Єврокомісар з питань довкілля Віргініюс Сінкявічюс заявив про необхідність терміново і глибоко скоротити шкідливі викиди протягом цього десятиліття.
Про це він сказав в інтерв’ю DPA, повідомляє „Європейська правда”.
Крім того, на думку єврокомісара, всі мають взяти на себе зобов’язання скоротити викиди до 2025 року.
Ризик недосягнення мети Паризької кліматичної угоди від 2015 року щодо обмеження зростання температури до +1,5 °C, якщо це можливо, є дуже високим, сказав Сінкявічюс.
„Ми повинні утримати 1,5 градуси, тому що це основна надія, яка у нас є”, – зазначив він.
Єврокомісар закликав міжнародну спільноту не втрачати з поля зору кліматичні цілі, які вже були встановлені.
Уряд Франції оприлюднив у понеділок план прискореного скорочення викидів парникових газів, що має на меті їх зменшення на 50% до 2030 року порівняно з рівнем 1990-го.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє France 24.
Оприлюднена прем’єр-міністром Елізабет Борн дорожня карта містить докладні показники скорочень для окремих секторів економіки – від транспортної галузі до домогосподарств.
Мета цих заходів, що передбачають, зокрема, прискорення переходу на електромобілі та активне використання для вантажних перевезень річкового транспорту, – довести скорочення викидів вуглецю у відповідність до цілей ЄС.
Зазначається, що на сьогодні Франція скоротила свої викиди на 25% порівняно з 1990 роком, але для досягнення 50-відсоткової позначки потрібні значні зусилля.
«Ми просимо мало від найменших (забруднювачів) і багато від найбільших», – сказав журналістам помічник прем’єра, маючи на увазі, що приблизно половина зусиль буде спрямована на компанії, чверть – на домогосподарства і ще чверть – на місцеві адміністрації.
Президент Франції Еммануель Макрон, який визнав, що пізно усвідомив масштаб екологічних проблем планети, пообіцяв зробити зміну клімату центральною темою свого другого президентського терміну, який розпочався у травні минулого року.
Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроект про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів. Про це повідомляє Міндовкілля.
«Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт № 6477 «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», – йдеться в повідомленні.
Проголосувало „за” 296 народних депутатів.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України раніше повідомляло, що ухвалення відповідного законодавства та створення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів є міжнародним зобов’язанням України. Ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до вирішення екологічних питань.
Згідно із документом, Національний реєстр стане єдиною державною інформаційною системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. У межах системи, як очікується, буде забезпечено онлайн взаємодію між усіма сторонами – операторами, уповноваженими та контролюючими державними органами, Державною службою статистики та Державною податковою службою України.
Громадськість отримає вільний та зручний доступ до екологічної інформації, що сприятиме її участі в ухваленні управлінських рішень.
Держава завдяки реєстру зможе:
відслідковувати викиди і перенесення забруднювачів у часі і просторі;
аналізувати зменшення викидів і встановлювати пріоритети у скороченні шкідливих викидів;
визначати пріоритетні промислові сектори для еко-інновацій;
схвалювати ефективні рішення з питань запобігання та зменшення промислового забруднення.
Європейська комісія ухвалила план дій із знезараження повітря, води та ґрунту, визначивши основні цілі, яких необхідно досягти до 2030 року в рамках Європейської зеленої угоди, заявив у п’ятницю виконавчий віцепрезидент брюссельського органу, відповідального за Європейську зелену угоду, Франс Тіммерманс.
За його словами, план дій спрямований на покращення якості повітря до такої міри, щоб кількість передчасних смертей, спричинених його забрудненням, до кінця десятиліття зменшилася в Європейському Союзі на 55%. Угода також має на меті зниження забруднення атмосфери на 25% там, де це загрожує біорізноманіттю в екосистемі ЄС.
Аби покращити якість води, план передбачає зменшення на 50% кількості пластикових відходів, що потрапляють у море, і зменшення викидів мікропластику на 30% у навколишнє середовище.
Це також знизило б обсяги побутових відходів на 50%. Для покращення якості ґрунтів комітет визначив мету зменшити вдвічі втрати поживних речовин і запропонував скоротити використання хімічних пестицидів на 50%.
Крім того, у планах зниження впливу на людей хронічного шуму від транспортних засобів на 30% та суттєве зменшення генерації побутового сміття за рахунок скорочення на 50% усіх комунальних відходів.
У плані дій наголошується на важливості адаптації та перегляду низки законодавчих і нормативних актів ЄС для досягнення згаданих цілей.
План також спрямований на сприяння практичному впровадженню мети ЄС щодо навколишнього середовища, яке не містить забруднювачів, разом зі стратегією сталості хімічних речовин, прийнятою минулого року. Це підтверджує цілі Європейського Союзу стосовно кліматичної нейтральності, охорони здоров’я, біорізноманіття та ефективності використання ресурсів, додав уповноважений ЄС.
Єврокомісія зазначає, що забруднення довкілля залишається найбільшою причиною виникнення ментальних та фізичних захворювань людини, воно призводить до передчасних смертей, зокрема серед дітей, старших людей та інших вразливих категорій населення.
