У рамках святкування Дня угорської культури учасники гурту «Mezzo» під керівництвом Яноша Чіка гастролювали на Закарпатті. Любителі фолк-джазу і фолк-блюзу змогли зустрітися з угорськими виконавцями на концертах в Мукачеві та Яношах.
На мистецький захід у готелі «Гелікон» у Яношах зібралися понад три сотні людей. Репертуар музичної формації, очолюваної визначним музикантом, створеної п’ять років тому, такий же багатий, як і легендарного гурту «Csík». Тож глядачі тут могли почути автентичну народну музику, обробки народних пісень та віршів, покладених на музику, а також різноманітні пісні, натхненні веселими стилями джазу, блюзу та американського кантрі. Виступ танцювальної пари гурту – Борбала Караї та Левенте Вінце – доповнив постановку чудових музикантів.
– Концертом Яноша Чіка та гурту «Mezzo» «Закарпатський культурний караван» завершив свій подвійний сезон, — зазначила у вітальному слові директор організації Крістіна Кудлотяк. – Ми пережили багато пам’ятних виступів і концертів, і наша аудиторія неухильно зростала.
У зв’язку з відзначенням Дня угорської культури Крістіна Кудлотяк висловила переконання, що угорська культура, як генофонд, успадкований від наших предків, супроводжує нас упродовж усього життя. Однак, на відміну від успадкованих подарунків, ми можемо зробити багато для того, щоб угорська культура стала невід’ємною частиною нашого життя. Цьому сприяють такі чудові події, як нинішня.
– Ми приїхали на Закарпаття з тривогою, але водночас і радісним серцем, – сказав Янош Чік, виходячи перед публікою. – Ми були впевнені, що зможемо принести радість глядачам тут. І ми дуже добре знаємо, що радість, співчуття і, що не менш важливо, любов можуть допомогти вам подолати чимало проблем.
Протягом концерту можна було почути багато класичних угорських народних пісень. Наприкінці виступу гурт, звісно, змусив публіку підспівувати. Сучасну версію народної пісні «Szép a tavasz, szép a nýar» співали у супроводі оркестру.
Закарпаття увійшло в трійку лідерів за кількістю реалізованих проєктів цифровізації за рейтингом Міністерства цифрової трансформації України. Про це розповіли в ОВА, підбиваючи підсумки роботи в цій галузі у 2023-му.
У фокусі зустрічі представників угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну, організованої Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини й Національною спілкою журналістів Угорщини, були поточна ситуація та перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, а також виклики, з якими стикаються медійники. Захід відбувся 8–10 грудня в угорському місті Вишеград. Мета зустрічі – зміцнення професійних і дружніх стосунків, обмін ідеями й досвідом, поглиблення зв’язків між Угорщиною та закордонними угорськими громадами. У заході взяли участь журналісти Угорщини та представники угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну – загалом близько 200 осіб, зокрема закарпатські медійники.
На урочистому відкритті першим присутніх привітав міністр юстиції Угорщини Бенце Тужон. Він пригадав, що коли у 2014 році його обрали народним депутатом, то був перший парламент, члени якого отримали голоси і від представників закордонних угорських громад. «Це наклало свого роду зобов’язання як на парламент, так і на уряд Угорщини», – зазначив Бенце Тужон. «З того моменту прем’єр-міністр Угорщини став прем’єр-міністром не країни, оточеної кордонами, а всіх угорців», – додав урядовець. За його словами, це зобов’язує приймати рішення таким чином, щоб вони стосувалися всіх угорців, і керувати з належною відповідальністю. «Водночас кожен закордонний угорець несе відповідальність за Угорщину і за всю угорську спільноту. Це означає, що національне єднання відбулось і в цій сфері», – наголосив міністр.
«Колись ми жили у світі Гутенберга, а сьогодні – у світі Цукерберга», – зазначив Бенце Тужон. За його словами, дотепер, мабуть, ніколи не було такого розриву в комунікації між поколіннями. Нині «медіа та журналістика мають знайти своє місце у світі, який стрімко змінюється, що є значною відповідальністю та складним завданням», – підкреслив міністр. Він зазначив, що треба вміти відокремлювати суттєве від несуттєвого, правду від брехні й доносити інформацію до аудиторії.
Міністр визначив метою зустрічі формулювання того, як угорці й угорські журналісти повинні відповідати на виклики, що виникають у сфері медіа та права. Потрібна якісна комунікація, яка передає реальність, наголосив він.
Заступниця міністра з питань культури та інновацій Естер Вітайош під час своєї вітальної промови зазначила, що в зустрічі беруть участь найкращі журналісти, найважливіші редакції та найвпливовіші медійники Карпатського басейну. «На плечах журналістів лежить велика відповідальність. […] Адже кожне слово має серйозну вагу», – підкреслила посадовиця. Вона також наголосила на важливості довіри, яку важко здобути, але дуже легко втратити. «Ми знаємо, що означає жити і працювати в умовах постійної уваги й напруги, і я схиляю голову зі щирою повагою перед вашою витримкою та відданістю», – додала Естер Вітайош, подякувавши присутнім медійникам за роботу.
Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі пригадав 2019 рік, коли зустріч представників мас-медіа організували вперше, відтоді захід уже став традиційним і дає можливість налагоджувати як професійні зв’язки, так і дружні стосунки. «Ви тут, тому що ви угорці, – сказав Арпад Янош Потапі й додав: – Єдність угорської нації будується вже 14-й рік поспіль».
У своєму виступі держсекретар наголосив на важливості створення мереж у сфері медіа, які згодом запрацюють самостійно. Уряд підтримує їхнє формування та функціонування, але було б добре, якби вони стали спроможними і самодостатніми в усьому Карпатському басейні, додав він.
Голова Національної спілки журналістів Угорщини Томаш Товт-Голло підкреслив, що угорці можуть подолати всі випробування, але справжній виклик – залишатися угорцями в цій професії.
Наступного дня першою з презентацією на конференції виступила генеральна директорка неприбуткової компанії Duna Media Аніта Алтор’яї. «Якщо у світі біда: війна, епідемія чи стихійне лихо, – суспільство хоче отримувати швидку, надійну, достовірну, точну та зрозумілу інформацію. І її надають суспільні ЗМІ», – наголосила вона. Медійниця назвала одним із найбільших викликів майбутнього те, як буде створюватися надійний контент, якому джерелу зможе довіряти журналіст, а якому – читач, глядач. «Це реальність чи вигадка, створена штучним інтелектом, справжня річ чи фікція?» – поставила вона питання, що спонукає до роздумів. За словами Аніти Алтор’яї, щоб у майбутньому журналістика відповідала критеріям суспільного медіа, представники ЗМІ перш за все не повинні втрачати допитливість «не лише до теми, але й джерела інформації», – зазначила вона. «Джерело доведеться перевіряти тисячами методів, оскільки це єдиний спосіб зберегти достовірність», – сказала гендиректорка, наголосивши, що для цього слід спілкуватися не лише з пошуковими системами в інтернеті та гаджетами, а й одне з одним. «Наше завдання – зберегти всі цінності суспільної журналістики у світі, де керуємо вже не завжди ми», – сказала Аніта Алтор’яї. А відтак додала, що штучний інтелект є для ЗМІ величезним викликом і в цій новій ситуації переоцінюється роль суспільних ЗМІ.
«Завдяки роботі протягом останніх років національна політика тепер є об’єднанням мереж», – акцентував під час свого виступу Арпад Янош Потапі. «Така мережа була створена і в медіа, її розбудова і зміцнення тривають», – додав держсекретар. Він пригадав слова експрем’єр-міністра Угорщини Йожефа Антала про те, що він хоче бути прем’єр-міністром 15 мільйонів угорців духом і почуттями. «Це стало початком сучасної національної політики, а відтак відбулося становлення національної політичної інституційної системи», – підкреслив держсекретар. Він виокремив кілька етапів у сфері національної політики, починаючи з 2010 року. Насамперед було створено нове законодавче підґрунтя та прийнято закон про подвійне громадянство, вибудовано продуману систему різноманітних програм. За словами Потапі, тепер політику уряду Угорщини щодо діаспори переймають і інші країни світу. Держсекретар додав, що з 2014 року у фокусі був економічний розвиток громад на батьківщині, а після 2020-го розпочалася розбудова мереж.
Відтак Арпад Янош Потапі зазначив, що з 2010-го уряд Угорщини підтримує роботу 5 500 закладів та надає 37 видів допомоги. З 2023 року сума навчально-виховної підтримки була збільшена з 22 400 форинтів до 100 тисяч. За його словами, пріоритетом є угорськомовні дитячі садки, адже дітей, які відвідували їх, батьки, швидше за все, віддадуть до угорських шкіл.
Держсекретар виступає за створення в майбутньому освітніх центрів і концентрованої системи навчальних закладів. За його словами, це добре не лише для батьків з точки зору вибору закладу, але й для зміцнення угорської ідентичності дітей.
Згадав державний секретар і програму «Без кордонів», у рамках якої відбулося 10 тисяч поїздок, понад 520 школярів з Угорщини відвідали закордонні угорські громади. Крім того, триває підтримка роботи спортивних академій, було запроваджено програму кінного спорту в Карпатському басейні. 16 листопада стартувала програма «Повернення додому», покликана допомогти тим, хто хоче повернутися в Угорщину. У 27 державних установах є вікно, де надається необхідна для цього адміністративна допомога, відповідні матеріали доступні також онлайн угорською та англійською мовами. 2024-й стане Роком співробітництва нації, який підкреслить, що, попри всі труднощі, єдність угорської нації буде зміцнюватися й надалі, додав держсекретар.
У свою чергу, Томаш Товт-Голло говорив про те, що ми живемо в епоху дефіциту уваги й молоді люди, які часто мають і «дефіцит літер», більше не читають, а натомість дивляться короткі відео, оптимізовані переважно для мобільних телефонів. Дедалі частіше з’являються гібридні жанри, серед яких особливе місце займає коротке відео, зазначив він. За його оцінкою, друковані ЗМІ вмирають, це вже лише «традиція, яка залишається з нами як певна спадщина», зберігається тільки заради певних поколінь. В онлайн-медіа зникла лояльність до бренду, зник прямий доступ, додав Томаш Товт-Голло, торкаючись питання щодо потенціалу, закладеного в додатку TikTok. Він зазначив, що навіть Facebook уже вважається застарілим, водночас TikTok має близько 13,2 мільярда переглядів відео на місяць.
Левенте Сікра, старший аналітик Центру фундаментальних прав, дослідив тему консервативних цінностей і національних інтересів.
Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі розповіла про те, як журналістика стала конкурувати з різними медіа-платформами. «Однак журналістику – жанр, який представляють присутні, – не слід вважати конкурентом, важливо служити і тим, хто чекає на якісний контент», – наголосила вона, а потім торкнулася питання про те, що відрізняє неоліберальну та національну журналістику. «Мені шкода тих, хто виключає себе з нації. Тоді як представники неоліберальної глобальної журналістики намагаються писати про те, за що платять, ми маємо інше важливе покликання – це підтримка нашої нації», – наголосила Каталін Сілі.
У рамках зустрічі медійників відбулося вручення головній редакторці словацької медійної корпорації «Ma7» Юдіті Молнар Премії ім. Костолані. Під час нагородження зазначалося, що журналістка пишається своїм корінням. Юдіта Молнар навчалася в Братиславі та Будапешті. Журналістську кар’єру розпочала на радіостанції Pátria. Згодом працювала парламентською кореспонденткою, стала редакторкою газети Szabad Újság. Є постійною учасницею зустрічей представників угорських медіа Карпатського басейну. Юдіта Молнар, у свою чергу, подякувала за відзнаку та за підтримку Угорщини.
Після обіду розпочалося обговорення за круглим столом, під час якого йшлося про поточну ситуацію й перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, про небезпечні ситуації, з якими стикаються журналісти, про виховання наступного покоління тощо. Закарпатські медіа представляли генеральний директор телеканалу «ТВ21 Унгвар» Золтан Кулін, директор видання Kárpáti Igaz Szó Дьордь Дунда, головна редакторка видання KárpátInfo Єлизавета Ковач і головна редакторка видання Kárpátalja Кароліна Дорчі.
Золтан Кулін, зокрема, поділився новиною про те, що Верховна Рада України схвалила зміни до Закону про національні меншини (спільноти), які враховують рекомендації Венеціанської комісії щодо гарантування прав нацменшин. Згідно з документом, у політичній рекламі, у приватних школах та університетах, у засобах масової інформації дозволяється використання мов Європейського Союзу та національних меншин, за винятком мови країни-агресора. Безумовно, це позитивний знак, який свідчить, що український парламент займається цим питанням, зазначив Золтан Кулін.
Дьордь Дунда торкнувся теми викликів, які постали перед журналістами під час війни. «Ця жахлива війна триває вже майже два роки, але, як би дивно це не звучало, ми навчилися жити з постійними викликами. Якщо минулого року в цей час найбільшою проблемою були відключення електроенергії, то сьогодні ми щасливі, що не маємо цих випробувань», – зазначив журналіст.
Єлизавета Ковач поділилася своїми думками про виховання наступного покоління журналістів. Зокрема вона зазначила, що на Закарпатті наразі немає угорськомовної підготовки журналістів, водночас у всіх угорськомовних ЗМІ області є «молоді титани, якими можна пишатися». Єлизавета Ковач підкреслила: «Вони виконують свою роботу на відмінно. І ми також можемо навчатися в них. Мені дуже подобається порив молодих людей, їхня сила волі». А відтак додала, що є потреба в курсах вдосконалення та тренінгах.
Говорячи про взаємодію між пресою нацменшин та більшості, Кароліна Дорчі зазначила: «Для того щоб мати взаємодію, її необхідно створити. І це завжди робота більшості, держави. На жаль, Україна не створила належного законодавчого підґрунтя та фінансового забезпечення для преси нацменшин, тому в щоденній роботі ми часто стикаємося з труднощами. Попри це, на нашу думку, важливо поширювати інформацію про себе серед нації більшості. Тому ми запустили двомовний новинний портал, який щодня завантажує понад 50 матеріалів як угорською, так і українською мовами. Судячи з показників переглядів, можна сказати, що попит на його роботу є. І якщо не на загальнодержавному, то принаймні на обласному рівні національна більшість читає новини про угорців».
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
“У зв’язку з певним суспільним ажіотажем навколо вручення повісток особам призовного віку у спортивних, відпочинкових та інших закладах краю інформуємо про наступне.
…Працівники Закарпатського ОТЦК та СП у законний спосіб продовжують в рамках мобілізаційних заходів вручати повістки. На нашу думку, ті чоловіки призовного віку, які свідомо уникаючи військової служби, займаються у спортивних залах або розважаються у відпочинкових комплексах, не є привілейованими порівняно з військовослужбовцями ЗСУ, які у непростих умовах тримають оборону і б’ють ворога.
…Просимо також зрозуміти, що у ЗСУ, у першу чергу – люди, у тому числі ваші знайомі, ваші друзі, батьки, чоловіки, сини й доньки, які чекають на заміну або поповнення”.
Як нагадали у ТЦК, вручення повістки не означає, що призовника відразу забирають на війну. Спочатку уточнюються дані, призовник проходить медичний огляд і вже тільки після цього, якщо людина придатна до служби, видається мобілізаційне розпорядження. Відтак призовник їде вчитися.
Напередодні різдвяно-новорічних свят закарпатцям нагадують про заборону самозаготівлі хвойних дерев. Адже йдеться не тільки про законність, а й про шкоду довкіллю.
В області затвердили та реалізовують План заходів, мета якого – запобігати правопорушенням під час заготівлі хвойних дерев у період різдвяних свят. Про це повідомив перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
«Для виконання запланованого вже сформували рейдові групи, які проводять патрулювання у межах лісового фонду, а також на вокзалах, стихійних ринках тощо. Працюватимуть вони до кінця грудня», – прокоментував Мирослав Білецький.
Згідно з чинним законодавством за незаконне вирубування хвойних дерев віком до 41 року в лісі в грудні-січні порушникам загрожує штраф від 759 до 3432 грн, у межах об’єктів природно-заповідного фонду – від 8621 грн до 42 690 грн.
Чинні нормативно-правові акти також визначають, що перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев карається штрафом від 17000 до 25500 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням/позбавленням волі до трьох років.
«Закликаємо купувати ялинку до свят в офіційно визначених для цього місцях. Інформацію про такі локації оприлюднять органи місцевої влади. Адже саме там деревцята будуть марковані, законно вирубані, а ви будете впевнені, що, прикрашаючи свою оселю, не шкодите природі Карпат», – відзначив перший заступник голови ОВА.
Мандрівний декламатор з угорського міста Кунтсентміклош, лауреат премій ім. Золтана Латовича, ім. Міклоша Радноті та Pro Cultura Hungarica Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті. За сприяння Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та підтримки Національного культурного фонду після двох років перерви 22–23 листопада він виступив на сімох локаціях в Ужгородському районі з програмою про дружбу Шандора Петефі та Яноша Араня.
22 листопада гість виступив у римо-католицькій церкві села Тийглаш та в Центрі культури і дозвілля в місті Чоп, розповівши, зокрема, про своєрідні стосунки великих угорських поетів. Наступного дня незвичайний урок літератури провів у школах сіл Тисааґтелек, Мала Добронь та Чомонин, затим у Великодоброньському ліцеї. На всіх локаціях, незалежно від аудиторії, Пейтеру Лоранту Товту вдалося створити таку атмосферу, що школярі з особливою увагою та допитливістю стежили за його виступом. Усюди йому щиро дякували оваціями глядачі різного віку. І невипадково. Адже крім декламування віршів, через картини з життя, особисті веселі та серйозні життєві історії він із захопленням розповідав про патріотизм, угорську ідентичність, тугу за батьківщиною, кохання, людяність, знущання, несправедливість, неправдивість політиків. Пейтер Лорант Товт і вголос, і на підсвідомому рівні підкреслював: треба читати художню літературу, тому що людина, яка читає, думає, а людиною, яка думає, не можуть керувати інші, і це дуже важливо.
Програму свого виступу митець склав ще у 2021-му, коли його запросили в родинний будинок-музей Петефі. Протягом 2022–2023 років з нагоди Року пам’яті Петефі Пейтер Лорант Товт виступив з нею у 8 країнах, на понад 200 локаціях: у будинках культури, бібліотеках, залах театрів.
– Я дуже радий, що через два роки знову маю можливість повернутися на Закарпаття. Для мене завжди було дуже важливо виступати тут з літературними лекціями. Уперше я відвідав цей край у 2011 році, і відтоді мав понад сотню виступів у більш ніж 70 населених пунктах. Я завжди думаю про Закарпаття як про наймолодшу дитину великої родини Карпатського басейну, і як наймолодший член родини воно заслуговує найбільшої уваги, особливо в такий непростий час, як нинішній, – зазначив Пейтер Лорант Товт.
На його думку, дружба Петефі та Араня – це також історія, яка може стати уроком для нас сьогодні, у 2023 році, з точки зору того, що зустрічаються дві людини з абсолютно різними поглядами та способами життя і не нищать одна одну, не кривдять, а допомагають і підживлюють. Кожен з них поважав в іншому особистість, цінність, вони доповнювали один одного.
– Користуючись нагодою, передаю вітання закарпатській угорській громаді й сподіваюся, що знову настане час, коли ці літературні лекції як певну духовну зарядку, амуніцію можна буде донести не лише до школярів, а й дорослих, – сказав декламатор-мандрівник. Насамкінець він зауважив, що сподівається повернутися на Закарпаття вже незабаром: у січні – лютому.
Велику роль у цьому відіграє Лівія Балог, очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, яка вже понад десятиліття використовує кожну нагоду, щоб дати закарпатській публіці можливість зустрітися з цим унікальним виконавцем.
– Пейтер Лорант Товт регулярно відвідує Закарпаття вже протягом 12 років, з яких останні два не приїздив, бо не було можливості. Мабуть, немає жодного населеного пункту в Ужгородському районі, де б він не побував хоча б раз. Він відвідував кожну невелику угорську громаду і дуже достовірно передавав те, що хотів сказати, у рамках уроків літератури та історії. Зокрема виступав на Закарпатті з лекціями про революцію 1956 року. Ми завжди раді його візитам, тому що він дуже достовірний. Як молода людина, декламуючи вірші Петефі, Араня, Аттіли Йожефа, Радноті, він може стати ближчим до молоді. Тому другий день ми присвятили лише зустрічам у школах. Після вчорашніх виступів нині він відвідає навчальні заклади Великодоброньської громади з меседжами, які актуальні й сьогодні, оскільки Петефі та Арань – люди з абсолютно різними звичками, які походили з різних світів, але не гасили, а підсилювали один одного. Крім того, на мою думку, це може стати уроком для сучасної молоді: визнавати те, що є хорошим в інших, не пригнічувати погляди людей з інакшими звичками, темпераментом, мовою, а натомість зміцнювати їх, намагатися співпрацювати з ними. Про це йдеться, зокрема, і в програмі Пейтера Лоранта Товта, – повідомила Лівія Балог.
25 листопада на Закарпатті стартує низка заходів під назвою «16 днів проти насильства». Це традиційна щорічна акція, метою якої є привернення уваги усієї громадськості до проблем, пов’язаних із насиллям. Нині вирізняють кілька форм поневолення, зокрема на гендерному підгрунті, домашнє і новий вид – сексуальне насильство під час конфлікту, а саме війни. Найчастіше жертвами стають жінки та діти, але також зростає кількість постраждалих чоловіків.
Операцію з приводу вродженої вади серця у дитини провели в обласній дитячій лікарні. Вперше на Закарпатті. Проводив операцію Богдан Серденко, завідувач торако-пульмонологічного відділення під наглядом професора із Києва.
Закарпаття один з регіонів, де запроваджують інститут помічника ветеранів. Це послуга за принципом: рівний – рівному. До 27 жовтня на порталі є Ветеран приймаються заявки на посаду координатора. До участі запрошуються особи з числа ветеранів, а також члени їх родин, які вже мають досвід в отриманні послуг, передбачених державою. Вимоги до кандидатів високі, але й мета – не менш важлива. Помічник має стати своєрідним посередником між органами влади і ветераном. Заробітна плата встановлюється в межах 20-ти тисяч гривень, залежно від кількості наданих послуг, але один помічник може надати свою допомогу не більше ста ветеранам на рік.
18 жовтня 1993 року закарпатські угорські організації об’єднали зусилля для створення фонду з метою заснування самостійного, угорськомовного вищого навчального закладу на Закарпатті. В результаті у 1994 році в Берегові відкрилася філія Ніредьгазького педагогічного інституту. Рівно тридцять років потому, 18 жовтня 2023 року, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та його структурний підрозділ, Науково-дослідний центр імені Тиводора Легоцького, з нагоди ювілею організували конференцію у стінах вишу, на якій виступили ті, хто був частиною, творцем тогочасних подій.
Ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко ознайомив присутніх із обставинами створення вишу, які почерпнув на основі тогочасних газетних статей. Зазначалося, що після початкових обговорень 13 січня 1994 року Берегівська районна адміністрація зареєструвала Фонд «За закарпатський угорський інститут», який заснували чотири юридичні особи – Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Закарпатська реформатська церква і Берегівська міська рада. У газеті «Вісті Берегівщини» від 21 травня 1994 року з’явилося оголошення про вступ на спеціальності вихователь ДНЗ, учитель початкових класів, англійська-історія, англійська-географія на 1994-95 навчальний рік. 8 вересня 1994 року видання вже повідомляло про успішні вступні іспити. Заявки на вступ подало понад 100 бажаючих, із них вступили 42 студенти. Спочатку навчання проводилося лише по п’ятницях, суботах і неділях, лекції читали викладачі Ніредьгазького педагогічного інституту. У суботу, 17 вересня 1994 року, в залі засідань Берегівської райради відбулося відкриття першого навчального року Закарпатського угорського педагогічного інституту, про що також писали «Вісті Берегівщини». «Це був довгий шлях», – зазначив Іштван Черничко, подякувавши всім, хто доклав зусиль до створення інституту, завдяки кому нині відзначається тридцятиріччя закладу.
«Засновники Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ досягли своєї мети. Педагоги, які отримали дипломи цього закладу, стали визнаними та успішними професіоналами. Озираючись на минулі три десятиліття історії інституту, можна з упевністю сказати, що за цей час заклад став науковою майстернею для закарпатських угорців. Керівництво вишу поступово залучало заклад до наукового життя Угорщини. Було підписано низку угод про співпрацю з угорськими університетами, науково-дослідними інститутами та навіть з Угорською академією наук. Таким чином заклад створив можливість для закарпатської молоді, яка тут навчається, продовжувати освіту в Угорщині, а також долучатися до наукового життя Угорщини. Під егідою інституту сьогодні в області створено цілісну систему угорськомовних навчальних закладів із відмінною інфраструктурою та кадровим потенціалом, що є одним із найважливіших ключів для збереження закарпатських угорців навіть у кризовий період, спричинений війною», — наголосив під час виступу очільник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, запевнивши у подальшій підтримці уряду Угорщини та дипломатичної установи.
Начальниця управління освіти та культури Берегівської громади Едіта Бабяк зачитала лист із привітанням голови громади Золтана Бабяка, у якому він висловив вдячність за високоякісну освіту, яку забезпечує Закарпатський угорський інститут.
Відтак виступили ті, хто так чи інакше брав участь у процесі заснування Берегівського вишу.
Президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ зокрема розповіла, що, хоча заснування вишу відбулося рівно тридцять років тому, українська державна влада офіційно визнала заклад лише через п’ять років після його відкриття.
По відеозв’язку до розмови долучився і голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, який, будучи членом правління організації з 1993 року, брав активну участь у створенні інституту, започаткуванні навчання.
Кандидат юридичних наук, фахівець із прав національних меншин Мігай Товт з-поміж засновників інституту виокремив особу колишнього єпископа Закарпатської реформатської церкви Лайоша Ґулачі, котрий «вирішував важливі питання», а також Ільдико Орос, яку назвав найважливішою особою навчального процесу. Крім того, він згадав імена і тогочасних посадовців, котрі підтримували справу інституту – колишнього міського голову Іштвана Патакі й тогочасного голову райради Павла Бодова.
Мер угорського міста Мартонвашар, колишній голова Центру закордонних угорських громад Тібор Сабо схвально відгукнувся про тогочасних закарпатських посадовців, які наважилися і стали на бік ідеї заснування інституту.
Депутат парламенту Угорщини, колишній викладач Ніредьгазького педагогічного інституту Дєзев Віннаі протягом 1994 – 98 років щовихідних приїжджав у Берегово, щоби навчати студентів в угорському інституті. Він охарактеризував тогочасну атмосферу в Берегові як більш затишну, ніж у Ніредьгазі, за його словами, ентузіазм у Берегові був величезним. «Я знайшов тут хороших людей і погані умови», — підсумував він свої спогади про той час.
Колишня проректор інститут Ілона Ваш пригадала перші труднощі та виклики, пов’язані із затвердженням статуту та офіційних документів.
Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини, колишня спікер парламенту Угорщини Каталін Сілі назвала успішною місію, яку взяв на себе інститут, адже сьогодні закарпатські угорці живуть під подвійним тиском, з одного боку, у тіні війни, з іншого – під тиском заходів влади щодо обмеження прав національних меншин. «Для нас важливе існування цього інституту», – підкреслила вона.
Колишній Генеральний консул Угорщини в Берегові Іштван Товт розповів про допомогу, надану Угорщиною, назвавши Берегівський інститут «угорським острівцем», куди він завжди радо заходив.
По відеозв’язку до розмови долучилися і депутатка Європарламенту, колишня студентка інституту, перша очільниця студентського самоврядування вишу Андрея Бочкор, а також проректор, який також є випускником інституту, Дюло Фодор. Вони розповіли, що інститут означав для них як студентів і що він їм дав.
Після виступів керівники Закарпатського угорського інституту вручили пам’ятні грамоти спікерам, а також присутнім на заході першим викладачам та студентам.
На завершення з концертом виступили викладачі Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода», яка працює в області під егідою Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
