Росія активно посилює військову присутність біля фінського кордону. Супутникові знімки фіксують масштабне будівництво нової інфраструктури, зокрема укриттів для винищувачів, складів та польових таборів.
На знімках помітно десятки нових наметів у Кам’янці – менш ніж за 40 миль від Фінляндії, а також відновлення активності на авіабазах у Мурманську та Олені, розташованих в Арктиці.
У цих районах, які донедавна були напівзаконсервованими, нині фіксують регулярну присутність вертольотів, літаків і техніки.
За словами аналітиків, росіяни розширюють свої бригади до рівня дивізій – це може означати збільшення чисельності військ у регіоні на тисячі.
Фінські військові розвідники вважають, що після завершення фази високої інтенсивності війни в Україні росія зосередить ресурси на північному напрямку.
“Йтиметься про набагато вищу чисельність військ”, – заявив бригадний генерал Пекка Турунен, директор Фінської оборонної розвідки.
НАТО підтверджує: активність Москви має стратегічне значення. Кордон із Фінляндією, яка вступила в Альянс два роки тому, тепер є найдовшою ділянкою контакту НАТО з Росією – понад 1300 км.
У НАТО вважають, що саме північ може стати новою гарячою точкою.
У відповідь на російські кроки Фінляндія й США провели масштабні арктичні навчання з маневрами у лісах і бойовим тренуванням на лижах. Ймовірний супротивник – росія.
Фінські військові зазначають, що мають приблизно п’ять років до того, як російські сили досягнуть рівня, здатного створити пряму загрозу. Але переконані – це лише питання часу.
Така активність Кремля сигналізує про довгострокову стратегію після завершення війни в Україні – повернення фокусу на протистояння з НАТО та зміцнення своїх позицій в Арктиці.
Як заявив один із високопосадовців Альянсу, росія вважає контроль над цим регіоном критично важливим для свого геополітичного статусу.
Міністерство оборони Фінляндії підготувало пропозицію щодо підвищення віку резервістів до 65 років.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу фінського оборонного відомства.
Підвищення верхньої вікової межі стосуватиметься всіх призовників, народжених у 1966 році та пізніше: рядового складу, молодшого командного складу та офіцерів.
Вищі офіцери залишатимуться в резерві доти, доки вони придатні до служби.
Протягом п’ятирічного перехідного періоду чисельність резерву збільшиться на 125 тисяч призовників, оскільки особи, які досягли 60-річного віку, продовжать військову службу на п’ять років довше. У 2031 році чисельність резерву становитиме близько мільйона осіб.
„Оборона Фінляндії базується на загальному військовому обов’язку, навченому резерві та високому патріотизмі. Підвищення віку резервістів дасть можливість більшій кількості людей брати участь в обороні країни і, таким чином, зміцнить оборону Фінляндії. Зміцнення резерву підвищує безпеку Фінляндії”, – прокоментував міністр оборони Антті Хякканен.
У відомстві зазначили, що резервісти потрібні для виконання штабних, допоміжних і навчальних завдань.
Пропозиція базується на рекомендаціях Комітету з питань військової служби та програмі уряду.
У регіоні Західна Уусімаа, що охоплює частину столичного регіону Фінляндії, розпочався дводенний страйк працівників поліції. Про це повідомляє фінський мовник Yle.
У зв’язку зі страйком у низці підрозділів скасовано записи на прийом, не приймаються заяви про правопорушення, а також звернення про надання притулку або тимчасового захисту. Водночас електронні сервіси поліції залишаються доступними.
Поліція запевняє, що базові функції, зокрема забезпечення громадської безпеки та охорони порядку, продовжуватимуть виконуватися. До страйку також приєдналися співробітники в’язниць у Хямеенлінна та Вантаа.
Подібні акції серед правоохоронців у Фінляндії трапляються рідко — востаннє поліцейські страйкували ще у 1976 році. Причиною нинішнього протесту стали безрезультатні переговори про підвищення зарплат, які зачіпають близько 80 тисяч працівників.
14 квітня, у понеділок, профспілки та роботодавці не змогли дійти згоди і відхилили компромісну пропозицію, запропоновану національним посередником.
Як заявив представник профспілки Янне Нійніхар’ю, поліцейські заслуговують на таке саме підвищення зарплат, як і представники інших секторів. За його словами, запропоноване підвищення виглядає несправедливим: «Я вважаю щонайменше образливим те, що ми повинні мати менший відсоток підвищення зарплати, ніж в інших сектора».
Міграційна служба Фінляндії оголосила, що цього року закриє 18 приймальних центрів для прохачів притулку.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Yle.
Ще вісім центрів буде закрито в лютому 2026 року.
Причиною є значне скорочення кількості прохачів притулку. Минулого року було подано на 45 відсотків менше заяв про надання притулку, ніж у 2023 році.
Наприклад, кількість тих, хто прибуває з України, скоротилася.
Близько 2200 осіб, які проживають у центрах, що закриваються, мають можливість запросити отримання права на проживання у Фінляндії.
Як повідомлялося, уряд Фінляндії звернувся до парламенту з проханням продовжити до кінця 2026 року дію закону, який дозволяє відхиляти прохання про притулок від мігрантів, які перетинають закритий східний кордон з Росією, і відправляти їх назад.
Як зазначає державний оператор Cinia, пошкодження кабелю C-Lion1, що сполучає по дну Балтійського моря Фінляндію та Німеччину, усунули. Пошкодження ізоляції кабеля C-Lion1 було незначним, і комунікаційні з’єднання в кабелі працювали нормально. Ремонт виконано в запланований термін.
Відкриття кордону між Фінляндією і росією наразі не є реалістичним.
Як інформує Yle, про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.
„Ми не збираємося відкривати кордон. Ми знаємо, що у росії є прагнення продовжувати направляти потоки мігрантів до Фінляндії відразу ж”, – зазначив він.
Відкрити кордон запропонував посол рф у Фінляндії Павло Кузнєцов. Проте Хаккянен заявив, що слова і дії росії розходяться.
„Ми змушені серйозно ставитися до питань спільної безпеки. Незалежно від того, чи йдеться про безпеку кордонів, кабелів або угоди з нерухомістю, ми повинні посилювати контроль у цих сферах”, – наголосив очільник оборонного відомства Фінляндії
За словами Хяккянена, росія схильна прикрашати свої дії, попри те, що саме вона стала причиною розриву відносин із сусідами.
„Вони нападали на Чечню, Грузію, Крим, а потім повномасштабно на Україну. Росія вбила і поранила сотні тисяч людей і захопила значну частину території свого сусіда”, – зазначив міністр оборони.
Він стверджує, що якщо росія справді прагне до взаємодії з сусідами, їй необхідно спочатку змінити свою поведінку. У поточній ситуації росія не може розраховувати на продовження туризму і торгівлі.
„Першим кроком до поліпшення відносин було б припинення росією військових дій на території України та відхід із захоплених територій. Поки напад триває, важко забути те, що росія зробила за останні три роки”.
В інтерв’ю виданню Keskisuomalainen Хяккянен звинуватив росію в лицемірстві, зауваживши, що вона не усвідомлює, що наразі офіційний діалог між країнами може стосуватися головним чином прикордонної співпраці та роботи посольств.
„Довіру втрачено, тому що росія напала на Україну і висунула ультиматуми всій Європі”.
Глава військового відомства також наголосив на важливості єдиної позиції ЄС і НАТО щодо росії, яка прагне розколоти Європу через діалог з окремими країнами.
Уряд Фінляндії заявляє про „ймовірне порушення повітряного простору”. Ймовірний інцидент стався західніше стратегічного півострова Ханко, розташованого на захід від Гельсінкі, 7 лютого близько 17:15.
„Російський літак міг перебувати у повітряному просторі Фінляндії протягом кількох хвилин”, – йдеться у заяві.
Деталі інциденту з’ясовує Прикордонна служба Фінляндії.
„Ми серйозно сприймаємо ймовірне порушення кордону, розслідування почали невідкладно”, – заявив міністр оборони Антті Хяккянен.
A Gulfstream G650ER Business Jet which departed yesterday from Washington D.C. and is claimed to be owned by Steve Witkoff, Special Envoy to the Middle East and Close-Aide to U.S. President Trump, has entered Russian Airspace and is approaching Moscow. pic.twitter.com/yfAalcQ1YL
Фінська компанія Insta представить на заході SecD Day у Гельсінкі безпілотник Steel Eagle збільшеного радіусу дії, який розробили для України спільно з українськими фахівцями.
Про це повідомляє видання Yle з посиланням на директора з продажу та маркетингу оборонного бізнесу компанії Insta Тууре Лехторанта.
„Якщо ви працюєте лише у Фінляндії, ви не можете зрозуміти, яким має бути пристрій. В Україні йде війна, і саме тому продукт був розроблений для фронтових умов”, – зазначив Лехторанта.
Наразі дрон вертолітного типу, оснащений пропелером, запущений у серійне виробництво.
Він призначений для знищення живої сили противника, несе на собі віяловий заряд зі сталевими й вольфрамовими кульками. З висоти кілька десятків метрів кульки пробивають дах звичайного й легкоброньованого автомобіля.
За даними видання, трьох дронів достатньо, щоб вивести з ладу живу силу противника на території розміром з футбольне поле. Водночас дрон має посилені засоби радіоелектронної боротьби.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен схвалив пропозицію Сил оборони про закупівлю додаткових ракет GMLRS, які використовуються у ракетних системах HIMARS і M270.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу фінського Міністерства оборони.
Додаткові ракети GMLRS Unitary і GMLRS AW будуть закуплені для важких ракетних систем, які використовують сухопутні війська.
Фінляндія вже закуповувала аналогічні ракети GMLRS у 2016 і 2017 роках.
„Фінляндія наполегливо нарощує сучасний потенціал своїх сил оборони. Це важливе придбання, яке забезпечить вогневу міць великої дальності для наших сухопутних військ”, – сказав Хяккянен.
