Закарпатський міжнародний симпозіум скульпторів, який відбувся вже водинадцяте, тривав із 15 вересня. Цьогоріч пленер митців провели на території парку скульптур ГО «Про Арте – Мункач» у Чинадієві. Центральною темою симпозіуму була війна, саме над нею й працювали учасники – восьмеро скульпторів та один фотограф. 30 вересня головний організатор – закарпатський скульптор Петро Матл, а також п’ятеро українських та двоє скульпторів із Данії – представили результати своєї роботи, яку вони провели протягом двох тижнів симпозіуму.
Консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді під час виступу повідомив: «Я радо відгукнувся на запрошення голови громадської організації «Про Арте – Мункач» Петра Матла, він не лише чудовий митець, а й умілий та наполегливий організатор культурних подій. Закарпатський міжнародний симпозіум скульпторів, започаткований понад десять років тому, вже став традиційним, а Чинадіївський парк скульптур став гідним місцем зустрічі для митців. Цьогорічний захід відбувся за фінансової підтримки міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, а Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді із самого початку було партнером цього процесу, адже мистецтво завжди ставало сполучною ланкою між людьми і націями».
Директор департаменту культури Закарпатської ОВА Євген Тищук під час виступу назвав парк скульптур чудовим мистецьким простором, де художники можуть втілювати свої думки, почуття та мистецьке бачення. Сам симпозіум він порівняв із магнітом, який притягує до нашої країни митців із усього світу, здатних творити вироби високої мистецької цінності.
Від імені учасників симпозіуму виступив заслужений художник України, скульптор і живописець із Донеччини, В’ячеслав Гутиря. Він подякував Петру Матлу, з яким знайомий вже 30 років, за те, що він навіть під час війни взявся за організацію симпозіуму, який, крім творчої роботи, надав також можливість і відпочити.
Ідейний натхненник та головний організатор Петро Матл щодо цьогорічного заходу повідомив: «Сьогодні маємо можливість побачити результати одинадцятого симпозіуму скульпторів – чотири кам’яні скульптури та чотири, які виконані у змішаній техніці. Окрім традиційних кам’яних скульптур, є й інсталяція з цегли, а також роботи, виготовлені з будівельного сміття, знайденого на території місця проведення симпозіуму, та залишків ракет». Сам Петро Матл цього року виготовив скульптуру дволикого Януса — бога часу, символу початку й кінця у римській міфології – з бетону, сталі та деревинноволокнистої плити.
Петро Матл також повідомив, що більшість із восьми учасників симпозіуму прибули зі сходу України, хтось походить зокрема із Бахмута. Для них цей пленер став розрадою, вони могли відволіктися від воєнних подій на батьківщині та нарешті творити. «Тема нашого скульптурного симпозіуму – «Війна», ми намагалися за допомогою сили мистецтва відобразити цю страшну подію. Зараз ми живемо в історичні часи, більшість митців намагається показати суспільству бачення майбутнього, вихід із ситуації, що склалася. Звичайно, це виходить по-різному, тому що всі ми – різні, по-різному мислимо, але всі ми чекаємо миру», – наголосив митець-організатор. Він також повідомив, що скульптури залишаться у парку. У майбутньому, можливо, якусь із них продадуть на аукціоні, кошти з продажу використають для допомоги військовим.
Відтак скульптори представили свої роботи. Зокрема В’ячеслав Гутиря створив скульптуру, що називається «Очікування», – стилізовану жіночу фігуру, висічену в камені. Сергій Сбитнєв – скульптуру «Янгол» – напівангел українського воїна. Ужгородський скульптор Ян-Павло Роман створив композицію «Стабільність» – висічену з каменю людську фігуру, а над нею і навколо неї можна побачити розірвані шматки ракети.
Кам’яна скульптура Івана Дем’яна «За мить до зради» відображає момент обіймів біблійних Каїна та Авеля. Скульптура «Ніке» Сергія Олешка зображує богиню перемоги. Інсталяція данської мисткині Ліз Андерсен «Війна», виготовлена із залишків бетону, мармурових плит і будівельного сміття, знайденого на території, символізує шлях нашої цивілізації. Її чоловік Оле Відебек розпалив багаття в середині вежі, побудованої ним із червоної та білої цегли й дерев’яних елементів. Він зазначив, що його робота набуде остаточної форми після того, як дерев’яні елементи згорять.
Петро Матл також вручив пам’ятну грамоту фотографу Андрію Авдієнку, який став дев’ятим учасником симпозіуму. Він зафіксував на світлинах процес роботи та готові скульптури. Грамоти від головного організатора за підтримку в проведенні заходу отримали також заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі, директор ТзОВ «ЗАХІД ФІНАНС ГРУП» Йосип Торпоі, голова Чинадіївської громади Володимир Андрюшко.
На завершення багатогранний митець Петро Матл також дав невеликий концерт на губній гармошці, а учасники заходу мали можливість поспілкуватися одне з одним у невимушеній атмосфері.
Міжнародний симпозіум скульпторів – унікальний захід, адже тільки тут на кількох сотнях квадратних метрів можна побачити стільки талановитих митців. Перший такий симпозіум громадське об’єднання Pro Arte Munkacs організувало ще у 2014 році. З того часу участь у ньому взяли представники з 18 різних країн, які створили 75 паркових скульптур.
Протягом двох тижнів 11 скульпторів зі всієї України та з-за кордону творитимуть свої шедеври на просторах Закарпаття, а два фотографи знімати це дійство на свої камери. Уже кілька років поспіль майстерня під відкритим небом знаходить своє місце на території санаторію «Квітка полонини», де скульптори і проживають, і працюють.
Голова громадського об’єднання Pro Arte Munkacs Петро Матл зазначив, що дві скульптури залишаться на згадку в санаторії, а ще п’ять подарують прикордонним містам Угорщини, які приймають у себе біженців з України – як жест подяки за добрі справи.
Петро Матл розповів і про новий туристичний маршрут, який в Україні створили вперше – «Скульптурний шлях Закарпаття». Його протяжність більше ніж 300 км. Стартує маршрут із міста Сколе Львівської області, через Нижні Ворота та прямує через Мукачівський, Берегівський, Хустський та Ужгородський райони Закарпатської області.
«У майбутньому плануємо провести симпозіуми в Румунії та Польщі, тим самим зв’язавши різні сторони кордону одним культурним шляхом, який можуть відвідувати туристи. Це новий вид туризму, який ми прагнемо розвивати», – додав скульптор.
Створення робіт з пісковика, мармуру та заліза дійсно виглядає вражаюче. На майданчику розміщено сотні кілограм каменю різних порід, з якими і працюють скульптори. Цікаво, що до участі у симпозіумі допускаються далеко не всі скульптори. Кожен з них має надіслати на розгляд журі макет роботи, яку планує виконати в рамках симпозіуму. Тільки після цього приймається рішення чи підходить поданий ескіз до загальної концепції та теми заходу. Цьогоріч теми у симпозіуму не було з об’єктивних причин, тому кожен міг творити те, чого дійсно бажає його душа.
Учасник з Польщі, Пйотр, каже, що дуже радий взяти участь у симпозіумі, адже тут він знаходиться в колі однодумців – колег по духу: «Попри те, що в Україні зараз війна ми не маємо дозволити культурі загинути – вона має квітнути. Це дає надію народу на краще».
Янош Дріеньовскі, який приїхав до Закарпаття з Будапешту, розповідає, що його історія, пов’язана зі скульптурою, почалася у далекому 2003 році. Саме тоді він вперше відвідав табір скульпторів, який проводили в Японії, разом з Петром Матлом. Тоді проявилася його справжня любов до образотворчого мистецтва, яка триває майже 20 років. Робота скульптора на симпозіумі в Закарпатті мала бути з дерева, але по приїзду виявилося, що заготовлений матеріал не підходить. Тому Янош терміново змінював концепцію і почав працювати з каменем.
Фотограф, який відповідає за технічну сторону симпозіуму, Андрій Авдєєнко, каже, що цей симпозіум найбільший з проведених раніше: «Тут працюють талановиті скульптори, які прагнуть донести до громадськості своє світосприйняття. До прикладу, один з учасників два днів робив скульптуру, а потім вирішив, що такий формат не для нього – відклав матеріал та почав працювати з іншим. Таке теж буває».
Тож усі бажаючі можуть навідатися у «творче містечко» поспілкуватися зі скульпторами та ознайомитися з їхніми роботами до 9 червня.
Місцем проведення обрали село Яноші, що на Берегівщині. Відтак, протягом двох тижнів – з 3 по 16 серпня митці зберуться разом та творитимуть свої шедеври під відкритим небом.
Ініціатором проведення симпозіуму виступила громадська організація «Про Арте Мункач» за підтримки Консульства Угорщини у місті Берегове, Товариства угорської культури Закарпаття, Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та Берегівської міської ради.
З нагоди проведення симпозіуму скульпторів у виставковому залі дипломатичної установи Угорщини у Берегові провели пресконференцію. Розпочав спілкування з журналістами Матяш Сіладі, Генеральний консул Угорщини у місті Берегове зауваживши, що проведення подібних зібрань скульпторів вкрай позитивно впливає на культурно-мистецьку сферу регіону – допомагає розвитку туризму, зміцненню транскордонних зв’язків. Протягом років проведення симпозіуму скульпторів на світ з’явилися 44 мистецькі композиції, які наразі знаходяться не тільки на території Закарпаття, а й у місті Сколе, Львівської області та населених пунктах області Саболч-Сатмар-Берег, що в Угорщині.
Йожеф Шін, голова осередку ГО «ТУКЗ – КМКС» Берегівського району розповів, що вперше зустрівся з проєктом митця Петра Матла щодо започаткування симпозіуму скульпторів у 2014 році.
«Тоді я подумав, що це надзвичайно цікава та важлива ідея, яка заслуговує того, щоб її підтримали та реалізували. Саме тому Товариство угорської культури Закарпаття зі свого боку теж долучились до її реалізації. В додачу багато населених пунктів району не мають взірців скульптурної та архітектурної творчості. А скульптори, що беруть участь у симпозіумі показують у своїх творах частину власної душі, якою не бояться поділитися з оточуючим світом», – додав Йожеф Шін.
Натхненник Міжнародного симпозіуму скульпторів, голова громадської організації «Про Арте Мункач» скульптор Петро Матл розповів, що одна з місій організації робота над туристичним маршрутом під назвою «Закарпатський скульптурний шлях», який сприятиме збільшенню туристичних потоків до сіл та містечок Закарпаття. Наразі навколо Берегова майже закінчене «скульптурне» коло, яке можна об’єднати з Ужгородським районом. Разом з тим, скульптори маріють й про започаткування схожого маршруту, що з’єднав би Закарпаття з країнами сусідами культурним туризмом.
Протягом останніх років зусиллями «Про Арте Мункач» було створено 20 невеликих парків зі скульптурами, які розмістили у селах нашого краю. Головна мета організації – створення культурних осередків на теренах області, які змогли б залишити за собою культурну спадщину ХХІ століття.
Залізо, камінь та дерево – основні матеріали з якими працюватимуть скульптори на симпозіумі у Яноші. Цікаво, що скульптури, які там виготовлять митці передаються у власність місцевих громад. Одну з таких скульптур обіцяють встановити на площі Кошута, що у Берегові.
