геніус». Цей конкурс став важливою подією в культурному житті Закарпаття, щороку об’єднуючи молодих виконавців, педагогів, митців і всіх, хто цінує народне мистецтво.
Популярність конкурсу зростає з кожним роком, що підтверджується рекордною кількістю заявок у 2025 році. Саме через значний інтерес організатори вирішили провести конкурс у два етапи: змагання з народної музики відбулося 26 квітня, а номінація «Народний танець» пройде 3 травня. Такий поділ дозволив кожному учасникові отримати належну увагу й оцінку журі, а глядачам – насолодитися повноцінними виступами.
Учасників конкурсу привітала директорка БФ «Геніус» Наталія Вароді. У своїй промові вона наголосила, що мета заходу -«якнайширше познайомити дітей із дивовижним світом народної музики та танцю», сприяючи таким чином збереженню національних традицій серед молоді. Вона також згадала, що конкурс стартував у 2015 році за участі 350 дітей, а нині його масштаби значно зросли. За десять років на сцену в рамках «Szól a fülemüle!» вийшло понад 3200 молодих талантів, що красномовно свідчить про актуальність і важливість заходу.
Особливу подяку Н.Вароді висловила членам журі за їхню професійну роботу й підтримку розвитку юних талантів.
Оцінювали учасників визнані професіонали народної музики:
Сілард Шандор Альберт – скрипаль, педагог, кавалер Угорського Срібного Хреста Заслуги, викладач Університету Ніредьгази та Університету Мішкольців.
Бенце Йоббадь – цимбаліст, викладач, учасник оркестру «Tarsoly» та гурту Flaska.
Каталін Пал – голова громадської організації „Мережа будинку народних традицій – Закарпаття”.
Лайош Пал – народний музикант, музичний педагог, заслужений діяч мистецтв Угорщини.
Іштван Гегедуш – викладач народного співу та флейти.
Доктор Ґабор Драгоні – доцент Інституту Коменського університету Токай.
Їхній високий рівень компетенції гарантував об’єктивність оцінювання та мотивував учасників на подальший розвиток.
Консул Угорщини в Берегові Дьордь Балог звернувся до присутніх із теплими словами, наголосивши на важливості збереження традицій задля розвитку кожної громади: «Кожна єдність міцна, якщо її складові – особи, спільноти, нації – зберігають свою специфіку».
Президентка ЗУІ Ілдика Орос також закликала молодь вивчати та цінувати власну культуру, підкреслюючи, що тільки той, хто шанує свою спадщину, здатен цінувати культуру інших народів.
Каталін Пал у своєму виступі підкреслила: «Сьогодні ми святкуємо не змагання, а спільне свято музики, нашої народної культури».
Результати конкурсу в номінації «Народна музика» такі:
Інструментальні солісти: І вікова група (7–10 років).
Цитра, флейта: 1 місце: Ансамбль цитр «Rezeda»,2 місце: «Доброньські рози», 3 місце: ансамбль юнаків «Rezeda».
Скрипка, акордеон: 1 місце: Акордеоністи Берегова
II вікова група (12–17 років)
1 місце: Дзвінкі цитрарі
Особливі відзнаки отримали також учителі, які готували дітей до конкурсу, за їхню самовіддану працю у вихованні молодих талантів.
Конкурс „Szól a fülemüle!” організований за підтримки ГО „Мережі будинку народних традицій – Закарпаття”, родини Пал та за фінансової допомоги уряду Угорщини, Державного секретаріату з питань національної політики Офісу прем’єр-міністра та фонду Бетлена Габора.
24 квітня в Центрі культури імені Перені, що біля Берегова, відбулася урочиста церемонія вручення високих державних нагород Угорщини представникам угорської громади Закарпаття. Від імені Президента Угорщини Томаша Шульока цю почесну місію виконав Йожеф Бачкаі, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді.
Церемонія відбулася в теплій, піднесеній атмосфері національної єдності та гордості за культурні здобутки. Початок заходу ознаменувався культурною програмою – фортепіанною грою Агнеси Біров, учасниці проєкту „Віртуози” з класичної музики, а також її наставниці Світлани Барни. Музичні композиції додали урочистості події, підкреслюючи важливість моменту.
Захід приурочено до річниці революції та визвольної боротьби 1848–1849 років, що є однією з ключових віх національної історії угорців. У привітальному слові консулка Едіна Альбертне Шімон наголосила, що 15 березня для угорців – не просто історична дата, а символ волі, відданості та дії в ім’я Батьківщини.
У своїй промові Йожеф Бачкаі особливо підкреслив, що, незважаючи на складну міжнародну ситуацію та історичні виклики, угорці по всьому світу можуть розраховувати на підтримку своєї батьківщини.
«Нас, угорців, об’єднує спільна мова, культура, традиції, історія та національні свята. Це ті віхи, завдяки яким ми можемо відчути справжню національну єдність. Угорщина – це дім кожного угорця, незалежно від того, де він живе. Кожен угорець може розраховувати на нас, як і ми – на кожного з них», – наголосив дипломат.
Він також згадав про важливість національної політики Угорщини, яка передбачає захист, підтримку та зміцнення закордонних угорських громад. Цей підхід, за його словами, є прикладом для країн-сусідів, зокрема України, яка теж має численну діаспору за кордоном.
На церемонії були вшановані чотири видатні постаті угорської громади Закарпаття:
Елеонора Якаб, доцентка-біолог та викладачка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, отримала Срібний Хрест Угорського ордена Заслуг. Її відзначено за багаторічну педагогічну, освітню, благодійну та громадську діяльність, а також за внесок у збереження угорських традицій та духовне життя громади.
Ілона Шедер, член правління КМКС та голова Боржавського осередку Товариства, також була нагороджена Срібним Хрестом Заслуг за свою активну участь у збереженні самобутності закарпатських угорців, розвиток культурного життя та зміцнення національної єдності.
Крістіна Зикань, доцентка кафедри угорської філології УжНУ, отримала Срібний Хрест Заслуг за багаторічну освітню, наукову та перекладацьку діяльність, що сприяє розвитку освіти угорською мовою в Україні.
Магдалина Візавер, вчителька-пенсіонерка, відзначена Золотим Хрестом Заслуг за багаторічну працю з виховання дітей угорською мовою та громадську діяльність, спрямовану на збереження угорської ідентичності в діаспорі.
Усі нагороджені висловили щиру вдячність за високу відзнаку, зазначивши, що джерелом їхнього натхнення завжди були рідна громада, підтримка батьків, вчителів і друзів. Вони пообіцяли продовжувати свою працю й надалі – задля спільного майбутнього, культури, мови та духу угорської нації на Закарпатті.
Ця подія стала яскравим прикладом єдності, гідності та вдячності, яка живе в серцях закарпатських угорців. Вона ще раз підтвердила: спільна мова, культура та пам’ять – це те, що робить народ сильним, а громаду – незламною.
У Вербну неділю фоє Будинку культури в селі Чома на Берегівщині знову наповнив щасливий дитячий сміх.Завдяки зусиллям місцевої громади там було організовано майстер-клас з великодніх ремесел. Укотре мешканці села довели, що в єдності сила.
Учасників заходу, який проводився вже втретє, привітав заступник міського голови Берегівської ОТГ Ласло Горват. Він був радий бачити, що діти з навколишніх населених пунктів також долучилися до події. У своїй промові пан Горват підкреслив силу спільної роботи та звернув увагу присутніх на важливість свята Великодня. На захід завітала також голова сільради села Чома Світлана Ковач.
Після привітального слова хореографічний колектив «Бокрета», відомий у всьому Карпатському басейні, виконав танці з Великої Доброні. Цей гурт під керівництвом Анжели Решко-Папп уже кілька років бере участь у програмі наставництва для професійного розвитку ансамблів народного танцю, у рамках якої угорські вчителі навчають дітей народних танців, зокрема, із Сату-Маре (Румунія), Вишкова та Великої Доброні. Вони також були виконані на заході. Після цього виступив ансамбль «Співочі пташки» (угор. Dalos Madárkák Citeraegyüttes) із Шаланків.
«Це вже третій великодній майстер-клас з рукоділля, який проводиться тут, у громадському центрі. Два роки тому ми вперше організували цей захід з метою започаткування традиції. Вона стала дуже популярною, оскільки залучає мешканців не лише Чоми, але й навколишніх сіл. Ми дуже раді цьому», – сказала організаторка заходу Анжела Решко-Папп. А відтак додала, що цього разу основний акцент був зроблений на демонстрації традиційних технік фарбування яєць та великодніх приготувань. Пані Анжела підкреслила важливість дотримання традицій, залишених нашими предками, та зміцнення громади.
Великдень – найбільше християнське свято, свято воскресіння Ісуса Христа і спасіння людства. З Пасхою пов’язана більшість угорських народних традицій, які передають важливі цінності. Їхнє вивчення сприяє розвитку культурної обізнаності молоді. Вони варіюються від країни до країни, але два елементи ніколи не зникають: писанка і поливанки. У селі Чома великодні традиції, які шануються й сьогодні, були відроджені під час заходу.
Фахівці представили традиційні техніки розпису яєць, що використовуються в нашому регіоні. Діти уважно слухали інструкції, а потім самі взялися до роботи. Кожен зміг майстерно розписати яйце в техніці «гребінця». На яйця наклеювали листя та квіти, зав’язували їх у панчішки й варили в цибулинні. Потім діти дізналися про воскову техніку з Шаланків, яка полягає в тому, що на яйця кульковою ручкою наносять гарячий віск і натирають восковий візерунок золотим пилом, завдяки чому виходить гарна крашанка. Дошкільнята виготовляли великодні прикраси з кольорового паперу, вчилися ліпити свічки в шкаралупі попередньо видутих яєць, дехто робив свічки з бджолиного воску або занурені свічки. Була також можливість спробувати себе у валянні з фетру. Під керівництвом Вікторії Чирпак із Шаланків, яка народилася в Чомі, учасники заняття прикрашали пряники на великодню тематику, приділяючи особливу увагу традиціям Берегівському регіону.
Під час ярмарку ремесел організатори пригощали гостей випічкою та гарячим чаєм. Наприкінці дня учасники події повернулися додому зі своїми свічками та багато прикрашеними пасками.
«Нашою метою було влаштувати захід, який створить настрій на Великдень, а також дати дітям можливість дізнатися про місцеві ремесла, техніки та мотиви розпису яєць. Думаю, нам це вдалося», – зазначила Анжела Решко-Папп наприкінці занять.
