За даними Норвезької ради у справах біженців, через скорочення фінансування вразливі біженці зіткнуться з бідністю і повторними переміщеннями.
Уже два роки минуло від початку війни, й українські біженці, які влаштувалися в Польщі та Молдові, все ще стикаються з непростими викликами. Для багатьох із них фінансів не вистачає навіть на базові потреби. Про це повідомили в дослідженні Норвезької ради у справах біженців.
У межах дослідження було опитано понад 1 100 осіб. Отримані результати свідчать про підвищену потребу в посиленні підтримки для тих, хто втік від війни.
Зокрема, дослідження показало, що в Молдові:
покладаються на гуманітарну допомогу як основне джерело доходу — 71% респондентів;
не можуть задовольнити основні потреби, незважаючи на отримання допомоги — 37%;
висловлюють невпевненість у своєму майбутньому — 43% опитаних.
Аналогічна картина спостерігається і в Польщі:
робота є джерелом доходу у 58% опитаних;
з них не отримують достатнього доходу для себе і своїх домогосподарств — 80%;
мають невпевненість у своєму майбутньому — 44%.
У матеріалі наголошується, що біженці з України, особливо літні, прагнуть пристосуватися до нового життя в сусідніх європейських країнах. Скорочення фінансування створює реальні ризики: вразливі біженці можуть зіткнутися з додатковими труднощами, включно з бідністю та необхідністю знову змінювати місце проживання
Як живуть біженці в Польщі та Молдові
Більшість тих, хто покинув Україну, становлять жінки, діти та літні люди. 57% опитаних у Польщі та 48% у Молдові вже понад 18 місяців проживають далеко від своїх домівок, рідних і друзів.
У 2023 році більшість учасників опитування спиралася на заощадження, однак у 2024 році цей показник помітно скоротився, водночас зберігаючись як основне джерело доходу для 29% опитаних.
“Оскільки в українських біженців у Молдові закінчуються заощадження, вони все більше покладаються на гуманітарну підтримку для задоволення своїх основних потреб. Це особливо тривожний висновок на тлі, коли фінансування гуманітарної допомоги в Молдові скорочується”, — зазначають автори дослідження.
Респонденти в Польщі висловили намір повернутися в Україну найближчим часом через такі проблеми:
відсутність достатнього доходу для утримання себе та своїх домогосподарств (41%);
неможливість більше жити у своєму тимчасовому житлі (30%).
Понад половина біженців, які перебувають у Польщі (55%), також висловили тривогу з приводу свого юридичного статусу і можливості примусового повернення.
У Молдові основний мотив, через який біженці висловлюють бажання повернутися в Україну, полягає в неможливості задоволення своїх основних потреб (38%).
Після 24 лютого 2022 року Польща стала однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. З яких регіонів найбільше українців перебуває у цій європейській країні, інформує UKRRAIN.
Станом на осінь 2023 року у Польщі налічувалося близько мільйона українців. Найбільше наших співвітчизників приїхали до Польщі з Дніпропетровщини. Найменше – киян та жителів Криму (менше 1%), передає міжнародна агенція з працевлаштування Gremi Personal.
Наразі топ-10 областей за найбільшою кількістю українців у Польщі:
Дніпропетровська — 9,82%;
Хмельницька — 6,8%;
Івано-Франківська — 6,3%;
Львівська — 6,05%;
Волинська — 5,79;
Рівенська — 5,79%;
Харківська — 5,29%;
Житомирська — 5,29%;
Вінницька — 4,53%.
Аналітики зауважили, що навесні 2022 року найбільше українців приїхало до Польщі із областей, що розташовані в близькості від бойових дій. А взимку 2023-2024 року у Польщі серед опитаних українців переважна більшість — це трудові мігранти. Історично склалося, що найбільш у Польщі працювало українців із західних регіонів країни. Початок війни вніс зміни в цю традицію, адже багато людей були змушені виїхати із східних та південних регіонів із міркувань безпеки.
Однак за два роки більшість встигли впорядкувати своє життя: хтось повернувся в Україну, хтось поїхав до інших країн, тому попри війну географічний показник вирівнюється. Зокрема, у Польщі залишаються ті українці, які прагнуть працювати”, — розповіла директорка департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal Анна Джоболда. За її словами, кількість офіційно працевлаштованих українців у Польщі на кінець 2023 року складала 750 тисяч від 1 млн 125 тис. усіх іноземців, які працюють.
[type] => post
[excerpt] => Після 24 лютого 2022 року Польща стала однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. З яких регіонів найбільше українців перебуває у цій європейській країні, інформує UKRRAIN.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1712824200
[modified] => 1712781646
)
[title] => Стало відомо, з яких областей найбільше українців приїхало до Польщі
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183841&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183867
[uk] => 183841
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 183842
[image] => Array
(
[id] => 183842
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp
[original_lng] => 16894
[original_w] => 630
[original_h] => 355
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp
[width] => 630
[height] => 355
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp
[width] => 630
[height] => 355
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp
[width] => 630
[height] => 355
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp
[width] => 630
[height] => 355
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp
[width] => 630
[height] => 355
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1712770846:2
[_thumbnail_id] => 183842
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 361
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
[6] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
[6] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 16667
[1] => 98316
[2] => 281
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => війна в Україні
[2] => Польща
)
)
[2] => Array
(
[id] => 183768
[content] =>
На кінець січня 4 303 115 громадян України мали в Європейському Союзі статус тимчасового захисту, тоді як у лютому ця цифра зменшилася до 4 234 595, ідеться у звіті Євростату, статистичної організації Європейської комісії.
За даними відомства, українці, які рятуються від війни, і надалі повільними темпами звертаються за статусом тимчасового захисту. Він надає їм право на проживання та працевлаштування, доступ до соціального житла, фінансову й медичну допомогу, соціальні послуги.
Найбільшій кількості українських біженців статус тимчасового захисту надали Німеччина (1 286 580), Польща (957 200) та Чехія (385 075). Порівняно із січнем найбільше кількість українців, які звернулися за статусом тимчасового захисту, зросла також у Німеччині (+16 430, +1,3%), Польщі (+5640, +0,6%) та Чехії (+3885, +1,0%).
У п’ятьох державах українців з таким статусом стало менше. Це Австрія (-1420, -1,7%), Естонія (-550, -1,5%), Франція (-685, -1,1%), Нідерланди (-120, -0,1%), Мальта (-20, -1%).
У співвідношенні до кількості населення станом на кінець лютого найбільше українських біженців зі статусом тимчасового захисту на тисячу осіб було в Чехії (35,6), Литві (26,5) і Польщі (26), тоді як на рівні ЄС цей показник становив 9,4 на тисячу осіб.
46% українських біженців зі статусом тимчасового захисту – це жінки, 32,9% – неповнолітні віком до 18 років, 21,2% – дорослі чоловіки.
З моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала його 34 845 українським біженцям, а за останній місяць – 595.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => На кінець січня 4 303 115 громадян України мали в Європейському Союзі статус тимчасового захисту, тоді як у лютому ця цифра зменшилася до 4 234 595, ідеться у звіті Євростату, статистичної організації Європейської комісії.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1712749800
[modified] => 1712753487
)
[title] => У ЄС перебуває близько 4,2 мільйона українських біженців зі статусом тимчасового захисту
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183768&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183658
[uk] => 183768
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 175839
[image] => Array
(
[id] => 175839
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg
[original_lng] => 131807
[original_w] => 1140
[original_h] => 641
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 641
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 750
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 175839
[_edit_lock] => 1712742688:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_c1252550f2a8bdbd767397c602b728cc] =>
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Серед людей із тимчасовим захистом у ЄС понад 98% становлять саме громадяни України. Про це свідчать дані Євростату.
У країнах Євросоюзу зменшується кількість українців, які користуються тимчасовим захистом. Про це свідчать дані Євростату.
Станом на кінець лютого 2024 року у країнах ЄС статус тимчасового захисту мали 4 234 595 громадян України, а на кінець січня їх було 4 303 115.
На кінець лютого найбільше українських біженців перебувало в: Німеччині (1 286 580 осіб; 30,4% від загальної кількості у ЄС); Польщі (957 200; 22,6%); Чехії (385 075; 9,1%).
Найбільше людей за місяць прибули саме до цих країн: до Німеччини (+16 430; +1,3%); до Польщі (+5 640; +0,6%); до Чехії (+3 885; + 1,0%).
У лютому зменшилася кількість українців із тимчасовим захистом у п’яти країнах ЄС: Австрії (-1 420 осіб; -1,7%); Франції (-685; -1,1%); Естонії (-550; -1,5%); Нідерландах (-120; – 0,1%); Мальті (-20; -1,0%).
Інфографіка: Євростат
За даними Євростату, серед людей із тимчасовим захистом у ЄС понад 98% становлять громадяни України. Дорослі жінки становлять 46% отримувачів тимчасового захисту, діти – 33,9%, дорослі чоловіки – 21,2%.
На сьогодні в Чехії перебуває близько 382 тисяч українських біженців, із них 123 тисячі працюють за контрактом, 90% платять податки, пенсійний внесок та медичне страхування зі своїх заробітків, повідомляє міністерство праці та соціального захисту країни.
«Таким чином біженці повертають державі надану їм допомогу», – заявив на пресконференції міністр праці та соціального захисту Маріан Юречка. Обсяг коштів, які завдяки цьому надходять до державної скарбниці, нині перевищує суму допомоги, що виплачується українським біженцям, зазначив він.
Після нападу росії на Україну два роки тому Чехія прийняла близько 550 тисяч українських біженців, понад 150 тисяч з них відтоді повернулися на батьківщину або виїхали на Захід.
Кількість українських біженців, які залишилися в Чехії, протягом останніх місяців більш-менш стабілізувалася. Переважна частина біженців – це жінки та діти. Понад 50 тисяч українських дітей цього навчального року відвідують чеські школи.
Окрім біженців, у чеських компаніях та установах працюють близько 250 тисяч українських заробітчан, тож загалом українці наразі становлять найбільшу національну меншину в Чехії, населення якої нараховує 10,7 мільйона людей.
[type] => post
[excerpt] => На сьогодні в Чехії перебуває близько 382 тисяч українських біженців, із них 123 тисячі працюють за контрактом, 90% платять податки, пенсійний внесок та медичне страхування зі своїх заробітків, повідомляє міністерство праці та соціального захисту ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1712231400
[modified] => 1712230531
)
[title] => Третина українських біженців знайшли роботу в Чехії
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183184&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183121
[uk] => 183184
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 183122
[image] => Array
(
[id] => 183122
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek.jpg
[original_lng] => 388828
[original_w] => 1673
[original_h] => 941
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 1673
[height] => 941
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 1673
[height] => 941
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 534
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 183122
[_edit_lock] => 1712219731:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 16667
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
)
)
[5] => Array
(
[id] => 182869
[content] =>
Нині в Німеччині зареєстровано приблизно 1,65 мільйона громадян України. Німецькі депутати попереджають про надмірне навантаження і закликають до більш рівномірного розподілу біженців по всій Європі.
Про це пише Der Spiegel з посиланням на Федеральне міністерство внутрішніх справ ФРН.
Станом на березень кількість українських мігрантів у ФРН збільшилась на 250 тисяч осіб порівняно з минулим роком.
Зазначається, що число українців, які рятуються від російської військової агресії, у Німеччині більше, ніж прохачів притулку з інших країн.
За словами депутата опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Александра Трома, федеральний уряд повинен враховувати, що Німеччина досягла межі у прийманні українських біженців.
«Федеральний уряд має терміново працювати над більш рівномірним розподілом новоприбулих українських біженців від війни в Європі, Німеччина досягла своїх меж», — сказав політик.
Дані федерального статистичного відомства свідчать, що жінки складають близько 80% українських громадян у працездатному віці, які з 2022 року знайшли притулок у Німеччині.
Уряд Латвії цього року виділить Фонду соціальної інтеграції (SIF) 4,44 млн євро на проведення культурно-орієнтаційних курсів та інтеграційних заходів для українських біженців.
Про це йдеться в повідомленні уряду Латвії, передає Укрінформ.
Для проведення безплатних курсів та інтеграційних заходів SIF, як і торік, оголосить відкритий конкурс проєктів із метою відбору відповідних заявок, реалізація яких забезпечить доступність курсів та заходів для цивільних українців в усіх регіонах Латвії, якомога ближче до місця їх нинішнього проживання.
Латвійські медіа уточнюють, що українцям запропонують курси культурної орієнтації, які включатимуть:
історію Латвії,
культурний простір,
курс державної мови (20 годин),
мовні клуби, державні та муніципальні послуги,
заходи з метою полегшення інтеграції в латвійське суспільство, наприклад, табори, семінари, культурні, спортивні та спільні заходи для сімей.
Берлін збільшить потужності для розміщення шукачів притулку з України.
Про це з посиланням на рішення Сенату Берліна повідомляється на сайті столиці Німеччини, передає Укрінформ.
Так, у дев’яти районах Берліна в 2025 та 2026 роках планується будівництво 16 нових модульних (контейнерного типу) центрів розміщення на 6130 місць.
Найменший об’єкт розрахований на 150 місць, найбільший – на 620.
Це будуть як багатоповерхові приміщення, які використовуватимуться як гуртожитки, так і одномісні; також плануються триповерхові приміщення з квартирами.
Так звана програма житлових контейнерів 2.0 терміново потрібна для забезпечення розміщення біженців у найближчі роки.
Крім того, існуючі на території колишнього аеропорту „Тегель” приміщення для біженців планується розширити.
Місткість для розміщення біженців в українському центрі прибуття в Тегелі буде розширено на 1000 місць. Вони повинні бути доступні вже влітку 2024 року.
Сенат ухвалив рішення про продовження терміну використання центру прибуття до 31 грудня 2025 року з подальшим демонтажем об’єктів.
На сьогодні в центрі розміщено близько 3900 біженців війни з України та близько 540 шукачів притулку.
Заплановані 16 локацій не будуть останніми.
За даними управління соціального забезпечення, на цей час у Берліні існує близько 12 тис. центрів екстреного розміщення. У середньостроковій перспективі планується закрити їх.
Частка мігрантів, які планують повернутися в Україну, поступово скорочується: якщо півтора року тому такий намір висловлювало близько 50% українських біженців, то нині цей показник становить 26%.
Такі дані опитування навів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський на пресконференції в Укрінформі.
„Ми провели вже три хвилі дослідження про стан та настрої українських біженців і вплив їхнього неповернення на економіку України. Зокрема, ми бачимо суттєві негативні зміни в показнику частки українців, які планують повернутися… Так, якщо в листопаді 2022 року 50% опитаних точно планували повертатися, у травні 2023 таких було вже 41%, то за даними опитування у січні 2024 року таких людей лише 26%”, – сказав Вишлінський.
Він додав, що в абсолютному вимірі ці цифри є „доволі орієнтовними”, але „в динаміці на них варто зважати”.
Експерт зауважив, що дедалі більшій кількості українців життя в країні перебування подобається більше, ніж до вимушеного від’їзду, зокрема йдеться про дітей.
„Також значно зросла кількість наших співвітчизників за кордоном, чий дохід відновився до того рівня, який забезпечував їхній щоденний рівень споживання до виїзду з України”, – сказав експерт, додавши, що для держави в контексті повернення мігрантів „це погана новина”.
Серед факторів, які симулюватимуть українців повертатися, він назвав остаточне закінчення війни або припинення бойових дій та повітряних ударів, вищий рівень життя в Україні, можливість знайти добре оплачувану роботу. Однак, на думку дослідників, навіть кінець війни не сприятиме поверненню тих, хто зможе адаптуватися в демократичних країнах.
«Ми оцінюємо кількість біженців, які залишаться за кордоном, у трьох сценаріях: оптимістичному, середньому та песимістичному. За нашими розрахунками, з тих 3,6 млн українців, які перебувають сьогодні в демократичних країнах, після закінчення війни там і залишаться 1,4 млн українців в оптимістичному сценарії, 2 млн – в середньому та 2,3 млн – в песимістичному сценарії», – сказав Вишлінський.
На його думку, одного рішення на рівні держави для розв’язання цієї проблеми не існує. Одним із варіантів могло б стати запровадження режиму «вільного руху» між країнами перебування наших співвітчизників і Україною.
«Запровадження моделі максимального спрощення руху між Україною та країною перебування, на нашу думку, є одним з найреалістичніших рішень. Але щоб створити можливості для кругової міграції, щоб українці не боялися їздити додому і назад в Європу, потрібні правові рішення. І зусилля України варто було б спрямувати саме на це», – переконаний експерт.
Як повідомлялося, за оцінками Євростату, на сьогодні у країнах ЄС перебувають 4,2 мільйона українських біженців.
На кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Від 1,4 до 2,3 млн осіб можуть залишитись за межами України.
Про це повідомляє Центр економічної стратегії (ЦЕС).
„На кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок у віці 35-44 років – 13%) та діти”, – йдеться у повідомленні.
Cтаном на січень 2024 року, найбільша частка українських біженців у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза країнами Європи, найбільшими країнами за кількістю прийнятих з початку повномасштабного вторгнення українців – США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).
Зазначається, що багато країн поступово скорочують витрати на біженців та роблять умови для них більш жорсткими ніж на початку повномасштабного вторгнення.
За розрахунками ЦЕС, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.
ЦЕС також надав рекомендації, які можуть стимулювати українців повернутися:
співпраця з країнами ЄС щодо повернення українців після війни;
