Жінка-офіцер пройшла підготовку в Сполучених Штатах і вже може пілотувати винищувачі F-16.
У Польщі вперше в історії країни жінка стала пілотом винищувача F-16. Про це повідомив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі Х в п’ятницю, 18 квітня.
Досі за штурвалом винищувача F-16 у польських ВПС сиділи лише чоловіки. Тепер до елітної групи пілотів цих літаків приєдналася перша жінка.
„Важлива новина для наших ВПС і всіх Збройних сил Польщі – перша жінка стала пілотом літака F-16! Жінка-офіцер служить на 32-й тактичній авіабазі в Ласках. Вона пройшла підготовку в США і вже може пілотувати наші винищувачі. Щиро вітаю!” – написав міністр.
Ще одна польська жінка-пілот проходить підготовку на 31-й базі в Кшесінах.
F-16 Fighting Falcon – один з найсучасніших багатоцільових винищувачів у світі. Літак, вироблений американською компанією Lockheed Martin, вже багато років є основою повітряних сил багатьох країн, в тому числі Польщі. Сьогодні на озброєнні ВПС Польщі перебувають понад 40 літаків F-16.
Під заборону підпадають близько 25 тисяч об’єктів по всій Польщі. Зокрема, йдеться про морські порти, газові термінали, тунелі, мости, електростанції, військові бази та місця, де виробляється, ремонтується і зберігається військова техніка та боєприпаси.
Ці об’єкти будуть марковані біло-червоним знаком із написом «Фотозйомка заборонена».
За недотримання правил передбачено штраф у розмірі від 5 до 20 тисяч злотих та арешт на строк від 5 до 30 діб, а також конфіскацію пристрою, використаного для зйомки.
Начальник Генерального штабу Збройних сил Польщі Веслав Кукула пояснив, що обмеження були запроваджені через те, що в країні збільшилася кількість випадків, пов’язаних зі спробою отримання конфіденційної інформації про критичну інфраструктуру.
«Це звичаї та закони, що діють у багатьох країнах. Фактично вони допоможуть посилити нашу стійкість, стійкість нашої інфраструктури, стійкість наших збройних сил та ускладнять діяльність потенційного супротивника, який може загрожувати нашій безпеці», – заявив генерал.
Польща передала Україні ще п’ять тисяч терміналів Starlink. Вони мають забезпечити надійний зв’язок у закладах критичної інфраструктури та на прифронтових територіях.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
За словами Федорова, нові термінали Starlink забезпечать безперебійний зв’язок у місцях, де він найбільше потрібен, – лікарнях, школах, на об’єктах критичної інфраструктури.
„Старлінки” допомагатимуть жителям прифронтових територій залишатися на зв’язку: телефонувати рідним, викликати екстрені служби, читати новини”, – зазначив міністр.Play Video
Він додав, що через обстріли та руйнування базових станцій на деокупованих територіях звичайний зв’язок недоступний. Тому Starlink мають допомогти у цій ситуації.
Міністр розповів, що завдяки співпраці Мінцифри з міжнародними партнерами й донорами Україна отримала понад 50 тисяч терміналів Starlink, з них найбільше – 29 500 – саме від Польщі.
„Вдячні віцепремʼєр-міністру і міністру цифровізації Польщі Кшиштофу Гавковському та уряду Польщі за внесок в українську стійкість. Завдяки міжнародній підтримці продовжуємо залишатися на зв’язку навіть у найскладніших умовах”, – підкреслив Федоров.
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі оголосило про зміни, які були впроваджені на польсько-білоруському кордоні для захисту безпеки держави.
Про це повідомило RMF FM.
У середині минулого року Прикордонна служба Польщі підписала контракт на модернізацію електронного бар’єру – системи камер і датчиків, що допомагають контролювати кордон. Він діє на 206 кілометрах прикордонної лінії на Підляшші.
Тепер повідомили, що у рамках модернізації було встановлено додаткову лінію камер для спостереження за зовнішньою стороною сталевого паркану на кордоні, встановлено світлодіодні ліхтарі для освітлення технічної дороги, а також створено додаткові камери для спостереження за водопропускними спорудами.
Крім того, було застосовано механізм з використанням штучного інтелекту для класифікації сигналів тривоги. Це означає, що вся ділянка кордону з Білоруссю, яку охороняє Підляський відділ Прикордонної служби, тепер охоплена модернізованим моніторингом.
Електронний бар’єр є доповненням до так званого фізичного бар’єру – загородження заввишки 5,5 метра, побудованого у 2022 році вздовж 186 км лінії кордону на Підляшші. Він був посиленими прольотами та додатковими витками колючого дроту.
Також електронний бар’єр було встановлено на прикордонних річках Свіслоч та Істочанка у Підляському воєводстві, які до цього часу не підлягали такому моніторингу, тоді як прикордонні служби також фіксують спроби нелегального перетину кордону з Білорусі до Польщі на цих річках.
Вартість інвестицій на 47 км кордону склала 85,7 млн злотих (понад $22 млн). Вони включають встановлення понад пів тисячі стовпів та 1,3 тисячі камер денного та нічного бачення, а також тепловізорів.
У 2024 році Підляська прикордонна служба зафіксувала понад 30 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Їх було менше у другій половині року після запровадження буферної зони та в місцях, де було модернізовано прикордонний бар’єр.
[type] => post [excerpt] => Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі оголосило про зміни, які були впроваджені на польсько-білоруському кордоні для захисту безпеки держави. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1743363300 [modified] => 1743354206 ) [title] => У Польщі розповіли про великі зміни для захисту кордону з Білоруссю [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=237258&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 237258 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 237259 [image] => Array ( [id] => 237259 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [original_lng] => 142025 [original_w] => 915 [original_h] => 610 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1743343407:2 [_thumbnail_id] => 237259 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 645 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1203131518001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 584109 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 2137 [1] => 63 [2] => 281 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Кордон [2] => Польща ) ) [5] => Array ( [id] => 235351 [content] =>
Польща приєднається до захисту повітряного простору країн Балтії з 1 квітня. Згідно із заявою міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, країна направить чотири винищувачі F-16 і 150 військовослужбовців до Литви в рамках місії з контролю повітряного простору, яка триватиме до 31 липня, повідомляє Index.
Це наш внесок у союзницький захист повітряного простору країн Балтії, який засвідчує нашу солідарність, – зазначив Косіняк-Камис.
Міністр оборони також торкнувся у своєму виступі питання спільної оборони Балтійського моря, наголосивши на операції «Балтійська гвардія», яку ініціювала Польща. «Оскільки це операція НАТО, ми беремо в ній участь разом. Ми розгортаємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води і діємо в районі Балтійського моря», – пояснив він.
Посилені заходи безпеки є особливо своєчасними у світлі останніх подій. Наприкінці 2024 року в Балтійському морі сталося кілька інцидентів, в тому числі пошкодження підводних кабелів зв’язку між Фінляндією і Естонією. Влада перехопила «Орел С», що входить до складу російського тіньового флоту. За даними слідства, екіпаж судна планував пошкодити інші об’єкти критичної інфраструктури, в тому числі силовий кабель Estlink 1 і газопровід BalticConnector.
У Польщі до 2027-го кількість військовослужбовців-добровольців, які щорічно проходитимуть навчання, подвоять до 70 тисяч, а після цього кожного року навчатимуть по сто тисяч резервістів-добровольців, заявив прем’єр-міністр країни Дональд Туск.
Наразі базова військова підготовка добровольців-резервістів триває один місяць, її учасники отримують шість тисяч злотих зарплати (близько 57 тисяч гривень), нагадав Туск. За його словами, перед урядом стоїть завдання, щоб із 2026 року в таких навчаннях могли брати участь усі зацікавлені, повідомляє інформагентство MTI.
Одним із позитивних стимулів до військового вишколу польський прем’єр-міністр назвав можливість пройти безкоштовні курси професійного водіння.
У Польщі приблизно 35 тисяч добровольців щороку беруть участь у базовій військовій підготовці. Туск заявив, що до 2027 року уряд подвоїть кількість навчених людей, а відтак щороку в країні тренуватимуть по сто тисяч добровольців на рік.
Згідно з планами, до кінця березня міністерство оборони Польщі підготує пропозиції щодо збільшення кількості учасників військового вишколу.
Окрім професійної армії та добровольчих сил територіальної оборони, у країні має бути створена армія резервістів, заявив прем’єр-міністр.
Минулого тижня на пленарному засіданні сейму Туск повідомив про збільшення чисельності польської армії до 500 тисяч осіб включно з резервістами. Він заявив, що до кінця року уряд планує представити модель вишколу, за якою всі дорослі чоловіки будуть проходити підготовку до можливої воєнної ситуації.
Транспортування американської зброї в Україну з хабу в Польщі в Ясьонці відновилося.
Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Залевський в соцмережі Х.
„Знову почали транспортування американської зброї з хабу в Ясьонці в Україну”, — написав він.
Раніше Bloomberg з посиланням на високопоставленого представника Міноборони США повідомило, що США зупиняють всю поточну військову допомогу Україні до того часу, поки Дональд Трамп не переконається, що українська влада демонструє готовність до миру.
За словами чиновника, постачання всього американського озброєння, яке ще не встигли передати Україні, зупинено — зокрема, вантажі в літаках, на кораблях та у транзитних зонах у Польщі. Виконати це розпорядження Трамп доручив міністру оборони Піту Гегсету.
Станом на сьогодні вже подано понад 1,5 тис. заявок від добровольців на вступ до Українського легіону.
У Польщі третя група добровольців Українського легіону підписала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомив Укрінформ у суботу, 1 березня.
Вказано, що мова йде про кілька десятків українців, які проживають у США, Канаді, Естонії, Норвегії і Німеччині.
Як розповів генконсул України в Любліні Олег Куць, підписання контрактів вже третьою групою українців є свідченням того, що „проєкт діє, показує стабільність і спостерігається значне зацікавлення ним”.
„Ми зацікавлені у тому, щоб добровольці пройшли три етапи навчання. Після цього можна буде презентувати проєкт нашим іноземним партнерам і поширювати його на інші країни. Це дозволить прискорити процес, адже географія і логістика теж займають певний час”, – розповів генконсул.
Куць зазначив, що добровольці з першої групи, які підписали контракти із ЗСУ торік в листопаді, зараз перебувають на другому етапі підготовки, коли їх навчають за обраною спеціальністю. Весь процес підготовки від моменту підписання контракту і до потрапляння на фронт триває декілька місяців.
Генконсул також повідомив, що на сьогодні вже подано понад 1,5 тис. заявок на прийняття до Українського легіону.
Польща готова розмістити в себе на території американські війська, якщо Німеччина не захоче цього зробити.
Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда, пише Politico.
„Якщо Німеччина не хоче американських військ, не хоче партнерства зі Сполученими Штатами, ми дуже охоче приймемо партнерство зі Сполученими Штатами. Я зацікавлений у тому, щоб перенести всю співпрацю, яку Німеччина має зі Сполученими Штатами, до Польщі. Дуже охоче”, – сказав він.
Так Дуда прокоментував слова переможця виборів у Німеччині Фрідріха Мерца, який заявив, що президент США Дональд Трамп „не дбає про Європу” і що континент терміново потребує зміцнення власної оборони.
Президент Польщі також скептично поставився до іншого припущення Мерца про те, що Європі, можливо, доведеться знайти заміну НАТО.
„НАТО без Сполучених Штатів? Все можливо. Але який сенс? Якщо буде безпековий альянс без США, то його гарантії без найсильнішої держави світу будуть просто ілюзорними”, – пояснив Дуда.
