Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjcwNzg5O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 181087
[content] =>
Українська спільнота міста Будапешт організувала урочистий захід в Домі українських традицій, на якому вшанували пам’ять героїв Угорської революції 1848-49-го років. Учні та викладачі закладу та ті українці, які проживають в Будапешті, таким чином виявили повагу до героїчних вчинків угорських революціонерів, які, віддавши своє життя, боролися за свободу свого народу.
Самоврядування українців в угорському місті Ніредьгаза провело масштабний захід, на якому місцева українська спільнота вшанувала пам’ять Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Організатори заходу наголосили, що у житті цих виняткових письменників всесвітньої літератури воля відігравала важливу роль.
Героїв Небесної сотні хвилиною мовчання вшанували працівники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького. З 2014 року тут діє експозиція «Коли гримлять гармати, музи мовчать». В ній представлено кілька сотень оригінальних експонатів, особистих речей воїнів АТО, ООС та російсько-української війни; документальні фотографії від подій Революції гідності, портрети захисників, які поклали своє життя за Батьківщину.
15-го лютого в Україні вшановують учасників бойових дій на території інших держав та відзначають 35-ту річницю виведення військ з Афганістану. Щоб віддати шану та помолитися за полеглих воїнів, в Ужгороді біля пам’ятника «Скорботної матері» із квітами в руках зібралися керівники міста та області, ветерани Афганістану, учасники бойових дій на території інших держав, військові, духовенство, громадськість.
Угорська спільнота Львова зібралася на Личаківському цвинтарі, аби вшанувати пам’ять митця із закарпатським корінням, засновника та першого голови Товариства культури львівських угорців Маріона Ілку.
True story - these are your Documentary Feature nominees... #Oscars pic.twitter.com/rkkyHDPK8X
— The Academy (@TheAcademy) January 23, 2024
[_oembed_time_760548ded892e09e0ff5ebada193fdae] => 1706449246
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] => Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
Read more:https://t.co/8GHXgkyQFZ
— Sky News (@SkyNews) April 3, 2024
[_oembed_time_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] => 1713179788
[_oembed_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] =>
[_oembed_time_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] => 1713179788
[labels] => Array
(
[0] => moviemovie_creation
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 27
[2] => 23921
[3] => 51
[4] => 656257
[5] => 43
[6] => 578
[7] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Відео
[2] => Культура
[3] => Новини
[4] => Новини
[5] => Статті
[6] => Суспільство
[7] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 70789
[1] => 667184
[2] => 667185
[3] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вшанування пам’яті
[1] => львівські угорці
[2] => Маріон Ілку
[3] => Україна
)
)
[5] => Array
(
[id] => 164665
[content] =>
30-річчя Закарпатського обласного угорського драматичного театру в Берегові відзначили масштабним фестивалем, який тривав протягом 3 – 9 жовтня. Шостий день фестивалю присвятили пам’яті Шарі Федак – уродженки цього міста, однієї з найвідоміших угорських актрис, примадонн свого часу.
Учасники заходу зібралися перед пам’ятником Шарі Федак, який встановили в місті у 2018 році. Акторка театру Іболя Орос з цього приводу продекламувала вірш Ендре Аді «Шарі Федак», після чого присутні поклали вінки та квіти до пам’ятника.
Захід продовжився у стінах Закарпатського обласного угорського драматичного театру. Глядачі мали змогу побачити сольний вечір актриси, заслуженої артистки Угорщини, лауреатки Премії ім. Марі Ясаі Фружіни Преґіцер «Так я прийшла…», прем’єра якої відбулася в 1990 році. Компіляції віршів, прози та народних пісень спонукала до роздумів над широкими питаннями сенсу життя.
Після майже годинного виступу відбулося вручення Премій ім. Шарі Федак. Символічні статуетки для відзначення премією створив відомий закарпатський скульптор Михайло Колодко. 20-сантиметрова скульптурка на рамі з вапняку зображує фігуру Шарі Федак у гусарському вбранні, яка відтворена за її роллю з легендарної вистави «Вітязь Янош». Під час створення фігури скульптор прагнув виразити скромність і відданість театру, якими були пронизані життя і творчість Шарі Федак.
«Коли п’ять років тому, 26 жовтня 2018 року, ми урочисто відкрили пам’ятник Шарі Федак у нашому місті, це стало результатом об’єднання зусиль багатьох людей, які долучилися до цієї справи», – повідомила під час виступу виконуюча обов’язки директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін. «Встановити пам’ятник видатній уродженці Берегова – було нашим давнім обов’язком», – додала вона, згадавши про найвизначніші моменти із життя акторки.
Постать і пам’ять про Шарі Федак певний час були незаслужено відсунуті на другий план, а в суспільній свідомості та публічному дискурсі сформувався образ, у якому вона сприймалася переважно як примадонна легковажного світу мистецтва з усіма його кліше та упередженнями. Донедавна мало розповідалося про важливу роль, яку вона відіграла у розвитку угорської театральної культури. Завдяки незвичайному таланту, нечуваній працьовитості та силі волі вона записала своє ім’я у список найвидатніших митців. Свого часу її швидко помітили найвидатніші письменники та публіцисти: Ендре Аді, Фрідєш Карінті, Шандор Бровді, Жиґмонд Моріц — усі вони присвятили численні статті, в яких висловлювали вдячність і відзначали досягнення актриси на сцені. На основі цих публікацій чітко простежується послідовний розвиток її виконавського мистецтва, завдяки якому вона високо піднялася по кар’єрних сходинках. Восени 1904 року у 25-річному віці вона вперше заспівала партію Йончі у п’єсі «Вітязь Янош». Після цього в одному лише Королівському театрі вона зіграла головну роль у цій виставі 689 разів. Вона стала знаменитою примадонною свого часу, але хотіла довести, що здатна на більше. Незабаром їй це вдалося. «У ній живе справжня актриса, яка вміє передати на сцені всі душевні коливання, яка відмінно реалізує себе і в драматичних ролях. Важливо не те, що вона робить, а те, що в ній відбувається», – писав Меньгерт Лендєл у виданні «Нюґат». Відтоді Шарі Федак як драматичну актрису згадували поряд із найвидатнішими іменами.
«Ми, нинішні любителі театру, а особливо угорці Закарпаття та Берегова, повинні знати справжню Шарі Федак. Адже хто, як не ми, буде берегти пам’ять про неї? Чиє завдання, як не наше, повернути ім’я та постать Шарі Федак на належне місце?» – підкреслила Едіна Шін. «Сьогодні ми маємо для цього всі можливості. Окрім пам’ятника в Берегові, завдяки акторці Неллі Сюч, маємо дві постановки та ще одну композицію, які відтворюють її постать. Ми також маємо Культурний центр, який носить її ім’я. Окрім того, маємо і премію театрального мистецтва імені Шарі Федак, яку заснували у 2021 році», – додала керівниця берегівського театру.
Премією ім. Шарі Федак нагороджуються угорськомовні актори Карпатського басейну, які безперервно працюють в одному театрі щонайменше 15 років, засвідчуючи вірність глядачеві. Премію з ініціативи акторки Неллі Сюч заснували з метою популяризації в Карпатському басейні спадщини Шарі Федак. А це – відданість нації, батьківщині та професії. Це означає віру в підтримуючу силу національної спільноти, угорськомовну театральну культуру та традиції, а також у силу театральної атмосфери, яка віддана якості, старанності та наполегливості. Цією нагородою відзначають діяльність акторів в Угорщині та за її межами, для яких згадані вище якості мають особливе значення, які гідні спадщини відомого пращура. У 2021 році лауреатами цієї премії стали берегівська акторка Магдолна Ваш і трансільванський актор Жолт Богдан. У 2022 році з огляду на труднощі війни відзнаку не вручали і цю прогалину заповнили тепер – 8 жовтня 2023 року. Лауреаткою премії стала Фружіна Преґіцер – акторка Ніредьгазського театру ім. Жиґмонда Моріца.
«Дякую Всевишньому за можливість сьогодні перебувати тут. Я вперше в житті стою на закарпатській сцені», – зазначила Фружіна Преґіцер. Вона розповіла, що 33 роки тому, виступаючи на одній зі сцен Трансільванії, зрозуміла, чому варто бути акторкою. «Доти мені здавалося, що я граю лише для батьків, друзів, режисерів, журналістів. А там зрозуміла, що я маю щось таке, чого не мають глядачі в залі. Я передаю їм це, натомість отримую щось навзаєм. Водночас мене також відразу вразила відповідальність у цій справі», – додала акторка, подякувавши за визнання, за можливість виступити на сцені берегівського театру та за любов глядачів.
Ініціаторка заснування Премії ім. Шарі Федак акторка Неллі Сюч не змогла бути особисто присутньою на церемонії вручення. Проте вона надіслала відеопривітання, у якому наголосила: «Ми живемо у важкі часи, нас оточує густа темрява, але в кожній темряві мерехтить оте невеличке світло, яке приносить у наше життя радість і надію. У ці дні темряву долає світло Берегівського театру, який відзначає 30-річчя. Це молодий вік, тож я бажаю закладу досягти поважних літ, стати «великим вогнищем», біля якого грітимуться люди», – наголосила акторка, вітаючи колег.
Тижневий фестиваль у понеділок завершився виступом Донецького обласного академічного драматичного театру (м. Маріуполь), який представив виставу Боккаччо «Декамерон».
Олександра Чуга/Csuha Alexandra/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => 30-річчя Закарпатського обласного угорського драматичного театру в Берегові відзначили масштабним фестивалем, який тривав протягом 3 – 9 жовтня. Шостий день фестивалю присвятили пам’яті Шарі Федак – уродженки цього міста, однієї з найвідоміших уго...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1696945200
[modified] => 1696943525
)
[title] => У Берегові в рамках театрального фестивалю вшанували пам’ять видатної акторки Шарі Федак
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=164665&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 164583
[uk] => 164665
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 164589
[image] => Array
(
[id] => 164589
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 1246777
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc-2504-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2137
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 164589
[_edit_lock] => 1696932729:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_288f972e6583ef24cc95d9a359280615] =>
[_oembed_time_288f972e6583ef24cc95d9a359280615] => 1697267625
[_oembed_9e6ae5ef7f14f09c3a961f5717010d55] =>
[_oembed_time_9e6ae5ef7f14f09c3a961f5717010d55] => 1697990385
[_oembed_9538d836c49601db843b3f85dace301c] =>
[_oembed_time_9538d836c49601db843b3f85dace301c] => 1697990386
[_oembed_2428cfb422630a7111f2a87fe7c5f69d] =>
[_oembed_time_2428cfb422630a7111f2a87fe7c5f69d] => 1697990386
[_oembed_e3f6672a8fd3ffe9413c4577755664b0] =>
[_oembed_time_e3f6672a8fd3ffe9413c4577755664b0] => 1700075852
[_oembed_4f44d01f2b978b786867b9fdffdcb26a] =>
[_oembed_time_4f44d01f2b978b786867b9fdffdcb26a] => 1700828518
[_oembed_ac39e7225d1a9e0c5eee8da3c488de93] =>
[_oembed_time_ac39e7225d1a9e0c5eee8da3c488de93] => 1704638092
[_oembed_942c71461a9ddca71f26033c4e903944] =>
[_oembed_time_942c71461a9ddca71f26033c4e903944] => 1705133794
[_oembed_be48455ae30da9e532257bfd9820cf8c] =>
[_oembed_time_be48455ae30da9e532257bfd9820cf8c] => 1706780226
[_oembed_ec7c82beecac526577c0cf4a2012164b] =>
[_oembed_time_ec7c82beecac526577c0cf4a2012164b] => 1708934726
[_oembed_ccf66e424c73689f69887d2a528305ce] =>
[_oembed_time_ccf66e424c73689f69887d2a528305ce] => 1709150862
[_oembed_252171728cc7ce68403d2496fa65661d] =>
[_oembed_time_252171728cc7ce68403d2496fa65661d] => 1709150862
[_oembed_8af29bee4fc7f4447a742cc2d3d58098] =>
[_oembed_time_8af29bee4fc7f4447a742cc2d3d58098] => 1710349142
[_oembed_a55436c190c48cd343fa8b45fa9feab4] =>
[_oembed_time_a55436c190c48cd343fa8b45fa9feab4] => 1710670280
[_oembed_be08699b97f05db5852c6d267e4abb8e] =>
[_oembed_time_be08699b97f05db5852c6d267e4abb8e] => 1710670280
[_oembed_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] =>
[_oembed_time_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] => 1711349610
[_oembed_0952006ef8a071e893a31bdb3eb21b3c] =>
[_oembed_time_0952006ef8a071e893a31bdb3eb21b3c] => 1713454313
[_oembed_a75d9d60deff9af700dfdedb65b04f82] =>
[_oembed_time_a75d9d60deff9af700dfdedb65b04f82] => 1713454314
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 23921
[3] => 51
[4] => 656257
[5] => 13
[6] => 43
[7] => 578
[8] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Культура
[3] => Новини
[4] => Новини
[5] => Новини дня
[6] => Статті
[7] => Суспільство
[8] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 256
[1] => 70789
[2] => 17064
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегово
[1] => вшанування пам’яті
[2] => театр
)
)
[6] => Array
(
[id] => 153743
[content] =>
3-го липня самобутньому закарпатському поету та публіцисту Василю Вароді могло б виповнитися 80. Але, нажаль, 25 років тому його життя різко обірвалося – у 55, сповнений сил та енергії, він несподівано покинув цей земний світ. Незважаючи на коротке земне життя, Василь Вароді як поет, публіцист та журналіст, залишив вагомий творчий доробок, був наставником для молодих закарпатських літераторів. Твори поета включені у різноманітні збірники та антології. Щоб вшанувати пам’ять поета, у приміщенні Народного музею літератури Закарпаття зібралися відомі крайові літератори, науковці, інтелігенція, земляки Василя Вароді з селища Королево, рідні поета, шанувальники творчості. Деталі – у сюжеті.
«Понад тисячолітній досвід угорського народу свідчить, що народи вміють жити разом у мирі, зберігати свої звичаї, традиції, культуру, історію, незалежність, рідну мову і, збагачуючи один одного, передавати це майбутнім поколінням, маючи відповідне правове поле. Цей відважний тисячолітній досвід поваги один до одного є одним із ключів нашого існування, що забезпечує збереження місцевої громади в рідному краї, транскордонну економічну співпрацю та взаємне духовне зростання», – наголосив генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі під час виступу на заході в Меморіальному парку села Чома, організованому 25 червня на пам’ять про віднайдення угорцями нової батьківщини.
На початку дійства присутні вшанували пам’ять загиблих у війні хвилиною мовчання.
Частина племен, які перетнули Верецький перевал понад 1100 років тому, дійшовши до рівнини, що простягається вздовж Тиси, оселилася на околиці сучасної Чоми, – нагадав у вітальній промові Янош Рац, очільник місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Археологи вперше почали розкопки на цій території близько 130 років тому – після того, як вони знайшли сліди поселення часів завоювання угорцями нової батьківщини. Майже через сто років потому експерти знайшли артефакти понад тисячолітньої давнини, які нині зберігаються в музеях. А саме місця поховання угорської прикордонної громади Х століття та тогочасне поселення. Усе це – визначальні докази того, що угорці оселилися в цьому краї.
У 1996 році за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у північній частині понад тисячолітнього кладовища було створено меморіальний парк, де відтоді щорічно організовують урочистий захід на пам’ять про завоювання. Через епідемію коронавірусу та з початком війни масові заходи були скасовані, але тихе покладання у вузькому колі все ж проводили.
У 1927 році на межі села Гестерейд, розташованого менш ніж за сотню кілометрів від Чоми, була знайдена могила князя-завойовника, в якій виявили золоту шаблю, нині відому на весь світ. Ця шабля дуже схожа на ту, яку можна побачити у музеї у Відні, яка, на думку експертів, є роботою київських майстрів XI століття. Цю шаблю великий київський князь Ярослав Мудрий подарував своєму зятю, який згодом став королем Угорщини під ім’ям Андраш І.
«Тож українців та угорців пов’язує не тільки сучасний, європейський зв’язок, така спільна доля, спорідненість і взаємозалежність існували вже в часи завоювання і в наступних століттях», – наголосив під час виступу генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі. «Пам’ять і знання про події минулого, діяння наших предків закладає основу для нашого спільного майбутнього, подаючи приклад для вирішення наших повсякденних проблем і питань через діалог», – додав дипломат.
Він наголосив, що Угорщина з першої хвилини війни солідарна з народом України, який героїчно бореться та зберігає свою гідність. Парламент Угорщини одним із перших засудив російську агресію та війну, з першого дня війни Угорщина послідовно виступає за територіальну цілісність і суверенітет України, і позиція Угорщини залишається незмінною вже більше року: вона стоїть на боці дипломатичного врегулювання і справедливого миру.
В Угорщині є одностайне політичне рішення про те, що країна продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу до тих пір, поки вона буде потрібна, триватимуть програми підтримки біженців, угорських громад та інституцій, проєкти відновлення в Україні, додав Йожеф Бачкаі.
«Хто я? До якого народу належу? Ким були наші предки? Чим збагатили культуру Європи? Звідки ми прийшли і які культурні цінності ми маємо? Рано чи пізно ці питання виникають у кожного, і багато хто намагається знайти на них відповіді», – наголосив під час виступу очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін.
«Ми можемо з гордістю говорити про наше минуле, нашу спадщину: від культури язичництва до християнства, від заснування держави до битв за захист Європи, за незліченні битви за свободу, а також про наші винаходи та відкриття, які збагатили людство», – підкреслив він.
«Тут, у Чомі, особливо важливо говорити про національну спадщину та приналежність. Тут, біля пам’ятника вождя Арпада та короля святого Іштвана, ми можемо побажати насамперед бути хорошими угорцями, які черпають тут нові сили, адже під нашою землею спочивають стародавні угорці, які збереглися у своїх нащадках – у нас», – зазначив Йожеф Шін.
«Бог, який оберігав і провадив свій обраний народ, нехай оберігає та веде і нас, наш народ», – попросив Божого благословення на присутніх декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Після урочистих промов виступив місцевий ансамбль збереження традицій, виконавши народні танці. Затим прозвучав тематичний вірш Мігая Бабіча у виконанні Фелікса Янчика. Відтак із в’язанкою народних пісень виступили вихованці Гечанського Будинку культури, й насамкінець Бенце Абрань продекламував вірш Дюли Югаса «Тріанон».
На завершення заходу присутні поклали вінки до меморіального знаку, розташованого в центрі парку, а також до пам’ятників вождя Арпада та короля Іштвана.
(CsA/Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => «Понад тисячолітній досвід угорського народу свідчить, що народи вміють жити разом у мирі, зберігати свої звичаї, традиції, культуру, історію, незалежність, рідну мову і, збагачуючи один одного, передавати це майбутнім поколінням, маючи відповідне...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1687870980
[modified] => 1687869487
)
[title] => На Берегівщині вшанували пам’ять предків-завойовників
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=152345&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 152300
[uk] => 152345
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 152308
[image] => Array
(
[id] => 152308
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 1250151
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/dsc-7790-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3865
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 152308
[_edit_lock] => 1687858687:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_1e6c063ddfe4deb75d3e44159291815f] =>
[_oembed_time_1e6c063ddfe4deb75d3e44159291815f] => 1687860188
[_oembed_d0c7871aa34392989aab036b1b0ef61b] =>
[_oembed_time_d0c7871aa34392989aab036b1b0ef61b] => 1687860188
[_oembed_72354e60544da339d8ad29af954b9461] =>
[_oembed_time_72354e60544da339d8ad29af954b9461] => 1688752770
[_oembed_c5d0cb278d5ca353dcfecb1918d5722e] =>
[_oembed_time_c5d0cb278d5ca353dcfecb1918d5722e] => 1689487684
[_oembed_ab20df00def7a9d526f71762fa478cb8] =>
[_oembed_time_ab20df00def7a9d526f71762fa478cb8] => 1689487684
[_oembed_b7ef86b57f61ee6890618f40c342ff45] =>
[_oembed_time_b7ef86b57f61ee6890618f40c342ff45] => 1694197070
[_oembed_4fece4e8e6b19b339667e9e0404ff5ad] =>
[_oembed_time_4fece4e8e6b19b339667e9e0404ff5ad] => 1695118608
[_oembed_4e73d2b7b037214492eceb389ba1d989] =>
[_oembed_time_4e73d2b7b037214492eceb389ba1d989] => 1696105214
[_oembed_288f972e6583ef24cc95d9a359280615] =>
[_oembed_time_288f972e6583ef24cc95d9a359280615] => 1697735995
[_oembed_9538d836c49601db843b3f85dace301c] =>
[_oembed_time_9538d836c49601db843b3f85dace301c] => 1697822475
[_oembed_9e6ae5ef7f14f09c3a961f5717010d55] =>
[_oembed_time_9e6ae5ef7f14f09c3a961f5717010d55] => 1698415151
[_oembed_4f44d01f2b978b786867b9fdffdcb26a] =>
[_oembed_time_4f44d01f2b978b786867b9fdffdcb26a] => 1700584140
[_oembed_ac39e7225d1a9e0c5eee8da3c488de93] =>
[_oembed_time_ac39e7225d1a9e0c5eee8da3c488de93] => 1703687112
[_oembed_942c71461a9ddca71f26033c4e903944] =>
[_oembed_time_942c71461a9ddca71f26033c4e903944] => 1705313711
[_oembed_be48455ae30da9e532257bfd9820cf8c] =>
[_oembed_time_be48455ae30da9e532257bfd9820cf8c] => 1706031824
[_oembed_252171728cc7ce68403d2496fa65661d] =>
[_oembed_time_252171728cc7ce68403d2496fa65661d] => 1708449591
[_oembed_ec7c82beecac526577c0cf4a2012164b] =>
[_oembed_time_ec7c82beecac526577c0cf4a2012164b] => 1708626334
[_oembed_ccf66e424c73689f69887d2a528305ce] =>
[_oembed_time_ccf66e424c73689f69887d2a528305ce] => 1709146331
[_oembed_8af29bee4fc7f4447a742cc2d3d58098] =>
[_oembed_time_8af29bee4fc7f4447a742cc2d3d58098] => 1709322619
[_oembed_be08699b97f05db5852c6d267e4abb8e] =>
[_oembed_time_be08699b97f05db5852c6d267e4abb8e] => 1710704551
[_oembed_a55436c190c48cd343fa8b45fa9feab4] =>
[_oembed_time_a55436c190c48cd343fa8b45fa9feab4] => 1711118383
[_oembed_8ac30f7706889a18049ae09d42246853] =>
[_oembed_time_8ac30f7706889a18049ae09d42246853] => 1711118383
[_oembed_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] =>
[_oembed_time_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] => 1711118383
[_oembed_0952006ef8a071e893a31bdb3eb21b3c] =>
[_oembed_time_0952006ef8a071e893a31bdb3eb21b3c] => 1713202940
[_oembed_a75d9d60deff9af700dfdedb65b04f82] =>
[_oembed_time_a75d9d60deff9af700dfdedb65b04f82] => 1713202940
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 256
[1] => 70789
[2] => 10292
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегово
[1] => вшанування пам’яті
[2] => ТУКЗ-КМКС
)
)
[8] => Array
(
[id] => 140469
[content] =>
У Тячеві в рамках відзначення 175-ої річниці початку Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років після проповіді пастора місцевої реформатської церкви виступили представники громадських організацій, відтак учасники заходу поклали вінки пам’яті до погруддя Лайоша Кошута.
Під час виступу голова Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шарі наголосив: «Хоча революція 1848 року та боротьба за незалежність відбулися 175 років тому, їхній вплив відчувається й сьогодні. Нам і тепер потрібна свобода і незалежність. Наші національні свята мають велике значення, оскільки нагадують нам про події, які угорська нація здійснила об’єднано за батьківщину та свободу, керуючись однією вірою та однією волею. Відчуття свободи – це відчуття, яке ми ніколи не зможемо забути і уникнути. Потрібно прославляти ці свята, потрібно повторювати і нагадувати собі та іншим, яке наше завдання, що ми маємо робити тут», – зауважив Йожеф Шарі.
Відтак до присутніх звернувся консул Угорщини в Берегові Пейтер Ердеі, котрий зокрема зачитав лист-привітання прем’єр-міністра Віктора Орбана з нагоди свята. З вітальною промовою також виступив очільник Верхньотисянського регіонального осередку Демократичної спілки угорців України Павло Амбруш. Після виконання пісні «Созат» представники громадських та церковних організацій поклали вінки до погруддя Лайоша Кошута.
(VE/Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => У Тячеві в рамках відзначення 175-ої річниці початку Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років після проповіді пастора місцевої реформатської церкви виступили представники громадських організацій, відтак учасники заходу поклали вінк...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1679057400
[modified] => 1679053035
)
[title] => У Тячеві вшанували пам’ять Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=140469&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 140368
[uk] => 140469
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 140369
[image] => Array
(
[id] => 140369
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-scaled.jpeg
[original_lng] => 417667
[original_w] => 2560
[original_h] => 1440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-768x432.jpeg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-1024x576.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-1536x864.jpeg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-2048x1152.jpeg
[width] => 2048
[height] => 1152
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/version1uuid71041e9c-0e86-48c5-88e6-990daa54d62emodecompatiblenoloc0-scaled.jpeg
[width] => 2560
[height] => 1440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1771
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 140369
[_edit_lock] => 1679045915:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_0598482183881622863e9550c6010bfb] => {{unknown}}
[_oembed_6126a98845ba049c22ed0aca626ffb99] =>
[_oembed_time_6126a98845ba049c22ed0aca626ffb99] => 1679050207
[_oembed_9b94798aeb53cb0c0eeedecab01553d4] =>
[_oembed_time_9b94798aeb53cb0c0eeedecab01553d4] => 1679341787
[_oembed_11be824a17747bdbbb9ab4f21e84d4b6] =>
[_oembed_time_11be824a17747bdbbb9ab4f21e84d4b6] => 1679574924
[_oembed_71173e5c5a992e7cbcf2a225f2b308cb] =>
[_oembed_time_71173e5c5a992e7cbcf2a225f2b308cb] => 1689751255
[_oembed_9538d836c49601db843b3f85dace301c] =>
[_oembed_time_9538d836c49601db843b3f85dace301c] => 1698302863
[_oembed_8af29bee4fc7f4447a742cc2d3d58098] =>
[_oembed_time_8af29bee4fc7f4447a742cc2d3d58098] => 1709828171
[_oembed_ec7c82beecac526577c0cf4a2012164b] =>
[_oembed_time_ec7c82beecac526577c0cf4a2012164b] => 1709828171
[_oembed_8ac30f7706889a18049ae09d42246853] =>
[_oembed_time_8ac30f7706889a18049ae09d42246853] => 1710959233
[_oembed_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] =>
[_oembed_time_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] => 1711801030
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 9
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Спецтема
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 70789
[1] => 734
[2] => 70972
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вшанування пам’яті
[1] => Тячів
[2] => угорська революція
)
)
[9] => Array
(
[id] => 140460
[content] =>
Рік тому російська авіація скинула на будівлю драмтеатру в Маріуполі дві 500-кілограмові бомби. У будівлі переховувалися від обстрілів тисячі мирних жителів. Внаслідок авіаудару загинули сотні маріупольців, серед них – чимало дітей. В Ужгороді, як і в інших містах України, маріупольці та власне ужгородці зібралися на мирну акцію «Де ти».
вшанування пам’яті (Сторінка 1)
