У Міжнародний день боротьби за права жінок в атріумі обласної адміністрації нагородили почесними грамотами жінок, які своєю щоденною працею руйнують стереотипи про слабку стать і пліч-о-пліч із чоловіками виборюють перемогу України.
У Центрі культури ім. Жигмонда Моріца в селі Четфалва влаштували традиційне святкування завершення збору врожаю винограду. Організатори заходу прагнули надати місцевим мешканцям можливість зустрітися, відволікти їх від суворих буднів, а також ознайомити молодше покоління з народними звичаями. «Якщо ми збережемо наші традиції, вони збережуть нас», – наголосив під час свого виступу голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін.
Першими на сцену вийшли вихованці гуртка народного танцю, яким керує хореограф Іштван Ковач. Концертну програму доповнили народні пісні й тематичні вірші.
Очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Четфалви Аттіла Тар, вітаючи присутніх, зазначив, що, на жаль, через війну кількість дітей у селі зменшилася. Водночас для організації важливо об’єднувати громаду, плекати традиції та зберігати культуру. Навіть якщо громада невелика, треба підтримувати тих, хто залишився. Аттіла Тар додав, що захід з огляду на війну скромний, але все ж це нагода спільно провести дозвілля.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, відповідаючи на наше запитання, повідомив: «Це вже п’ятий населений пункт у районі, де за підтримки організації проводиться культурний захід». А відтак наголосив: «Якщо ми збережемо наші традиції, вони збережуть нас». Йожеф Шін також відзначив, що заняття в місцевому Центрі культури регулярно відвідують понад 20 дітей, тобто фактично кожен другий школяр. «Важливо організовувати заходи, які залучають і молодь, і старше покоління. Тоді вони можуть зібратися разом, щоб зберігати традиції предків та рідну культуру. Сьогодні ми побачили багато гарних виступів. Не тільки в давні часи, а й нині від осені залежить, якою буде зима. Ми впевнені, що справи рухатимуться в тому напрямку, який наближає Україну до миру».
Збереження та передача звичаїв і традицій предків – основа збереження громади. З метою плекання традицій періоду збору врожаю винограду 15 жовтня у селі Бене організували святкове дійство для дітей.
Захід відбувся у місцевому Будинку культури, відремонтованому за підтримки уряду Угорщини. Першим виступив берегівський хор «Святого Хреста», котрий виконав низку пісень та віршів, покладених на музику, а також прочитав тематичні прозові уривки під керівництвом Ірини Крайник.
Відтак присутніх привітала очільниця Будинку культури та бібліотеки села Єлизавета Голожаі. Під час виступу вона зокрема зазначила, що труднощі, пов’язані з війною, позначилися на житті кожного, водночас висловила думку, що потрібно зробити все можливе, аби діти відчували якомога менше наслідків цього лиха. За її словами, цей захід має саме таку мету. «Викликати посмішку на обличчі дітей – це необхідно і нам, дорослим. Адже це додає нам сил долати життєві проблеми», – наголосила Єлизавета Голожаі.
Відтак на сцені виступили наймолодші. Діти декламували тематичні вірші, а також представили вивчений ними танець. Низку народних танців представили і вихованці гуртка збереження народних традицій «Конвалія» місцевого Будинку культури. Членкині книжкового клубу – Фружіна Варга, Сільвія Вінце та Жейке Фегер – продекламували вірш Борбали Салаї, з яким вони посіли призове місце на конкурсі імені відомої поетеси, котрий відбувся 10 жовтня у Галаборі на Берегівщині. Виступ завершився спільним виступом дітей, які виконали народний танець.
Після культурної програми на малечу чекали ігри. Співорганізатором заходу виступив місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Бене.
З нагоди прийдешнього Дня працівників освіти України, вчора 28 вересня, відбувся урочистий захід. Цього дня ми готові вчергове висловити щиру вдячність кожному освітянину за ту важливу щоденну роботу, яку ви невтомно виконуєте. Адже плоди ваших сьогоднішніх зусиль знайдуть відображення у рості та розвитку нашого міста вже у недалекому майбутньому. Вашим завданням попри війну та всі тривоги залишається навчати, надихати та виховувати наших дітей.
Про це повідомив міський голова Берегова Золтан Бабяк на своїй офіційній сторінці у Facebook.
Відтак, за вагомий внесок у справу навчання та виховання підростаючого покоління, за сумлінну працю та високий професіоналізм, педагогічну майстерність та зразкове виконання службових обов’язків нагороджено грамотами міського голови таких освітян: Марту Гнатик-Рішко, вчительку угорської мови та літератури Берегівського ліцею імені Габора Бетлена; Оксану Павлович, заступницю директора з виховної роботи, вчителя української мови та літератури Мужіївського ліцею імені Яноша Гуняди; Єву Сабов, вчительку біології та географії Галаборської гімназії; Марію Шуллу, вчительку математики Берегівського ліцею «Платан»; Габріеллу Шпак, виховательку Берегівського ЗДО №4 «Сонечко».
З нагоди Дня працівника освіти зичу невичерпного ентузіазму, натхнення та нових звершень у цій благородній справі. Нехай кожен день буде днем досягнень, а ваша праця завжди буде належно оцінена. А також бажаю терпіння, розуміння та щирої любові своїх вихованців!
Закарпатська реформатська церква та Мароморосько-Угочанська єпархія реформатської церкви організували спільний захід вдячності за жнива в реформатській церкві села Вербовець Берегівського району. У дійстві, окрім керівництва Закарпатської реформатської церкви, узяли участь віцеспікер угорського парламенту, голова Національної асоціації аграріїв Угорщини Іштван Якоб, мер міста Гайдунанаш, заступник голови Національної сільськогосподарської палати Тібор Соллат та очільниця відділу господинь Національної асоціації аграріїв Угорщини, заступниця мера Гайдунанаша Ілдико Надь.
Після перетину кордону по дорозі у Вербовець гості завітали в Діаконічний центр Закарпатської реформатської церкви, де поспілкувалися з директором Бейлою Надєм. Відтак Іштван Якоб повідомив журналістам: «Ми переконані, що після вдалих жнив у таких складних обставинах ми повинні зустрітися й подякувати Богу за врожай та єдність угорців». Він також наголосив, що в рамках акції «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен пшениці» 1830 закарпатських фермерів зібрали 163 тонни збіжжя для благодійної мети. На його думку, це приклад для всіх угорських фермерів та угорського народу. Іштван Якоб також додав, що угорці з усього світу, які зібралися в Сольноку на центральній церемонії зсипання пшениці, погодилися, що «15 мільйонів угорців повинні мати можливість допомогти 150 тисячам угорців, які в умовах війни, залишаючись на батьківщині, не відступають, зберігають стосунки між угорським і українським народами». Віцеспікер угорського парламенту наголосив, що «Угорщина, підтримуючи біженців, які рятуються від війни, започаткувала найбільшу гуманітарну акцію у своїй історії».
У Вербовецькій реформатській церкві гостей привітав місцевий пастор Жолт Молнар. Уривок зі Святого письма зачитав декан Мароморосько-Угочанської реформатської єпархії Аттіла Гуняді. Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан під час проповіді наголосив: «Сьогодні ми зібралися, щоб подякувати Тому, хто створює умови для життя, забезпечує його від покоління в покоління».
Ілдико Надь у вітальній промові зазначила, що членкині відділу господинь Національної асоціації аграріїв Угорщини, який діє в 19 областях Угорщини, активно долучилися до оголошеного збору подарунків вихованкам Великодоброньського сиротинця «Добрий самаритянин» та до акції «Хліб угорців». Крім того, організація надала допомогу закарпатським господиням, які через війну залишилися самі й переживають важкі часи.
Тібор Соллат, у свою чергу, наголосив, що нині угорці всього світу приділяють особливу увагу закарпатським угорцям, а також акцентував на важливості єдності угорського народу. Він розповів, що місто Гайдунанаш у співпраці з закарпатським селищем-побратимом Вишковом за підтримки Національної асоціації аграріїв Угорщини прийняло в себе українських дітей-біженців і це стало важливим досвідом.
Іштван Якоб нагадав присутнім у вербовецькій церкві: «13 років тому виникла благородна ідея об’єднати пшеницю, зібрану в різних куточках країни, перемолоти її на борошно і випекти хліб. Тоді зібрали 10 тонн зерна й передали борошно трансильванським сиротам. З часом ця ініціатива поширилася на весь Карпатський басейн, усі населені пункти, де живуть і працюють угорські фермери. Нині ми можемо впевнено заявити, що ця акція об’єднує всю угорську фермерську спільноту Карпатського басейну та допомагає угорським громадам. Востаннє на центральній церемонії збору вже були й представники діаспори, які також долучилися до загальнонаціональної акції». А відтак додав: «Фермери Закарпаття стали прикладом для всієї фермерської спільноти Карпатського басейну. Незважаючи на неабиякі труднощі, вони зібрали 163 тонни зерна».
Бейла Надь також висловив вдячність фермерам, які долучилися до акції. Він наголосив, що ця ініціатива дозволяє допомагати дуже багатьом нужденним.
З нагоди 100-річчя Закарпатської реформатської церкви єпископ Шандор Зан Фабіан і декан Аттіла Гуняді вручили Бейлі Надю грамоту за плідну роботу та значний внесок у розвиток реформатської церкви. Громада Вербовця подарувала йому церковну реліквію – шаль, вишиту Веронікою Балог, чия мати була рідною сестрою генерала Кароя Вечеї, арадського мученика, страченого 6 жовтня 1849 року. Вербовчани зберігали реліквію півтора століття.
Грамотою нагородили й фермера з Великої Доброні Ласла Балога, котрий уже багато років поспіль долучається до акції «Хліб угорців», передаючи врожай пшениці, зібраний з одного гектара землі. Оскільки господарник не був присутній на заході, виконати почесну місію – передати йому грамоту – доручили головному організатору акції на Закарпатті, голові благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Ласлу Гіді.
У свою чергу, він зазначив, що акцію «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен пшениці» в нашій області проводять з 2014 року в співпраці з Товариством угорської культури Закарпаття та громадськими організаціями. «У перший рік було зібрано 6,7 тонни пшениці, а наступного вже 67 тонн. Відтоді щороку збирають дедалі більше збіжжя, яке передають благодійним організаціям, церковним школам, благодійним кухням та всім іншим, хто цього потребує».
«Минулого року, незважаючи на страшну посуху, ми зібрали 120 тонн, цьогоріч, попри воєнні лихоліття, – 160 тонн пшениці. Коли я оголошував про це у Великій Доброні, мене душили сльози», – зазначив Ласло Гіді. Він також відзначив вербовецьку громаду, котра надає 7–10% від загальної кількості зібраного зерна. Цьогоріч у селі з населенням менше 1,5 тисячі жителів до акції долучилися понад 400 фермерів.
Окрім тих, хто виступив, у заході взяли участь також Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Жолт Молнар, консул Ференц Пап, консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин з дружиною, декан Ужгородської реформатської єпархії Андраш Коложі з дружиною, староста села Вербовець Мелінда Фазекаш, голова Спілки угорських підприємців Закарпаття Ласло Віраг з дружиною, директор благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Іштван Ґал, пастори Закарпатської реформатської церкви.
У рамках благодійної акції «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен» цьогоріч було зібрано 159 тонн 670 кілограмів пшениці. Її надали 1997 закарпатських фермерів. Свято, під час якого це зерно символічно засипають до великої діжки, відбулося 12 серпня в будинку милосердя «Добрий самаритянин» у селі Велика Добронь.
Голова благодійного фонду Pro agricultura Carpathica Ласло Гіді повідомив, що зібрана цього року кількість пшениці є рекордною. Гостем нинішнього заходу став, зокрема, віцеспікер угорського парламенту, голова Національної асоціації аграріїв Угорщини Іштван Якоб. «На мою думку, сьогоднішній день також доводить, що є сенс боротися, беручи відповідальність одне за одного. Адже угорський народ ще більше єднається, коли настає біда…» – наголосив посадовець під час святкової промови.
Цей рік був нелегким для закарпатських аграріїв, хоча їм вдалося зібрати в середньому по 50 центнерів з гектара, що в нашому краї є прийнятним результатом. Водночас через війну, а також характерний для України надлишок сільськогосподарської продукції та низькі ціни вирощування зернових на Закарпатті є збитковим, підсумував під час виступу Ласло Гіді. Він наголосив, що наразі невідомо, скільки закарпатських угорців залишається в краї (адже перепису населення не було 22 роки), але вони ще є, про що свідчить і зібрана рекордна кількість зерна. «У рамках акції «Хліб угорців» було зібрано 159 тонн 670 кілограмів пшениці, яку надали 1997 закарпатських фермерів», – заявив Ласло Гіді. Він підкреслив, що це вдалося зробити завдяки співпраці з Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС), історичними церквами та громадськими організаціями краю. Окрім організацій-партнерів, він також перерахував осіб, які виконали великий обсяг роботи, і подякував їм за зразкову активність.
Сіль для замішування «хліба угорців» із Солотвина традиційно доставив на велосипеді Карой Токар, колишній шахтар солекопалень. А воду з джерела Чорної Тиси привезли членкині гуртка господинь БФ Pro agricultura Carpathica.
Гостей свята привітав і голова Великодоброньської територіальної громади Ференц Надь. Він повідомив, що до акції долучилося 160 їхніх фермерів, які надали 27,5 тонни пшениці. За його словами, це свідчить про активність та силу мешканців Великодоброньської громади.
Голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін, у свою чергу, наголосив, що пшениця означає життя, а хліб – Боже благословення в нашому житті. «Хліб серед страв як «Отче наш» серед молитв […] Засипання пшениці для нас особливо важливе, оскільки доводить наявність угорців на Закарпатті, нашу готовність до дій, нашу згуртованість, прив’язаність до рідного краю та своїх релігійних традицій», – підкреслив очільник районного осередку.
Першим з-поміж гостей із Угорщини виступив мер міста Гайдунанаш, заступник голови Національної сільськогосподарської палати Тібор Соллат. «Не можна не бути зворушеним, коли, почувши щойно згадані цифри, замислюєшся над тим, на які результати здатна жменька угорської громади. Очевидно, що зібрати таку кількість зерна було б неможливо без дуже серйозної співпраці, і це також свідчить про майбутнє тут, на Закарпатті. Разом ми сила, поокремо – слабкість», – наголосив гість.
Віцеспікер угорського парламенту, голова Національної асоціації аграріїв Угорщини Іштван Якоб під час виступу підкреслив: «Уся угорська громада об’єдналася. Назва «Хліб угорців – 15 мільйонів зерен пшениці» не випадкова. Адже як 15 мільйонів зерен пшениці, перемелених на борошно, об’єднуються в хлібі, так угорський народ об’єднується в націю. […] На мою думку, сьогоднішній день також доводить, що є сенс боротися, беручи відповідальність одне за одного. Адже угорський народ ще більше єднається, коли настає біда…». Віцеспікер парламенту Угорщини схвально відгукнувся про закарпатських угорських фермерів, які, на його переконання, є прикладом для світу, оскільки навіть у минулому скрутному році з урахуванням кількості населення на Закарпатті зібрали найбільше зерна, адже в нашому краї «на жаль, люди знають, що означає потреба». Іштван Якоб також наголосив, що в область приїжджають не лише святкувати, але й намагаються допомогти місцевим аграріям необхідними для сільського господарства матеріалами, наприклад, насінням та добривами. А відтак розповів про започаткування стипендіальної програми на суму 5 мільйонів форинтів та постійні контакти з організаціями закарпатських фермерів.
Божого благословення на учасників акції попросили декан Ужгородської парафії реформатської церкви Андраш Коложі та єпископський вікарій Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви Янош Молнар. Після цього частину зібраного зерна символічно зсипали в спільну діжку, яку заповнили доверху, символізуючи силу єдності угорських фермерів.
Національна асоціація аграріїв Угорщини провела на території країни благодійний збір для вихованок Великодоброньського будинку милосердя «Добрий самаритянин», де відбулося цьогорічне свято. Подарунки сиротам особисто передала Вівіен Горват, представниця Національної сільськогосподарської палати. «Усі з радістю долучилися до ініціативи. Тож у пакунки потрапило багато речей, дрібниць, які можуть зігріти дівоче серце: від гумок для волосся до лаків для нігтів. Водночас є й речі, що полегшують життя, наприклад, засоби щоденної гігієни», – повідомила нашому кореспонденту Вівіен Горват.
На завершення свята відбувся виступ 90 дівчаток-сиріт, які виховуються в будинку милосердя.
На подвір’ї ПАДЮНу гамірно, а у залі – яблуку ніде впасти. Це свідчить про одне: тут знову свято. Цього разу з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Майстер-класи з гончарства, бісероплетіння, авіамоделювання. Гра в шахи, танцювальні флешмоби, виставки художніх робіт та наукових – учнів-членів малої академії наук. Публіку розважали міми і справжні лицарі. Свято стало своєрідним підсумком навчального року.
Гутянські дні Святої Трійці із тридцятирічною історією нині звелися до одноденного свята, водночас і цьогоріч стали чудовою нагодою для зустрічі, плекання народних традицій, заняття спортом, дозвілля. Захід, як і раніше, організувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС).
День Святої Трійці розпочався традиційно зі святкового богослужіння в місцевій реформатській церкві, відтак пообіді свято продовжилося у дворі Гутянської гімназії.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї у вітальній промові наголосив: «Коли ми згадуємо найважливіший символ Святої Трійці – білого голуба (він також і символ миру в усьому світі), згадаймо тих, хто вже не з нами. Можливо, послання П’ятидесятниці, що дає надію, ніколи не було таким актуальним, як зараз. Що до нас прийшов Святий Дух, що з нами взаємна любов батька і сина, коли день за днем, разом із жахами війни, ми втрачаємо людські життя, в тому числі закарпатських угорців. Сподіваємося, що Святий Дух принесе духовне просвітлення і рятівний мир нам та всім нашим ближнім…»
Заступник голови Великобийганьської територіальної громади Іван Шимчера подякував усім, хто своєю працею долучився до реалізації заходу. «Такі події – не тільки розвага, подібні заходи зміцнюють зв’язок між нами…» – зазначив він, підкресливши, що сила Святого Духа допомагає розпізнати силу співпраці, щоби разом розбудовувати громаду.
Очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, голова оргкомітету заходу Йожеф Шін, у свою чергу, зазначив: «Україна переживає важкі часи, нещадність війни накладає відбиток на наше повсякденне життя. Небезпека, що насувається, забрала багатьох на чужину, і в серцях багатьох живе підступний страх. Ми віримо, що, попри все це, подібні заходи та зустрічі необхідні, щоби на мить ми забули про випробування, щоб люди отримали трохи підбадьорення, пізнали опорну силу батьківщини, важливість віри, яка об’єднує громаду, та важливість єдності».
Після вітальних промов на прикрашеному возі приїхали учні Гутівського ліцею в національному вбранні. Народними іграми, танцями та співами вони пригадали традиції, пов’язані з днем Святої Трійці. Королем свята став Акош Деметер, королевою – Оршоя Деяк, обидвоє – учні місцевої гімназії.
На святі також виступили школярі з Малої й Великої Бийгані та Дийди. У стінах місцевого дитячого садочку розгорнули виставку фотографій про історію села та Гутянських днів Святої Трійці. На полі зі штучним покриттям відбувся футбольний турнір ім. Віктора Дарчі, у якому взяли участь чотири молодіжні команди та три команди ветеранів. Серед молоді перемогу здобула команда Кішгут, а найкращим гравцем став Ерік Суп. Серед ветеранів перемогу здобула спільна команда Кідьоша і Великих Берегів, найкращим голкіпером визнали Дезидерія Деяка, а найкращим гравцем – Адальберта Ковку.
У перетягуванні канату перемогу також здобула спільна команда Кідьоша і Великих Берегів. Камінь серед молоді на найдовшу дистанцію метнув Аттіла Фезев, а серед ветеранів – Дьордь Товт. У перекидуванні колоди перемогу здобув Бейла Почаі.
Організатори нагодували кожного з присутніх. Не забули і про вимушених переселенців, що вже понад рік мешкають у селі. Зокрема, це п’ятнадцятеро в дошкільному навчальному закладі, а також ще кілька родин у приватному секторі.
Значний успіх цього року мав розіграш лотереї, який тривав майже годину. Головними призами були живі коза та ягня, було й багато інших корисних призів. Ягня зокрема виграв Ласло Переш молодший. Цьогорічний захід до дня Святої Трійці створив справді гарну атмосферу, що мав на меті дещо розвіяти місцевих жителів, гостей, а також родини переселенців зі Слов’янська та Харкова.
День перемоги — 9 травня — вважають важливим чи улюбленим святом лише 13% українців. За останні два роки кількість його прихильників упала вдвічі, а за останнє десятиліття — більш ніж учетверо. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
Ставлення до Дня перемоги 9 травня, за словами соціологів, за останні роки зазнало «драматичних змін». У 2010 його одним з найбільш важливих свят вважали 58% населення — за популярністю День перемоги поступався лише Новому року, Різдву і Великодню.
До 2021 року, за даними соціологів, його популярність упала вдвічі, і вже тільки 30% вважали його найбільш важливим святом. У 2023-му День перемоги вважають важливим лише 13% опитаних — менше прихильників тільки у Дня праці (5%).
«Вочевидь це пов’язано з війною, з тим, що День перемоги дуже активно святкується у Росії як мілітаристське агресивне свято», — вважають соціологи.
За даними дослідження, найбільш популярними святами серед українців є два головні свята християнського релігійного циклу — Великдень та Різдво — 70% та 69% опитаних вказали їх важливими відповідно.
Крім того, більшість українців відзначають День Незалежності (63%), День захисників і захисниць України (54%) та Новий рік (52%). Соціологи відзначають, що Новий рік, який всі попередні роки ділив перше місце з Різдвом Христовим і Пасхою, зараз опинився лише на п’ятому місці.
День Конституції, Міжнародний жіночий день та Трійцю відзначили 29%, 25%, 22% опитаних відповідно.
Дослідження провели 14–22 лютого 2023 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки. Опитано 2002 дорослих респонденти, що мешкають у всіх регіонах України, крім тих, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року. Статистична похибка не повинна перевищувати 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.
[type] => post
[excerpt] => День перемоги — 9 травня — вважають важливим чи улюбленим святом лише 13% українців. За останні два роки кількість його прихильників упала вдвічі, а за останнє десятиліття — більш ніж учетверо. Про це свідчать результати дослідження Київського між...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1682961660
[modified] => 1682959657
)
[title] => День перемоги 9 травня відзначатимуть 13% українців - опитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=145857&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 145863
[uk] => 145857
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 145858
[image] => Array
(
[id] => 145858
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638.webp
[original_lng] => 73130
[original_w] => 1000
[original_h] => 545
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638-300x164.webp
[width] => 300
[height] => 164
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638-768x419.webp
[width] => 768
[height] => 419
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/1000-545-1588960163-8638.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1682948857:8
[_thumbnail_id] => 145858
[_edit_last] => 8
[views_count] => 1596
[_oembed_7f808fed0335df74f31753bdf8257ecd] =>
[_oembed_time_7f808fed0335df74f31753bdf8257ecd] => 1682948872
[_oembed_afdb65ce0998cb07519afa541eae0a22] =>
З нагоди національного свята угорців 6500 школярів зі 147 навчальних закладів Карпатського басейну перетнуть щонайменше один кордон і святкуватимуть з учнями інших шкіл завдяки відповідній програмі Асоціації Ракоці.
Як повідомили в організації, мета програми, яка була започаткована в 1994 році, полягає в тому, щоб учні угорськомовних шкіл Карпатського басейну разом відзначали річницю Угорської революції й визвольної боротьби 1848–49 років, зав’язували цікаві знайомства та набували нових вражень.
Заповнивши заявку на грант, будь-який навчальний заклад може долучитися до програми, котра надає можливість здійснити поїздку з перетином щонайменше одного кордону для участі у святковому заході разом з іншою школою.
Сума грантової підтримки залежить від кількості подорожніх, а також відстані, яку планується подолати. Поїздки мають відбутися 6–21 березня.