Зараз за кордоном перебуває близько одного мільйона української молоді, із яких 400 тисяч – школярі.
Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, повідомляє Укрінформ.
“За тією статистикою, що ми маємо, 7 млн українців перебувають за кордоном. Мільйон із них – це молодь, а з молоді 400 тисяч – це діти, які навчаються в школах. Зараз ми маємо величезний ризик втратити цих людей. Найбільшою цінністю для України є люди. Ми усвідомлюємо, що саме на боротьбу за повернення цих людей повинна бути сформована певна державна політика”, – сказав міністр.
Лісовий зауважив, що законодавство країн, куди виїхали родини з України, передбачає інтеграцію іноземців у їхні освітні системи. Тому, за його словами, виникає проблема подвійного навантаження на дітей, багато продовжують навчання і в українській, і в європейській школах. Очільник МОН зазначив, що через таке навантаження на школяра, родини можуть віддавати перевагу навчанню у європейському навчальному закладі. Міністр зазначив, що відомство впроваджує низку заходів, спрямованих на розвантаження школярів та підтримку зв’язків з Україною.
“Передусім – це полегшення зарахування тих універсальних дисциплін, які є в європейських школах. Результати з усіх предметів, що вивчаються в європейських школах, крім української мови, української літератури та історії України, ми можемо зарахувати. Друге – ми створюємо спеціальні дистанційні класи, (зараз триває створення окремих дистанційних шкіл), де вивчають тільки український компонент (українську мову, літературу, історію України – ред.)”, – розповів очільник МОН.
росіяни з початку повномасштабного наступу зруйнували та пошкодили понад 1300 шкіл на підконтрольній Україні території. Через постійні ворожі обстріли лише близько третини дітей навчаються очно, рівень знань погіршився.
Про це повідомив у вівторок дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, пише Reuters.
“Постійні атаки на школи під час війни призводять до того, що лише близько третини дітей шкільного віку відвідують заняття очно, і багато хто відстає”, — йдеться у повідомленні.
Понад 1300 шкіл були повністю зруйновані чи пошкоджені на підконтрольній території України з початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Деякі школи постраждали від прямих влучень, а інші закрили заради безпеки за 18 місяців ракетних і артилерійських обстрілів житлових районів по всій країні.
“В України атаки на школи не припиняються, залишаючи дітей у глибокому стресі та без безпечного місця для навчання”, — йдеться в доповіді.
За межами України більше половини дітей, які евакуювались до семи країн, не отримують національну освіту, повідомляє ЮНІСЕФ.
Так як повномасштабна війна розпочалася після епідемії коронавірусу, у деяких українських дітей були перерви у навчанні вже четвертий рік поспіль.
“Це призвело до того, що українські діти не лише не можуть досягти успіхів у навчанні, але й не можуть закріпити те, чого вони навчилися, коли їхні школи повноцінно функціонували”, — заявила регіональний директор ЮНІСЕФ у Європі та Центральній Азії Регіна де Домінісіс..
Близько половини українських вчителів, як зазначається, повідомили про погіршення здібностей учнів до мови, читання та математики.
МОН України та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) розробляють практикум з мінної безпеки для школярів. Це будуть інтерактивні матеріали, онлайн-уроки та брошури.
Про це повідомила пресслужба МОН у понеділок, 14 серпня.
«Мінна безпека стане обов’язковим доповненням до шкільного курсу «Здоров’я, безпека та добробут», – йдеться у повідомленні.
Цей практикум допоможе дітям та вчителям знати правила поведінки на територіях, які можуть бути заміновані. Повідомляється, що вчителям буде доступний онлайн-курс викладання мінної безпеки для дітей різних вікових груп.
Так, для занять з мінної освіти розробили інтерактивні матеріали та відео, зокрема:
інтерактивні онлайн-уроки у Всеукраїнській школі онлайн для дистанційного навчання, адаптовані для молодших та старших школярів;
серія порад від психологів для комунікації з дітьми про вибухонебезпечні предмети;
брошура із завданнями від суперкоманди Інфорсів для підлітків;
загадки на тему мінної безпеки для дошкільнят, учнів молодшої та середньої школи;
мультики для дітей («Безпечні канікули» – для дітей віком 3-10 років, «Суперкоманда проти мін» – для дітей віком 8-16 років, «Пес Патрон» – для дітей віком 4-16 років);
відео з псом Патроном та саперами про типи вибухонебезпечних предметів та формування безпечної поведінки в умовах подолання наслідків бойових дій; інформаційні постери та ігри.
Дім-школа-дім. Це класичний маршрут школяра, яким у навчальний період рухаються мільйони учнів. Та чи задумовувались батьки, наскільки він є безпечним, принаймні в Ужгороді? Вивчити це питання конструктивно взялася громадська організація «Форза» спільно із представниками міської влади, поліції, керівників навчальних закладів, а також за участі батьків і самих школярів.
Понад 8 тисяч людей подали заяви на складання Національного мультипредметного тесту в Закарпатській області, минулого року було подано понад 7 тисяч заяв. Складати тест учасники почнуть з 5 червня.
Про це розповіла директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.
“Це не тільки учні 11-тих класів, це ті, що навчаються в професійно-технічних закладах освіти, у перед фахових вишах, ті, хто не складав минулого року, або не змогли скласти з певних причин під час основної і додаткової сесії, це і вимушені переселенці, що в нас живуть. Дуже правильно сьогодні організувало Міністерство освіти те, що вони відтермінували, не тільки завершили реєстрацію 3 травня, а продовжили до 7 травня, зробили це для того, щоб учні могли уточнити деякі документи, які вони можливо не склали в своєму персональному кабінеті, або звернути увагу на цей додатковий блок предметів, який вони обирали, бо він є надважливим для них — це є вибір професії, якщо українська мова та математика — основні, то обрати, наприклад, історію України, фізику, надати пріоритет одному з цих предметів досить важко, це все залежить від того, яке орієнтування в них є на майбутню професію”, — розповіла посадовиця.
Директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА каже, що цього року є певні нововведення.
“Сертифікати та запрошення минулого й позаминулого року надсилали учасникам, то цьогоріч учасники мають у своєму особистому кабінеті роздрукувати їх і з цими роздрукованими сертифікатом та запрошенням, а також заявою і паспортом, що засвідчують їхню особу, з’явитися у центр складання тесту. Ці центри у нас уже визначені в Закарпатській області — це Ужгород, Мукачево, Берегово, Виноградів, Хуст”, — додала Мар’яна Марусинець.
В Україні через повномасштабну російсько-українську війну близько 772 909 школярів змінили форму навчання з денною на дистанційну, на сімейну (домашню) форму навчання перейшли 64 409 учнів.
Зазначається, що у першій половині 2022/2023 навчального року не вдалося повністю відновити очну форму навчання.
Як показують результати дослідження, 15% навчальних закладів працювали очно, 33% – дистанційно, 51% – у змішаному форматі. Найпоширенішою формою навчання на сході та півдні України було дистанційне навчання.
В Україні третина дітей не має повного доступу до навчального процесу через війну. У містах ситуація з доступом до освіти краща, ніж у селах. Разом з тим, 32% дітей із малозабезпечених сімей у містах та 46% у селах не мають змоги здобути освіту.
Серед внутрішньо переміщених осіб складність доступу до навчання виникає у сільській місцевості, де лише 80% мають можливість навчатися, порівняно з 86% у містах.
Повідомляється, що понад 92% шкіл надавали можливість здійснювати освітній процес у синхронному та/або асинхронному режимах, і учні мали змогу приєднуватися до нього. Проте лише 40% батьків повідомили, що їхні діти постійно навчалися. На заході України цей показник є найнижчим: 32% батьків початкової школи повідомили про постійне навчання їхніх дітей, тоді як на сході цей показник становить 50%.
Найбільші переміщення учнів пройшли на сході та півдні країни. Зі сходу в інші населені пункти України переїхали 27% учнів початкової школи та 23% базової та старшої. 16% та 14% здобувачів освіти поїхали за кордон. З півдня до інших населених пунктів України перемістилися 16% учнів початкової школи та 14% базової та старшої, за кордон – 17% та 14% відповідно.
У дослідженні також наголошується, що зміни педагогічного колективу відбулися у 55% шкіл.
Дослідження, яке проводилося у грудні 2022 – січні 2023 року, охопило 150 шкіл з усіх областей України. В онлайн-анкетуванні взяли участь директори шкіл, вчителі, учні та батьки.
[type] => post
[excerpt] => В Україні через повномасштабну російсько-українську війну близько 772 909 школярів змінили форму навчання з денною на дистанційну, на сімейну (домашню) форму навчання перейшли 64 409 учнів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1681991160
[modified] => 1681942980
)
[title] => Через війну в Україні понад 770 тисяч школярів перейшли на дистанційне навчання
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=144535&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 144690
[uk] => 144535
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 144536
[image] => Array
(
[id] => 144536
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14.jpg
[original_lng] => 241701
[original_w] => 699
[original_h] => 428
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14-300x184.jpg
[width] => 300
[height] => 184
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14.jpg
[width] => 699
[height] => 428
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14.jpg
[width] => 699
[height] => 428
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14.jpg
[width] => 699
[height] => 428
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14.jpg
[width] => 699
[height] => 428
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/dystanciyka14.jpg
[width] => 699
[height] => 428
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1681932180:8
[_thumbnail_id] => 144536
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1008
[translation_required_done] => 1
[_oembed_5b773f0eb8670a3ae65fe5aff4f93e5b] =>
🇱🇹 army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
У Японії школярі однієї зі шкіл самотужки зібрали кошти для допомоги українцям та передали їх посольству України.
Про це написав на Фейсбуці посол України в Японії Сергія Корсунського.
В японському місті Одате діти засіяли поле соняшником, згодом видобули з нього олію та продали її, щоб зібрати для України кошти.
Дипломат поінформував, що підтримку України виявляють мешканці Японії навіть у віддалених від столиці регіонах.
“Сьогодні ми зустрілися з цими дітками, мером міста, членом парламенту, який звідти родом. Такі проєкти свідчать, що навіть далеко від Токіо японці підтримують Україну”, підкреслив Корсунський.
У Польщі можуть запровадити обов’язкове відвідування шкіл для українських дітей-біженців, які навчаються дистанційно. Такі плани озвучив міністр освіти й науки Польщі Пшемислав Чарнек.
Такий механізм можуть запровадити, якщо війна триватиме, повідомляє TRAVEL РБК-Україна з посиланням на yavp.pl.
За даними Міносвіти Польщі, у школах країни навчаються приблизно 187 тисяч українських дітей. За підрахунками, ще 200-300 тисяч дітей із України навчаються дистанційно в українських школах і залишаються поза польською системою освіти. Такий підхід в умовах війни розглядається як тимчасовий.
“Якщо така ситуація триває два, три місяці чи п’ять, то вона не змінить багато, однак якщо так продовжуватиметься й далі, ми мусимо запровадити певний механізм навчання, навіть якщо ці діти не виявлятимуть бажання відвідувати школи в Польщі. Ми не можемо дозволити, щоб кількасот тисяч дітей з України були поза системою освіти протягом року, двох чи трьох”, – зауважив міністр.
Пшемислав Чарнек додав, що проблему освіти українських біженців вже обговорював із представниками ООН й, можливо, знадобиться підтримка міжнародних організацій, щоб залучити українських дітей до процесу освіти в Польщі.
Ймовірною датою запровадження шкільного обов’язку для учнів-біженців міністр назвав 1 вересня 2023 року.
На сьогоднішній день діти, які дистанційно навчаються у школах в системі освіти України, не підлягають обов’язковій дошкільній підготовці та шкільній освіті за польським законодавством.
[type] => post
[excerpt] => У Польщі можуть запровадити обов'язкове відвідування шкіл для українських дітей-біженців, які навчаються дистанційно. Такі плани озвучив міністр освіти й науки Польщі Пшемислав Чарнек.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1679734200
[modified] => 1679692053
)
[title] => Українських дітей у Польщі зобов'яжуть відвідувати школи
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=141428&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 141405
[uk] => 141428
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 141406
[image] => Array
(
[id] => 141406
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola.jpg
[original_lng] => 59506
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/lengyel-ukran-iskola.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1062
[_thumbnail_id] => 141406
[_edit_lock] => 1679685281:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_69fe38a38bb91cb6b3256dea5366bb61] =>
Wysunięte dowództwo @VCorps USA, funkcjonujące w 🇵🇱od 2020 r., otrzymało nazwę „Camp Kościuszko" w lipcu 2022. Jego głównym zadaniem jest koordynacja działań i nadzór nad siłami lądowymi USA w Europie oraz współpraca i synchronizacja działań sił amerykańskich z wojskami NATO. pic.twitter.com/A2CxivuCks
— Ministerstwo Obrony Narodowej 🇵🇱 (@MON_GOV_PL) March 21, 2023
EU officials: a 🇵🇱 medical team has been granted access to #Saakashvili. No date yet when they will travel to #Georgia. and this is NOT about a transfer of the former President to Poland or elsewhere.
Більшість школярів, котрі виїхали за межі країни з початку вторгнення росії, поєднують своє навчання в місцевих школах із навчанням в українських закладах освіти. З 24 лютого за кордоном знаходились майже 700 тисяч дітей.
Про це повідомив міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі телемарафону.
За його словами, поступово кількість українських школярів закордоном зменшується. Однак це відбувається повільно. При цьому найбільше дітей покинули Україну ще у перші місяці повномасштабної війни.
“На початку збройної агресії за кордоном перебувало 650-690 тисяч українських дітей віком від 0 до 18 років, тобто дошкільного та шкільного віку, станом на 1 вересня – 488 тисяч, на грудень – 480-520 тисяч дітей. На сьогодні за кордоном перебувають близько 500 тисяч дітей шкільного віку, які навчаються в закладах загальної середньої освіти”, – розповів Шкарлет.
Міністр відзначив, що більшість школярів намагаються поєднувати навчання як в Україні, так і в місцевих школах.
“Більшість із них навчається за українською системою освіти, причому поєднуючи навчання в закладах освіти в країнах Європейського Союзу і дистанційно навчаючись в українській школі”, – сказав він.
[type] => post
[excerpt] => Більшість школярів, котрі виїхали за межі країни з початку вторгнення росії, поєднують своє навчання в місцевих школах із навчанням в українських закладах освіти. З 24 лютого за кордоном знаходились майже 700 тисяч дітей.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1672821900
[modified] => 1672778018
)
[title] => У МОН назвали кількість українських школярів, які виїхали за кордон
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=132393&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 132378
[uk] => 132393
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 132379
[image] => Array
(
[id] => 132379
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek.jpg
[original_lng] => 31984
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/sikola-oktatas-tanulas-gyerekek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1991
[_thumbnail_id] => 132379
[_edit_lock] => 1672771163:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_39ce0b0f48351600804847640b762428] =>
[_oembed_time_39ce0b0f48351600804847640b762428] => 1672814707
[_oembed_875f1c3621d3b7d530584889aa237237] =>
[_oembed_time_875f1c3621d3b7d530584889aa237237] => 1672814708
[_oembed_f366f30a0b6e9e58aa3b63814a44b5de] =>
[_oembed_time_f366f30a0b6e9e58aa3b63814a44b5de] => 1688558239
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 83877
[2] => 51
[3] => 570
[4] => 9
[5] => 43
[6] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Освіта
[4] => Спецтема
[5] => Статті
[6] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1930
[1] => 144112
)
[tags_name] => Array
(
[0] => МОН
[1] => школярі
)
)
[9] => Array
(
[id] => 129759
[content] =>
Пусті бляшанки, картон і розтоплений віск у чайнику – ось так кабінет хімії ужгородської Лінгвістичної гімназії перетворився на своєрідну лабораторію з виготовлення окопних свічок. Разом з педагогом одинадцятикласники вирішили перетворити звичайні уроки на корисне заняття.
