Із 31 липня до 5 серпня на базі Великоберезького реформатського ліцею проводився табір Молодіжної громадської організації реформатської церкви «КРІС». Про організаційні моменти, заходи та роботу з євангелізації молоді ми розпитали в його голови, пастора парафії села Форнош Аттіли Борто.
Напередодні відкриття табору з представниками оргкомітету ми прибули до ліцею і ввечері зібралися на богослужіння та спільну молитву. Після цього ще раз обговорили деталі наступного тижня й підготували місце для прийому молоді. Наступного дня, у понеділок уранці, приїхали понад 80 учасників табору віком від 15 до 22 років і поселились у своїх кімнатах.
– Яким був щоденний розпорядок?
– З 10-ї години проводилися лекції, потім групові дискусії, під час яких ми обговорювали порушені на них теми. Після цього був обід, після якого молодь мала дозвілля – спортивні ігри, майстер-класи тощо. Кожного вечора проводилася євангелізація, спільна молитва, прославляння Всевишнього, співи.
Тема лекції першого дня, яку представив теолог Ласло Пал-молодший, – створення. Головним посланням було не лише створення світу, а й те, що Бог створив людину з певною метою, у нього був і є план щодо людства. Оскільки молодь приїхала з різних куточків області, перший день присвятили знайомству. Потім протягом вечора євангелізацію провела Агнеш Кардош, пасторка реформатської парафії сіл Неветленфолу та Ботар.
У вівторок темою було падіння. З лекцією виступив Янош Марґітич, пастор Берегівської реформатської парафії. Гріхопадіння було представлене як глухий кут, куди людина потрапила без Бога. Ми також обговорили цю тему під час дискусій у малих групах, а в другій половині дня молодь мала можливість узяти участь у спортивних іграх. Відбулися змагання з футболу, баскетболу, волейболу та настільного тенісу. Крім того, учасники табору підготували різноманітні презентації, з якими виступили ввечері після євангелізації. Її провів Саболч Надь, пастор реформатської церкви села Гут.
З лекцією на тему навернення в середу виступив пастор Мукачівської реформатської парафії Даніель Ґулачі, після чого відбулося групове обговорення. У другій половині дня учасники табору могли поплавати в басейні та взяти участь у майстер-класі з народного танцю. До нас також завітала Мелінда Тігор, котра організувала ігри для знайомства. Вона привезла з собою двох своїх собак-терапевтів, з якими представила виконання різних завдань. Тож учасники табору мали можливість ближче познайомитися з чотирилапими. Вечірню євангелізаційну службу провів декан Берегівської єпархії Ласло Товт.
У четвер темою було перепланування, життя у вірі, про що говорив Золтан Лашкоті, пастор реформатської парафії села Дюла. Після обговорення в групах знову відбувся танцювальний майстер-клас, були й інші види дозвілля. Темою вечірньої євангелізації стало віддане життя. З лекцією на цю тему виступив Антал Балаж, пастор реформатської церкви села Яноші. Цього дня ми також провели молитовний вечір. Молодь заслухала зворушливі біблійні історії, мала можливість трохи притихнути та подумати про власне життя. За словами присутніх, цей молитовний захід мав на них дуже серйозний вплив, дехто вирішив і надалі продовжити свій шлях з Господом Ісусом.
Темою презентації в п’ятницю було вічне життя, тобто прихід у Царство Боже. Лекцію пастора Ужгородської парафії Тібора Симковича також обговорили під час групових дискусій. У другій половині дня в нас була особлива програма під назвою «Скажи священнику!». Учасники табору могли вкинути папірці із запитаннями у заздалегідь приготовану скриньку. Відтак четверо пасторів відповідали на них.
На вечірній євангелізації ми продовжили тему вічного життя. Я розвинув її через історію про блудного сина. Після цього ми розпалили багаття, біля якого учасники табору співали та спілкувалися з пасторами.
Крім того, протягом тижня ми ознайомили молодь з можливостями подальшого навчання. Зокрема розповіли про спеціальності, які пропонує Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, та про роботу Молодіжної громадської організації реформатської церкви «КРІС».
– Як вдалося налагодити контакт з молоддю?
– Кожного вечора перед євангелізацією відбувалися свідчення, під час яких представники нашої організації розповідали, як Бог прийшов у їхнє життя. Крім того, щодня ми разом з молодими людьми молилися. Звертали їхню увагу на те, що вони мають можливість відвідати духовні консультації. Відповідали на запитання, які, ймовірно, учасники табору не поставили б перед більшою аудиторією, але ми могли поговорити з ними віч-на-віч і дати їм настанови.
Розповіли, як зробити перший крок, якщо вони вирішили, що хочуть продовжувати життя з Христом. Було кілька учасників, які колись уже ставали на шлях віри, але вона чомусь ослабла. Тож для них було дуже важливо почути ці лекції та євангелізації, які мали на них конструктивний вплив і знову зміцнили їхню віру.
– Якими були враження від роботи табору?
– Дуже багато учасників відчули потребу скористатися наданими можливостями, і кілька з них розповіли, що цього тижня зміцнилися у вірі й отримали відповіді на свої запитання. Крім того, багато хто під час духовних консультацій зазначив, що залишиться вірним Господу. З ними ми серйозніше поговорили про перші важливі кроки, тобто про те, що їм слід зробити, аби залишитися на тому шляху, який вони обрали. Це були дуже довгі розмови, але саме під час цих особистих зустрічей ми відчули, що варто продовжувати працювати для зміцнення та пробудження молоді в її вірі.
У суботу після сніданку відбулася заключна молитва, після якої було прощання. Ми звернули увагу молодих людей на те, що хочемо організовувати для них подібні зустрічі і в майбутньому, тож закликали стежити за сайтом «КРІС», щоб скористатися цими можливостями. Ось так минув наш тиждень. Він був дуже змістовним, але найголовніше – ми відчули, що Бог надав можливість для пробудження серед молоді. Дуже важливо, щоб ми молилися за них і підтримували їх у наших церквах.
Цього року 31 липня – 4 серпня Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство організувало вже 25-й математичний табір «Абакус», який відбувся за участю 50 школярів.
«Наша мета незмінна: щоб діти, які цікавляться математикою, ще більше полюбили цей предмет. Табір за організації Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства цього року провели вже 25-й раз. Ми дуже раді, що до його роботи традиційно долучилися діти з усіх куточків Закарпаття. У нас щороку все зазвичай крутиться навколо математики. Ми прагнемо проводити заняття, які виходять за рамки шкільної програми. Крім того, організували змістовне дозвілля. По обіді для розширення кругозору школярів традиційно проводили тематичні лекції. Вони завжди присвячені актуальним ювілеям та річницям. Цьогоріч це були презентації про художника Тиводара Чонтварі-Костку, про братів Люм’єрів. Крім того, згадали й про 175-ту річницю запуску першого телеграфу».
Більшість учасників табору були учнями середніх класів. Щовечора після занять для дітей організовували змістовне дозвілля: кінопокази, заняття спортом, настільними іграми, майстер-клас із народних танців тощо.
Творчий табір ім. Марії Янкович, організований Благодійним фондом «Ґеніус» уже втринадцяте, прийняв закарпатських школярів, які цікавляться мистецтвом.
Табір дуже популярний, так було і цьогоріч. Задля того щоб не відмовити жодній обдарованій молодій людині, організатори традиційно проводять дві зміни: 7–12 серпня на базі Закарпатського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ в Берегові та 14–19 серпня в Центрі професійного навчання ім. Еде Егана в селищі Пийтерфолво.
Урочисте відкриття табору відбулося 7 серпня у фойє берегівського вишу. Дітей, які цікавляться живописом, графікою, малюванням та скульптурою, першою привітала директорка БФ «Ґеніус» Наталія Вараді.
«Благодійний фонд кожного літа знаходить і підтримує молодих закарпатців, обдарованих у сферах спорту, народних музики і танцю, мистецтва. Ми прагнемо й надалі подавати дітям приклад, саме тому Творчий табір ім. Марії Янкович представляє учасникам зразки для наслідування. Крім того, що протягом тижня діти вивчають живопис, рукоділля, орігамі, графіку, гончарство, ми також робимо акцент на збереженні традицій та актуальних ювілеях. Прагнемо забезпечити для учасників змістовне дозвілля, зокрема, проводимо вечори відкриття та закриття, де, сподіваємося, зав’яжеться багато знайомств, тож це буде тиждень, насичений різноманітними заходами, сповнений вражень, які запам’ятаються на тривалий час», – резюмувала Наталія Вараді.
Аби долучитися до творчого табору, подали заявки сто дітей. У першій зміні в Берегові беруть участь пів сотні школярів з 19 навчальних закладів 18 населених пунктів області.
Протягом шести днів з дітьми займатимуться кілька професіоналів. Зокрема очільниця Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін, скульптор, кераміст Ендре Гіді-старший, берегівська майстриня, викладачка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Дєнді Ковач, лаборант художнього відділу інституту Чаба Куташі, керівниця гуртка паперопластики обласного центру дитячої та юнацької творчості «Падіюн» Кристина Негер, берегівська художниця Ноемі Русин. З їхньою допомогою діти вивчатимуть техніки рукоділля, живопису, орігамі та гончарства в рамках різноманітних тематичних заходів. У другій половині дня на школярів чекають лекції, присвячені цікавинкам та ювілеям 2023 року. У роботі викладачам допомагають шестеро студентів інституту.
«Для Марії Янкович завжди було дуже важливо підтримувати мистецтво та змалку плекати творчість дітей. Саме тому творчий табір, названий на її честь, ми проводимо в такому ж дусі. Наші 10–16-річні підопічні мають змогу ознайомитися з багатьма техніками. Крім того, ми прагнемо привернути їхню увагу до радості творчості. Саме це маємо на меті, коли складаємо програму табору», – повідомила Агнеш Кулін.
«Багато що працює за вже перевіреним рецептом, але є й чимало нового, оскільки кожного року ми адаптовуємо заняття до актуальних подій. З’ясовуємо, хто з відомих художників має ювілей, а тоді під час занять спираємося на їхню творчість. Цього року це, зокрема, двоє угорських митців – Тівадар Чонтварі Костка і Лайош Гулачі. Крім того, ми внесли до програми занять і візуальний світ одного з найвідоміших художників поп-арту Роя Ліхтенштейна. Представлена також архітектура, ці заняття присвячені пам’яті Гюстава Ейфеля. Буде й цікавий експеримент – говоритимемо про історію кіно у зв’язку з річницею смерті Луї Люм’єра, а також виготовлятимемо камеру-обскуру», – додає мисткиня.
На завершення табору організують вікторину та виставку виготовлених робіт.
ХІІІ Творчий табір ім. Марії Янкович проводиться за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена.
Навчально-виховний комплекс ім. Егрі Ференца в c. Малі Геївці знову приймає табір гітари, співу та віршів Благодійного фонду «Ґеніус», який розпочався 31 липня.
Церемонія відкриття відбулася в понеділок уранці в головному залі школи. Учасників привітала Наталія Вараді, директорка Благодійного фонду «Ґеніус» на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІI.
– БФ «ҐЕНІУС» за підтримки Фонду Бетлена Габора, уряду Угорщини, Державного секретаріату національної політики Офісу прем’єр-міністра Угорщини вже четвертий рік проводить цей табір тут, у Малих Геївцях, – зазначила вона у вітальному слові. – Ідея походить від того, що Ласло Боді (відомий під псевдонімом Cipő), засновник і вокаліст угорського рок-гурту Republic, народився й починав свою кар’єру в цьому селі. Нам важливо знаходити талановитих дітей і виводити їх на велику сцену або в академічну сферу. Ми подумали, що це дуже гарний приклад для дітей, тому започаткували гітарний табір, і вже вчетверте до нас записуються молоді люди. Табір не великий, але це доречно, адже з дітьми доводиться працювати майже індивідуально, а ви не можете мати на занятті одночасно 40–50 учнів, тому кількість учасників обмежена. Цього року надійшли 23 заявки, а займатися в таборі з педагогами будуть 18.
Наталія Вароді подякувала колегам за їхню роботу, батькам – за те, що обрали «Ґеніус», а дітям – за те, що рік за роком вони були з поруч і дарували відчуття повноти життя.
– Бажаю вам усім насолодитися цим тижнем, отримати багато вражень, знайти нових друзів, бути щасливими і вільними, адже скоро школа, а до неї потрібно підзарядитися енергією, – завершила свій виступ очільниця БФ «Ґеніус».
Окрім директорки Елеонори Богаті, яка цього року є професійним керівником табору, з вихованцями цілий день працюють 4–5 педагогів. Діти вчитимуть вірші, в основному Петефі, вірші на музику Йожефа Івашковича, пісні гуртів Cipő та Republic, а також співатимуть і гратимуть на гітарі. Маріанна Чакані Дьоркене викладатиме гру на гітарі та співи, Крістіан Савла – гру на гітарі, Еріка Яворська навчить дітей любити поезію, а Каталін Вагнер познайомить їх з тонкощами ремісничої професії. Заняття будуть проводитись у двох різних групах: початківці вивчатимуть акорди й техніку гри, а ті, хто вже вміє грати на гітарі, розучуватимуть пісні та вірші, які будуть виконані у святковій програмі в п’ятницю. Крім того, діти візьмуть участь у тренінгах з артикуляції, самовираження, театральної майстерності та вдосконалять ораторські навички, щоб гарно декламувати вірші. Свій внесок у змістовне дозвілля учасників табору зроблять також два студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, які проходять тут педагогічну практику.
Співробітники Генерального консульства Угорщини в Ужгороді у середу відвідали село Красноїлля Івано-Франківської області, адже незабаром у будівлі, відремонтованій за фінансуванням Угорської екуменічної служби допомоги, відпочиватимуть діти з фронтових територій. До попереднього огляду табору долучився Почесний консул Угорщини в Івано-Франківську Василь Вишиванюк, котрий долучився і до організації таборування дітей. Реалізацію програми взяв на себе Благодійний фонд «Чисті серцем», уряд Угорщини долучається до фінансування роботи працівників табору.
Угоду про спільне фінансування літнього відпочинку 182 дітей та 18 супроводжуючих осіб зі Сходу України від Генерального консульства Угорщини в Ужгороді та Благодійного фонду «Чисті серцем» 26 липня підписали консул Ласло Куті та директорка Ірина Рабарська.
– У рамках гуманітарної акції, спрямованої на допомогу українському народу, ми приділяємо особливу увагу, щоби діти мали належні умови для навчання та проведення дозвілля, особливо ті, якіі стали невинними жертвами цієї війни, – підкреслив консул Ласло Куті.
Дипломат також повідомив, що в селі Красноїлля Верховинського району за співпраці уряду Угорщини та Угорської екуменічної служби допомоги відновили кілька будівель, чим вони дуже пишаються.
– Протягом 10 днів тут відпочиватимуть близько двохсот дітей, які живуть на охоплених війною територіях, чиї батьки воюють на фронті або загинули на війні. Табір організовується спільно з Благодійним фондом «Чисті серцем» за співфінансування Міністерства зовнішніх справ Угорщини, а також Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Ми вважаємо це фантастичною ідеєю –використовувати це чудове середовище для відпочинку найневинніших жертв війни – дітей. І коли ми отримали про це листа від Ірини, МЗС Угорщини одразу позитивно відгукнулося на прохання, щоб ми посприяли роботі цього табору. Сподіваємося, що цей відпочинок стане для дітей незабутнім, – зазначив Ласло Куті під час огляду будівлі табору та місцевої школи.
– Наш фонд не вперше організовує таборування. Ми вдячні Угорщині за те, що і раніше надавала нам можливість організувати такі табори. Зокрема багато українських дітей отримали можливість відпочити в Угорщині, це було ще до епідемії коронавірусу, – згадує події минулих років Ірина Рабарська, директор БФ «Чисті серцем».– А зараз ми вдячні за можливість запросити дітей зі Сходу України на відпочинок у Карпати, щоби вони набралися сил, позитивних вражень і хоча б на деякий час мали щасливе дитинство, якого зараз їх позбавив російський агресор.
Від Ірини Рабарської ми дізналися, що в даному проекті Благодійний фонд «Чисті серцем» профінансував будівництво огорожі та надав стільці. За словами директорки, під час урочистої передачі будівлі, спілкуючись із представниками місцевої громади, виникла ідея, щоби діти зі сходу України, де ведуться серйозні бойові дії, які вже певний час живуть у напрузі, приїхали сюди на відпочинок, розслабитися, насолодитися прекрасним краєвидом.
Почесний консул Угорщини в Івано-Франківську Василь Вишиванюк, подякував Угорщині та Генеральному консульству Угорщини в Ужгороді за допомогу. Він повідомив, що за планом перша група з 40 дітей та їх супроводжуючі вирушить із Сумської області 5 серпня і прибуде 6 серпня. Загалом тут відпочиватимуть близько 200 дітей з різних областей ‒ групами по 40 осіб, – а також 20 супроводжуючих. Це добре і для села, адже деякі з мешканців тут працюватимуть. Діти познайомляться з побутом і традиціями місцевих жителів, різноманітними народними ремеслами. Харчування організують у сусідній школі, де є можливість і для спортивних занять.
The warriors of the 45th separate rifle battalion are absolutely heroic. It was an honor for me to visit the defenders in Ivano-Frankivsk who are undergoing treatment there and talk to them. It was an honor to receive a chevron and add it to the chevron board in my office.
3–7 липня на базі лісової школи та дослідницької бази Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ на території Великодоброньського загальнозоологічного заказника працював еколого-натуралістичний табір. Його організувало Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. У практичній та ігровій формі учасники табору – 34 учні з різних населених пунктів краю – пізнавали таємниці природничих наук.
– Зголосилися діти віком від 10 до 18 років. Щороку приїжджають 10-річні учасники, для яких це перший табір у житті, і я помітила, що вони завжди повертаються додому з гарними враженнями. Звісно, як це часто буває, спочатку діти сумують за домом, першого дня нервують, але згодом втягуються і сповна насолоджуються перебуванням у таборі. Більш старші приїжджають за новими враженнями, є й ті, хто повертається з року в рік, зокрема діти, які з 10-річного віку постійно приїжджають уже протягом 6 років. Водночас є й такі, хто раніше був учасником табору, а нині вже став вихователем, і такі, у кого мама відпочивала й навчалася тут. Тобто табір має багаторічну історію, – розповідає його керівниця, біологиня Андрея Кепич.
За її словами, програма табору складалася з різних польових занять, зокрема дослідження ґрунту, створення гербарію, плетіння сіток із трави, ловлення метеликів тощо, за результатами яких проводили навчання.
– Ми також зробили колонку Виноградського, – зазначає Андрея Кепич і, побачивши мій запитальний погляд, пояснює, що це таке.
Традиційною темою табору є фенолфталеїнова і тваринно-рослинна війна.
– У минулі роки ми грали у фенолфталеїнову війну, занурюючи вирізані з фільтрувального паперу сердечка в розчин фенолфталеїну, а коли на них потрапляв лужний розчин, стріляли мильною водою, і вони ставали рожевими. Але, оскільки мильна вода іноді щипала очі «воїнам», тепер ми замінили її на воду з харчовим барвником, і діти у двох командах грали з двома різними кольорами води, – пояснює деталі біологиня.
Війна тварин і рослин дуже схожа на гру з цифрами. Ми кілька років не проводили її, але тепер повернули в програму табору. Протягом тижня діти мали можливість узяти участь у дійсно змістовних заходах. Проводити їх допомагали студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, адже тут проходили практику друго- та третьокурсники. Найкращих із них у подальшому запрошують бути в таборі педагогами. Цього року до роботи долучилися випускниця вишу Анна-Марія Станкович, четвертокурсник Патрік-Жолт Шаш, студентка першого курсу магістратури Каміла Куташі, а також Лівія Сані. Вона закінчила інститут у 2020 році й працює у Великодоброньській філії Центру професійного навчання ім. Еде Егана. Із 2016-го регулярно бере участь у таборі, спочатку як вихователь, а нині вже як організатор.
– Я роблю це через позитивні відгуки, оскільки більшість цих дітей приходять сюди, бо люблять природу, прогулянки в лісі. Наші вихованці насолоджуються процесом і вдячні за отримані тут знання. Діти повертаються з табору щасливими. Минулого року перед від’їздом додому запитували, чи не можна залишитися ще хоча б на три дні, – каже Лівія Сані.
Завідувачка кафедри біології та хімії Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, ідейна натхненниця табору Єлизавета Когут кілька років тому передала естафету з його організації молоді, але завжди відвідує їх і проводить заняття. Під час нашого візиту педагогиня саме влаштувала дітям екскурсію.
– Оскільки ми знаходимося на території Великодоброньського заказника, ліс щороку займає в нас центральне місце. Одне з моїх головних завдань – навчити дітей бачити природу, розуміти її. Вони мають намагатися сфокусуватися на тому, що кожне середовище існування має свої особливості, – наголошує Єлизавета Когут.
Під час екскурсії зупиняються біля нетипових для рівнинного регіону сосен, які висадили тут як декоративні рослини, на кшталт туї чи катальпи. Ідеться і про садову культуру, і дизайн присадибної ділянки. Під час прогулянки учасники розширили свої знання про дерева та іншу рослинність.
– Якщо ми знаємо рослини, то стаємо набагато ближчими до них і можемо звертати на них увагу з більшим співчуттям. Коли рослини навколо нас стануть нашими «родичами», ми по-іншому будемо сприймати їх. У такому місці потрібно знати, які види тебе оточують, чому вони тут і чому саме тут, – наголошує завідувачка кафедри.
Ідучи лісовою стежкою, педагогиня вчить дітей бачити й помічати. Вона звертає увагу на інвазивні рослини, не корінні (тобто чужорідні) для цієї екосистеми, які можуть завдати шкоди. Звучить і цікавинка про те, що винахідних липучок узяв ідею свого винаходу з колючих плодів лопуха. Відтак учасники екскурсії, незважаючи на велику кількість комарів, заходять у ліс, де відшукують червонокнижну лісову наземну орхідею, далеку родичку популярної орхідеї фаленопсис.
Наприкінці прогулянки діти отримують ігрове завдання: кожна команда має тихенько та обережно обійти огороджену територію розміром 10х10 метрів, де попередньо були розміщені предмети та рослини, не притаманні цьому дубово-грабовому гаю. Потрібно знайти їх і разом з вихователями зробити список.
– Я заохочую учасників табору, перебуваючи на природі, робити фотографії й завантажувати їх у базу моніторингу живих істот Закарпаття. Завдяки цьому буде ще більше інформації про те, де що живе в нашому краї, – каже Єлизавета Когут.
3‒7 липня в селищі Вишково працював табір з рукоділля для дорослих, уже втретє організований закарпатською філією Мережі будинків народних традицій. Він став частиною навчань вихідного дня, які стартували в краї навесні й завершаться осіннім циклом тренінгів. Мета програми для дорослих – надати можливість майстриням, котрі працюють з дітьми на Закарпатті, ознайомитися та навчитися техніки рукоділля з природними матеріалами.
Референтка Мережі будинків народних традицій Жужанна Вереш каже, що підвищення кваліфікації майстринь з рукоділля необхідне, оскільки зростає попит на такі заняття в навчальних закладах. «На Закарпатті ми вже втретє проводимо курс із рукоділля для дорослих. На нашу думку, це дуже важливо, адже викладання народних музики й танцю має в краї давні традиції, а підготовка народних майстрів ще потребує розвитку. Відрадно, що мапа проведення занять із рукоділля розширюється. Ми дуже хочемо, аби викладачі отримали високоякісну підготовку, саме в цьому й полягає мета Мережі будинків народних традицій», – зазначила пані Жужанна.
Протягом тижня учасниці табору брали участь у практичних заняттях, вивчали різні техніки валяння, різьби по дереву.
Беата Неймет, народна майстриня, інструкторка з валяння Мережі будинків народних традицій, побувала на Закарпатті вперше. За її словами, місцеві рукодільниці відкриті до нових знань. «Я була дуже рада запрошенню, адже ще ніколи не була тут, на Закарпатті. Компанія, яку я навчала валяння, дуже натхненна. Їм цікавий кожен секрет, і вони наполегливо працюють з фетром», – зазначила майстриня.
Представник Мережі будинків народних традицій Пал Добі навчав учасниць табору створювати різьблені ручні шумогенератори, креативні фігури тварин і транспортних засобів з природних матеріалів за допомогою винахідливих та цікавих прийомів.
Участь у заняттях узяли близько 20 майстринь з різних куточків краю.
Організаторка заходу, Ілона Кедебец-Ґержень, відповідаючи на наше запитання, розповіла: «Участь у тренінгу беруть майстрині з різних районів Закарпаття. Серед них учительки, виховательки, керівниці ігрових майданчиків. Попит на таке навчання є. Саме тому ми провели тренінг навесні й організуємо ще восени, щоб охопити якомога більше людей».
Серед учасниць навчання були й ті, хто регулярно долучається до семінарів, які проводить громадська організація «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття». Зокрема Марта Товт, керівниця дитячого простору, власниця Художньої галереї ім. Імре Ревеса із Виноградова. За її словами, отримані знання можна застосувати не лише під час занять з дітьми, але й почерпнути ідеї для створення одягу. «Мені подобаються ці тренінги, адже моя робота є моїм хобі й мені важливо вдосконалювати свої знання, вивчати щось нове, наприклад, валяння. Я зможу втілювати здобуті навички у своїх подальших розробках».
У середині тижня учасниці табору за допомогою місцевої майстрині вивчили ази техніки виготовлення виробів із кукурудзяного листя, яка є традиційною у Вишкові. Крім того, за сприяння Вишківської спілки громадян сільського зеленого туризму та ансамблю «Вишківські фрічки» ознайомилися з місцевою гастрономією, народною музикою.
Завершилося навчання виставкою робіт, створених протягом тижня роботи табору.
Захід відбувся за сприяння Фонду ім. Шандора Чорі. Співорганізатором виступила ГО «За збереження культурної спадщини та народних традицій Закарпаття».
До денного творчого табору ім. Анни Горват, організованого Спілкою закарпатських угорських багатодітних сімей, долучилося близько пів сотні дітей. Протягом тижня вони мали можливість спробувати себе в живописі, гончарстві, віскографії, ліпці.
Голова ГО «Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей», ініціатор табору Йосип Торпої розповів: «Анна Горват вважається насамперед керамісткою, але вона має значний доробок і в галузях скульптури, живопису та графіки. Протягом тижня діти, які брали участь у таборі, за допомогою чудових наставників могли спробувати свої сили в одному з цих напрямів. Наша мета – щоб інтелектуальна спадщина надзвичайно талановитої мисткині продовжувала життя у творчості берегівської молоді, яка цікавиться образотворчим мистецтвом».
У перший день табору за допомогою ужгородської майстрині Людмили Губаль діти виготовляли з глини різних тварин. Наступного дня під керівництвом кераміста Ендре Гіді з Великої Доброні ознайомилися з гончарним колом. За допомогою мукачівського скульптора Петра Матла виготовляли різні фігури з пластиліну. А художник Габор Гомокі з Пийтерфо розкрив учасникам табору таємниці малювання.
«Протягом тижня ми спонукали дітей бути відкритими до світу й намагатися висловлювати свої почуття та думки мовою мистецтва. Не кожен стане великим митцем, але, безумовно, важливо спробувати якомога більше різних технік. Знайомство з мистецтвом і творчим процесом допомагає молоді самореалізуватися», – розповів про роботу з учасниками занять скульптор Петро Матл.
Участь у таборі взяли діти віком від 6 до 16 років.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2023 #NobelPrize in Physics to Pierre Agostini, Ferenc Krausz and Anne L’Huillier “for experimental methods that generate attosecond pulses of light for the study of electron dynamics in matter.” pic.twitter.com/6sPjl1FFzv
Вже протягом тринадцяти років Вишківській табір народної музики і танцю сприяє збереженню національної ідентичності угорської діаспори Верхньотисянського регіону. Традиційний захід організували і цьогоріч.
Робота табору протягом 11 – 15 червня тривала в рамках кількох секцій, його учасники мали можливість грати на музичних інструментах, співати, танцювати, займатися рукоділлям. Головна організаторка табору Жужанна Токач повідомила: «Цього року ми мали можливість зібрати табір дещо меншого масштабу, але ми вдячні, що захід вдалося провести, незважаючи на труднощі. До нашого табору вперше завітали народні музиканти і танцюристи із Трансільванії, завдяки яким діти познайомилися з хореографією та музикою цього регіону. Діти дуже чекали табору, адже тут вони можуть побути разом і трохи відволіктися від сумних подій, які відбуваються в країні».
Окрім трансільванських музик, заняття з дітьми проводив і уродженець Вишкова, викладач народної музики, заслужений артист Угорщини Лайош Пал, а також майстриня народного співу Естер Пал. Щовечора всі зустрічалися на танцювальних та майстер-класах із рукоділля. В рамках урочистого закриття роботи табору відбувся традиційний гала-концерт, під час якого діти представили вивчене ними. Результати роботи за минулий рік показали і вихованці Вишківської фольклорної майстерні.
Окрім роботи в таборі, музиканти із Трансільванії виступили із концертом у Вишкові, а також у Тячеві та Шаяні.
Координаторка табору Адріен Бечке повідомила: «Ми хотіли внести якесь різноманіття в роботу табору, відтак запросили гостей із Трансільванії, адже досі щороку викладачі були із Угорщини. вважаю, що це було вдале рішення. Минулого року вихованці фольклорної майстерні також брали участь у кількох таборах у Трансільванії, ми хотіли поглибити ці зв’язки і раді, що цього року трансільванські музиканти і танцюристи завітали до нас».
Табір відбувся у партнерстві із закарпатською філією Мережі будинків народних традицій за підтримки уряду Угорщини та Фонду ім. Шандора Чорі.
Закарпатський табір народної музики танців і рукоділля з 27-річною історією другий рік поспіль провели в Угорщині, на базі Табору ім. Ракоці в місті Шаторалйауйгей, до якого долучилося близько пів тисячі дітей із Закарпаття. Навчання вихованців гуртків народної музики і танців цього року теж проводять митці Угорського державного народного ансамблю та народного ансамблю «Салонна-бенд». Урочисте відкриття стало і зустріччю-семінаром закарпатських народних музик і хореографів, яка відбулося вже вшістнадцяте.
Очільниця Закарпатської філії Мережі будинків народних традицій, керівниця табору Катерина Пал під час вітальної промови подякувала всім, хто долучився до організації табору, який цього року проводять уже в двадцятьсьоме. За її словами, те, що нині в місті Шаторлйауйгей зібралося близько пів тисячі закарпатських дітей, ще раз засвідчує: незважаючи на труднощі, потрібно продовжувати розпочатий шлях, бо є для кого і заради кого працювати.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі під час виступу наголосив, що закарпатські угорці здатні подолати всі перешкоди і, незважаючи на труднощі, вони тут, у цьому таборі. За його словами, ці діти стануть тими, хто через кілька десятиліть навчатиме майбутнє покоління угорській народній культурі.
Голова Товариства ім. Ракоці Чонгор Чакі побажав, щоби присутні діти мали змістовне дозвілля: «Ви приїхали із землі Ракоці на землю Ракоці, адже всі ці території належали колись великому князю, а їхні мешканці непохитно стояли за князя та батьківщину. Бажаю вам такої ж витримки у збереженні угорської культури!»
Після вітальних промов розпочалася традиційна зустріч закарпатських народних музик і хореографів, яка цьогоріч відбулася вже вшістнадцяте. В рамках завершального гала-концерту цього заходу згадали і про вишківського скульптора Іштвана Балажа, котрий протягом багатьох років проводив майстер-класи у таборі.
Під час гала-концерту виступили закарпатські ансамблі народної музики і танців, які брали участь у менторській програмі закарпатської філії Мережі будинків народних традицій. Їхній виступ оцінювали представники Угорського державного народного ансамблю Матей Модош, Фанні Фаркаш та Балаж Кіш, а також очільник об’єднання дитячої народної творчості «Спадок» Сільвестр Шікентанц.
Захід відбувся за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена в рамках програми «Караван Культури Закарпаття». Після гала-концерту розпочався табір, котрий стартував танцювальним майстер-класом. 27-й Закарпатський табір народної музики танців і рукоділля триває протягом 18-24 червня. Його учасники візьмуть участь у заняттях із музики, танців та рукоділля. Зокрема у четвер із концертом виступить народний ансамбль «Салонна-бенд» та Закарпатський ансамбль народного танцю, а в п’ятницю ввечері відбудеться урочисте закриття.
Захід проводять у партнерстві із громадською організацією «За збереження культурної спадщини та народних традицій Закарпаття» та закарпатською філією Мережі будинків народних традицій, а також за підтримки уряду Угорщини.
