Уряд зазначив, що загородження має допомогти, якщо із росії в Норвегію прямуватиме потік біженців. Зведення паркану може бути одним зі способів покращення ситуації із безпекою.
У повідомленні йдеться, що міністерка юстиції Емілі Енгер Мель надихнулась прикладом Фінляндії, яка продовжує будувати загородження на кордоні із росією.
У відомстві додали, що будівництво загороджень є дорогим процесом, тому уряду необхідно оцінити доцільність подібних вкладень. При цьому розглядають можливість інвестицій у закупівлю дронів та збільшення кількості прикордонників, які патрулюватимуть територію.Play Video
До слова, протяжність сухопутного кордону між Норвегією та росією становить 200 кілометрів.
Норвегія припинить автоматично надавати притулок українським біженцям. Це стосується українців, які прибуватимуть із західної частини України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на RTE.
Як пише видання, заявники зі Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов’язано з тим, що дані регіони вважаються безпечними.
Варто зауважити, що з початку повномасштабного вторгнення Норвегія при населенні 5,6 млн осіб прийняла 85 тис. українців. При цьому голова мін’юсту країни Енгер Мель заявила, що Норвегія “не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами”, через те, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров’я та школи в деяких містах.
За її словами, “зростаючу частку” серед українських біженців становлять “чоловіки, багато з яких перебувають у призовному віці”, тоді як Україні не вистачає солдатів.
Норвегія виділить для цього 100 мільйонів крон до квітня 2025 року, це близько 9,5 млн доларів.
Програма включає використання спеціально обладнаного літака, що виконує функції літаючої інтенсивної терапії, пише VG. Половину пацієнтів, евакуйованих з України, транспортували в країни Європи саме ним. Це 1931 пацієнт.
«У нас є літак і екіпаж, які мають міжнародне визнання, щоб ми могли виконувати цю роботу», – сказав прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Він додав, що ця програма є життєво важливою для тяжкопоранених, які потребують спеціалізованого лікування.
Переобладнаний літак SAS діє в такій місії з серпня 2022 року. Угода між Норвегією та ЄС фактично мала закінчитися в листопаді. Але її продовжують ще на пів року.
У багатьох є рак і поранення на війні, смертельні опіки та переломи кінцівок. Пацієнтів доставляють до Польщі, а потім транспортують до лікарень по всій Європі. 400 пацієнтів норвезького літака медевакуації пройшли лікування в Норвегії.
Директор з питань готовності до надзвичайних ситуацій з поліції Норвегії Тоне Ванген повідомив, що у світлі ситуації з політикою безпеки в поєднанні з постійним технологічним розвитком було започатковано різні заходи для посилення та модернізації прикордонного контролю Норвегії з Росією.
“Досвід Фінляндії, зокрема, де групи мігрантів намагалися нелегально перетнути кордон з Росії, актуалізував необхідність вжиття негайних заходів, особливо у зв’язку з пунктами переходу”, – сказав Тоне Ванген, і додав, що Норвегії треба бути краще підготовленими, якщо почнеться нова хвиля мігрантів з Росії.
Уряд Норвегії стимулює повернення додому, виплачуючи 1500 євро тим українцям, котрі погодилися поїхати додому.
У Норвегії з 15 липня набули чинності оновлені правила реєстрації українських біженців. Про це інформує Visit Ukraine
У 2024 році українські переселенці в Норвегії цілком можуть отримати 520 євро на місяць, водночас для цього вони мають проживати у центрах прийому біженців та зареєструватись у Національному центрі реєстрації.
Разом з тим, уряд країни стимулює повернення додому, виплачуючи 1500 євро тим, хто вирішить повернутися.
Зміни у допомозі для українських біженців:
у 2024 році в Норвегії не можна отримати тимчасове альтернативне житло;
українці, які бажають отримувати виплати та підтримку держави, мають проживати у центрах прийому біженців, а не у приватному житлі.
норвезький уряд не покриває витрати, пов’язані з домашніми тваринами, які прибувають до центрів біженців;
для отримання одноразової фінансової допомоги у розмірі 8200 євро (367401 грн) потрібно прожити у Норвегії понад рік;
для отримання тимчасового притулку та допомоги необхідно зареєструватись у Національному центрі реєстрації.
Після оформлення тимчасового захисту українці можуть отримати дозвіл на працевлаштування. Найбільша база вакансій зібрана на порталі Arbeidsplassen. У разі, якщо особа працює у країні, – вона автоматично стає членом Норвезької національної страхової системи.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Мальовнича гора на заході Норвегії, приблизно за півтисячі кілометрів від Осло, вкрита зеленим мохом і чагарниками, вже десятиліттями дає тріщини. Її східна половина щороку втрачає по десять сантиметрів висоти, поступово і невблаганно сповзаючи у фіорд Саннільвс. Якщо вона остаточно зруйнується, то може здійняти хвилі заввишки з хмарочос.
«Весь схил гори розхитаний, хитається і може спричинити небезпечний обвал», – пояснив геолог Ларс Блікра, який вже два десятиліття відстежує зміни на Акернесеті від імені Норвезького управління водних ресурсів.
Десятиліттями раніше у скелі вже утворилася 600-метрова тріщина на висоті 900 метрів, повідомляв Index ще у 2007 році. Під керівництвом Ларса Блікра в скелі були просвердлені зонди і вимірювальні прилади, щоб вчасно попередити і врятувати населення.
Геолог підтвердив, що каміння, яке падає, ціле або уламками, «падає у фіорд і викликає цунамі».
Коли?
За словами експерта, «це може статися протягом двох-трьох років або через 50 років», і тут він розвів руками.
Згідно з оцінкою ризиків, проведеною у 2016 році Норвезькою цивільною обороною, з-під землі може вийти 54 мільйони кубометрів гірської породи. Хвилі, породжені зсувом, можуть за лічені хвилини затопити десять муніципалітетів на краю фіорду.
54% опитаних українців у Норвегії не впевнені, хочуть вони залишитися, чи повернутися. 34% відповіли, що хочуть залишитися в Норвегії.
Як інформує „Європейська правда”, про це свідчать дослідження Oslo Met, що відстежує думку українських біженців про життя у Норвегії.
Дослідники громадської думки кажуть: позиція українців, які наразі не впевнені, залежить від того, як довго триватиме війна та якою Україна буде після війни.
Зазначається, що наразі у Норвегії перебувають понад 65 тисяч українських біженців.
Нагадаємо, Норвегія намагається зробити приплив українських біженців більш керованим. Норвезький Директорат з питань імміграції (UDI) розпочинає індивідуальний розгляд клопотань українців про надання притулку, які на момент початку широкомасштабної війни не проживали на батьківщині.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
Норвегія намагається зробити приплив українських біженців більш керованим. Норвезький Директорат з питань імміграції (UDI) розпочинає індивідуальний розгляд клопотань українців про надання притулку, які на момент початку широкомасштабної війни не проживали на батьківщині.
Як заявила міністерка юстиції та надзвичайних ситуацій Емілія Енгер Мель, йдеться про кількість від 800 до тисячі осіб, яким можуть запропонувати залишити Норвегію.
„Новим є те, що ми починаємо з індивідуального розгляду справ. Це робиться шляхом оцінки ситуації, в який опинилася людина. Серед іншого, звідки вона приїхала”, – заявила Мель.
Вона зазначила, що серед українців, чиї справи про надання притулку розглядаються сьогодні, 370 (47%) – це чоловіки призовного віку, яким від 18 до 60 років.
Водночас міністерство юстиції в своєму листі заявило, що ризик бути відправленим на війну проти Росії в принципі не дає підстав для проживання в Норвегії.
„Призов і служба у зв’язку з війною не є обставинами, які самі по собі дають підстави для отримання притулку в Норвегії. Однак це має оцінюватися конкретно в кожному окремому випадку”, – йдеться в повідомленні відомства.
За словами Мель, Осло бачить, що Норвегія приймає набагато більше шукачів притулку, ніж її північні сусіди.
„Тому ми посилили контроль. Зараз ця пропорція знизилася з 60% до близько 35%, і ми все ще розглядаємо можливість його подальшого посилення”, – резюмувала вона.
Зазначається, що з березня 2022 року понад 77 тисяч українців звернулися за колективним захистом у Норвегії.
Норвегія і надалі обмежуватиме в’їзд російських туристів до країни через війну проти України. Це означає, що громадянам Росії практично повністю заборонено в’їзд до Норвегії з туристичною метою, повідомляє міністерство юстиції Норвегії.
Країна – член НАТО, яка має безпосередній кордон із Росією протяжністю близько 200 кілометрів, обмежила можливість в’їзду для російських туристів ще у 2022 році.
«Подальше посилення правил в’їзду відповідає позиції Норвегії, згідно з якою ми підтримуємо наших союзників і партнерів у відповідь на неправомірну російську агресію проти України», – повідомила міністр юстиції Емілі Енгер Мель.
Згідно з новими правилами, громадян Росії, які подорожують із туристичною або іншою «несуттєвою» метою, розвертатимуть на кордоні. Влада може зробити виняток, якщо в Норвегії проживають близькі родичі подорожуючого. Нові правила діятимуть із 29 травня.
Норвегія запустила нову грантову програму для українських громадських організацій та виділяє на неї майже 6 млн євро.
Про це повідомила пресслужба уряду Норвегії, пише „Європейська правда”.
На фінансування грантової програми для підтримки проєктів українських громадських організацій виділяють 70 млн крон – майже 6 млн євро.
У комюніке зауважили, що в Україні діє багато правозахисних, антикорупційних, гуманітарних та інших неурядових організацій, і саме українське громадянське суспільство було основним рушієм демократичних змін в країні за роки незалежності.
„Норвегія прагне підтримати роботу громадянського суспільства у їхніх зусиллях з покращення свободи та демократії в Україні… Підтримка українських установ та організацій дуже важлива для того, щоби Україна могла отримати успіх у війні з Росією, у відбудові, у впровадженні важливих реформ та боротьбі з корупцією”, – зазначив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
У комюніке зауважили, що демократичні реформи, зміцнення верховенства права і посилення ролі громадянського суспільства сприятимуть і євроінтеграційним амбіціям України.
„Завдяки зусиллям громадських організацій українська влада впроваджувала більш прозорі та інклюзивні політики… Вони роблять внесок у політичні рішення, які ухвалюються. І саме цю роботу ми хочемо підтримати”, – додав Ейде.
З його слів, дана програма розрахована на те, щоб бути доступнішою для організацій у невеликих містах та груп, які з тих чи інших причин маргіналізовані, тому що наявні донорські програми для ГО зосереджені переважно на невеликій кількості профільних організацій у Києві та інших великих містах, однією з причин чого є прописані донорами вимоги.
„Ми сподіваємося, що дана схема дозволить стимулювати розвиток і посилити місцеві ГО, зберігаючи при цьому дотримання адміністративних стандартів та вимог до контролю”, – зазначив міністр.
Подавати заявки зможуть міжнародні, українські, норвезькі чи інші мережеві організації, самостійно чи як партнери у консорціумі. Партнерами можуть бути місцеві українські ГО чи групи, об’єдані спільним інтересом, як ініціативи за права жінок, профспілки, релігійні організації, незалежні медіа.
Фінансування заплановане на період з 2024 по 2027 рік, подаватися можна від 19 квітня до 19 червня 2024 року на сайті Norad (norad.no).
