В Африці зʼявляться перші на континенті українознавчі студії.
Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) Тарас Кремінь.
Омбудсмен нагадав, що після повномасштабного російського вторгнення Україна відкриває дипломатичні установи у багатьох країнах Африки. Так, є перші в історії посольства у Ботсвані, Гані, Демократичній Республіці Конго, Кот-д’Івуарі, Мавританії, Мозамбіку та Руанді.
„Наша держава суттєво посилює свої інтереси у важливих для наших країн сферах. Це стосується постачання продовольства, обміну технологіями, культурної дипломатії та освітніх ініціатив, націлених, зокрема, на залучення молоді країни на навчання в українських університетах, а також запровадження перших в Африці українознавчих студій”, – сказав Кремінь.
І додав, що надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Мозамбік Ростислав Троненко підтвердив, що інтерес до України в Мозамбіку високий, тому запровадження нових ініціатив суттєво зміцнить українсько-мозамбіцькі відносини.
„Безперечно, я всіляко зацікавлений у тому, щоб українська була не тільки мовою нашої потужної громади, яка має блискучу репутацію, але й джерелом нових можливостей для утвердження національних інтересів та єдності українців світу”, – наголосив мовний омбудсмен.
У 2024 році українську мову рідною назвали 78% опитаних. У 2017 році таких було 68%, у 2015 році ˗ 60%, у 2006 році ˗ 52%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова, яке було презентоване в День Соборності 22 січня.
Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними, 13% опитаних (у 2006 році таку відповідь дали 16% респондентів у 2015 році ˗ 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 році таких було 31%, у 2015 році ˗ 15%.
Розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% опитаних, у 2015 році таких було 50%, у 2006 році – 46%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%, у 2006 році – 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 році – 25%, у 2006 році – 15%).
Спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською 72% опитаних, у 2023 році таких було 65%, у 2015 році ˗ 46%. Лише або переважно російською ˗ 8% опитаних, у 2023 році ˗ також 8%, у 2015 році таких було 24% Розмовляють поза домом рівною мірою українською і російською 20% (у 2023 році ˗ 26%, у 2015 році ˗ 29%).
Опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2026 респондентів. Опитування методом face-to-face лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Згідно з реформування чеської системи освіти викладання російської мови буде вилучено з навчальної програми початкових шкіл Чехії, повідомляє в середу газета Mladá Fronta Dnes.
Міністр освіти Мікулаш Бек підтвердив газеті, що англійська мова буде обов’язковим предметом у Чеській Республіці з першого класу початкової школи.
Учні зможуть обирати між французькою, німецькою та іспанською мовами в якості другої обов’язкової іноземної мови із 7-го класу.
На сьогодні учні можуть вибирати між 11-ма так званими другими мовами. У цій категорії російська мова є другою за популярністю, поряд з німецькою, яку обирає близько половини учнів, причому 20% дев’ятикласників вивчають російську мову.
Міністр освіти каже, що виключення російської мови з початкової школи не має нічого спільного з російсько-українською війною. «Це рішення не було політично мотивованим», – зазначив Бек Мікулаш. Він повідомив, що в майбутньому в початкових школах надаватимуть перевагу мовам, які ближчі до Європейського Союзу і частіше використовуються в міжнародному спілкуванні.
Переважна більшість директорів шкіл і вчителів іноземних мов, опитаних Mladá Fronta Dnes, вважають рішення міністерства правильним. Вони аргументували це, головним чином, тим, що престиж російської мови, яка до 1989 року була єдиною обов’язковою іноземною мовою і яку викладали в чеських школах, останніми роками знижується, повідомляє MTI.
Our diplomats from the Consulate General in Lviv are currently transporting a shipment of dryers provided by Ukraine to Czechia. Ukraine is at war, yet it does not forget its friends in need.
В Україні мають намір замінити поняття „мови меншин” на „міноритарні мови”. Крім того, російську та білоруську виключать з переліку мов, на які розповсюджується європейська Хартія.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.
За його даними, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Законопроєктом пропонується привести назву та положення закону „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”, а також положення законів „Про національні меншини (спільноти) України” та „Про медіа” у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Зокрема, слова „Європейська хартія регіональних мов або мов меншин” пропонується замінити словами „Європейська хартія регіональних або міноритарних мов”.
Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією.
Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.
Зараз положення Хартії, яка була ратифікована у 2003 році, застосовуються до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.
Таким, чином, переліку виключені білоруська та російська мови. Замість грецької буде новогрецька, замість єврейської – іврит. Виключена молдавська, оскільки у Молдові визнали молдавську мову румунською. Також додана чеська мова.
„Європейська хартія регіональних або міноритарних мов” передбачає, зокрема, такі заходи:
здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;
сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті і/або заохочення такого використання;
передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;
сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.
В Івано-Франківську з понеділка, 28 жовтня, працюватимуть мовні волонтери. Фінансування цієї ініціативи із бюджету не передбачено.
Про це розповів мер Руслан Марцінків, повідомляє місцеве видання «Галка».
За словами Марцінківа, волонтери співпрацюватимуть з муніципальною інспекцією та діятимуть у рамках законодавства. У разі потреби вони звертатимуться до правоохоронних органів для розгляду питань, пов’язаних із використанням російської мови, зокрема, на етикетках та у побутовому обслуговуванні.
«Якщо будуть значні зловживання, передбачено відповідні адміністративні реагування», – зазначив він.
Мер наголосив, що основною метою мовних волонтерів буде «не каральна, а просвітницька діяльність, спрямована на популяризацію української мови серед населення».
«Слідкуватимуть, щоб в українському місті розмовляли, надавали послуги і взагалі у всіх сферах суспільного життя використовували державну мову. Так, як це передбачає закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – наголосив він.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович наголосив на важливості освіти рідною мовою для збереження національних меншин на конференції «Право корінних нацменшин на освіту рідною мовою», організованій Інститутом захисту прав меншин та Католицьким університетом імені Пейтера Пазмані в Будапешті.
Як зазначив пан Брензович, міжнародний досвід доводить, що ті нацменшини, які мають змогу зберегти освіту рідною мовою, виживають, тоді як там, де ця можливість втрачається, національні громади повільно розпадаються, а їхня ідентичність опиняється під загрозою. Очільник КМКС наголосив, що хоча кількість закарпатських угорців, як і населення України загалом, зменшується, останнім часом угорськомовні школи не закриваються. Це пов’язано з тим, що Угорщина та різноманітні організації надають активну допомогу для збереження закарпатської угорської громади.
За словами голови громадської організації, освіта рідною мовою є не лише питанням освітньої політики, але й інструментом, який дає нацменшинам можливість передавати власну культуру, історію й традиції наступним поколінням, забезпечуючи таким чином майбутнє та збереження спільноти.
У свою чергу, держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі, виступаючи на конференції, зазначив, що Угорщина – батьківщина всіх угорців, незалежно від того, живуть вони в діаспорі чи в Карпатському басейні, тож завдання угорського уряду полягає в тому, щоб угорці зберігали свої права та процвітали на рідній землі.
Потапі вказав на те, що збереження угорців у Карпатському басейні є надзвичайно важливим для Угорщини. Мета національної політики держави, розпочатої урядом 14 років тому, – досягти того, щоб закордонні угорські громади відчували, що вони завжди можуть розраховувати на Угорщину. Держсекретар підкреслив, що Будапешт зробив усе для зміцнення інституційної системи угорців як у сфері освіти, культури, так і політики, зокрема в питаннях посилення представництва їхніх інтересів.
Янош Потапі підкреслив, що посилення угорського представництва в закордонних громадах посприяло збереженню угорцями своїх прав на батьківщині. Він також звернув увагу на те, що на останніх виборах до Європарламенту представники від Закарпаття та південного регіону були внесені до списку «Фідес-ХДНП» і це посилює представництво національних меншин та просування угорських інтересів у Європейському Союзі.
Важливим меседжем заходу стало твердження про те, що забезпечення прав на освіту рідною мовою має вирішальне значення для збереження спільнот нацменшин, а підтримка, надана для цього, є одним із найважливіших наріжних каменів збереження національної ідентичності.
Від початку року надійшло понад 400 скарг за порушення статей закону в мережі, було винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів.
Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Facеbook.
«З початку 2024 року надійшла 421 скарга про порушення частини 6 статті 27 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної, що регламентує використання державної мови в мережі інтернет» (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році)», – зазначив омбудсмен.
За його словами, з початку року за скаргами було розпочато 161 перевірку щодо суб’єктів господарювання, які вдалося встановити. Більшість сайтів на момент проведення контролю усунули порушення мовного закону.
У той же час, станом на 10 вересня вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів за відсутність україномовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою.
За порушення вимог закону з державної мови в інтернеті порушників може бути притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 5 100 грн) або попередження, якщо порушення вчинено вперше, нагадав Кремінь.
За повторне протягом року порушення передбачено штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 грн).
Станом на 20 липня 2023 року підконтрольній Україні території працювало 10 863 закладів дошкільної освіти. Водночас у трьох школах російську мову викладають як окремий предмет.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт, який представив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
За даними омбудсмена, наразі в Україні закладів дошкільної освіти на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. При цьому 20% дошкільнят не розуміють українську мову.
Відомо, що українською мовою виховувались 927 144 дошкільняти. Уу садочках Закарпатської області угорською мовою виховувалися 10% дітей. А У Чернівецькій області румунською мовою виховували 12% дітей.
Також в Україні зменшилась кількість закладів загальної середньої освіти скоротилася на 2,3%. У 12 352 школах навчався 3 867 801 учень. Варто зауважити, що кількість школярів, які вивчають російську мову як окремий предмет, скоротилася до 768. Російську мову продовжують викладати у трьох школах країни.
Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування загалом 66% вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.
Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні – 7% (ще 1% не визначилися із своєю позицією).
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, українці від моменту здобуття Незалежності демонстрували дивовижно толерантне ставлення до російської мови та російськомовних співгромадян. І в 1990-х, і в 2000-х, і в 2010-х роках, і в 2020-х роках українці у всіх регіонах визнавали, що об’єктивних серйозних мовних проблем в Україні немає та, зокрема, нормально ставилися до використання російської мови в різних сферах. Російськомовні українці разом з українськомовними українцями були на перших місцях за соціальною дистанцією у всіх регіонах (тобто сприймалися найтепліше і найближче).
Навіть окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей практично не змінила це ставлення. У 2020 році лише 30% відповідали, що російська мова становить загрозу незалежності, а 50% натомість вважали російську мову історичним надбанням України, яке варто розвивати (і в цьому ж опитуванні 57% були переконані, що в майбутньому українці будуть переважно спілкуватися українською мовою).
„З 1990-х років ми дійсно були свідками процесу формування сучасної української громадянської нації, формування національної свідомості, у рамках якої українська мова ставала все більш відчутним державним символом, проте лишаючи російській мові присутність та безумовно не заперечуючи право людей спілкуватися цією мовою. Хоча російська влада виправдовує вторгнення тим, що в Україні нібито процвітала русофобія, але фактично критичне ставлення стало наслідком такого жорстокого вторгнення, а не було його причиною”, – додав він.
Грушецький також зазначив, що треба зберігати розважливість і розуміти, що процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях – тривалий і поступовий. „Абсолютна більшість населення на всіх територіях мають спільний фундамент, який сприяє поступовому поширенню української мови”, – констатував соціолог.
Опитування КМІС проводилося 17-28 лютого 2024 року серед 2008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном..
[type] => post
[excerpt] => Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1710273600
[modified] => 1710273278
)
[title] => Близько 80% українців хочуть усунення російської мови з офіційного спілкування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=180845&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 180816
[uk] => 180845
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 29122
[image] => Array
(
[id] => 29122
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg
[original_lng] => 247705
[original_w] => 807
[original_h] => 421
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-300x157.jpg
[width] => 300
[height] => 157
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc-768x401.jpg
[width] => 768
[height] => 401
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg
[width] => 807
[height] => 421
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg
[width] => 807
[height] => 421
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg
[width] => 807
[height] => 421
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/orosz-nyelc.jpg
[width] => 807
[height] => 421
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1464
[_thumbnail_id] => 29122
[_edit_lock] => 1710266078:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_ea7b11870dd371f3bb7419699ef74f36] =>
[_oembed_time_ea7b11870dd371f3bb7419699ef74f36] => 1710266068
[_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] =>
[_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1710266068
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
За його словами, іноді вчителі можуть використовувати недержавну мови під час виховних годин, батьківських зборів. На випускних вечорах або святах можуть використовуватись російськомовні пісні та фрагменти кінофільмів.
У такому випадку Кремінь радить в першу чергу звертатися безпосередньо до вчителя, класного керівника, завуча чи директора школи та намагатись вирішити проблему.
„Якщо педагог та адміністрація школи і далі порушують мовне законодавство, пропоную звертатися до нас. На нашому сайті є алгоритм подання скарги та форма для цього”, – заявив він.
Омбудсме зауважив, щовідповідальність за дотримання мовного закону лежить на керівнику і директору школи.
„Проте ми не єдина інституція, яка захищає українську мову. Такі функції також визначені за органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування”, – сказав він.
Нагадаємо, що Кремінь повідомляв, що за останній час використання україномовних матеріалів учителями збільшилося використання україномовних матеріалів учителями з 82% до 93.
[type] => post
[excerpt] => Попри прийнятий закон про мову в Україні все ще досить часто трапляються випадки його порушення у закладах освіти.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1707065400
[modified] => 1707045301
)
[title] => Омбудсмен розповів, що робити батькам, якщо в школі порушують закон про мову
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=177455&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 177428
[uk] => 177455
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 177429
[image] => Array
(
[id] => 177429
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg
[original_lng] => 30930
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/oktatas.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2114
[_thumbnail_id] => 177429
[_edit_lock] => 1707038102:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] =>
[_oembed_time_3d44bb0c03c52eae8e42e89d18ce006b] => 1709550916
[_oembed_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] =>
[_oembed_time_46a3f044059f5c235f4e5a3e910356b9] => 1709550916
[_oembed_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] =>
[_oembed_time_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => 1712060384
[_oembed_2d59738dcad60af8bcda5e695ead6aef] => {{unknown}}
[_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => {{unknown}}
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
