Угорський Інститут досліджень національної політики запустив подкаст під назвою «Перетини кордонів» (Határátlépések), у рамках якого учасники обговорюють питання, що стосуються національних меншин, зокрема тих, які проживають за межами Угорщини. Розмови публікуються кожні два тижні.
Гостями чергового подкасту стали представниця української нацменшини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса та заступниця уповноваженого в справах національних меншин Ержебет Шандор Салаї. Модератором розмови виступила співробітниця Інституту досліджень національної політики Вікторія Ференц.
Після нападу росії на Україну в лютому 2022 року багато українських родин утекли від війни, яка вирувала в країні. Чимало людей прибуло, зокрема, до Угорщини. І хоча хвиля біженців, характерна для першого періоду, спала, цей процес ще не завершився.
Навчання дітей біженців за кордоном стало важливим питанням, яке необхідно вирішувати і в Угорщині. На відміну від перших місяців, коли і школи, і батьки розглядали перебування в Угорщині як тимчасову ситуацію, тепер стало очевидним, що потрібні більш сталі рішення.
За даними перепису населення в Угорщині 2011 року, кількість українців у країні становила близько 7,5 тисячі осіб. Останній перепис, проведений восени після початку російсько-української війни у 2022-му, засвідчив, що ця цифра зросла до 25 тисяч. В основному українці оселилися в Будапешті, областях Пешт, Феєр та Комаром-Естергом, повідомила Ліліана Грекса.
За її словами, заступниця уповноваженого в справах нацменшин одразу зв’язалася з нею і запитала, чим може допомогти біженцям з України. «Я пам’ятаю, що ми разом поїхали на залізничний вокзал (Келеті, Будапешт), де заступниця омбудсмена поспілкувалася з рятувальниками та керівниками благодійних організацій, які надавали допомогу», – згадала Ліліана Грекса.
Згідно з дослідженнями, лише в Будапешті наразі живе 17 тисяч дітей української національності, які повинні брати участь у процесі навчання, тоді як по всій країні освіту здобувають лише 5 тисяч дітей. Це стосується 1600 навчальних закладів.
Ліліана Грекса торкнулася й проблеми фрустрації дітей, спричиненої переживаннями через абсолютно нове середовище, культуру, мову. Було кілька випадків, коли українці, які відвідували школи, почувалися незатишно серед інших учнів, унаслідок чого багато хто переставав приходити на уроки й натомість обирав позашкільні заняття українською, які пропонуються різними організаціями. Це не обов’язково погано, але, на жаль, вони не надають документів, які підтверджують ступінь навчання й дозволяють продовжувати навчання в майбутньому, чи то в Угорщині, чи в Україні.
Ержебет Шандор Салаї, у свою чергу, розповіла про ті проблеми, що виникли після початку війни, та їхнє вирішення. Що буде з дітьми? Як допомогти родинам? Адже в більшості випадків приїхали жінки та діти.
Одна з проблем полягає в тому, що участь в онлайн-навчанні в Україні не зараховується в оцінюванні успішності в угорських школах. Крім того, в Угорщині мало фахівців, які володіють мовою й відповідними професійними навичками, бракує і людей, які можуть допомогти дітям та їхнім батькам подолати психологічні травми.
Повний подкаст можна послухати на сторінці Інституту досліджень національної політики на платформі Spotify.
Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА мав за честь у стінах адміністрації вітати справжнього друга Закарпаття, керівника Угорської екуменічної служби допомоги в Україні Magyar Ökumenikus Segélyszervezet Ласла Легела.
Робота донорської організації, яку очолює пан Легел, не потребує окремих представлень. Можу впевнено сказати, що з початку широкомасштабної війни Угорська екуменічна служба допомоги в Україні є однією з найефективніших благодійних організацій.
Інфраструктурні проєкти підтримки ВПО, матерів та дітей, які постраждали внаслідок війни, посилення медичних осередків і багато іншого. Усе це вже реалізовано не тільки на Закарпатті, а й в інших регіонах країни.
Немає такого прохання, на яке б не відгукнулися наші угорські партнери. Все це допомогло в перші місяці війни витримати критичне навантаження на громади краю, ця робота допомагає нам і зараз.
Під час зустрічі обговорили декілька проєктів, які можуть бути реалізовані на Закарпатті для дітей з прифронтових регіонів.
Подякував Ласлу Легелу за ініціативу та самовіддану роботу, а також Уряду Угорщини за увагу до потреб українців у цей складний для всіх нас час.
Завдання Червоного Хреста Угорщини, пов’язані з російсько-українським конфліктом, не змінилися, але їхній характер став іншим, повідомив гендиректор організації.
На пресконференції, присвяченій діяльності благодійної організації минулого року, Іштван Кардош пояснив: якщо у 2022-му основним завданням було надання підтримки та забезпечення біженців, то минулого року – допомога в інтеграції сім’ям, які залишаються в Угорщині.
Як правило, це сім’ї з дітьми, котрі приїжджають без голови родини. Мамам допомагають у працевлаштуванні, зарахуванні малечі до школи, отриманні медичного забезпечення, пояснив очільник організації.
За його словами, для широкомасштабної діяльності Червоного Хреста Угорщини треба було розробити систему, в рамках якої, крім допомоги біженцям, виконувались би й інші важливі завдання, наприклад, організація донорства крові, надання першої допомоги, пошук зниклих, соціальний догляд.
Важливе значення донорства крові
Іштван Кардош зазначив, що з 25 березня до 17 травня у вищих навчальних закладах триватиме акція «Тижні донорства крові». Мета заходу, який буде проводитися спільно із Національним банком крові, – заохотити молодь до такої форми допомоги.
Гендиректор нагадав, що Закарпатській організації Товариства Червоного Хреста України було передано мобільну лабораторію для донорства крові, водночас в Угорщині введено в експлуатацію автобус для здачі крові, яким можна дістатися й до віддалених населених пунктів.
Відтак Іштван Кардош повідомив, що торік в акціях Червоного Хреста Угорщини, які проводилися спільно з Національним банком крові, узяли участь 335 тисяч донорів. Благодійна організація відіграє важливу роль у залученні донорів крові й має намір продовжувати цю діяльність.
Стосовно такого напряму роботи, як пошук зниклих, то гендиректор поінформував, що минулого року співробітники організації займалися 18 подібними справами. «Кількість, на перший погляд, не велика, проте це клопітка робота, адже йдеться про пошук членів сімей, розлучених через воєнний конфлікт», – зазначив Іштван Кардош.
У 2023 році підтримка зменшилася
Минулого року Червоний Хрест мав у своєму розпорядженні 13 мільярдів форинтів. Уже в той період було помітно зменшення кількості пожертвувань, зокрема й допомоги на забезпечення біженців.
Голова Червоного Хреста Угорщини Анталне Фодор, у свою чергу, повідомила, що найбільша благодійна організація країни налічує 78 тисяч членів, а кількість активістів, які присутні майже в усіх населених пунктах, перевищує 13 тисяч. Вони виконують соціальну роботу, збирають пожертви та організовують надання допомоги.
Благодійна організація намагається залучати молодь до волонтерства. Одна з його форм – надання невідкладної допомоги на о. Балатон. Така робота проводиться у 12 населених пунктах, на 19 пляжах.
У минулому вироби від Nanushka носили такі знаменитості, як Джастін Бібер, Селена Гомес та Синтія Ніксон.
Американська акторка, володарка «Золотого глобуса» Кейт Хадсон знялася у своєму останньому музичному кліпі для відомого угорського модного бренду Nanushka. Він уже досяг значного міжнародного успіху, і багато знаменитостей з’являються в його колекціях.
Актрису можна побачити в кліпі в шовковій блузці та брюках від Nanushka, зазначає інформаційний портал Bors.
Серед знаменитостей, які раніше носили одяг від бренду Nanushka, була й Селена Гомес, яка з’явилася на шоу Келлі Кларксон на каналі NBC в угорському вбранні. Джастін Бібер одягнув сонцезахисні окуляри Nanushka’s Gimme на Суперкубок 2021 року, а нещодавно його знову сфотографували у виробах цього бренду.
Найвідоміша героїня Синтії Ніксон, Міранда Гоббс, також носила окуляри Nanushka. У сиквелі «Сексу у великому місті», «І просто так», вона з’явилася в комбінезоні Nanushka Paige Tencel.
В обласному центрі з нагоди 176 річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років представники місцевої угорської громади традиційно зібралися біля пам’ятника Шандору Петефі. Вшанувати пам’ять колишніх героїв уже вкотре, на жаль, мали можливість лише у вузькому колі.
У рамках заходу Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї зачитав лист прем’єр-міністра до закордонних угорців:
«У 1848 році угорська нація стала прапороносцем свободи. Молодь вимагала не лише відповідального уряду, скасування цензури та рівності перед законом, але й прагнула нарешті жити в Європі, нації якої хочуть стояти разом, пліч-о-пліч, а не на руїнах одна одної. Вони вірили, що свобода – це не перевага сильнішого над слабшим, більшості над меншістю, а що вона, перш за все, служить створенню миру, безпеки та процвітанню всіх людей. Вони залишили нам духовний спадок, скріплений їхньою кров’ю, а саме, що ми не можемо ані на йоту поступитися нашою національною незалежністю заради дружби з кимось чи на чиїсь погрози.
Світло сторожових вогнів угорської свободи і сьогодні видно на далекі відстані. Воно проголошує, що ми, угорці, просимо, вимагаємо відновити ту вільну, гідну та сильну Європу, яка могла зберігати мир на власній землі та рішуче виступала проти всіх відкритих чи прихованих спроб викорінити мову та культуру своїх корінних меншин. «Хай буде мир, свобода і розуміння!» – йдеться у листі Віктора Орбана.
Лівія Балог, голова Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради, у свою чергу, наголосила:
– Для керівництва і членів Товариства угорської культури Закарпаття особливо важливо відзначати національне свято 15 березня, адже угорська нація, угорська національна держава створилася після революції 1848 року. Про це ми згадуємо і нагадуємо щороку в Ужгороді біля пам’ятника Петефі. В останні роки пандемія, а затим війна не дозволили організувати масове відзначення цієї події. Але навіть якщо це відбуватиметься у вузькому колі, якщо зберуться лише керівництво громадських організацій, їхні члени, лише кілька людей, все одно важливо вшановувати цей день, адже всі ми – частина угорської нації, і закарпатські угорці в тому числі.
Головний секретар Закарпатської реформатської церкви Янош Гедер попросив Божого благословення на присутніх, на закарпатців, які переживають лиха війни, матерів, які втратили дітей, сиріт.
– Почуй наші благання, наші молитви, збережи нас, розрадь і зміцни! Дай нам, Господи, майбутнє, яке Ти підготував! Благослови свій народ! Дозволь нам із щирим серцем згадати, подякувати за всі блага, якими Ти нас обдарував, довіряючи Тобі, боротися з вірою, бачити майбутнє, Господи, благослови нас! – молив пастор.
Після виконання національної молитви угорців присутні – представники Генерального консульства Угорщини в Ужгороді, громадських організацій, учні місцевого угорськомовного ліцею – поклали вінки до пам’ятника.
Українська спільнота міста Будапешт організувала урочистий захід в Домі українських традицій, на якому вшанували пам’ять героїв Угорської революції 1848-49-го років. Учні та викладачі закладу та ті українці, які проживають в Будапешті, таким чином виявили повагу до героїчних вчинків угорських революціонерів, які, віддавши своє життя, боролися за свободу свого народу.
Самоврядування українців в угорському місті Ніредьгаза провело масштабний захід, на якому місцева українська спільнота вшанувала пам’ять Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Організатори заходу наголосили, що у житті цих виняткових письменників всесвітньої літератури воля відігравала важливу роль.
Поемою-посланням видатного українського поета свій виступ завершила речниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса. Вона закликала угорських депутатів прислухатися до слів, які Тарас Шевченко написав майже 180 років тому, зрозуміти й відчути, чому український народ бореться проти російської агресії вже протягом століть.
З 14 березня Китай на «експериментальній основі» дозволить безвізовий в’їзд на свою територію громадянам низки європейських країн, зокрема Угорщини. Про це заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Цзі на пресконференції.
Безвізовий режим із середини березня буде надано громадянам шести європейських країн: Швейцарії, Ірландії, Угорщини, Австрії, Бельгії та Люксембургу. Міністр висловив сподівання, що кілька держав запровадять спрощення візового режиму для громадян КНР.
«Ми сподіваємося, що країни співпрацюватимуть з нами для побудови високошвидкісних мереж для транскордонних подорожей і сприятимуть налагодженню міжнародних пасажирських рейсів, що зробить більш зручними подорожі за кордон громадян Китаю, а іноземні друзі почуватимуться в Китаї як удома», – додав він.
Ван також висловив сподівання, що відносини між КНР і ЄС будуть розвиватися гладко, «із зеленим світлом на кожному перехресті».
За словами Вана, «між Китаєм та Європейським Союзом немає фундаментального конфлікту інтересів чи геополітичних стратегічних протиріч, і спільні інтереси обох сторін значно переважають над розбіжностями». Китай зацікавлений у сильному Євросоюзі, а сильний Китай – основний інтерес Євросоюзу, зазначив міністр.
У другій частині кінокартини «Дюна» актори грають у рукавичках угорського виробництва, виготовлених компанією Gloves International (PGI) з міста Пейч. Як повідомили в PGI, під час розробки дизайну особлива увага приділялася гармонії між комфортом і візуальністю.
Пейчський виробник рукавичок Gloves International інформує, що долучився до створення американського науково-фантастичного фільму «Дюна. Частина друга».
У компанії зазначають, що ця робота була особливо важливою для них, адже дала можливість представити свій досвід у контексті масштабного проєкту. «Рішення виробничої групи «Дюни», зокрема художниці зі створення костюмів Жовки Гоки, згідно з яким під час зйомок в Угорщині будуть використовувати місцеві матеріали та реквізит, дозволило нам зробити вагомий внесок у створення фільму», – повідомили в Gloves International.
Виробник ретельно працював над деталями кожної рукавички, щоб вони збагатили не лише візуальну глибину фільму, але й відповідали історії та особистостям персонажів.
Під час розробки дизайну особлива увага приділялася тому, щоб рукавички ідеально поєднувалися з костюмами й водночас були зручними та практичними для акторів. Це стало неабияким викликом для швачок: робота зі складними формами та товстими матеріалами вимагала високого рівня кваліфікації.
Пейчська компанія Gloves International уже й раніше долучалася до масштабних закордонних проєктів, наприклад, «Суперкубка» (Super Bowl), де в її рукавицях виступали танцюристи під час шоу Ріанни та Ашера.