Угорська громада міста Виноградів відзначила 176 річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років традиційно у стінах середньої школи ім. Жиґмонда Перені. Виконуючий обов’язки заступника голови місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Золтан Кудрон під час виступу на заході наголосив, що у 1848 році пригноблений народ підняв голову, прагнучи волі.
Звертаючись до присутніх, Золтан Кудрон зокрема зазначив, що 176 років у людському вимірі – довгий період. Але навіть із плином такого відрізку часу значення подій 1848 року в історії угорського народу не згасає. «На тлі подій, що відбувалися в Європі, повстала молодь Пешта і нація знову знайшла себе. Пригноблений народ підняв голову, прагнучи волі», – підкреслив Золтан Кудрон. «Як свідчить історія, всі нації повинні боротися за свою свободу. Це відбувається і сьогодні в країні, громадянами якої ми є. У 1848 році нація заплатила високу ціну, і після поразки у боротьбі за незалежність довелося чекати на перетворення 18 років, але воно все ж таки настало», – додав очільник організації.
Дипломат Консульства Угорщини в Берегові Міклош Юстин на заході зачитав лист прем’єр-міністра Угорщини до закордонних угорців. «У 1848 році угорська нація стала прапороносцем свободи. Молодь вимагала не лише відповідального уряду, скасування цензури та рівності перед законом, але й прагнула нарешті жити в Європі, нації якої хочуть стояти разом, пліч-о-пліч, а не на руїнах одна одної. Світло сторожових вогнів угорської свободи і сьогодні видно на далекі відстані. Воно проголошує, що ми, угорці, просимо, вимагаємо відновити ту вільну, гідну та сильну Європу, яка може зберігати мир на власній землі та твердо виступає проти всіх відкритих чи прихованих спроб викорінити мову та культуру своїх корінних меншин», – йдеться у листі Віктора Орбана.
Атмосферу заходу підкреслив виступ учнів середньої школи ім. Жиґмонда Перені та Виноградівської філії Закарпатського угорського ліцею, які представили тематичну програму про події Угорської революції 15 березня 1848 року та декламували вірші про любов до батьківщини. В рамках заходу також вшанували пам’ять відомого угорського композитора Бейли Бартока. Оркестр місцевої музичної школи, яка носить його ім’я, виступив із концертом під керівництвом Віктора Марушки. Бейла Барток має чимало зв’язків із Виноградовом, адже він жив у цьому місті протягом 1889 – 1892 років. Свій перший фортепіанний концерт він також дав у Виноградові. В рамках концерту студентів музичної школи прозвучали твори Бейли Бартока, а також Ференца Легара та Петера Мартіна.
На завершення заходу присутні поклали вінки до погруддя Жиґмонда Перені, встановленого на подвір’ї школи.
У Берегові представники угорської громади 15 березня зібралися у будівлі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Після виступів про події тих років, Угорську революцію та визвольну боротьбу 1848-49 років, їх значення учасники заходу поклали вінки до пам’ятної дошки меморіальної дошки Лайоша Кошута на зовнішній стіні інституту, потім до меморіальної дошки Шандора Петефі на стіні колишнього готелю «Золотий лев», а також до пам’ятника Петефі. Меморіальний захід завершився виконанням національної молитви угорців та покладанням вінків до пам’ятника.
В атріумі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ зібралося багато людей. Після виконання національної молитви угорців присутні прослухали тематичний виступ студентки третього курсу вишу Бланки Молнар.
«Минуло вже 176 років від подій 1848 року, але прагнення до свободи, незалежності, мужність та патріотизм, відстоювання ідей анітрохи не змінилися. Ми знаємо, що у визначенні долі угорського народу можемо розраховувати лише на себе. Не варто чекати, щоби хтось вирішив наші проблеми», – зазначив під час виступу керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. Дипломат також зачитав лист прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до закордонних угорців.
Викладач кафедри історії та суспільних наук інституту Ференц Молнар розповів про події революції 1848 року, які відбулися в Пешті, а також про тогочасну міжнародну ситуацію. Він також розповів про те, як ті події сприйняли у нашому краї. «Представники чотирьох округів (Унг, Берег, Угоча та Марамарош) теж брали участь у дебатах у парламенті та в ухваленні нових законів. Ця звістка, хоч і із запізненням на кілька днів, сколихнула життя місцевої громади. Квітневі закони докорінно змінили феодальний лад, який панував до того часу. Відбулися місцеві та парламентські вибори, створили списки придатних до служби. Від сучасника, Тиводара Легоцького ми знаємо, що жителі Мукачева 18 березня вже читали текст «Національної пісні», і цього дня в місті з’явилися плакати на стінах, які повідомляли про Пештську революцію. В окрузі Берег були створені перші підрозділи національної гвардії, спершу в Мукачеві, Тарпі, згодом і в Берегові, Великих Берегах, Варах», – повідомив Ференц Молнар.
Напередодні революції 1848 року Берегсаш був повітовим і водночас районним центром, де проживало 3463 жителі. На пізніх етапах епохи реформ керівництво Берегівського повіту було віддане реформаторським зусиллям і підтримувало політику опозиції. Тому не дивно, що події в Пешті в березні 1848 р. бурхливо зустріли і в Берегові. 20 березня в місті скликали повітові збори, де заявили: «Берегівський повіт переконаний, що важку справу перетворення треба завершити».
Описуючи тодішню ситуацію в Берегові, викладач зазначив: «Напередодні революції 1848 року Берегово було повітовим і районним центром, де проживало 3463 особи. На пізніх етапах епохи реформ керівництво Берегівського повіту було віддане реформаторським зусиллям і підтримувало політику опозиції. Тому не дивно, що події, які відбулися в Пешті в березні 1848 року, бурхливо зустріли і в Берегові. 20 березня в місті було скликано повітове зібрання, на якому проголосили: «Берегський повіт переконаний, що тяжку справу перетворення треба довести до кінця». У місті також відзначили першу річницю революції 15 березня 1849 року.
Відтак студент інституту Сільвестр Ферку виконав під гітару «Національну молитву», покладену на музику.
Затим усі присутні вийшли на центральну площу Берегова, де поклали вінки до меморіальної дошки Лайоша Кошута на зовнішній стіні інституту. Відтак пройшли до колишнього готелю «Золотий лев», де поклали вінки до пам’ятної дошки Шандору Петефі, встановленої на стіні будівлі. Меморіальний захід у Берегові завершився виконаннм національноїх молитви угорців та покладанням вінків до пам’ятника Шандора Петефі.
Пообіді за організації Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) в атріумі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ відбувся показ фільму Філіпа Ракаї «Зараз або ніколи!», до перегляду якого зібралося близько трьохсот людей.
Українська спільнота міста Будапешт організувала урочистий захід в Домі українських традицій, на якому вшанували пам’ять героїв Угорської революції 1848-49-го років. Учні та викладачі закладу та ті українці, які проживають в Будапешті, таким чином виявили повагу до героїчних вчинків угорських революціонерів, які, віддавши своє життя, боролися за свободу свого народу.
