Лютневе опитування Kantar Україна свідчить про те, що українці активно слідкують за розвитком ШІ — майже 79% респондентів знають, що воно таке, однак лише 29% використовували технологію на практиці.
Найбільший досвід використання ШІ у молоді віком 18-29 років (41%) та жителів столиці (37%).
Водночас частка українців, які мали досвід користування ChatGPT зросла: 33% проти 26% у квітні 2023 року. Найвищі показники використання чатбота OpenAI так само у молоді віком 18-29 років (47%), киян (46%) та осіб, які характеризують свій матеріальний стан як вище середнього (41%).
Також у порівнянні з квітнем 2023 зросла частка й тих, хто користувався сервісами створення зображень на основі штучного інтелекту (13% проти 10% у квітні 2023). Для третини користувачів Chat GTP радше розвага, аніж надійне джерело інформації.
Коли мова заходить про штучний інтелект, найперше, в українців виникають наступні асоціації:
Технологічний розвиток — 35%
Майбутнє — 35%
Стрімко розвивається — 33%
Цікаво — 31%
Зручно — 25%
Актуально — 23%
Корисно — 21%
Втрата робочих місць/ знецінення фаху — 18%
Позитивне ставлення — 16%
Веде до деградації людини — 15%
Тим часом понад 40% респондентів висловили сумнів, що можуть розпізнати текст, написаний ChatGPT або іншою програмою на основі ШІ, і ще 38% вагалися з відповіддю. Водночас 20% українців стверджують, що можуть розпізнати текст, який написаний програмою на основі штучного інтелекту, а не людиною.
Понад третина опитаних повністю довіряють або довіряють тексту, згенерованому штучним інтелектом (34%). У той час як 25% не згодні з цим твердженням і не довіряють тексту, якщо він написаний ChatGPT чи іншою програмою на основі штучного інтелекту, а не людиною.
Водночас учасники опитування скептично ставляться до ідеї називати мистецтвом те, що створює ШІ. Так, картини, створені ШІ, не вважають справжнім мистецтвом 38% опитаних, а з тим, що музика, згенерована ШІ, не має стосунку до мистецтва погоджуються 35% респондентів.
Європейський парламент у середу прийняв законопроєкт про штучний інтелект (ШІ), спрямований на захист основних прав, демократії, верховенства права та екологічної стійкості від штучного інтелекту (ШІ) з високим ступенем ризику, а також на стимулювання інновацій, ідеться в повідомленні органу ЄС.
Нові правила забороняють застосування штучного інтелекту, яке може порушувати права громадян. Приклади включають біометричну категоризацію на основі конфіденційних персональних даних або створення баз даних розпізнавання осіб з використанням зображень облич, які не були цілеспрямовано завантажені з інтернету чи замкнутих телевізійних мереж. Крім того, забороняють використання систем машинного розпізнавання емоцій на робочому місці та в школах, а також штучного інтелекту для класифікації громадян відповідно до їхнього соціального класу або походження та систем, які можуть впливати на поведінку людей чи користуватися їхньою вразливістю.
Системи віддаленої біометричної ідентифікації (RBI) не доступні для правоохоронних органів, за деякими винятками. RBI в режимі реального часу буде використовуватися лише за умови дотримання суворих гарантій. Наприклад, обмежена в часі та географії, за наявності спеціального судового або адміністративного дозволу. Вони можуть бути використані, зокрема, для пошуку зниклих безвісти або для запобігання терористичним атакам. Використання таких систем ex-post, після того, як злочин було встановлено, вважається високоризикованим і тому вимагає судового дозволу.
Інші системи штучного інтелекту з високим ступенем ризику також підпадають під чіткі зобов’язання. До них належать, наприклад, критична інфраструктура, освіта і навчання, працевлаштування, основні приватні й державні послуги, правоохоронні органи, управління міграцією і кордонами, правосуддя і певні системи демократичних процесів. При використанні таких систем необхідно оцінювати і зменшувати ризики, вести журнали використання та забезпечувати людський нагляд. Громадяни матимуть право скаржитися на системи штучного інтелекту й отримувати роз’яснення щодо рішень, які впливають на їхні права на основі систем штучного інтелекту з високим ступенем ризику.
Системи ШІ загального призначення і моделі ШІ, які вони використовують, повинні відповідати вимогам прозорості, включаючи авторське право ЄС і публікацію детальних резюме контенту, що використовується для навчання. До високопродуктивних моделей ШІ, які становлять системні ризики, застосовуються додаткові вимоги, зокрема щодо проведення оцінювання моделей, оцінки та зменшення системних ризиків, а також повідомлення про інциденти.
Згідно з новим законодавством, у державах – членах ЄС має бути створене регуляторне середовище для випробувань і тестування в реальних умовах із залученням МСП та стартапів, щоб забезпечити виведення на ринок зрілих і протестованих інноваційних систем штучного інтелекту.
Остаточний текст закону ще має бути офіційно затверджений Радою держав – членів ЄС та опублікований в «Офіційному віснику ЄС». Регламент набуде чинності на 20-й день після публікації.
Євродепутати підкреслили, що нові правила орієнтовані на людей, зосереджені на захисті прав споживачів, дозволяючи при цьому впроваджувати інновації та використовувати економічні можливості. «Для нас завжди було пріоритетом те, що регулювання ЄС у сфері ШІ повинно не тільки зосереджуватися на безпеці людей і враховувати ризики, пов’язані з використанням ШІ, а й забезпечувати рівні умови для цифрових МСП», – заявили депутати Європарламенту.
Зокрема Едіна Товт зазначила: «Важливо, щоб розробка і використання ШІ в Європі залишалися під контролем людини, були безпечними, прозорими та недискримінаційними, а також слугували добробуту суспільства і навколишнього середовища».
Українські військові випробовують на фронті кілька пілотних проектів безпілотників зі штучним інтелектом і сподіваються розвивати цей напрямок за допомогою партнерів.
Деякі підрозділи на фронті вже тестують пілотні проекти дронів зі штучним інтелектом. Про це під час брифінгу розповів заступник головнокомандувача ЗСУ полковник Вадим Сухаревський.
“Такі намагання є. Системи є. І я хочу одразу сказати, що це дуже складний процес в плані самої організації та втілення в життя застосування цих дронів саме на фронті при бойовому застосуванні. Є нюанси. До прикладу, як ми відрізняємо картинку штучного інтелекту від реальної? За кількістю пальців і тому подібне. От якраз ця кількість пальців на картинці є тим моментом, який нам треба буде втілювати в життя саме на фронті”, – сказав Сухаревський, коментуючи інформацію щодо надання Україні дронів зі штучним інтелектом.
Він зазначив, що наразі деякі системи зі штучним інтелектом тестуються на фронті.
“Ця робота йде. Вже навіть деякі пілотні проекти тестуються окремими пілотами та окремими підрозділами на фронті. Тому я вірю в найближчу перспективу розвитку цього напрямку, і сподіваюся на допомогу партнерів”, – додав Сухаревський.
У Львівській, Івано-Франківській і Сумській областях вперше в Україні почали використовувати штучний інтелект для діагностики туберкульозу.
Про це повідомив Центр громадського здоровʼя Міністерства охорони здоров’я.
Штучний інтелект проводить автоматичний аналіз, читаючи рентген-знімки, і відображає зони потенційної патології у вигляді теплової карти легенів – це й дозволяє виявити ураження з імовірністю від одного до 100 відсотків.
Штучний інтелект для обробки діагностичних даних успішно використовують у понад 40 країнах світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, туберкульоз є другою за розповсюдженням причиною смерті у світі. Діагностика, раннє виявлення захворювання та дисципліна в дотриманні рекомендацій лікаря є запорукою успішного лікування.
Зараз Україну відносять до групи країн з високим рівнем захворювання на туберкульоз.
Провідні моделі штучного інтелекту порівняли необхідні для життя витрати, середню зарплату та прожитковий мінімум в Україні
Моделям штучного інтелекту надали офіційні дані щодо розміру середньої та мінімальної зарплат і прожиткового мінімуму в Україні. Після їх обробки ШІ видав відповіді, які навряд шокують українців. «Телеграф» опублікував їх на своєму ресурсі 8 лютого.
Середня зарплата за даними Держстату/порталу Work.UA — 17935/19500 грн
Крім того, їм повідомили, що оренда житла не в столиці становитиме від 4000-8000 грн, комуналка 1500-4000, ще від 3000 на харчування одній людині. Мінімум 500 грн на транспорт, ще від 1000 на одяг і 500 грн, якщо вам „пощастило” у цьому місяці відбутися якимось нежитем.
Аналіз від Google Gemini: „Не відповідає потребам”
Прожитковий мінімум: Цієї суми недостатньо для існування. Її ледь вистачає на покриття базових потреб: харчування та частково комунальних послуг.
Мінімальна зарплата: Цієї суми недостатньо для мінімально-комфортного життя. Її може бути достатньо для покриття базових потреб та частково витрат на транспорт, зв’язок та одяг.
Середня зарплата: Цього може бути достатньо для комфортного життя, за умови економії та відсутності значних додаткових витрат. Водночас ШІ від Google наводить власны цифри. Вони в 1,5-2 рази більші:
Прожитковий мінімум: 5000 грн (для існування)
Мінімальна зарплата: 12000 грн (для мінімально-комфортного життя)
Середня зарплата: 30000 грн (для комфортного життя)
„Наразі рівень прожиткового мінімуму, мінімальної та середньої зарплати в Україні не відповідає потребам людей для гідного життя”, — резюмує ШІ.
Аналіз від Claude.ai: „Катастрофічно”
Прожитковий мінімум: 2920 грн є абсолютно недостатнім рівнем для гідного існування. Враховуючи мінімальні витрати на оренду житла, харчування та комунальні послуги, реальний прожитковий мінімум має становити щонайменше 8000-10000 грн.
Мінімальна зарплата: в 7100 грн теж є недостатньою. Вона ледь покриває базові потреби, не залишаючи коштів на якісне харчування, транспорт, одяг, відпочинок тощо. Реальна мінімальна зарплата має становити 12000-15000 грн.
Середня зарплата: в межах 18000-19500 грн дозволяє існувати на рівні „вище бідності”, але все одно не забезпечує по-справжньому комфортних умов. Для комфортного існування середня зарплата має становити 25000-30000 грн.
„Отже, поточні показники прожиткового мінімуму, мінімальної та середньої зарплати є катастрофічно низькими і не відповідають реальній вартості життя в Україні. Необхідно терміново переглянути ці показники в бік значного підвищення”, — вважає нейромережа.
Аналіз від ChatGPT 4.0: „Можна стверджувати, що це мало”
Прожитковий мінімум, який відображає мінімальні необхідні витрати, може бути встановлений на рівні близько 15000 грн.
Мінімальна зарплата для мінімально-комфортного життя, враховуючи невеликий запас на непередбачені витрати, може бути встановлена на рівні приблизно 17645 грн.
Середня зарплата для комфортного життя, яка дозволить покривати всі основні потреби з достатнім рівнем комфорту та залишати кошти на заощадження та розваги, могла б бути близько 29408 грн.
„На мою думку, ці цифри значно нижчі за необхідний рівень для покриття основних потреб і забезпечення мінімально комфортного життя, тому можна стверджувати, що це мало і потребує перегляду”, — говорить найпопулярніша мовна модель.
Аналіз від ChatGPT 3.5
Для мінімального існування прожитковий мінімум в Україні має бути відповідно до пропонованих 2920 грн, але для мінімально-комфортного життя потрібно значно більше, приблизно 9500-11000 грн.
З урахуванням витрат на житло, харчування, комунальні послуги, транспорт, мобільний зв’язок, ліки, одяг та відпочинок, середня зарплата для комфортного життя повинна бути близько 25000-30000 грн.
„Зазначені суми вище за мінімальну зарплату і середню зарплату в країні, що свідчить про нестабільність фінансового стану та потреби громадян”, — пише ChatGPT 3.5.
В цілому, всі „нейронки” підсумовують, що цифри є орієнтовними, адже потреби людей можуть відрізнятися. Важливо також врахувати рівень інфляції та економічну ситуацію в країні. Резюмують, що для покращення життя людей, окрім підвищення зарплат, необхідно також створити більше робочих місць, доступне житло, покращити систему охорони здоров’я та освіти.
Після більш ніж 37 годин переговорів цього тижня делегати від Європейської комісії, Європейського парламенту та 27 країн-членів ЄС досягли згоди щодо регулювання штучного інтелекту (ШІ). Про це повідомляє Bloomberg.
«Ми витратили багато часу на пошук правильного балансу між максимальним використанням потенціалу ШІ для підтримки правоохоронних органів та захистом основних прав наших громадян. Ми не хочемо масового стеження в Європі», – повідомив єврокомісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг Тьєррі Бретон.
Учасники переговорів погодилися дозволити деяке сканування обличчя у реальному часі, але з гарантіями та винятками. Угода заборонить біометричне сканування, яке класифікує людей за чутливими характеристиками, такими як політичні чи релігійні переконання, сексуальна орієнтація чи раса. Офіційні особи заявили, що це одне з найскладніших та найчутливіших питань.
Запропонований закон накладає фінансові санкції на компанії, які порушують правила, зі штрафами у розмірі до 35 млн євро, або 7% світового обороту, залежно від порушень і розміру компанії.
Проєкт закону ще має бути офіційно схвалений як державами-членами ЄС і парламентом. Але ця угода знаменує собою важливий крок до епохи політики штучного інтелекту, яка задасть тон регулюванню технології, що швидко розвивається.
У Великій Британії ухвалили новий закон про безпеку в інтернеті. Він, зокрема, передбачає, що люди, які дивляться порнографію, повинні будуть сканувати обличчя для підтвердження віку.
Нові вимоги мають на меті заборонити неповнолітнім заходити на порносайти, зазначають у британському державному спостережному органі Ofcom. Там кажуть, що перевірка віку користувачів повинна виходити за межі простого натискання кнопки “Мені є 18”.
Ухвалений закон вимагає від сайтів із порнографічним контентом гарантувати, що неповнолітні не зможуть переглядати порно. Ofcom вважає прийнятним оцінювати вік за допомогою сканування обличчя користувачів і використовувати програмне забезпечення, щоб визначити, чи є вони дорослими.
Якщо людина на вигляд молодша за 18 років, порносайти можуть попросити підтвердити вік іншими способами, зокрема надіславши державне посвідчення з фотографією, наприклад, паспорт чи водійське посвідчення.
Критики нових норм вважають, що вони загрожують конфіденційності користувачів і можуть мати “катастрофічні” наслідки, якщо дані перевірки віку опиняться у мережі.
Дослідження Управління уповноваженого у справах дітей Англії, проведене у 2021-2022 роках, свідчить, що здебільшого діти вперше бачать порнографію в інтернеті у віці 13 років. Понад чверть з них натрапляє на неї ще до 11-річного віку, а кожен десятий – у віці 9 років.
“Ми очікуємо, що всі служби, незалежно від їхнього підходу, запропонують надійний захист дітям, щоб ті не змогли натрапити на порнографію. А також, ми сподіваємося, що вони подбають про те, щоби права на конфіденційність і свободи дорослих на доступ до легального контенту були дотримані”, – каже генеральна директорка Ofcom Мелані Доус.
[type] => post [excerpt] => У Великій Британії ухвалили новий закон про безпеку в інтернеті. Він, зокрема, передбачає, що люди, які дивляться порнографію, повинні будуть сканувати обличчя для підтвердження віку. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1701857040 [modified] => 1701820157 ) [title] => У Великій Британії за допомогою ШІ перевірятимуть вік глядачів порно [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=171407&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 171430 [uk] => 171407 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 171408 [image] => Array ( [id] => 171408 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3.jpeg [original_lng] => 49403 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3-300x158.jpeg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3-768x403.jpeg [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3-1024x538.jpeg [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3.jpeg [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3.jpeg [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/55a2a29-pornn3.jpeg [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1701812958:2 [_thumbnail_id] => 171408 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1905 [_oembed_30b0cd359b5f8906e3ddfc9f23aeb089] => [_oembed_time_30b0cd359b5f8906e3ddfc9f23aeb089] => 1701812959 [_oembed_87b59bc9adb941ab51d4e62c9620826e] =>
30,000 Ukrainian recruits have now been trained on Op Interflex.
Defence Secretary @GrantShapps pays tribute to all those involved in the UK-led training programme, which delivered the promised target ahead of schedule.
Британський гурт The Beatles через понад 50 років після розпаду випустив свою «останню пісню» під назвою Now And Then («Тоді й зараз»). Її створили зі старого демозапису Джона Леннона 1970-х років, а закінчили за допомогою штучного інтелекту.
Прем’єра треку відбулася 2 листопада. Наступного дня мають опублікували і відеокліп.
Now And Then створили за допомогою старого демозапису 1970-х років Джона Леннона. Це була одна з кількох пісень на касеті під назвою For Paul, яку Леннон записав незадовго до своєї смерті в 1980 році.
У 1995 році вона вже розглядалася як можлива «пісня возз’єднання» для Beatles, коли вони створювали документальний телесеріал The Beatles Anthology. Однак тоді це зробити не вдалося через технічні проблеми — постійний гул від електрики у квартирі Леннона.
Пол Маккартні отримав демо від його вдови Йоко Оно рік тому. Врешті штучний інтелект допоміг «вилучити» голос Леннона зі старого демо, щоби він зміг закінчити пісню.
[type] => post [excerpt] => Британський гурт The Beatles через понад 50 років після розпаду випустив свою «останню пісню» під назвою Now And Then («Тоді й зараз»). Її створили зі старого демозапису Джона Леннона 1970-х років, а закінчили за допомогою штучного інтелекту. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1699094788 [modified] => 1699094791 ) [title] => Штучний інтелект допоміг випустити останню пісню The Beatles [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=167822&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 167703 [uk] => 167822 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 167704 [image] => Array ( [id] => 167704 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles.png [original_lng] => 796006 [original_w] => 896 [original_h] => 457 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles-300x153.png [width] => 300 [height] => 153 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles-768x392.png [width] => 768 [height] => 392 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles.png [width] => 896 [height] => 457 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles.png [width] => 896 [height] => 457 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles.png [width] => 896 [height] => 457 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/the-beatles.png [width] => 896 [height] => 457 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1707 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 167704 [_edit_lock] => 1699087882:3 [_oembed_30b0cd359b5f8906e3ddfc9f23aeb089] => [_oembed_time_30b0cd359b5f8906e3ddfc9f23aeb089] => 1699087583 [_edit_last] => 3 [_oembed_d151cd45f0d412ef08b50514f7e6a5ca] =>
У Великій Британії відбулася міжнародна зустріч щодо безпеки штучного інтелекту AI Safety Summit, у якій взяли участь представники 29 урядів. Учасники, серед яких і Україна, підписали декларацію Блетчлі з безпеки штучного інтелекту. Документ передбачає співпрацю урядів у дослідженнях безпеки ШІ, повідомляє пресслужба Мінцифри.
Україну на саміті представив заступник Міністра цифрової трансформації України Георгій Дубинський.
«Ми маємо слідувати світовим трендам розвитку інновацій. Коли йдеться про кібербезпеку, ШІ може як значно підвищувати захищеність систем, так і спрощувати процес проведення кібератак і робити їх більш успішними. Важливо знайти баланс між регулюванням цієї технології, при цьому не зупиняючи її розвиток», — прокоментував він.
Одна з головних цілей декларації — колективна домовленість країн щодо розробки та імплементації ризик-орієнтованих політик регулювання ШІ, які б унеможливлювали негативні наслідки. Водночас на саміті наголосили, що штучний інтелект є корисною технологією для економічного зростання та сталого розвитку. Але технологія не може розвиватися без будь-якого нагляду й потребує встановлених «правил гри».
[type] => post [excerpt] => У Великій Британії відбулася міжнародна зустріч щодо безпеки штучного інтелекту AI Safety Summit, у якій взяли участь представники 29 урядів. Учасники, серед яких і Україна, підписали декларацію Блетчлі з безпеки штучного інтелекту. Документ перед... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1699042140 [modified] => 1699041920 ) [title] => Україна разом із 28 країнами підписала декларацію з безпеки штучного інтелекту [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=167797&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 167694 [uk] => 167797 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 167695 [image] => Array ( [id] => 167695 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2.jpg [original_lng] => 26542 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ai-safety-summit2.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1027 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 167695 [_edit_lock] => 1699034720:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_d151cd45f0d412ef08b50514f7e6a5ca] =>
