Голова Національної поліції України і президент Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини обговорили питання внесення до Шенгенської інформаційної системи даних щодо російських воєнних злочинців.
У співпраці з німецькими колегами українським правоохоронцям вдалося встановити на території ФРН 161 українську дитину, викрадену Росією. Про це сказав голова Національної поліції України Іван Вигівський під час зустрічі в Берліні з президентом Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини Гольгером Мюнхом, пише Укрінформ.
Під час зустрічі Вигівський зупинився на проблемі всіх воєнних злочинів, скоєних російськими загарбниками на території України і задокументованих Національною поліцією України, і наголосив, що Київ розраховує на допомогу партнерів у притягненні російських воєнних злочинців до відповідальності як в українських судах, так і в судах інших країн, а військово-політичного керівництва РФ – у Міжнародному кримінальному суді та Спеціальних трибуналах.
Сторони обговорили підтримку з боку європейських партнерів у питанні внесення до Шенгенської інформаційної системи (SIS) відомостей щодо російських воєнних злочинців.
Зустріч відбулася на полях Європейського поліцейського конгресу, участь у якому бере українська делегація.
З понеділка міністр оборони країни Борис Пісторіус отримає доповідь про варіанти можливого відновлення призову.
Німеччині відновлює обов’язкову військову службу, повідомляє The Sunday Times.
За даними видання, наступного тижня міністр оборони країни Борис Пісторіус отримає доповідь про варіанти можливого відновлення обов’язкової військової служби в рамках більш широких заходів, спрямованих на те, щоб зробити країну “готовою до війни”.
“Однак у Берліні, який знаходиться майже в 300 милях від найближчого російського кордону, немає відчуття безпосередньої загрози, яке панує в скандинавських і балтійських країнах. Одне нещодавнє опитування … показало, що 52 відсотки виборців висловилися за повернення певної форми призову, а 43 відсотки були проти”, – йдеться у статті.
Автори зазначають, що ця ідея найбільш популярна серед людей старше 60 років, включно з багатьма літніми чоловіками, які мають спогади про свої дні в армії під час холодної війни. Проте серед молодших 30 років 59 відсотків виступають проти цієї концепції в цілому.
“Олаф Шольц, канцлер СДПН, є ще одним колишнім відмовником військової служби з мотивів совісті. У 1984 році, будучи радикально налаштованим молодим лівим і налаштованим скептиком, він вирішив нести свою національну службу в будинку престарілих, а не в збройних силах. Він також сказав, що повернення до призову є “не гарною ідеєю”, – додає видання.
Нині в Німеччині зареєстровано приблизно 1,65 мільйона громадян України. Німецькі депутати попереджають про надмірне навантаження і закликають до більш рівномірного розподілу біженців по всій Європі.
Про це пише Der Spiegel з посиланням на Федеральне міністерство внутрішніх справ ФРН.
Станом на березень кількість українських мігрантів у ФРН збільшилась на 250 тисяч осіб порівняно з минулим роком.
Зазначається, що число українців, які рятуються від російської військової агресії, у Німеччині більше, ніж прохачів притулку з інших країн.
За словами депутата опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Александра Трома, федеральний уряд повинен враховувати, що Німеччина досягла межі у прийманні українських біженців.
«Федеральний уряд має терміново працювати над більш рівномірним розподілом новоприбулих українських біженців від війни в Європі, Німеччина досягла своїх меж», — сказав політик.
Дані федерального статистичного відомства свідчать, що жінки складають близько 80% українських громадян у працездатному віці, які з 2022 року знайшли притулок у Німеччині.
Берлін збільшить потужності для розміщення шукачів притулку з України.
Про це з посиланням на рішення Сенату Берліна повідомляється на сайті столиці Німеччини, передає Укрінформ.
Так, у дев’яти районах Берліна в 2025 та 2026 роках планується будівництво 16 нових модульних (контейнерного типу) центрів розміщення на 6130 місць.
Найменший об’єкт розрахований на 150 місць, найбільший – на 620.
Це будуть як багатоповерхові приміщення, які використовуватимуться як гуртожитки, так і одномісні; також плануються триповерхові приміщення з квартирами.
Так звана програма житлових контейнерів 2.0 терміново потрібна для забезпечення розміщення біженців у найближчі роки.
Крім того, існуючі на території колишнього аеропорту “Тегель” приміщення для біженців планується розширити.
Місткість для розміщення біженців в українському центрі прибуття в Тегелі буде розширено на 1000 місць. Вони повинні бути доступні вже влітку 2024 року.
Сенат ухвалив рішення про продовження терміну використання центру прибуття до 31 грудня 2025 року з подальшим демонтажем об’єктів.
На сьогодні в центрі розміщено близько 3900 біженців війни з України та близько 540 шукачів притулку.
Заплановані 16 локацій не будуть останніми.
За даними управління соціального забезпечення, на цей час у Берліні існує близько 12 тис. центрів екстреного розміщення. У середньостроковій перспективі планується закрити їх.
Міністерка освіти Німеччини закликала вчителів підготувати учнів до можливої війни. Очільниця міністерства зазначила, що підготовка не мусить бути окремим предметом, але має бути внесена до навчального плану.
Беттіна Старк-Ватцінгер (FDP), міністерка освіти Німеччини, закликала вчителів у рамках навчальної програми підготувати учнів до можливої війни.
My Website
Посадовиця порекомендувала школам звернутися до бундесверу (збройних сил Німеччини). За задумом міністерки, він направить військових до навчальних закладів. Профспілка педагогів підтримує цю ініціативу, але водночас просить Беттіну Старк-Ватцінгер представити її конференції міністрів освіти.
«Важливо, щоб пропозицію підтримали також міністри освіти федеральних земель», – повідомляє кореспондентка угорського телеканалу М1 Каталін Нол. За її словами, серед них є декілька, які виступають проти такої ініціативи.
На думку противників пропозиції, не потрібно викликати занепокоєння серед учнів.
Представник з питань освіти Християнсько-демократичного союзу (ХДС) звернув увагу на те, що діти, які проживають у Німеччині, погано володіють базовими знаннями. Кожен четвертий школяр має проблеми з письмом і читанням, тому більше уваги треба звернути саме на це.
Міністерка обґрунтувала свою пропозицію тим, що триває російсько-українська війна. Беттіна Штарк-Ватцінгер не перша серед німецьких політиків, які вважають, що населення має бути готовим до можливої війни. Минулого року з подібною ініціативою виступив Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини.
Німецький союз міст і громад звернувся з закликом до федеральної влади з проханням інвестувати мільярди євро у будівництво бомбосховищ, щоб захистити населення у разі війни.
Про це заявив глава об’єднання Андре Берггеггер, інформує DW.
Він зазначив, що безпека у Європі більше не є чимось очевидним.
«Тепер ідеться не тільки про те, щоб зробити Бундесвер обороноздатним. Загалом ідеться про захист населення від небезпек, пов’язаних із війнами», – зазначив він.
Берггеггер заявив, що наступні роки Німеччині потрібно інвестувати близько одного мільярда євро щороку на посилення обороноздатності країни, але навіть такі гроші не вирішать проблем вцілому.
Він закликав збільшити кількість бомбосховищ у країні. Наразі у Німеччині лишилось тільки 600 бомбосховищ з часів «холодної війни» коли їх було близько двох тисяч. Існуючі бомбосховища можуть прийняти лише 500 тисяч осіб.
«Існує гостра потреба повернути в експлуатацію виведені з неї сховища», – вважає Берггеггер.
Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова перевірила якість і наповнення аптечок, які надійшли на склади за контрактом з урядом Німеччини.
“Кожну з них будемо ще доукомплектовувати додатковим турнікетом та оклюзійною пов’язкою”, – зауважила Калмикова.
Готуються до підписання нові контракти, які повністю забезпечать потреби Збройних сил України, ідеться в повідомленні.
“Україна має відійти від практики, коли аптечки привозять на фронт волонтери. Все забезпечення має взяти на себе держава. Цього року ми вирішимо це питання”, – наголосила заступниця міністра.
Відповідно до закону, легально можна володіти до 50 грамів канабісу і мати при собі не більше 25 грамів.
Для особистого споживання можна вирощувати до трьох рослин. Куріння марихуани у громадських місцях стане легальним із 1 квітня.
Продавати марихуану планують у спеціальних некомерційних організаціях — “клубах любителів канабісу”, в яких може перебувати не більше 500 осіб. Члени клубу вирощуватимуть марихуану та розповсюджуватимуть її всередині організації. Подібні клуби повинні розташовуватися на відстані від дитячих садків та шкіл, куріння марихуани біля навчальних закладів також заборонено.
Закон покликаний зруйнувати чорний ринок продажу марихуани.
У Німеччині офіційно вирішили писати назву української столиці по-новому.
Міністерство закордонних справ ФРН перейшло на нове написання назви міста. Про це йдеться у дописі МЗС ФРН у Twitter.
Тепер німці позначатимуть Київ не як Kiew, за російською транскрипцією, а як Kyjiw.
“З Kiew на Kyjiw: що для багатьох вже давно є звичною практикою, тепер змінюється і в “Списку країн для офіційного використання”. Це означає, що український правопис Києва тепер використовується в німецькому офіційному обігу”, – йдеться у публікації.
У німецькому МЗС зазначили, що Довідник країн актуальний для органів влади і використовується різними компаніями.
“Як Міністерство закордонних справ ми зараз поступово змінюємо правопис. Це стосується сайтів, вивісок посольств та офіційних печаток”, – йдеться у повідомленні.
У Німеччині викрили громадян Румунії, які під виглядом біженців із України отримали гроші й житло.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Digi24.
Румуни з’являлися в місцях, де німецька влада пропонувала допомогу українським біженцям. Вони казали, що виїхали з України та потребували допомоги. , як і всі біженці. Їм давали житло, їжу та допомогу в будь-який час.
Але кілька волонтерів помітили, що багато хто з “українських біженців” не розмовляє українською мовою.
“Було розпочато розслідування, і з’ясувалося, що лише на південному заході Німеччини є понад 1300 людей, які не є вихідцями з України, але хотіли б ними бути. Серед них багато румунів, які скористалися ситуацією в Україні та доброзичливістю влади в Берліні”, – пише Digi24.
Чи застосовували проти “українських біженців” якісь санкції, не повідомляється.
За останніми даними Ради Європи, Німеччина – одна з країн, яка прийняла понад мільйон українців.
