Через два роки після того, як Росія розпочала війну проти України, майже дві третини голландців продовжували б підтримувати Україну фінансово та військово. Про це свідчать дані опитування, проведені голландським мовником RTL Nieuws із нагоди другої річниці початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У рамках дослідження соціальної думки опитали 19 тисяч осіб і 13 відсотків із них відповіли, що повністю зупинили б надання допомоги Україні. 55 відсотків опитаних задоволені нинішньою підтримкою, 9 процентів надавали б більше, 15 відсотків воліли би продовжувати надавати допомогу, але зменшили б її розмір.
Дві третини респондентів вважають Росію ворогом Нідерландів, 40 відсотків вважають ймовірним те, що президент Росії Володимир Путін хоче здійснити атаку на якусь країну – члена НАТО, а 30 відсотків побоюються ядерного удару Росії по якійсь із західних держав.
Незважаючи на симпатії до України, переважає песимізм щодо перебігу війни. Лише 3 відсотки опитаних вважають, що ситуація в Україні покращилася, 43 відсотки переконані, що вона погіршилася.
Наприкінці минулого тижня уряд Нідерландів анонсував укладення з Україною угоди про безпеку на найближчі десять років. Договір включає домовленості про військову підтримку, співпрацю для зміцнення оборонної промисловості, підвищення кіберстійкості України і посилення сумісності української армії з НАТО.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Через два роки після того, як Росія розпочала війну проти України, майже дві третини голландців продовжували б підтримувати Україну фінансово та військово. Про це свідчать дані опитування, проведені голландським мовником RTL Nieuws із нагоди друго...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1709119980
[modified] => 1709114485
)
[title] => Дві третини голландців і надалі підтримували б українців – опитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=179619&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 179533
[uk] => 179619
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 179534
[image] => Array
(
[id] => 179534
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia.jpg
[original_lng] => 93329
[original_w] => 750
[original_h] => 375
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia-300x150.jpg
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia.jpg
[width] => 750
[height] => 375
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia.jpg
[width] => 750
[height] => 375
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia.jpg
[width] => 750
[height] => 375
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia.jpg
[width] => 750
[height] => 375
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/hollandia.jpg
[width] => 750
[height] => 375
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 774
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 179534
[_edit_lock] => 1709107285:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_881a173b37fab1d0643a6ecc44e9c270] =>
[_oembed_time_881a173b37fab1d0643a6ecc44e9c270] => 1709112786
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 584109
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 6795
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Голландія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 117561
[content] =>
У місті Гаарлем, Нідерланди, заборонили рекламу м’ясних продуктів після того, як муніципалітет класифікував м’ясо як один із продуктів, що сприяє кліматичній кризі.
Список, що забороняє публічну рекламу шкідливих для навколишнього середовища продуктів, був завершений в Гаарлемі минулого тижня, водночас заборона почне діяти лише з 2024 року, щоби був час виконати вже укладені рекламні контракти, повідомляє The Guardian.
У місті з населенням близько 160 тисяч жителів, розташованому на захід від Амстердама, окрім м’яса, буде заборонено рекламувати відпочинок, куди потрібно діставатися на літаку, викопне паливо та автомобілі, які використовують викопне паливо. Йдеться про рекламні площі, наприклад, на автобусах, автобусних зупинках або сіті-лайтах у громадських місцях.
Амстердам, Гаага та Лейден уже також заборонили рекламу авіарейсів, автомобілів на бензині та іншому викопному паливі.
«Ми не можемо казати людям, що існує кліматична криза, і водночас заохочувати їх купувати продукти, які є частиною проблеми», — пояснив заборону ініціатор постанови Зіггі Клазес із Партії зелених.
Чи буде дозволено рекламувати м’ясну продукцію, вироблену екологічно, наразі депутати міськради не знають.
На думку компаній м’ясної промисловості, орган місцевого самоврядування заходить занадто далеко, коли «вказує людям, що для них найкраще».
Згідно з останніми дослідженнями, виробництво харчових продуктів відповідає за третину шкідливих викидів, які спричиняють глобальне потепління, у межах якого виробництво м’яса спричиняє вдвічі більше викидів, ніж виробництво рослинної їжі.
Згідно з дослідженням Greenpeace, нинішні 82 кілограми споживання м’яса на душу населення в Європейському Союзі повинні бути скорочені до 24 кілограмів, щоб ЄС досяг поставленої мети і став нейтральним до вуглецю до 2050 року.
Нідерланди, де середньорічне споживання м’яса на душу населення становить 75,8 кілограма, є основним експортером м’яса в ЄС.
Голландські старшокласники не змогли повернутися додому зі своєї навчальної поїздки на Карибах через епідемію коронавірусу, тому приплили на шхуні.
Школярі, віком 14-17 років,
перебували у кількатижневому плаванні на кораблі «Wylde Swan», коли в середині березня виявилося,
що вони не можуть повернутися до Європи літаком із Куби.
Організатори плавання, серед
яких 12 досвідчених моряків та три викладачі, вирішили перетнути Атлантичний океан
на кораблі, плавання на сім тисяч кілометрів здійснили за п’ять тижнів.
«Маємо навчитися підлаштовуватися,
у нас насправді не було іншого вибору. Перша моя думка була, як я це здійсню у наявному
в мене одягу та чи достатньо харчів на кораблі», – повідомила після приїзду на відеопресконференції
одна із учениць Анна Маартьє (Anna
Maartje).
Вони поповнили свої запаси
на острові Санта-Лючія, де їм також довелося придбати одяг для перетину океану.
Вони пришвартувалися і на Азорських островах, але покинути свій корабель не могли.
Через обмежувальні заходи в Нідерландах, запроваджені у зв’язку з епідемією, школярі змогли залишати корабель по одному, батьки чекали на них у порту, щоб забрати додому.
