Бажання українських біженців, які проживають у Чехії, повернутися додому стало зменшується. Про це свідчать дані дослідження, яке було проведене фахівцями Празького університету.
Якщо у 2022 році 75 відсотків українських біженців заявили, що повернуться до своєї країни, як тільки дозволять обставини, у 2023 році таке бажання висловили лише 50 відсотків. 15 відсотків опитаних однозначно хочуть повернутися, а 35 відсотків сказали: «швидше так, ніж ні». Цілком ймовірно, що ця частка ще зменшиться у 2024 році, зазначають дослідники.
Зараз у Чехії проживає близько 365 тисяч українських біженців, що стало найвищим показником в Європі у співвідношенні до населення країни.
89 відсотків опитаних не згодні з думкою про те, що вони повинні залишити Чехію та повернутися в Україну після закінчення війни. Лише 11 відсотків погодилися з цією думкою.
56 відсотків біженців мають стабільну роботу, 21 відсоток працюють періодично або є безробітними, 18 відсотків – діти та люди похилого віку.
28 відсотків українців задоволені своїм місцем роботи і не хочуть її змінювати, 31 відсоток працюють, але не задоволені і хотіли б змінити роботу. 77 відсотків біженців вважають, що українцям відносно важко знайти роботу, яка б відповідала саме їхній кваліфікації. Найбільшою перешкодою для цього є незнання чеської мови.
На думку соціологів, серйозною проблемою є і те, що роботодавці часто використовують українських біженців, які отримують нижчу зарплату та працюють у важчих умовах, ніж їхні співгромадяни.
В опитуванні це визнали 26 відсотків респондентів, але, за оцінками соціологів, ця проблема може стосуватися близько 40-59 відсотків працюючих українців.
Якуб Августа, речник Міністерства праці та соціального захисту, в коментарі ЗМІ з цього приводу зазначив, що у відомстві знають про цю проблему.
Близько половини опитаних біженців також повідомили, що частина їхньої родини, яка живе в Україні, очікує від них повернення додому. З початку цього року Чехія надає фінансову підтримку для повернення українських біженців, наприклад, відшкодовуючи частину витрат на зворотну дорогу. За даними видання Lidové Noviny, наразі цією можливістю скористалися майже півтисячі біженців.
Польща запустила програму підтримки українських біженців вартістю понад 22 мільйони євро. Проєкт під назвою “Разом до незалежності” має на меті допомогти 6000 українцям перейти від проживання в колективних центрах до самостійного життя.
Ініціатива є спільним зусиллям Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, Польського Червоного Хреста та PCPM. Фінансування програми на 90% забезпечує Єврокомісія.
Учасниками проєкту можуть стати українські біженці з номером PESEL UKR, які наразі мешкають у колективних центрах. Програма передбачає не лише фінансову підтримку, а й комплексну допомогу в інтеграції:
Співфінансування витрат на переселення протягом 6 місяців
Індивідуальні кар’єрні консультації
Допомога у пошуку роботи
Курси польської мови
Культурні та інтеграційні заходи
Очікується, що програма діятиме до 31 березня 2026 року. Правила участі в програмі та умови використання підтримки ще розробляються. Деталі найближчим часом опублікують на сайтах виконавців проєкту.
Згідно з новою постановою уряду, всі прийняті шукачі притулку повинні працювати в соціальних закладах. Відмовитися можна, але тоді держава надаватиме меншу суму допомоги.
За правилами, які набули чинності 16 липня, ті, хто отримав статус біженця в Австрії, повинні працювати у федеральних або місцевих соціальних установах. Зокрема в притулках для безхатьків, службах догляду.
Міністр внутрішніх справ Герхард Карнер повідомив, що ті шукачі притулку, які не погодяться займатися соціальною роботою, отримають, замість 40 євро допомоги, лише 20.
Уряд очікує, що завдяки цьому австрійське суспільство швидше прийматиме біженців і їм буде легше інтегруватися в країні.
Чеська поліція розпочала перевірки місця проживання українських біженців через збільшення випадків подання фіктивних даних, що може призвести до втрати можливості отримувати фінансову підтримку. Біженцям рекомендується надавати актуальну інформацію про своє проживання, щоб уникнути проблем із законом і забезпечити доступ до необхідної допомоги.
Про це пише PROUkraїnu. З 1 вересня в Чехії набудуть чинності нові правила надання житла для біженців.
Вони зобов’язують українців, які отримали тимчасовий захист, надавати інформацію про своє актуальне місце проживання. Раніше поліція обмежувалася перевіркою документів щодо підробки, але тепер правоохоронці почали проводити фактичні візити за вказаними адресами. Якщо особа не проживає за вказаною адресою, надана інформація вважається неправдивою, що може мати серйозні наслідки.
Неправдива інформація про місце проживання може призвести до втрати можливості отримувати фінансову підтримку від чеської держави. Це особливо критично для українських біженців, оскільки Чехія входить у топ-3 країн за кількістю прибулих українців. Термін дії тимчасового захисту для біженців у цій країні було продовжено до 4 березня 2026 року, тому питання коректності поданих даних є надзвичайно важливим.
Як зазначив керівник празького департаменту поліції у справах іноземців, лише за перше півріччя 2024 року виявлено, що 1 449 осіб, яким надано тимчасовий захист, не перебувають або ніколи не перебували за вказаною адресою. У 2023 році у Празі загалом було виявлено таких 7 888 осіб. У всіх випадках поліція запропонувала Департаменту притулку та міграційної політики МВС ЧР скасувати дані про проживання.
Українським біженцям у Чехії настійно рекомендується дотримуватися правил і надавати актуальну інформацію про своє місце проживання. Це не лише дозволить уникнути проблем із законом, але й забезпечить доступ до необхідної фінансової та гуманітарної допомоги.
Чеська влада запровадила новий тип дозволу на проживання для біженців з України. Такий тип дозволу призначений для тих, хто бажає залишитися в Чехії на довший період. Детальніше про умови для його отримання можна дізнатися з офіційних джерел.
Рада ЄС офіційно схвалила пропозицію Європейської комісії продовжити дію механізму тимчасового захисту для більше ніж 4 мільйонів українців, які рятуються від війни.
Тимчасовий захист українців у ЄС продовжили до 4 березня 2026 року.
Рішення прокоментувала державний секретар Бельгії, яка головує в ЄС, з питань притулку та міграції Ніколь де Мур.
«День за днем росія тероризує український народ бомбардуванням. Це – небезпечно. Ті, хто втік від російської агресії, можуть і надалі розраховувати на нашу солідарність», – зазначила вона.
У Раді ЄС нагадали, що механізм тимчасового захисту було запущено 4 березня 2022 року – лише за кілька днів після того, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Німецький уряд не планує депортувати з країни українських біженців, які не хочуть працювати.
Як передає ntv, про це заявив речник МЗС.
За його словами, росія атакує цілі по всій Україні, а також намагається знищити інфраструктуру на заході країни.
“Тому я не знаю, де в Україні має бути безпечне місце”, – сказав речник.
Раніше лідер баварської опозиційної партії ХСС у Бундестазі Александер Добріндт заявив: “Більш ніж через два роки після початку війни тепер має застосовуватися принцип: працевлаштовуйтесь в Німеччині або повертайтеся в безпечні райони західної України”.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
У Польщі ухвалили зміни щодо допомоги українським біженцям. З 1 липня пільги для них буде обмежено. Відповідні поправки до закону підписав президент Анджей Дуда.
Документ передбачає скасування пільг, що пов’язані із компенсацією витрат на перебування та харчування українських біженців для приватних власників. З 1 липня завершується надання одноразової грошової допомоги у розмірі 300 злотих.
Заплановано запровадження окремих підстав для анулювання посвідок на тимчасове проживання українців. Дозвіл буде скасовано у кількох випадках:
якщо виникне необхідність з міркувань безпеки, національної оборони або охорони громадської безпеки та порядку;
якщо громадянина внесли до списку іноземців, перебування яких у Польщі є небажаним;
якщо українець залишає територію Польщі не менше як на 6 місяців.
Термін тимчасового захисту для українських біженців продовжили до 30 вересня 2025 року. Це передбачає розширення доступу до соціальних та сімейних виплат, медичних послуг та допомог, що виплачуються закладами соціального страхування – ZUS, а також права перебувати у колективних закладах розміщення.
Також зміняться умови надання виплат на школярів та безкоштовного навчання для студентів.
Грошова допомога за програмою Dobry Start складає 300 злотих. Батьки школярів отримують її раз на рік для придбання шкільного приладдя та інших речей для дітей. Надання виплати залежатиме від того, чи виконує учень програму однорічної підготовки до школи, обов’язкову програму закладу дошкільної освіти або школи. Закон передбачає створення посади міжкультурного асистента у школах для допомоги іноземним дітям, які не знають або погано знають польську мову.
Студенти зможуть безкоштовно отримувати курси польської мови не більше трьох років. Рішення стосуватиметься тих із них, хто почав займатися у 2022-2023 та 2023-2024 роках.
Передбачено запровадження нових правил підтвердження особи українця, який претендує на загальний ідентифікаційний номер фізичних осіб – PESEL. Єдиним способом буде пред’явлення дійсного dokument podróży, який видається воєводою за місцем проживання іноземця. Його можна використовувати як у Польщі, так і за кордоном.
Закон зменшує кінцевий термін подання заявки на номер PESEL зі статусом UKR з 30 днів від дати прибуття у Польщу на “відразу після прибуття”.
З 1 липня фінансування проживання та харчування для українських біженців в особливо скрутному становищі, буде можливим виключно на підставі укладеного договору з органом місцевого самоврядування або місцевим воєводою.
Німеччина не хоче переконувати біженців із України, щоб вони повернулися на Батьківщину. Таке рішення вони мають ухвалювати самостійно.
Як повідомляє РБК-Україна, про це в інтерв’ю RND заявила міністр розвитку Німеччини Свенья Шульце.
Журналісти заявили чиновниці, що в Україні є брак кваліфікованих кадрів, у той час як у Німеччині проживає велика кількість українців, які живуть на німецькі кошти.
У Шульце уточнили, чи не планує Німеччина на цьому тлі заохочувати українців повертатися на Батьківщину.
Міністр у відповідь наголосила, що її країна не буде тиснути на українців.
“Щоб було зрозуміло: українці, які знайшли у нас притулок, самі вирішують, чи хочуть вони повернутися на Батьківщину і коли”, – додала Шульце.
Також, за її словами, проблему нестачі кадрів в Україні можна вирішити поверненням у країну біженців із Європи, котрі отримали там робочу кваліфікацію.
Але міністр уточнила, що робочі кваліфікації, отримані в європейських країнах, не визнають в Україні. Цю тему буде порушено на конференції з відновлення України 11-12 червня у Німеччині.
Кількість українців зі статусом тимчасового захисту зросла у 19 країнах Євросоюзу станом на 30 квітня 2024 року, порівнюючи з березнем. Про це повідомляється на сайті Євростату.
Найбільше зростання спостерігалося в Румунії (+3275), Швеції (+1855), Болгарії (+1780) та Словаччині (+1250).
Число бенефіціарів скоротилося у шести країнах ЄС, водночас в Чехії (-18 970) та Нідерландах (-8415) зареєстровано найбільше скорочення.
Загалом 4,19 млн осіб, які залишили Україну через воєнну агресію Росії, мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець квітня. З них – 98% громадян України.
Найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України мала Польща (953 930), за нею йшла Чехія (345 405).
Євростат не надав даних щодо кількості українців у Німеччині, де, згідно з попередніми зведеннями європейського статистичного відомства, перебувало найбільше українців зі статусом тимчасового захисту. У Євростаті пояснюють це тим, що країни добровільно надають інформацію про бенефіціарів тимчасового захисту і ці дані від Німеччини поки не надійшли.
За даними німецького статистичного відомства, опублікованих наприкінці травня, 977 000 українців було зареєстровано як шукачі захисту в Центральному реєстрі іноземців (AZR) станом на 31 грудня 2023 року.
На кінець квітня у країнах ЄС дорослі жінки становили майже половину (45,7%) отримувачів тимчасового захисту. Діти становили майже третину (32,8%), а дорослі чоловіки — трохи більше п’ятої частини (21,5%) від загальної кількості.
54% опитаних українців у Норвегії не впевнені, хочуть вони залишитися, чи повернутися. 34% відповіли, що хочуть залишитися в Норвегії.
Як інформує „Європейська правда”, про це свідчать дослідження Oslo Met, що відстежує думку українських біженців про життя у Норвегії.
Дослідники громадської думки кажуть: позиція українців, які наразі не впевнені, залежить від того, як довго триватиме війна та якою Україна буде після війни.
Зазначається, що наразі у Норвегії перебувають понад 65 тисяч українських біженців.
Нагадаємо, Норвегія намагається зробити приплив українських біженців більш керованим. Норвезький Директорат з питань імміграції (UDI) розпочинає індивідуальний розгляд клопотань українців про надання притулку, які на момент початку широкомасштабної війни не проживали на батьківщині.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
