Як стало відомо, на словацькому пункті пропуску «Вишнє Нємецьке» вийшов з ладу сканер, у звʼязку з чим словацька сторона припинила приймати до митного оформлення вантажівки.
Відтак з українського боку кордону – на митному посту «Ужгород автомобільний» – також тимчасово припиняється оформлення та пропуск великогабаритних транспортних засобів.
Зазначимо, що відповідно до діючої технології митного оформлення Словаччини усі транспортні засоби, які слідують на їх територію з вантажем, підлягають обов’язковому скануванню на їхній стороні.
Наразі невідомо, коли завершать ремонт стаціонарної системи, тому Закарпатська митниця звертається до перевізників врахувати дану ситуацію та за можливості використовувати для перетину кордону інші пункти пропуску.
Як тільки словацька сторона відновить роботу рентгенотелевізійної скануючої установки, повідомимо додатково.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела у владі та Telegram-канал Міністерства освіти і науки України.
За даними джерела, мова про студентів віком до 22 років які не підлягають призову.
Однак виїздити вони зможуть строком не більше ніж на семестр.
Бакалаври мають навчатись на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності. Також студент має здобувати освіту бакалавра або магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування. Він має бути учасником програм академічної мобільності в іноземних закладах.
Як зазначили у Міністерстві освіти, для перетину документів необхідно мати певні документи.
Документи, які необхідні для перетину кордону:
е-квиток студента;
направлення від ЗВО;
засвідчену копію договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
військово-довідковий документ від ТЦК. Жодних особливих дозволів МОН не видаватиме.
“Це рішення посприяє інтеграції України в європейський простір вищої освіти, відновить можливість усім студентам брати участь у програмах академічної мобільності, що дасть змогу здобувати нові знання і досвід”, – вважають у міністерстві.
Кабінет міністрів України на засіданні у вівторок, 2 квітня, прийняв зміни щодо перетину державного кордону студентами-бакалаврами.
Як повідомляє РБК-Україна, про це у своєму Telegram-каналі написав нардеп Олексій Гончаренко.
За його словами, відтепер студенти-бакалаври віком від 18 до 22 років, які навчаються в університетах в Україні, зможуть виїжджати за кордон на стажування. Мова про магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного напрямку.
В Україні з початку дії воєнного стану змінилися правила перетину кордону. Зокрема мова про військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років – вони не мають права виїхати з України.
Однак позиція Державної прикордонної служби щодо виїзду студентів-чоловіків залишається незмінною. Це пов’язано з тим, що Постанова КМУ від 27 січня 1995 року № 57 містить заборону на виїзд студентів та аспірантів, стажистів, докторантів як іноземних вищих навчальних закладів, так і українських вишів, виїзд таким студентам чи аспірантам за кордон заборонено.
Польські фермери відновили протест на пункті пропуску «Устилуг-Зосин». У чергах на в’їзд до України стоять близько 2400 вантажівок.
Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в етері телемарафону.
Станом на ранок неділі, 25 лютого, польські фермери продовжують блокування пунктів пропуску на шести напрямках. Сьогодні аграрії відновили протести на ПП «Устилуг-Зосин». Відтак у чергах очікують понад 2 тисячі вантажівок.
«По всіх цих напрямках сукупно станом на ранок сьогодні – це десь майже 2400 вантажівок. Найбільше навпроти пунктів пропуску «Краківець», «Рава-Руська» та «Ягодин». Дійсно, вчора у напрямку пункту пропуску «Устилуг» символічно почали відмовлятися від блокування руху вантажних транспортних засобів. Загалом ми бачили певне пожвавлення, але загалом на ситуацію це не вливає», – розповів Демченко.
Відомо, що поки протестувальники не блокують рух автобусів та легкових автомобілів на жодному з пунктів пропуску.
Польські фермери призупинили страйк на пункті пропуску “Зосін-Устилуг” у зв’язку з річницею початку повномасштабної війни в Україні.
Про це повідомили у пресслужбі Держприкордонслужби України.
“З 03.00 24 лютого Польські протестувальники тимчасово зупинили блокування ПП “Зосін-Устилуг” у зв’язку з річницею початку війни в Україні. Протягом 24 лютого пропуск вантажних та легкових транспортних засобів у вказаному пункті перетину здійснюється встановленим порядком на вʼїзд та виїзд”, — ідеться у повідомленні.
На решті пунктів пропуску з польської сторони на українсько-польському кордоні протестувальники продовжують обмеження руху вантажних транспортних засобів.
Наразі українські прикордонники не мають інформації щодо повної блокади кордону з Україною польськими протестувальниками. Наразі залишаються заблокованими шість з дев’яти пунктів пропуску.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка під час телемарафону.
“Від польських прикордонників ми не отримували інформацію про те, що будуть заблоковані й інші напрямки. Але треба зважати, що на кордоні з Польщею функціонує 9 напрямків, 6 з яких на даний момент є заблокованими або де рух значно ускладнений для вантажних транспортних засобів. При тому, що серед цих шести – 4 є найбільшими пунктами пропуску через які можуть перетинати кордон вантажівки вагою понад 7,5 тонн”, – сказав він
Крім того, за словами Демченка, ті три напрямки, які залишаються, вони мають свої особливості.
“Десь можуть перетинати кордон порожні вантажні транспортні засоби вагою понад 7,5 тонн, а інші напрямки – це для руху менших вантажівок в обох напрямках”, – констатував спікер.
У Львівській області завершують будівництво нового пункту пропуску на кордоні з Польщею. Йдеться про КПП “Нижанковичі – Мальховичі”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Львівської ОВА Максима Козицького у Facebook.
Ціна вас шокує! Хакери злили в мережу за скільки Росія купувала “Шахеди” в Ірану #шахед
За його словами, міжнародний автомобільний пункт пропуску “Нижанковичі – Мальховичі” запрацює через пів року.
Будівництво пункту розпочалося у вересні 2021 року. Зараз воно уже на завершальному етапі.
Також Львівська ОВА та Підкарпатське воєводство скерували до міністерств розвитку обох країн пропозиції про будівництво залізничного сполучення на КПП “Нижанковичі – Мальховичі”. Наразі очікують на відповідь.
У Львівській ОВА нагадали, що колії на дільницях “Самбір – Хирів” та “Держкордон – Старява – Хирів – Нижанковичі – Держкордон” повністю переобладнали для міжнародних пасажирських чи вантажних залізничних перевезень. Зараз розглядається питання щодо запуску чотирьох регіональних міжнародних поїздів, місткість кожного – 206 пасажирів.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури поширює послугу електронної черги для перетину кордону автобусами на всі пункти пропуску з країнами ЄС та Молдовою для верифікації виконання міжнародних маршрутів.
«Масштабування «єЧерги» для автобусів – це частина роботи з реформування сфери міжнародних пасажирських перевезень. Впорядкувати міжнародні пасажирські перевезення та прибрати черги перед пунктами пропуску – ключова мета цих змін. Наразі ми масштабуємо «єЧергу» на всі пункти пропуску, щоб верифікувати виконання автобусних маршрутів та проаналізувати навантаження на кордон. Після цього, на основі актуальної мережі маршрутів, ми запропонуємо кожному автобусу часовий проміжок для перетину кордону – відповідний слот. У підсумку маємо отримати кордон без черг та поїздки відповідно до графіка руху», – зазначили у відомстві.
З 12 лютого з 12 години дня всі автобуси зможуть перетинати кордон за попереднім записом в системі «єЧерга». Наразі йдеться виключно про реєстрацію в системі для перетину кордону за принципом “реєструйся та їдь”.
За таким правилом «єЧерга» для автобусів діє вже на 8 пунктах пропуску з серпня минулого року. З понеділка до цього переліку будуть додані ще 21 пункти пропуску.
Зокрема, йдеться про КПП:
«Ягодин-Дорогуськ»;
«Устилуг-Зосин»;
«Угринів-Долгобичув»;
«Рава-Руська – Гребенне»;
«Краківець-Корчова»;
«Шегині-Медика»;
«Грушів-Будомєж»;
«Смільниця-Кросценко»;
«Ужгород – Вишнє Нємецьке»;
«Малий Березний – Убля»;
«Чоп-Захоньм»;
«Лужанка-Берегшурань»;
«Дякове-Халмеу»;
«Порубне-Сірет»;
«Красноїльськ – Вікову де Сус»;
«Дяківці-Раковець»;
«Орлівка-Ісакча»;
«Могилів-Подільський-Отач»;
«Мамалига-Крива»;
«Маяки-Удобне-Паланка»;
«Старокозаче-Тудора»;
«Россошани-Брічень»;
«Серпневе 1-Басараб’яска»;
«Сокиряни-Окниця»;
«Малоярославець 1-Чадир-Лунга»;
«Нові Трояни-Чадир-Лунга»;
«Табаки-Мирне»;
«Виноградівка-Вулканешти»;
«Рені-Джурджулешти».
До слова, за час запуску «єЧерги» кордон за електронним записом перетнуло понад 40 тисяч автобусів та 725 тисяч вантажівок.
Уряд Латвії ухвалив рішення не відкривати з 11 лютого пункт пропуску “Сілене” на кордоні з Білоруссю.
Про це повідомляє МВС Латвії, пише “Європейська правда”.
Рішення ухвалили з огляду на необхідність запобігання незаконному перетину латвійсько-білоруського кордону, а також можливій загрозі внутрішній безпеці Латвії, зазначає відомство.
Водночас, йдеться в повідомленні, посилений режим охорони кордону не буде продовжено, враховуючи успішні зусилля щодо зменшення кількості спроб нелегального перетину кордону на латвійсько-білоруському кордоні, де кількість спроб незаконного перетину була мінімальною.
“Слід зазначити, що в разі необхідності посилений режим роботи системи прикордонного спостереження може бути відновлений негайно”, – вказує МВС Латвії.
Через різке збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону у 2023 році Латвія оголосила про посилений режим охорони кордону терміном на шість місяців з 11 серпня 2023 року до 10 лютого 2024 року на адміністративних територіях Лудзенського, Краславського, Аугшдаугавського та Даугавпілського самоврядувань.
Рішення про призупинення роботи пункту перетину кордону в “Сілене” також враховувало фінський досвід закриття пунктів перетину кордону на кордоні з РФ через значне збільшення кількості мігрантів на цих КПП.
Як зазначається, міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен не розглядає можливість відкриття пунктів пропуску на цьому етапі. Рішення уряду про продовження закриття кордонів очікується цього тижня.
«На кордоні з іншого боку чекає значна кількість людей. З іншого боку, росія, схоже, не змінилася», – підсумувала міністр.
При цьому, Рантанен не навела графіка закриття кордонів. Згідно з її словами, рада відповідає за закриття кордонів насамперед з метою національної безпеки та безпеки громадян.
«Ми не піддамося такому тиску. Закриття кордонів триватиме стільки, скільки необхідно. Сподіваємося, що кінець цьому буде видно, але поки що цього немає», – сказала міністерка.
Згідно з даними прикордонної служби, на російському кордоні на боці, як і раніше, знаходяться сотні або навіть тисячі громадян третіх країн, які мають бажання приїхати до Фінляндії без належних документів.
