Адміністрація президента США Дональда Трампа планує скасувати тимчасовий правовий статус близько 240 000 українців, які опинились у Штатах тікаючи від війни. Це потенційно може призвести до їх депортації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Як пише видання, такий крок може бути прийнятий Штатами вже у квітні. Однак згортання захисту для українців почалось до того, як минулого тижня президент США Дональд Трамп посварився з президентом Володимиром Зеленським.
За словами джерел, це частина зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на позбавлення легального статусу понад 1,8 мільйона мігрантів, яким було дозволено в’їзд до США в рамках тимчасових гуманітарних програм започаткованих за часів адміністрації Байдена.
Речниця Міністерства внутрішньої безпеки США Тріша Маклафлін заявила, що наразі відомство не має жодних оголошень. Білий дім і посольство України не відповіли на запити Reuters.
Однак мігранти можуть зіткнутися з прискореною процедурою депортації, йдеться у внутрішньому електронному листі ICE, з яким ознайомилося Reuters.
Зазначається, що до 240 000 українців, які рятувались від російського вторгнення, і 530 000 кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців, ці програми охопили понад 70 000 афганців.
Загроза ескалації війни в Україні та припинення військової підтримки з боку США змушують країни Європейського Союзу готуватися до нового масового потоку українських біженців.
Про це повідомляє Politico.
За даними видання, Європейські країни готуються до можливого значного збільшення кількості українських біженців, якщо війна в Україні загостриться, а допомога США буде припинена.
„Якщо Путін ще більше загострить цю війну і американська підтримка зникне, і якщо це призведе до збільшення потоку біженців… нам потрібен обов’язковий розподіл біженців з України по всьому ЄС відповідно до справедливого механізму”, – заявила міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер.
Водночас вона зазначила, що наразі не очікує нового великого напливу біженців і що це „лише сценарій”, який мають обговорити міністри. „Німеччина підтримуватиме Україну доти, доки триватиме жахливий напад Путіна”, – підкреслила вона.
Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер, коментуючи можливість нової хвилі біженців, заявив, що його країна вже „зробила свій внесок” і тепер зосереджуватиметься на інтеграції людей, які вже там.
„На душу населення Австрія очевидно прийняла більше (біженців – ред.), ніж багато інших країн”, – сказав Карнер журналістам.
У грудні минулого року, за даними Євростату, понад 4,3 мільйона українців перебували під тимчасовим захистом у європейських країнах. Найбільше біженців прийняли Німеччина, Польща та Чехія.
Протягом трьох років, що минули з моменту початку війни в Україні, угорське Товариство Ракоці надало допомогу майже 9000 дітям і батькам з України, забезпечуючи тимчасове житло, можливості для оздоровлення, пожертви у вигляді необхідних речей, культурні програми, а також організовуючи навчання та професійні зустрічі для педагогів. Від початку війни в Україні Товариство Ракоці приділяє особливу увагу тому, щоб якомога ефективніше підтримувати людей, які опинилися в скрутному становищі. Уже в березні 2022 року товариство прийняло біженців із різних регіонів України у своєму таборі в Шаторолйоуйгей, де протягом трьох місяців надало тимчасове житло 100 українським матерям та їхнім дітям. За останні роки було організовано численні табори, які спеціально призначалися для дітей із прифронтових регіонів та Закарпаття, щоб дати їм можливість відірватися від безнадійної буденності та отримати позитивний досвід у спільноті. Наприклад, у зимових таборах, проведених у січні-лютому, взяли участь 2 650 дітей угорської та української національності із Закарпаття та центральних регіонів України. Учасники мали можливість відвідати екскурсії, брати участь у танцювальних вечорах, інтелектуальних змаганнях, спортивних і творчих заняттях. Товариство Ракоці у межах своїх можливостей й надалі віддане справі допомоги тим, хто найбільше її потребує.
Після завершення війни до України можуть повернутися близько 30% біженців.
Про це в інтерв’ю Welt заявив віцепремʼєр-міністр України – міністр національної єдності України Олексій Чернишов.
Він не виключає, що як тільки закінчиться війна і запанує сталий мир, близько 30% біженців серйозно задумаються про повернення.
Решта, за словами Чернишова, ймовірно, висуватиме додаткові умови щодо цього. Зокрема будуть й ті, хто не захоче повертатися.
„Але вони (люди, які не захочуть повертатись. – Ред.) теж можуть бути корисними для України. І вони вже допомагають: підтримують українське суспільство, українську армію і роблять багато чого. Я пишаюся ними. У кожного своя роль у цій війні”, – додав віцепрем’єр.
Чернишов додав, що за час війни до країн Європи виїхали близько 5 млн громадян України.
З початку війни в Україні близько третини українських біженців, які прибули до Бельгії, знайшли роботу, найбільше – у Фландрії, північній фламандськомовній частині країни, повідомляє видання La Libre Belgique.
Згідно з останніми даними Євростату, статистичного відомства Європейського Союзу, станом на листопад Бельгія надала статус тимчасового захисту 120 550 українським біженцям.
Служба зайнятості (Forem) південного франкомовного регіону Бельгії повідомила виданню, що з початку війни в Україні у Валлонії як шукачів роботи зареєстрували 5263 українських біженців.
Понад чверть українців знайшли роботу, тобто загалом 1393 особи. За останніми даними, зараз у Валлонії працюють 746 українців.
За даними Forem, близько 30% зареєстрованих на роботі українців – чоловіки, 70% – жінки. У відомстві зазначили, що часто пошук роботи ускладнюється через проблему мобільності, адже до деяких віддалених районів Валлонії важко дістатися. Ситуація в Брюсселі інакша, зазначається у звіті відомства.
Як повідомляє служба зайнятості Actiris, з лютого 2022 року в Брюсселі було зареєстровано 5698 громадян України, які шукали роботу. Майже третина з них, тобто 1755 осіб (30,8%), знайшли роботу в бельгійській столиці.
У Фландрії з початку війни в Україні офіційно зареєстрували близько 20 тисяч українських біженців, які шукали роботу. Згідно з останніми даними, трохи більше половини з них (53%) знайшли роботу в північному регіоні країни, продовжують працювати 35%.
Наступного тижня віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов обговорить це питання під час свого візиту до Чехії.
«Створення центрів повернення в Чехії стане предметом зустрічі з віцепрем’єр-міністром України, відповідальним за зв’язки з громадянами України за кордоном Олексієм Чернишовим, який прибуває до Чехії для переговорів 28 січня», – розповіла Хана Мала з відділу преси Міністерства внутрішніх справ.
За даними видання, створення подібних центрів можливе також в Берліні. Крім цього, Україна також обговорила проєкт з Польщею.
Новостворені центри мають допомагати українцям з поверненням, а також слугувати культурними та громадськими центрами.
Київ активізує зусилля щодо заохочення біженців від війни повернутися з Німеччини додому. Уряд України відчуває брак робочої сили.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News.
У рамках цих зусиль у Берліні та, зрештою, в інших місцях буде створено так звані „центри єдності”, які допоможуть українським біженцям із працевлаштуванням, житлом і можливостями здобуття освіти.
„Значна кількість українців серйозно розглядають можливість повернення додому”, – заявив агентству DPA віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов.
Чернишов, який минулого тижня перебував у Берліні, готуючись до відкриття центрів, очолює Міністерство національної єдності України, яке було створене в грудні спеціально для підтримки українців, що повертаються.
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в Німеччину виїхало понад 1,1 мільйона українців – більше, ніж у будь-яку іншу країну.
За даними уряду, наразі на територіях, контрольованих українським урядом, мешкає лише 32 мільйони осіб, тоді як на момент повернення незалежності після розпаду Радянського Союзу в 1991 році їх було 52 мільйони.
За оцінками уряду в Києві, нині за кордоном проживають від 20 до 25 мільйонів українців.
Чернишов заявив, що у зв’язку зі скороченням чисельності населення Україна гостро потребує робочої сили, особливо в оборонній промисловості, енергетичному секторі та сфері відновлення.
„Це критично важливі для нас підприємства або галузі”, – сказав міністр, додавши, що репатріантів буде звільнено від військової служби, якщо вони працюватимуть у цих секторах.
Однак українці, які вирішать залишитися в Німеччині, також отримають підтримку, наприклад, під час пошуку роботи або отримання професійної кваліфікації. „Вони не повинні бути тягарем на шиї уряду”, – сказав міністр.
Протягом місяця майже 200 000 сирійських біженців повернулися додому після падіння режиму Башара Асада на початку грудня 2024 року.
Про це повідомляє Barrons, цитуючи заяву голови Управління ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
Згідно з його словами, з 8 грудня по 16 січня близько 195 200 сирійців повернулися додому.
Гранді додав, що незабаром відвідає Сирію і сусідні країни, оскільки УВКБ ООН «посилює свою підтримку репатріантів і приймаючих громад».
Зазначається, що Туреччина, яка має 900-кілометровий кордон з Сирією, прихистила близько 2,9 мільйона сирійців, які втекли з країни з 2011 року.
Зокрема, турецька влада, яка сподівається, що багато хто з цих біженців повернеться додому, дозволяє одному члену кожної сім’ї біженців здійснити три поїздки до Сирії до 1 липня 2025 року, щоб підготуватися до переселення.
61% українських біженців планують повернутися в Україну, коли буде безпечно. ООН працює з урядом над забезпеченням житлом та працевлаштуванням для майбутніх репатріантів.
Більшість українських біженців прагнуть повернутися додому, щойно в Україні буде безпечно. За даними опитування, 61% із них готові повернутися, коли створяться відповідні умови. Про це розповів верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді під час пресконференції.
„Сьогодні зранку на дуже конструктивній зустрічі, яку ми мали з прем’єр-міністром, ми обговорювали те, що ціллю є, звичайно, не тільки забезпечення того, щоб ці люди залишалися назавжди біженцями. Ціллю є створити умови, щоб ці люди поверталися до України. Цього потребує Україна, і це те, що й хоче більшість біженців відповідно до нашого опитування: 61% біженців хочуть повернутися в Україну, як тільки буде встановлено безпечні умови в Україні”, — сказав Гранді.
Він зазначив, що вже зараз хочуть почати працювати над питанням забезпечення житлом і працевлаштуванням. За словами Гранді, цього ранку він зустрічався із заступником міністра економіки, оскільки вони прагнуть підтримати урядові українські програми, спрямовані на створення умов для збільшення можливостей працевлаштування, зокрема програми підвищення кваліфікації та створення робочих місць. Він також додав, що співпрацюють з урядом у питаннях житла та житлових умов.
Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер допустила, що частині сирійців можуть скасувати статус біженця з огляду на зміну ситуації на їхній батьківщині.
Про це вона сказала в інтервʼю виданням медіагрупи Funke, повідомляє Spiegel.
За словами Фезер, Федеральне відомство з питань міграції та біженців «буде переглядати і скасовувати надання захисту, якщо люди більше не потребують цього захисту в Німеччині, оскільки ситуація в Сирії стабілізувалася».
«Це стосуватиметься тих, хто не має права на проживання з інших причин, наприклад, через роботу або навчання, і хто не повернеться до Сирії добровільно», – підкреслила вона.
Глава німецького МВС водночас наголосила, що сирійським біженцям, які вивчили мову та добре інтегрувались у суспільство, слід дозволити залишитися в Німеччині.
Фезер також виступила за підтримку тих сирійців, які хочуть повернутись добровільно, та якнайшвидшу депортацію засуджених за злочини та ісламістів.
«Ми значно розширили правові можливості для цього і використаємо їх, щойно це дозволить ситуація в Сирії», – запевнила міністерка.
Анонсовані зміни стосуються майже третини з приблизно 975 тисяч сирійських біженців у Німеччині, які мають статус додаткового захисту – це означає, що їм дозволяли залишатися в країні з огляду на громадянську війну.
