Станом на 31 грудня 2023 року у Європі статус тимчасового захисту мали 4,31 мільйона громадян, які втекли з України внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Про це повідомляє Євростат.
За даними Євростату, основними країнами ЄС, які приймали людей були:
Німеччина (1 251 245 осіб; 29,0% від загальної кількості ЄС);
Польща (954 795; 22,1%);
Чехія (373 035; 8,7%).
Однак станом на кінець листопада 2023 року найбільше зростання кількості людей з статусом тимчасового захисту спостерігалося в Німеччині (+15 285; +1,2%), Чехії (+3 705; +1,0%) та Іспанії (+2 255; + 1,2%).
Дещо зменшилася кількість у 3 країнах ЄС, а саме в Італії (-125 осіб; -0,1%), Франції (-245 осіб; -0,4%) та Польщі (-315 осіб; -0,0%).
У Євростаті дослідили, що порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найбільша кількість тих, хто отримав тимчасовий захист на тисячу осіб на кінець грудня 2023 року спостерігалася в Чехії – 34,5, Болгарії – 26,5, Естонії – 26,3, Литві – 26,2 і Польщі – 26,0.
31 грудня 2023 року громадяни України становили понад 98% тих, хто отримав тимчасовий захист у Європі. З них дорослі жінки становили майже половину – 46,2%, діти становили майже третину – 33,2%, а дорослі чоловіки – трохи більше 20,6%.
Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українських біженців у Європейському Союзі до березня 2025 року.
Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
У Єврокомісії зазначають, що це забезпечить підтримку для понад 4 мільйонів українців, які користуються захистом у всьому ЄС.
«Скільки буде потрібно, ЄС підтримуватиме Україну — солідарність, яка втілилася в наданні негайного статусу захисту для всіх тих, хто тікає від російського вторгнення. Сьогодні, коли триває війна, ми просимо держави-члени знову зібратися разом і продовжити тимчасовий захист ще на рік», — зазначив віцепрезидент ЄК Маргарітіс Схінас.
Трохи контексту
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її продовжили до березня 2024 року.
Директива про тимчасовий захист забезпечує доступ до прав у ЄС, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці, житла, соціальної, медичної та іншої допомоги.
Вона також допомагає запобігти тиску на національні системи надання притулку та дозволяє державам-членам керувати прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб.
Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту українців досі залишаються.
Українські біженці в Європі
За даними Євростату, станом на кінець червня понад 4,1 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, мали статус тимчасового захисту у зв’язку з російським вторгненням в Україну.
Найбільше біженців прихистила Німеччина — 1 153 865 людей, або 28% від загальної кількості, а також Польща (971 080) та Чехія (357 540).
Водночас у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості людей, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4700), Португалія (-2520), Естонія (-1885) і Франція (-985).
Станом на кінець липня кількість українців, які отримали тимчасовий захист і відповідний статус в одній з країн Європейського Союзу, зросла до понад 4,1 мільйона осіб, повідомляє Євростат.
За даними відомства, у липні кількість заявників на отримання тимчасового захисту дещо збільшилася порівняно з попереднім місяцем – на 45 915 осіб. Найбільше зростання зафіксували в Німеччині (20 445), Чехії (8 400) та Нідерландах (3 515). Водночас у двох країнах-членах спостерігалося зменшення кількості осіб, яким надали статус тимчасового захисту – в Польщі (-6 660) і Латвія (-1 760).
З початку війни найбільшу кількість таких правових статусів біженцям з України надала Німеччина (1 153 865), що становить 28% від загальної кількості. Далі йдуть Польща (971 080, 24%) та Чехія (357 540, 9%).
Щодо співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів кожної країни-члена, то на кінець липня найбільшим воно було в Чехії (33), Польщі (26,4), Естонії (25,9), Болгарії (25,3) і Литві (25). На рівні ЄС цей показник становить 9,2.
Серед тих, хто отримав тимчасовий захист, 46,6% – жінки, 34,2% – неповнолітні віком до 18 років, 19,2% – дорослі чоловіки.
Угорщина надала 32 260 таких правових статусів українським біженцям.
З 24 лютого 2022-го, початку повномасштабної війни, до кінця травня 2023 року 4 019 815 громадян України отримали статус тимчасового захисту в одній із держав – членів ЄС, повідомляє Євростат – статистична організація Європейської комісії.
За даними відомства, кількість біженців, які реєструються для отримання тимчасового захисту, що дає право на роботу, медичне обслуговування та навчання дітей у державних школах, поступово зменшується.
Згідно зі статистикою, з початку війни найбільше українців одержали такий правовий статус у Німеччині – 1 111 590 осіб, що становить 28% від загальної кількості, наданої в ЄС. За Німеччиною йдуть Польща (991 375 – 25%) і Чехія (340 090 – 8%).
Дані станом на кінець травня свідчать, що кількість українських біженців, які отримали тимчасовий захист, зросла на 1,4%, або приблизно на 57 300 осіб, порівняно з попереднім місяцем. Найбільший приріст спостерігався в Німеччині, де було видано на 21 355 таких документів більше порівняно з попереднім місяцем. Доволі значне зростання спостерігалося і в Чехії (8240) та Румунії (3825). Водночас порівняно з попередніми місяцями зниження було зафіксоване в Польщі (-3660), Португалії (-470), Франції (-170), Естонії (-30).
Порівняно з кількістю населення країн-членів, за даними на кінець березня, співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів виявилося найвищим у Чехії (32,3), Естонії (26,4), Польщі (26,3), Литві (24,9), Болгарії (23,1) та Латвії (22,5). На рівні ЄС цей показник становив 9.
? On 31 May 2023, over 4 million non-EU citizens who fled ?? Ukraine had temporary protection statuses in EU countries.
Main countries hosting were: ?? Germany (1 111 590 people; 28% of the total) ?? Poland (991 375; 25%) ?? Czechia (340 090; 8%)
З початку війни в Україні близько 4 мільйонів українських біженців подали заяви та отримали статус тимчасового захисту в країнах- членах ЄС, – заявила в середу Європейська комісія.
Виступаючи на пресконференції, комісар ЄС з питань просування європейського способу життя Маргарітіс Скінас заявив, що всі зареєстровані українські біженці мають право на доступ до ринку праці, освіти, охорони здоров’я та житла.
Директива про тимчасовий захист виявилася важливим інструментом для забезпечення негайного захисту в ЄС і повинна залишатися невід’ємною частиною інструментарію ЄС
– зазначив він.
Він також підкреслив, що держави-члени швидко встановили процедури реєстрації та видачі необхідних документів. На початку навчального року, який розпочався у вересні, близько півмільйона українських дітей були зараховані до різних систем освіти по всьому ЄС, а близько мільйона українських біженців змогли знайти роботу по всій Європі– пише MTI.
