Станом на 20 липня 2023 року підконтрольній Україні території працювало 10 863 закладів дошкільної освіти. Водночас у трьох школах російську мову викладають як окремий предмет.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт, який представив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
За даними омбудсмена, наразі в Україні закладів дошкільної освіти на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. При цьому 20% дошкільнят не розуміють українську мову.
Відомо, що українською мовою виховувались 927 144 дошкільняти. Уу садочках Закарпатської області угорською мовою виховувалися 10% дітей. А У Чернівецькій області румунською мовою виховували 12% дітей.
Також в Україні зменшилась кількість закладів загальної середньої освіти скоротилася на 2,3%. У 12 352 школах навчався 3 867 801 учень. Варто зауважити, що кількість школярів, які вивчають російську мову як окремий предмет, скоротилася до 768. Російську мову продовжують викладати у трьох школах країни.
Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування загалом 66% вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.
Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні – 7% (ще 1% не визначилися із своєю позицією).
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, українці від моменту здобуття Незалежності демонстрували дивовижно толерантне ставлення до російської мови та російськомовних співгромадян. І в 1990-х, і в 2000-х, і в 2010-х роках, і в 2020-х роках українці у всіх регіонах визнавали, що об’єктивних серйозних мовних проблем в Україні немає та, зокрема, нормально ставилися до використання російської мови в різних сферах. Російськомовні українці разом з українськомовними українцями були на перших місцях за соціальною дистанцією у всіх регіонах (тобто сприймалися найтепліше і найближче).
Навіть окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей практично не змінила це ставлення. У 2020 році лише 30% відповідали, що російська мова становить загрозу незалежності, а 50% натомість вважали російську мову історичним надбанням України, яке варто розвивати (і в цьому ж опитуванні 57% були переконані, що в майбутньому українці будуть переважно спілкуватися українською мовою).
„З 1990-х років ми дійсно були свідками процесу формування сучасної української громадянської нації, формування національної свідомості, у рамках якої українська мова ставала все більш відчутним державним символом, проте лишаючи російській мові присутність та безумовно не заперечуючи право людей спілкуватися цією мовою. Хоча російська влада виправдовує вторгнення тим, що в Україні нібито процвітала русофобія, але фактично критичне ставлення стало наслідком такого жорстокого вторгнення, а не було його причиною”, – додав він.
Грушецький також зазначив, що треба зберігати розважливість і розуміти, що процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях – тривалий і поступовий. „Абсолютна більшість населення на всіх територіях мають спільний фундамент, який сприяє поступовому поширенню української мови”, – констатував соціолог.
Опитування КМІС проводилося 17-28 лютого 2024 року серед 2008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном..
[type] => post [excerpt] => Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710273600 [modified] => 1710273278 ) [title] => Близько 80% українців хочуть усунення російської мови з офіційного спілкування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=180845&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 180816 [uk] => 180845 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 29122 [image] => Array ( [id] => 29122 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [original_lng] => 247705 [original_w] => 807 [original_h] => 421 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-300x157.jpg [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-768x401.jpg [width] => 768 [height] => 401 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg [width] => 807 [height] => 421 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 714 [_thumbnail_id] => 29122 [_edit_lock] => 1710266078:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_ea7b11870dd371f3bb7419699ef74f36] => [_oembed_time_ea7b11870dd371f3bb7419699ef74f36] => 1710266068 [_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => [_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1710266068 [_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
За його словами, іноді вчителі можуть використовувати недержавну мови під час виховних годин, батьківських зборів. На випускних вечорах або святах можуть використовуватись російськомовні пісні та фрагменти кінофільмів.
У такому випадку Кремінь радить в першу чергу звертатися безпосередньо до вчителя, класного керівника, завуча чи директора школи та намагатись вирішити проблему.
„Якщо педагог та адміністрація школи і далі порушують мовне законодавство, пропоную звертатися до нас. На нашому сайті є алгоритм подання скарги та форма для цього”, – заявив він.
Омбудсме зауважив, щовідповідальність за дотримання мовного закону лежить на керівнику і директору школи.
„Проте ми не єдина інституція, яка захищає українську мову. Такі функції також визначені за органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування”, – сказав він.
Нагадаємо, що Кремінь повідомляв, що за останній час використання україномовних матеріалів учителями збільшилося використання україномовних матеріалів учителями з 82% до 93.
[type] => post [excerpt] => Попри прийнятий закон про мову в Україні все ще досить часто трапляються випадки його порушення у закладах освіти. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1707065400 [modified] => 1707045301 ) [title] => Омбудсмен розповів, що робити батькам, якщо в школі порушують закон про мову [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=177455&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 177428 [uk] => 177455 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 177429 [image] => Array ( [id] => 177429 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [original_lng] => 30930 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1279 [_thumbnail_id] => 177429 [_edit_lock] => 1707038102:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => [_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1709550916 [_oembed_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] => [_oembed_time_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] => 1709550916 [_oembed_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => [_oembed_time_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => 1712060384 [_oembed_2d59738dcad60af8bcda5e695ead6aef] => {{unknown}} [_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => {{unknown}} [_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
Використання малої літери для назви країни-агресора у текстах неофіційного характеру є прийнятним і відповідає вимогам норм української мови.
Написання слів „Росія”, „Москва” з малої літери в неофіційних текстах не буде вважатись помилкою в Україні. Про це повідомила пресслужба Національної комісії зі стандартів державної мови.
Написання назв „російська федерація”, „росія”, „москва”, „московія”, „московське царство”, „російська імперія”, „державна дума рф” та подібних з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що Нацкомісія обговорила це питання з урахуванням офіційних листів від Інституту української мови НАН України, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України за зверненням віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук.
Понад половини українців спілкуються вдома державною мовою, понад 80% вважають українську своєю рідною. Крім того, розмовляти вдома українською мовою респонденти вважають однією з ознак патріотизму.
FILE PHOTO: A boy waves a national flag atop of armoured personal carrier at an exhibition of destroyed Russian military vehicles and weapons, dedicated to the upcoming country’s Independence Day, amid Russia’s attack on Ukraine, in the centre of Kyiv, Ukraine August 21, 2022. REUTERS / Valentyn Ogirenko/File Photo
Такі результати опитування соціологічної групи Рейтинг було проведено до Дня Незалежності України.
Як зазначили соціологи, починаючи з березня 2022 року помітно зменшується використання російської мови в побуті.
Майже 60% опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30% – українською та російською, лише 9% – російською.
«Для 82% опитаних українська мова є рідною, для 16% такою є російська. ВПО і біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською. Тим не менше, понад 70% ВПО і біженців вважають рідною українську», – йдеться у дослідженні.
Соціологи також задали питання – що означає патріотизм для жителів нашої країни.
«Більшість опитаних обрали варіанти донатити і волонтерити (46%) та розмовляти українською мовою (45%). Близько третини віднесли до патріотизму служити на фронті, залишатися, працювати і вести бізнес під час війни в України, більше чверті – цікавитися історією України», – йдеться в опитуванні.
Купувати українські товари, споживати український контент, займатися громадською діяльністю те саме, що патріотизм – такий варіант обрали 9-14% опитаних. Ходити до української церкви – 6%, знати слова гімну – 4%, носити українську символіку – 3%.
Опитування проводили 16-20 серпня. У ньому взяли участь понад 6 тисяч людей.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь ініціював перевірку Укрзалізниці на дотримання мовного закону: компанія використала недержавну мову на пасажирських квитках
Він повідомив, що у відкритих джерелах з’явилась інформація щодо застосування на пасажирських квитках недержавної мови без перекладу інформації на українську. Кремінь наголосив, що це є серйозним порушенням мовного закону з боку Укрзалізниці.
За словами уповноваженого, наразі вже підписано наказ про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови акціонерним товариством „Українська залізниця”.
„Переконаний, що ситуація буде виправлена, а винні понесуть відповідальність”, – додав Кремінь.
Омбудсмен нагадав, що відповідно до статті 30 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, підприємства, установи та організації всіх форм власності мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари (послуги) державною мовою. Інформація українською може дублюватися іншими мовами.
Відповідно до статті 36 Закону транспортні послуги також мають надаватись українською. Це розповсюджується і на інформацію оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб.
„У разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб”, – йдеться у законі.
Більшість опитаних українців (86%) протягом року не зазнавали критики або несхвалення через мову спілкування, свідчать дані соціологічного дослідження групи „Рейтинг”, пише „Інтерфакс-Україна”.
Водночас 13% респондентів стикалися з таким неприйняттям у суспільстві.
Згідно з результатами опитування, 78% українців не зазнавали критики, зважаючи на свої політичні уподобання (21% опитаних відповіли позитивно). Також у більшості за минулий рік не було випадків несхвалення за приналежність до певного регіону (88% відповіли „ні”), на ґрунті релігії (92%) або через національність (94%).
Соціологічна група „Рейтинг” 6-11 червня 2023 року провела дослідження „Стійкість під час війни та у поствоєнний період: на що опираються українці”. Методом CATI (телефонні інтерв’ю) було опитано 1200 респондентів серед населення України від 18 років на всій території, за винятком тимчасово окупованих Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше ніж 2,8%. Опитування проведено на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.
[type] => post [excerpt] => Більшість опитаних українців (86%) протягом року не зазнавали критики або несхвалення через мову спілкування, свідчать дані соціологічного дослідження групи "Рейтинг", пише "Інтерфакс-Україна". [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1687874340 [modified] => 1687870938 ) [title] => Більшість українців не зазнавали критики через мову спілкування - опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=152353&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 152353 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 152354 [image] => Array ( [id] => 152354 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [original_lng] => 53548 [original_w] => 700 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835-300x180.jpeg [width] => 300 [height] => 180 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1687860139:8 [_thumbnail_id] => 152354 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1874 [translation_required_done] => 1 [_oembed_afdb65ce0998cb07519afa541eae0a22] =>
Уряд Латвії вимагає від 20 тисяч громадян РФ пройти тест на знання мови. Здебільшого це стосується людей похилого віку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву представника Міністерства внутрішніх справ Латвії Димитрія Трофімова, яку приводить Reuters.
„Після того, як Росія вторглася в Україну в лютому минулого року, Латвія відключила російські телеканали, знесла радянську пам’ятку часів Другої світової війни і тепер працює над засиллям російської мови у сфері освіти”, – йдеться у матеріалі.
За словами Трофімова, громадянам Росії до 75 років, які не пройшли тест до кінця року, буде надано розумний термін для виїзду з країни. Якщо вони не поїдуть, їм може загрожувати примусове видворення.
„Вони добровільно вирішили ухвалити громадянство не Латвії, а іншої держави. Тест необхідний, тому що російська влада виправдовувала своє вторгнення в Україну необхідністю захистити російських громадян за кордоном”, – додав представник МВС Латвії.
Керівник Латвійського національного центру освіти Лієні Вороненко сказала, що для успішного складання іспиту необхідно розуміти основні латиські фрази та вміти говорити простими реченнями.
„Відповідь російською мовою в підтримці Монобанку тепер доступна тільки у разі наполегливого прохання клієнта і на розсуд оператора”, – написав співзасновник Монобанку Гороховський.
Ощадбанк банк вказав, що російська — йде вслід за кораблем. З основного застосунку Приват24 російську планують видалити зовсім скоро.
За перші 10 днів дії нових вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної надійшло 502 повідомлення про порушення. Про це у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує УНН.
„З 16 по 25 липня 2022 року, протягом перших 10 днів дії нових вимог закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, до секретаріату уповноваженого надійшла рекордна кількість повідомлень громадян про порушення мовного Закону – 502″, – заявив Кремінь.
За словами мовного омбудсмена, скарги громадян стосуються:
• 59% – сфери обслуговування в інтернеті; • 20% – інформаційних інтернет-ресурсів, • 9% – безпосереднього обслуговування споживачів; • 7% – діяльності посадових осіб в органах державної влади та місцевого самоврядування; • 5% – інше.
Кремінь зазначив, що 79% цих повідомлень стосуються порушень частини шостої статті 27 закону, яка набрала чинності 16 липня 2022 року і регламентує застосування державної мови інтернет-представництвами.
З 16 липня 2022 року всі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, мають мати версію українською мовою.
[type] => post [excerpt] => За перші 10 днів дії нових вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної надійшло 502 повідомлення про порушення. Про це у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує УНН. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1658862480 [modified] => 1658859164 ) [title] => З 16 липня надійшло понад 500 скарг щодо порушення мовного закону – омбудсмен [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=112500&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 112547 [uk] => 112500 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 112501 [image] => Array ( [id] => 112501 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [original_lng] => 30411 [original_w] => 720 [original_h] => 479 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1658848364:8 [_thumbnail_id] => 112501 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1951 [_oembed_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => [_oembed_time_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => 1658849243 [translation_required_done] => 1 [_oembed_353621adab82b8b724b49a0736546dd5] => [_oembed_time_353621adab82b8b724b49a0736546dd5] => 1689348930 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 931 [1] => 58962 [2] => 84175 [3] => 22258 ) [tags_name] => Array ( [0] => мова [1] => мовний закон [2] => омбудсмен [3] => скарга ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 931 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => life ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 931 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => life ) [_domains] => Array ( [life] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )
