Цьогоріч вступники на творчі спеціальності обов’язково складатимуть національний мультипредметний тест і творчий конкурс.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
“Творчий конкурс є ключовим критерієм для вступу на мистецькі спеціальності і має найбільший вплив на конкурсний бал вступника — 60%. Результати НМТ відіграватимуть меншу роль у формуванні вступного бала, ніж творчий конкурс — по 10% конкурсного бала за кожний предмет”, – пояснили у відомстві.
Для вступу на творчі спеціальності в разі розподілу ваги балів між творчим конкурсом і НМТ на рівні 60-40 — бали з кожного предмета тесту відіграватимуть невирішальну роль у сумі загального вступного бала, але все ж будуть мати місце. Це свідчитиме про готовність вступника до вищої освіти, додали в Міносвіти.
Крім того, складання НМТ дає можливість вступнику подавати заяви для вступу не лише на мистецькі, але й на всі інші спеціальності, а також обирати місце навчання з урахуванням результатів конкурсного відбору.
Міністерство освіти та науки України ухвалило рішення з 1 вересня 2025 року закрити школи, в яких навчається менш ніж 45 дітей. Уряд не фінансуватиме навчальні заклади з малою кількістю учнів. Здебільшого це стосується шкіл у селах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу МОН.
З 1 вересня 2025 року уряд вирішив не фінансувати коштом освітньої субвенції зарплату вчителів у школах із кількістю учнів менш ніж 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року – менш ніж 60 осіб.
При цьому це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5-11 класів.
Громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи. Тобто на місцях вирішуватимуть: довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.
Варто зазначити, що таке рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
Місцева влада повинна організувати підвезення дітей до опорної школи. Дітей має супроводжувати вчитель. На закупівлю шкільних автобусів виділяють кошти.
Як пояснили в МОН, опорна школа – це школа, у яку привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Вона більша, забезпечена вчителями й краще оснащена. Завдяки більшій наповнюваності класів учитель може організовувати різні формати навчання, як-от проєктну роботу.
Водночас початкові школи, у яких навчаються менш як 45 і менш як 60 учнів, продовжать отримувати державне фінансування. Початкова школа має бути якнайближче до дитини: якщо старші учні можуть подужати дорогу до опорної школи, маленьким дітям це буде складно.
У разі, якщо місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, можливе працевлаштування вчителів в опорних школах із забезпеченням підвезення.
Як зазначили у міністерстві, рішення набуде чинності з 1 вересня 2025 року, щоб громади мали час для підготовки.
[type] => post [excerpt] => Міністерство освіти та науки України ухвалило рішення з 1 вересня 2025 року закрити школи, в яких навчається менш ніж 45 дітей. Уряд не фінансуватиме навчальні заклади з малою кількістю учнів. Здебільшого це стосується шкіл у селах. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710358200 [modified] => 1710356680 ) [title] => В Україні закриють школи, де навчається менш ніж 45 дітей: МОН роз'яснило, що буде з учнями [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=180936&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 180921 [uk] => 180936 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 180922 [image] => Array ( [id] => 180922 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg [original_lng] => 40715 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 889 [_thumbnail_id] => 180922 [_edit_lock] => 1710349480:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => [_oembed_time_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => 1711969128 [_oembed_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] => [_oembed_time_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] => 1713023336 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 656257 [2] => 13 [3] => 570 [4] => 43 [5] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Освіта [4] => Статті [5] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 1930 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => МОН [1] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 176515 [content] =>
За останні 15 років кількість студентів в Україні скоротилася майже вдвічі, тому мережу закладів вищої освіти планують зменшити шляхом об’єднання.
Що передбачає модернізація мережі вишів і які має переваги, розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, у 2009 році в Україні діяло 350 закладів вищої освіти, де в середньому здобували освіту по 6 700 студентів.
Наразі кількість ЗВО зменшилася до 300, а середня кількість студентів становить приблизно 400 людей, каже міністр.
“Кількість вступників щороку зменшується і, на жаль, ця тенденція триватиме. Основна причина – депопуляція. Також свою роль відіграє війна”, – каже Оксен Лісовий.
За його словами, в результаті об’єднання заклади освіти, що приєднаються до інших вишів, матимуть переваги:
більші можливості для розвитку науково-освітнього потенціалу;
доступ до інвестицій програми Світового банку в навчально-науковому й лабораторному обладнанні для цільових потреб інституту чи факультету;
можливість сконцентрувати ресурси на підготовці конкурентоздатних фахівців для конкретної галузі.
“Заклади, які приєднуються до більших ЗВО, зберігають певний ступінь автономності, трансформуючись в окремі інститути чи факультети. Наукові школи отримують додаткові можливості для розвитку, “не розчиняючись” у виші, до якого приєднуються”, – повідомив Оксен Лісовий.
Він додав, що на навчання студентів реорганізація закладів освіти не вплине. Зміни стосуватимуться лише майбутніх вступників.
Протягом останніх років в Україні скорочується кількість випускників шкіл, тому має відбутися зменшення або укрупнення закладів вищої освіти.
Про це сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю The Ukrainians.
За його словами, торік в Україні було близько 360 тисяч випускників шкіл, тоді як ще у 2008 році ця кількість сягала 640 тисяч.
У 2008 році функціонувало близько 350 навчальних закладів, у яких у середньому навчалися по 6,7 тисячі студентів.
Водночас у 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300. У середньому в кожному з них здобувають освіту близько 3,4 тисячі студентів, додав Михайло Винницький.
“Проблема відтоку українських студентів за кордон набагато менша, ніж ми думаємо. Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому.
До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників, і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій”, – каже заступник очільника МОН.
Також він додав, що нині в Україні крім 100 приватних закладів вищої освіти та 40 комунальних, діє ще майже 170 державних університетів.
У міністерстві розробили законопроєкт про реформу вищої освіти, в результаті якої кількість вишів має зменшитися до близько 100.
“Має відбутися певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти. До того ж законопроєкт передбачає не тільки зменшення кількості університетів, а й поліпшення їхньої якості”, – додав Михайло Винницький.
З огляду на щорічне скорочення кількості випускників шкіл має відбуватися зменшення кількості або укрупнення закладів вищої освіти.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю виданню The Ukrainians, передає LB.ua.
“Уже зараз розроблено законопроєкт про передумови модернізації мережі закладів вищої освіти. Насправді це законопроєкт не тільки про зменшення кількості університетів, а й про поліпшення їхньої якості”, – зазначив Винницький.
Він розповів, що минулого року в Україні було близько 360 тис. випускників шкіл, тоді як у 2008 році ця кількість сягала 640 тис.
“Подальші прогнози також невтішні. Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому. До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників – і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій”, – додав Винницький.
Щодо університетів, то, за його словами, 2008 року в Україні функціонувало близько 350 навчальних закладів, у яких у середньому було по 6,7 тис. студентів. Водночас 2021 року загальна кількість закладів зменшилася до 300, але в середньому в кожному з них було всього 3,4 тис. студентів.
“Зважаючи на ці дані, так чи інакше, певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти має відбуватися, але це надзвичайно болісний процес. Ми намагаємося робити це плавно, не створюючи зайвої суспільної напруги”, – заявив Винницький.
За його словами, сьогодні в Україні, окрім 100 приватних закладів вищої освіти та 40 комунальних, діє ще майже 170 державних університетів, і це не враховуючи філій, а в результаті реформи має залишитися близько 100.
В Україні призупинено друк підручників із так званої “молдовської мови” після того, як Румунія висловила публічне обурення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Міністерства освіти та науки України та румунське видання Libertatea.
Напередодні румунські ЗМІ звернули увагу на те, що українське державне видавництво “Світ” готує підручники “Молдовська мова” та “Молдовська та світова література” – обидва для учнів 5-х класів в Одеській області.
В Міністерстві освіти та науки України своєю чергою повідомили, що наразі триває робота щодо приведення діючого законодавства у відповідність до цього рішення щодо використання в Україні поняття “румунська мова” замість поняття “молдовська мова”.
“Окремо зауважуємо, що всі подальші акти Уряду будуть прийматися з урахуванням домовленостей. А всі державні службовці, які допускатимуть порушення рішення Уряду, будуть нести дисциплінарну відповідальність”, – наголосили в МОН.
За даними міністерства, факти, зазначені у ЗМІ щодо надрукованих підручників, стосуються примірників, затверджених до друку в травні цього року. А основний тираж цих підручників був надрукований ще влітку, до прийняття рішення щодо невикористання поняття “молдовська мова”.
“Сьогодні Міністерство освіти і науки України зупинило будь-який додатковий друк цих підручників. А також розробляє механізм заміни раніше надрукованих примірників підручниками румунською мовою”, – наголосили в міністерстві.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий запропонував німецьким партнерам внести українську мову до переліку іноземних, які вивчають у німецьких школах.
8 листопада Оксен Лісовий разом із федеральною міністеркою освіти та досліджень Німеччини Беттіною Штарк-Ватцінгер підписали Декларацію “Про наміри щодо співробітництва у сфері науки, технологій та інновацій” і обговорили деталі співпраці.
Зокрема, більша частина ключових напрямів взаємодії базується на співробітництві в науковій і дослідницькій сфері, а також партнерстві між німецькими й українськими університетами.
Крім того, міністр освіти і науки Оксен Лісовий запропонував німецьким партнерам створити у своїх закладах освіти факультатив з української мови. На цих заняттях українські діти, які вимушено переїхали за кордон через повномасштабне вторгнення росії, зможуть додатково вивчати рідну мову. У МОН переконані, що таке рішення підтримає школярів і школярок, а також дасть їм змогу зберегти національну ідентичність.
“Ця домовленість також є фундаментом для укладання нової угоди у сфері науки, технологій та інновацій між Україною та Німеччиною вже наступного року”, – зазначили в МОН.
Зараз за кордоном перебуває близько одного мільйона української молоді, із яких 400 тисяч – школярі.
Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, повідомляє Укрінформ.
“За тією статистикою, що ми маємо, 7 млн українців перебувають за кордоном. Мільйон із них – це молодь, а з молоді 400 тисяч – це діти, які навчаються в школах. Зараз ми маємо величезний ризик втратити цих людей. Найбільшою цінністю для України є люди. Ми усвідомлюємо, що саме на боротьбу за повернення цих людей повинна бути сформована певна державна політика”, – сказав міністр.
Лісовий зауважив, що законодавство країн, куди виїхали родини з України, передбачає інтеграцію іноземців у їхні освітні системи. Тому, за його словами, виникає проблема подвійного навантаження на дітей, багато продовжують навчання і в українській, і в європейській школах. Очільник МОН зазначив, що через таке навантаження на школяра, родини можуть віддавати перевагу навчанню у європейському навчальному закладі. Міністр зазначив, що відомство впроваджує низку заходів, спрямованих на розвантаження школярів та підтримку зв’язків з Україною.
“Передусім – це полегшення зарахування тих універсальних дисциплін, які є в європейських школах. Результати з усіх предметів, що вивчаються в європейських школах, крім української мови, української літератури та історії України, ми можемо зарахувати. Друге – ми створюємо спеціальні дистанційні класи, (зараз триває створення окремих дистанційних шкіл), де вивчають тільки український компонент (українську мову, літературу, історію України – ред.)”, – розповів очільник МОН.
Федоров зазначив, що уряд затвердив проєкт закону, після ухвалення якого Верховною Радою в Україні буде скасовано заочну форму навчання.
Віцепрем’єр зауважив, що цей документ наблизить Україну до європейських стандартів освіти.
“Оптимізуємо вищу освіту та наближаємо до європейських стандартів. Тепер у студентів буде більше свободи дій. Вони вибиратимуть, скільки вчитися, які саме предмети цікаві й навіть зможуть змінювати спеціальність після 1–2 років навчання”, – написав він.
За словами Федорова, після ухвалення законопроєкту замість заочного та вечірнього навчання буде дистанційне, яке, на думку чиновника, є більш ефективним.
“Україні потрібні освічені громадяни, тому відмовляємося від заочки з 2024 року. Заочна форма навчання — радянський рудимент освіти. Дистанційне навчання показало себе ефективніше, ніж купування дипломів та освіта “для галочки”, – написав він.
Також студенти за контрактом зможуть регулювати термін навчання. Це особливо актуально для тих, хто працює, зазначив Федоров. За задумом авторів законопроєкту, студенти зможуть пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість чотирьох, або навпаки — здобути ступінь за 6 років.
Окрім того, студенти зможуть обрати спеціальність після першого або другого курсу навчання.
“У 17 років суперскладно вибрати професію на все життя. Тому даємо студентам більше часу та можливостей, щоб визначитися. Вступаєте на певну галузь, 1—2 роки вивчаєте загальні предмети, далі — вибираєте конкретну спеціальність, яка до душі”, – пояснив Федоров.
Міністерство освіти і науки України за підтримки інших відомств та партнерів ініціювало новий проєкт, що сприятиме обізнаності про важливість волонтерської діяльності. У межах проєкту у школах організовуватимуть заняття з досвідченими волонтерами.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий розповів:
«Шкільний урок волонтерства» — ініціатива, що покликана надихнути підлітків займатися волонтерством. У межах проєкту у школах організовуватимуть заняття, на яких досвідчені активісти та вчителі розкажуть, як маленькими кроками досягти значних результатів, та поділяться інструментами, що допоможуть школярам долучитися до волонтерського руху
В МОН зазначили, що для дітей, особливо підлітків, дуже важливо також знайти сферу, де вони б могли проявити себе, відчути власну силу та причетність. І волонтерство — один із таких інструментів.
Зазначається, що з початку 2022 року понад 43% опитаних школярів вже долучилися до активної допомоги. 90% опитаних підлітків хочуть бути корисними для України, зокрема і як волонтери.
Кожен учитель зможе провести урок волонтерства у своєму закладі освіти. Організатори нададуть усі необхідні ресурси: посібник для вчителя, план уроку, презентацію та роздаткові матеріали для вправ. Щоб узяти участь у проєкті, необхідно залишити заявку на сайті.
