Через десятиліття, які минули після катастрофи на Чорнобильській АЕС, на півдні Німеччини досі ростуть дикі гриби, забруднені радіоактивним цезієм. Про це йдеться в нещодавно опублікованому науковому звіті.
Згідно з дослідженням, проведеним Федеральним агентством радіаційного захисту Німеччини (BfS), гриби забруднені ізотопом цезію-137, який потрапив у повітря внаслідок Чорнобильської катастрофи у квітні 1986 року. Цей хімічний елемент може накопичуватися в кістковій тканині, що в перспективі призводить до раку кісток і лейкемії.
BfS щороку перевіряє їстівні гриби, які ростуть у дикій природі на 8 локаціях у Баварії, на наявність у них ізотопу.
Як свідчить дослідження, гриби, що досі містять ізотоп, ростуть і в лісі Міттенвальд на кордоні з Австрією та в болотистій місцевості на південний захід від Інгольштадта.
У деяких місцях в одному кілограмі грибів виявилося понад 4 000 беккерелів цезію-137, тоді як ліміт становить 600.
Однак, за словами спеціалістів, ризик для здоров’я мінімальний: радіаційне опромінення відносно невелике, якщо дикі гриби споживати у звичайних кількостях.
Утім президент BfS Інге Пауліні радить мешканцям Баварії їсти гриби лише в помірних кількостях, «щоб уникнути непотрібного опромінення радіацією».
В Ужгороді відзначили 36-ту річницю Чорнобильської трагедії.
Нині на Закарпатті проживає понад три тисячі постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, половина із них – мають статус учасника ліквідації. За словами голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, нині влада зобов’язана пам’ятати про тогочасні події, а надто – про самих ліквідаторів.
Порушений окупантами ґрунт у Чорнобильській Зоні відчуження відновиться до літа.
Про це йдеться в повідомленні національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” у Telegram-каналі з посиланням на колишнього головного інженера Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) Миколу Штейнберга.
За його словами, після виходу російських окупаційних військ з Чорнобильської зони, пошкоджений їх танками та важкою технікою ґрунт швидко відновиться.
„Наша земля витримає, тим більше навесні. До червня слідів не залишиться. Що стосується російських військових, оскільки в зоні відчуження є дуже погані місця, то все залежить від того, де ці „рептилоїди” тинялися і що робили”, – додав Штейнберг.
Віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вважає, що російські військовослужбовці, які рили окопи в лісі в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, цілком заслуговують на номінацію на Премію Дарвіна цього року.
Увечері 31 березня Державне агентство з управління зоною відчуження заявило, що окупанти залишили Чорнобильську атомну електростанцію.
24 лютого всі об’єкти Чорнобильської АЕС та Чорнобильська зона відчуження взяли під контроль російські збройні угруповання.
Поширена в ЗМІ інформація про реакції поділу, які становлять загрозу виникнення нових аварій на об’єкті „Укриття” (споруджений над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС – ІФ), не відповідає дійсності, заявляє Державна інспекція ядерного регулювання України.
„Контроль стану паливомістких матеріалів об’єкта „Укриття” Чорнобильської АЕС (у тому числі контроль щільності потоку нейтронів) здійснюється системою контролю ядерної безпеки Інтегрованої автоматизованої системи контролю (ІАСК) у постійному режимі. Перевищень меж безпечної експлуатації, визначених технологічним регламентом об’єкта „Укриття”, не зафіксовано”, − повідомляє ДІЯРУ.
За інформацією Держінспекції, підвищення рівня щільності потоку нейтронів було викликане зміною режиму температурної вологості після насування арки нового безпечного конфайнменту в проектне положення над об’єктом „Укриття”.
„Зростання щільності потоку нейтронів паливомістких матеріалів спостерігалося після насування арки нового безпечного конфайнменту в проектне положення над об’єктом „Укриття” в 2016 році, що було прогнозованим і не перевищувало меж безпечної експлуатації об’єкту „Укриття”, − пояснюють у ДІЯРУ.
Як поінформувала Держінспекція, у рамках експлуатації об’єкта „Укриття” передбачені системи та обладнання для підтримки паливомістких матеріалів у підкритичному (безпечному) стані.
Відповідно до технологічного регламенту об’єкта „Укриття”, у разі перевищення меж безпечної експлуатації за показниками щільності потоку нейтронів забезпечується подача нейтронопоглинальних розчинів на поверхні паливомістких матеріалів.
Генетичні зміни, спричинені Чорнобильською радіацією, не успадкували діти батьків, здоров’я яких було серйозно пошкоджено іонізуючим випромінюванням після вибуху Чорнобильської атомної електростанції 35 років тому, – виявили вчені міжнародної дослідницької групи на основі обстеження повного геному 130 дітей, народжених між 1987 і 2002 роками.
Вчені вивчали дітей, чиї батьки, допомагаючи прибирати забруднену територію після найстрашнішої ядерної катастрофи у світі, зазнали радіаційного опромінення. Це перше дослідження, яке довело, що індуковані радіацією пошкодження ДНК не успадковуються дітьми, народженими у майбутньому, – йдеться в статті порталу BBC News.
Міжнародна дослідницька група під керівництвом Національного інституту раку США (NCI) опублікувала свої висновки в журналі Science.
Один із авторів нового дослідження Стівен Ченок розповів, що вчені відбирали для нього цілі родини – щоб можна було порівняти ДНК батька, матері та дитини.
„У цьому випадку ми не дивилися на те, що сталося з дітьми, які під час аварії були в утробі матері. Нас цікавило те, що називається мутаціями de novo”, – пояснив він.
Ці нові мутації в ДНК випадковим чином виникають в яйцеклітині чи сперматозоїді і означають генетичну трансформацію, що відбулася в межах однієї родини або клітинної лінії вперше. “Ми подивилися на геноми матері та батька, а потім на геном дитини. Витратили дев’ять місяців на пошук будь-яких сигналів про те, що серед цих мутацій є ті, що пов’язані радіаційним впливом на батьків. Але так і не змогли нічого знайти“, — наголосив Ченок.
На думку дослідників, це означає, що випромінювання, яке потрапило в організм батьків, не впливає на зачатих у майбутньому дітей.
В іншому дослідженні, пов’язаному з Чорнобилем, професор Імперського коледжу в Лондоні Геррі Томас разом з колегами вивчав Лімфогранульоматоз (або лімфому – злоякісне захворювання лімфоїдної тканини), оскільки в результаті аварії було зафіксовано близько п’яти тисяч таких випадків, і більшість пацієнтів були вилікувані.
“Ми виявили, що не існує різниці між індукованою Чорнобильською радіацією лімфомою та іншими пухлинами раку лімфатичних вузлів”, – цитує слова професора BBC.
“Не існує індукованої Чорнобилем „демонічної” пухлини, яку ми не могли б вилікувати, ми лікуємо ці випадки так само, як і будь-яку іншу подібну хворобу”, – додав він.
Вчені також підкреслили, що нові дані свідчать про те, що „навіть, коли люди отримували відносно високі дози радіації, це ніяк не впливало на майбутнє їхніх дітей”.
«Aлe дoпoвiдь КДБ зaкiнчується звичaйними «вжитi зaxoди щoдo зaпoбiгaння пaнiки i пpoвoкaцiйниx чутoк», – йдeться в пoвiдoмлeннi СБУ.
Кpiм тoгo, aвapiйнi ситуaцiї виникaли i в 1984 poцi нa тpeтьoму i чeтвepтoму eнepгoблoкax. Тaкoж в дoкумeнтax гoвopиться пpo тe, щo КДБ щe в 1983 poцi був oбiзнaний пpo нeспpиятливу eкoлoгiчну ситуaцiю нa ЧAEС чepeз вiдсутнiсть кoштiв бeзпeки.
Сумapний викид paдioaктивниx мaтepiaлiв у нaвкoлишнє сepeдoвищe склaв близькo 380 млн кюpi. Зaбpуднeння пiддaлoся бiльшe 200 тис. кв. км, з ниx 70% – нa тepитopiї Укpaїни, Бiлopусiї тa Poсiї. A, вжe 15 гpудня 2000 poку poбoту ЧAEС булa пoвнiстю пpипинeнa. Зaгaлoм в Укpaїнi були зaбpуднeнi 50 тис. кв. км в 12 oблaстяx.
У тoй жe чaс пiсля aвapiї, згiднo з вжe вiдкpитими apxiвaми, булa пpийнятa диpeктивa, якa зaсeкpeчувaлa вiдoмoстi пpo пpичини кaтaстpoфи, paдiaцiйну oбстaнoвку, лiквiдaцiї нaслiдкiв aвapiї i зapaжeння.
Paнiшe в цeй жe дeнь спiкep Вepxoвнoї paди Укpaїни Дмитpo Paзумкoв вшaнувaв пaм’ять зaгиблиx лiквiдaтopiв aвapiї нa Чopнoбильськiй aтoмнiй eлeктpoстaнцiї. Вiн пoклaв букeт чepвoниx тpoянд дo пaм’ятникa чopнoбильцям в Києвi. У зaxoдi тaкoж взяли учaсть пepший зaступник гoлoви paди Pуслaн Стeфaнчук i зaступник гoлoви Oлeнa Кoндpaтюк.
Сумapний викид paдioaктивниx мaтepiaлiв у нaвкoлишнє сepeдoвищe склaв близькo 380 млн кюpi. Зaбpуднeння пiддaлoся бiльшe 200 тис. кв. км, з ниx 70% – нa тepитopiї Укpaїни, Бiлopусiї тa Poсiї. 15 гpудня 2000 poку poбoту ЧAEС булa пoвнiстю пpипинeнa.
Нaслiдки цiєї кaтaстpoфи вимipюються aстpoнoмiчними сумaми i сoтнями тисяч людськиx життiв.
Dear Olena @ZelenskaUA, it took immense courage to resist Putin’s cruelty. ⁰ But you found that courage.
You have given courage to the whole nation. ⁰ And you have given hope to all of us ⁰ Glory to a country of European heroes. Slava Ukraini! #SOTEUpic.twitter.com/kCefu589pe
This week, Ukraine’s Antonov AN-124 delivered 101 tons of humanitarian aid to Incirlik Air Base to help families affected by recent earthquakes. Coordinated by ?? armed forces, delivered by ?? aircraft, unloaded by ?? and ?? military. As allies, we come together in trying times. pic.twitter.com/gLVFo29ZOs
Україна сподівається, що Чорнобильська зона відчуження увійде у список Світової спадщини ЮНЕСКО, що сприятиме фінансуванню та збільшенню туристичних потоків.
Вибух реактора на АЕС стався 35 років тому і вважається найсерйознішою ядерною катастрофою в світі. Після вибуху Європу накрило радіоактивною хмарою, тисячі людей довелося евакуювати з цього регіону. В результаті катастрофи одразу загинули десятки людей, включаючи працівників електростанцій та пожежників, які приїхали на виклик. Пізніше кілька тисяч людей втратили життя через хвороби, пов’язані з радіацією.
«Вважаємо, що Чорнобиль може потрапити у список Світової спадщини ЮНЕСКО. Це стало би першим кроком, щоб зробити це надзвичайне місце унікально цікавим для усього світу», – повідомив міністр культури України Олександр Ткаченко.
До списку прагнуть внести величезний військовий локатор, побудований поблизу Чорнобиля в 1970-х роках, а також всю 30-кілометрову зону відчуження.
З 1986 року зона найстрашнішої у світі ядерної катастрофи – це місце, де час зупинився. Незважаючи на це, непридатний для проживання район Чорнобиля стає дедалі популярнішим серед туристів. Цей факт надихнув людей на нові ідеї та заохотив чиновників внести об’єкт до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Чорнобильська зона відчуження – це населений пункт Прип’ять та його тридцятикілометровий радіус. На сьогодні регіон є одним зі знакових регіонів України, який стає все більш популярним серед туристів.
Чорнобильська зона сьогодні є всесвітньо відомою, але територія досі не має офіційного статусу, – зазначив екскурсовод Максим Поливко інформаційному агентству AFP, передає науковий вебпортал ScienceAlert. Хоча в цьому районі не рекомендується поселятися протягом наступних 24 тис. років, природа, очевидно, все частіше відвойовує покинуті будинки, магазини та будівлі, – додав він, зазначивши, що у сусідніх лісах були помічені лосі та олені, але тут також часто з’являються і вовки.
Згідно з урядовою ініціативою, ця територія може бути внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО поряд із такими визначними пам’ятками, як індійський Тадж-Махал або стародавній Стоунхендж в Англії.
Посадовці сподіваються, що визнання Агентства культури ООН підвищить туристичну привабливість об’єкта і тим самим допоможе зусиллям щодо збереження навколишніх застарілих будівель. І хоча сотні тисяч людей покинули район після катастрофи, попри небезпеку радіації, тут все ще мешкають понад 100 людей похилого віку.
Я сподіваюся, що модернізований статус може спонукати чиновників діяти „більш відповідально”, щоб зберегти дезінтегруючу інфраструктуру радянських часів навколо комплексу, яка потребує ремонту, – наголосив у своїй заяві Поливко.
У той час, як у 2018 році зону відчуження відвідали 72 тисячі туристів, у 2019 році, до карантинних обмежень та локдауну, в Чорнобилі побувала рекордна кількість відвідувачів – 124 тисячі осіб. На думку експертів, популярності місця також значно посприяв телевізійний серіал, прем’єра якого відбулася минулого року.
Очікується, що українська влада подасть заявку навесні наступного року, але для прийняття остаточного рішення доведеться зачекати до 2023 року.
Учені з Бристольського університету привезли на Чорнобильську АЕС робота-собаку SPOT, повідомляє New York Post.
Його завданням було дослідити та скласти карту району четвертого реактора, оточеного саркофагом, і виміряти рівень радіації, який у деяких місцевостях усе ще загрожує життю людей.
Робот-пес Spot, створений американською компанією Boston Dynamics, надзвичайно ефективний, здатний працювати в команді та достатньо розумний для того, щоб вийти через двері без допомоги людини.
Британські дослідники, які працювали над проєктом, уперше використали дистанційно керованого робота-собаку для дослідження атомної електростанції та перевірки того, як апарат діятиме в умовах підвищеної радіації. З даних, зібраних під час дослідження, була створена 3D-карта.
У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, який спричинив найсерйознішу ядерно-техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу, що забрала життя тисяч людей.
Державне агентство України з управління зоною відчуження разом із профільними підприємствами сфери управління розробило та затверджено перший веломаршрут у межах проєкту „Магніти України: Чорнобиль”. Про це повідомляє „Урядовий портал”.
„Ми сподіваємося, що веломаршрут дозволить відвідувачам зони відчуження побачити унікальний світ Чорнобильського Заповідника. Зупинитися у колишніх населених пунктах, які багато років приваблюють відвідувачів своєю самобутністю”, – розповів заступник голови ДАЗВ Максим Шевчук.
Як зазначається, загальна протяжність маршруту, що пролягає від КПП „Зелений мис” через села Куповате, Опачичі, Оташів та Плютовище, сягатиме понад 45 кілометрів.
Під час розробки веломаршруту Державне підприємство „Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження” разом із представниками спортивної та туристичної велоспільноти України провело технічні проїзди, щоб зафіксувати усі функціональні та топографічні особливості маршруту.
Також відомо, що для усіх, хто братиме участь у проходженні веломаршруту, розробили перелік умов та інструкції. Кожна група буде забезпечена двома супроводжуючими, а на час облаштування маршруту буде наявний технічний транспорт, який зможе забезпечити підтримку учасників маршруту.
Окрім цього, перед затвердженням маршруту, за стандартною процедурою погодження та розробки маршрутів для відвідування, було проведено радіаційно-дозиметричний контроль. Гарантується, що контрольні рівні можливого опромінення не будуть перевищені.
