Традиційний День Бетлена, який щороку організовує у Хусті ГО «Pro Cultura Subcarpathica», з огляду на війну в країні відзначили скромно. Угорці Верхньотисянського регіону вшанували пам’ять князя Габора Бетлена тихим покладанням вінків та екуменічним богослужінням у реформатській церкві міста.
Пастор Карой Єнеі з цього приводу проповідував Слово Боже, зачитавши уривки 23-го розділу книги Самуїла. Він зокрема провів паралель між боротьбою та життям царя Давида й Габора Бетлена. «Правління князя Бетлена стало золотим віком для Трансільванії. Він сповідував принцип Бога, дому та сім’ї. Життя Габора Бетлена вважалося історією успіху, як і життя царя Давида. Однак обом лідерам довелося переможно пройти через людські випробування, що було б неможливо без їхньої віри в Бога та їхнього твердого переконання, обидвоє змогли створити щось справді велике завдяки цьому непохитному переконанню та вірі», – наголосив пастор.
Ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці в інтерв’ю нашому виданню зазначив: «Вважається, що рухатися вперед можна, лише озираючись іноді назад, розуміючи звідки йдеш, адже тоді легше шукати шлях, по якому необхідно йти вперед. Тому треба пам’ятати наших великих пращурів, тих, хто щось зробив, творив, збагачував націю». «Це і зараз так. Коли я нині вирушив із Берегова, була неприємна дощова погода, а щойно дістався Хуста, вже сяяло сонце. Сподіваємося, що, коли ми зберігатимемо пам’ять про наших предків та наполегливо виконуватимемо свою роботу, тоді засяє небо і над Закарпаттям та усією Україною», – додав ректор.
Представниця громадської організації Pro Cultura Subcarpathica повідомила: «Із самого початку створення нашої організації ми прагнемо об’єднувати закарпатську угорську громаду. Протягом минулих років День Бетлена у Хусті відзначався гучним народним гулянням, із музикою, танцями та смаколиками. На жаль, в останні роки цьому завадили спочатку епідемія коронавірусу, а зараз війна. Водночас наш обов’язок – зберігати історичну пам’ять, тож нині ми зібралися, щоби вшанувати постать Габора Бетлена тихим покладанням вінків та в рамках екуменічного богослужіння».
За словами голови Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття Йожефа Шарі, дуже прикро, що ми живемо в такі важкі часи, коли масштабні заходи не проводяться. Водночас він висловив сподівання, що незабаром ця ситуація зміниться. «Постать Габора Бетлена важлива не лише для Трансільванії, для Закарпаття, але й для всієї нації. Він був епохальною людиною, яка за дуже складних обставин перетворила Трансільванію на «казковий сад», – підкреслив Йожеф Шарі.
На екуменічному богослужінні з проповіддю виступив і священник римо-католицької церкви Шандор Сулінчак.
Відтак учасники заходу поклали вінки пам’яті до меморіальної дошки, встановленої біля підніжжя замкової гори на честь двовірша Ференца Келчеї, який він написав, перебуваючи в Хусті.
У місті Хуст Закарпатської області учора відбулося відкриття дитячого майданчика.
Маленькі хустяни вже вподобали цей майданчик для своїх ігор, а батьки сміливо тут відпочивають, бо впевнені у безпечності об’єкта.
Дитячий майданчик вдалося збудувати завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в межах програми Hungary Slovakia Romania Ukraine Cross Border Cooperation 2014-2020, а реалізувала проєкт Агенція регіонального розвитку «Закарпаття». До співфінансування з української сторони залучили кошти обласного та місцевого бюджетів.
Про це повідомляє Мирослав Білецький, Закарпатська ОВА.
У рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина–Словаччина-Румунія –Україна» на Закарпатті вже протягом кількох років реалізовуються різні проєкти з відродження культурної спадщини, популяризації туризму, будівництва соціальних локацій.
Наприклад, завдячуючи цій програмі у селі Невицьке на Ужгородщині почали зводити стилізовану під башти фортеці арку.
Проєктом «Тематичний замковий маршрут, SMAR.T.OURISM» займається Агентство регіонального розвитку «Закарпаття». За кошти Європейського Союзу за підтримки партнерів з Угорщини, Словаччини та Румунії команда працює над новими ідеями.
Наприклад, у Хусті в парку імені Героїв Майдану наразі будують тематичний дитячий майданчик. Його родзинка в тому, що це не просто локація для ігор чи відпочинку, а справжній майданчик-фортеця.
Зараз будівельники працюють над стінами «замку» і запевняють, що робота кипить.
За словами директора Агенства Володимира Феськова, майданчик уже скоро тішитиме дітей і буде він неймовірно цікавим і доволі незвичним.
«Цей тематичний майданчик нагадуватиме малюкам про важливий спадок замкової історії, яким живе громада і який є однією з її ключових туристичних родзинок, – розповів він. – Ця нова локація, над якою зараз працюємо, сподіваюся, припаде до душі відвідувачам парку. У свою чергу АРР «Закарпаття» радіє, що може бути частиною проєкту і дарувати закарпатцям приємні емоції».
Ідея будівництва у парку культури і відпочинку Хуста такого об’єкту визріла ще раніше. Тим більше, що парк відносно «молодий», у ньому дуже бракує атракцій. Фактично там зроблено сучасний ландшафтний дизайн, є гарні клумби, є зелень, дерева, квіти, але саме майданчиків для дитячих розваг не вистачає.
Тож питання, де знаходитиметься локація, не зайняло багато часу, але через початок війни в Україні, як наголосила менеджерка проєкту Катерина Натуркач, сам процес встановлення майданчика трохи відтермінувався.
Тим не менше, зараз роботи вже у активній фазі і команда АРР «Закарпаття» наголошує, що до моменту відкриття локації чекати не довго.
«На жаль, ми мали певні обмеження у зв’язку з військовими діями в нашій державі. Тому розпочати будівництво раніше не могли. Але тим часом працювали над іншими питаннями. Наша команда детально проробила всі деталі, що стосуються об’єкта, а саме, який він матиме вигляд, де саме його має бути розміщено. А те, що знаходитиметься локація у парку і звідти добре буде видно власне Хустський замок, це, як на мене, великий плюс. Також узгоджено питання якості і безпеки майданчика», – зазначила вона.
Катерина Натуркач радіє, що майбутній «міні-замок» уже набирає обрисів та форм. Каже, що ця локація є одним із найбільш масштабних об’єктів, які вдалося реалізувати протягом останніх місяців.
«Те, що навіть, коли вороги бомблять українські міста, ми працюємо – вселяє віру у нашу беззаперечну перемогу. Ми ж не впадаємо у відчай, не нарікаємо на реалії життя, на якісь там проблеми, не чекаємо кращих часів, а ловимо моменти між повітряними тривогами, аби трудитися, аби робити щось потрібне для закарпатців, для українців, для діточок, – наголошує вона. – Ми сповнені ентузіазмом і дуже чекаємо на офіційне відкриття майданчика в Хусті! Переконана, що кожен зведений об’єкт – це вже наша маленька перемога!»
Хустяни сприйняли новину про локацію також позитивно.
«Радію, що в моєму місці з’явиться щось справді таке, що буде не тільки цікавим для дітей, але й зможе приваблювати у перспективі туристів. На жаль, саме туризм, незважаючи на те, що неподалік знаходиться курортний Шаян, у нас розвинений дуже слабо. Якщо порівнювати Ужгород і Мукачево, у Хусті в цьому напрямку робиться мізер, – каже «Карпатському об’єктиву» Оксана Кадар. – Те, що майданчик матиме вигляд замку – дуже цікаво, адже саму фортець, на жаль, було втрачено і навряд чи її хтось колись реконструює. Хустяни пишаються колишньою величчю замкової споруди, утім показати, який вона мала вигляд, іншим ми не можемо. Завдяки ж проєкту у нас буде нагадування про той могутній об’єкт, який колись красувався над Тисою».
Такої ж думки й інший місцевий мешканець Михайло Сабов.
«Про проєкт «HUSKROUA. Тематичний замковий маршрут» чув раніше і мене захоплює, що в нашому краї він реалізовується. Завдячуючи угорцям, словакам та румунам ми відновлюємо втрачену велич Закарпаття. Приємно, що наше місто теж потрапило до списку населених пунктів, де створюються, як на мене, вражаючі локації. Місце у парку відпочинку підходить ідеально, адже звідти видно мури самої фортеці. Сумно, звісно, що міська рада, раніше не додумалася створити щось подібне, аби привабити до Хуста більше відвідувачів. Туристи – це додаткові надходження, це – відвідування ресторанів, кафе, готелів, це – кошти до бюджету. Від них у виграші вся громада. Тому потрібно про це пам’ятати завжди і більше зусиль спрямовувати на залучення відвідувачів», – наголосив він.
А що думають із цього приводу самі діти?
«Атракцій у Хусті мало, тож я радію, що матимемо щось нове!», – зізнається Аніта Лемак.
«Мені найбільше подобається те, що майданчик робиться у вигляді замку. Минуле свого краю потрібно вивчати, історія – це наш безцінний скарб, який має зоріти у наших душах. Чудово, що в парку матимемо таку актуальну локацію», – стверджує Василь Король.
«У нас був гарний парк, але якийсь порожній, розваг для малечі там було мінімум. Я був у Боздоському парку в Ужгороді і там очі розбігаються від усього! Можна тижнями не виходити, бавитись, розважатися! Тому добре, що хоч щось нарешті робиться і в Хусті», – запевняє Іван Плахта.
Загалом проєкт справді заслуговує на увагу і хочеться сподіватися, що ще у цьому році його вдасться реалізувати.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2023 #NobelPrize in Physics to Pierre Agostini, Ferenc Krausz and Anne L’Huillier “for experimental methods that generate attosecond pulses of light for the study of electron dynamics in matter.” pic.twitter.com/6sPjl1FFzv
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Після року перерви в Хусті знову відбувся День Бетлена. Традиційний фестиваль уже увосьме організувала ГО Pro Cultura Subcarpatica спільно з місцевим осередком Товариства угорської культури Закарпаття та історичними церквами. Лейтмотивом заходу стала думка про те, що правління князя Трансильванії Габора Бетлена чотири століття тому було золотим віком в історії колишнього повіту Марамуреш і Хуста. Завдяки фестивалю організатори прагнули зміцнити угорську громаду, познайомити українців з угорською частиною історії краю, традиціями та культурою місцевих жителів різних національностей.
День Бетлена традиційно розпочався в реформатській церкві службою, яку провів пастор Карой Єнеї. Затим учасники заходу поклали вінки до пам’ятного знака, установленого на честь князя Бетлена у дворі біля храму.
Фестиваль продовжився по обіді на центральній площі міста. Тут влаштували масштабний ярмарок виробів народних умільців та майстер-класи з народних ремесел.
Громадська організація із села Шаланки, яка зберігає етнографічні та історичні традиції угорців Закарпаття, у рамках костюмованої ходи відтворила прибуття князя Бетлена до Хустського замку в 1613 році.
Від імені організаторів гостей фестивалю привітала директорка ГО Pro Cultura Subcarpatica Маріанна Паллагі. «Ми вважаємо нашим завданням за допомогою культури будувати мости між представниками різних національностей, які живуть у нашому краї. Ми дуже вдячні, що ви є партнерами в цій справі», – наголосила вона і пообіцяла працювати в цьому напрямі й надалі.
Генеральний консул Угорщини в м. Берегові під час свого виступу назвав проведення Дня Бетлена прекрасною об’єднуючою культурною традицією, яка відбувається в історичному місці, на головній площі одного з чотирьох колишніх міст соляного шляху Угорщини. Дипломат високо оцінив правління князя Габора Бетлена, порівняв його заходи з викликами нинішнього століття.
Присутніх зі сцени привітали також голова Хустського міського осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Козма та секретар виконкому Хустської міськради Гентріетта Маханець. Відтак усі помолилися разом із настоятелем місцевої парафії римо-католицької церкви Шандором Сулінчаком угорською та українською мовами.
Після урочистого відкриття на сцені з піснями і танцями виступили народні колективи: учні Хустської угорськомовної школи, танцювальний колектив «Райдуга» із Вишкова, ансамблі, які грали на цитрі, сопілці, хустські танцювальні колективи «Еліт» і «Хустяни», вокальний ансамбль «Руменок» і танцювальний колектив «Гаклірка» із Середнього, народний ансамбль із села Дерцен, фольклорний колектив Будинку культури с. Геча та с. Чома, а також професійні колективи – фольк-гурти «Шодро» та мукачівські «Руснаки».
День Бетлена провели за підтримки уряду Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена.
У Хусті відбувся масштабний фестиваль – День Бетлена, організований громадською організацією «Про Культура Субкарпатіка» для вшанування пам’яті видатного князя Трансільванії, державного діяча Габора Бетлена.
Захід розпочався зі служби в місцевій реформатській церкві, після чого у дворі церкви відбулося покладання вінків до меморіального знаку «Сім’я Бетлен». Основна мета фестивалю – популяризувати угорську культуру та об’єднувати місцеву громаду.
П’ять Центрів вакцинації будуть працювати наступних вихідних, 26 та 27 червня, в Закарпатті – таке рішення прийнято сьогодні під час позапланового засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС.
Про це повідомляє Закарпатський обласний центр громадського здоров’я.
Адреси:
м. Ужгород, вул. Студентська набережна, 8 (“ПАДІЮН”)
м. Мукачево, вул. Ш Августина, 21 (сесійна зала Мукачівської райради)
м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21 (сесійна зала Хустської райради)
м. Виноградів, пл. Миру, 3 (Виноградівський міський будинок культури)
м. Тячів, вул. Незалежності, 30 (сесійна зала Тячівської районної ради)
Також триває робота по щепленню на базах амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Отримати щеплення можуть не тільки ті, хто записався у листі очікування “Дія”, але й усі бажаючі.
Подарунки з нагоди початку навчального року від угорського уряду отримали і учні Тячівської середньої школи ім. Шімона Голлоші та Хустської ЗОШ І-ІІ ступенів. Засоби для навчання від Благодійного фонду Сечені (Széchenyi Jótékonysági Alapítvány) та Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини за сприяння Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та Товариства угорської культури (КМКС) в Тячеві отримали 64 учні, в Хусті – 11 першачків.
У наборах – зошити, канцтовари, розмальовки та інші потрібні для навчання речі. Дітям подарунки дуже сподобалися. Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС м. Тячів Шандор Кейкеші розповів: «У тячівській школі з року в рік зростає кількість учнів. В цьому навчальному році до школи записали 64-х дітей. Частина учнів – україномовна, яких записали в школу через вивчення угорської та зближення з угорськими дітьми. Радий, що першачки щороку отримують такі подарунки від угорського уряду».
Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС м. Хуст Йожеф Козма наголосив: «Діти традиційно протягом багатьох років отримують цю допомогу на початку навчального року, це їх спонукає до навчання з більш гарним настроєм. Є й такі учні, батьки яких не мають можливості забезпечити дітей такими засобами для навчання. Вони – особливо вдячні за такі необхідні подарунки. Для угорців діаспори вони мають велике значення».
Старі іржаві пральні машини, падаюча штукатурка, пліснява,
гнилі труби. Це не минуле, це – стан пральні
Хустської районної лікарні. Щойно призначений головний лікар закладу Михайло Престая
опублікував жахливі фотографії на своїй сторінці у Facebook. Головний лікар сказав, що спробує змінити ситуацію самостійно,
тому що в таких умовах працювати неможливо.
У Хустському районі, смт Вишково, учора, 18 грудня, урочисто відкрили громадський центр, названий ім’ям видатного педагога, політичного та культурного діяча нашого краю – Шандора Фодо. Саме він, вишківчанин, стояв у витоків заснування найчисельнішої угорської організації України – Товариства угорської культури Закарпаття.
Відтак, святкування такої знаменної події розпочали на подвір’ї громадського центру, де поклали вінки до меморіальної дошки, розміщеної на стіні будівлі, та перерізали символічну стрічку при вході в новозведений дім. Після чого гостей запросили до зали урочистостей, де кожен зміг сказати кілька слів.
Іштван Грежо, уповноважений уряду
Угорщини у співпраці областей Саболч-Сатмар-Берег і Закарпаття зауважив, що
особистість Шандора Фодо назавжди буде пов’язана як з Вишковом, так і з
Товариством угорської культури Закарпаття, яке за 30 років значно зміцніло та
розширилося.
«Шандор Фодо уособлює зміни минулого
століття, які він пережив у цьому мальовничому куточку Закарпаття. Це і світова
війна, і зміна режимів, і боротьба за свої права та свободи. З боку Шандора
Фодо було сміливим висловлюватися на підтримку угорської громади, прагнути її
єдності в рідному краї та нести відповідальність за свої дії. Тож ми повинні
завдячувати йому, адже якби не його сила волі та прагнення до змін, можливо, на
Закарпатті вже не чутно було б угорської мови.
Тому, коли ми розмірковували над
тим, як саме можемо зберегти його пам’ять для майбутніх поколінь, одразу подумали про
культурний центр. Тут зможуть збиратися всі члени угорської громади краю, цей
дім стане місцем, в якому їм буде затишно», – розповів Іштван Грежо.
У стінах громадського центру розмістять осередки угорських громадських організацій, проводитимуть різноманітні заняття та заходи.
Теперішній голова Товариства
угорської культури Закарпаття Василь Брензович наголосив, що Шандор Фодо
заслуговує щоб пам’ять про нього назавжди залишилася на сторінках історії. Він
був визначальною ланкою для майбутнього Товариства та угорської громади краю
загалом. Пан Брензович також розповів, що 26 лютого 2020 року, у день
відзначення 85-ї річниці з дня народження Шандора Фодо, Товариство святкуватиме
свою 31-шу річницю – це символічно.
«Останні 100 років були непростими
для Європи, та й Закарпаття, зокрема. Сім’ї Шандора Фодотеж було нелегко – його батько, Лайош,
постраждав від репресій. Потім була «залізна завіса». Всі ці фактори вплинули
на формування особистості нашого першого голови та засновника. Попри все, у
1989 Шандору Фодо вдалося створити Товариство угорської культури Закарпаття,
яке по сьогодні відстоює права та інтереси угорської громади краю. Він був
керівником, який вів нашу організацію у правильне русло, незважаючи на всі
підводні течії. Шандор Фодо був людиною, яка завжди боролася за хороші справи і
ні за яких обставин не здавалася!», – додав Василь Брензович.
Розважали присутніх своїми виступами
народні колективи. Вони виконували народні пісні, декламували вірші, танцювали
та навіть колядували. Опісля гості мали нагоду познайомитися з громадським
центром ближче – оглянути чудовий міні-музей, присвячений Шандору Фодо і його працям,
та бібліотеку зі старовинними книгами.