В обласному центрі репрезентували книгу «Ужгородський некрополь Кальварія»

Нещодавно вийшла друком книга «Ужгородський некрополь Кальварія», яку можна вважати унікальною і на всеукраїнському рівні. Автори 192-сторінкового видання – відомі краєзнавці Людвіг Філіп, Борис Жулканич та Людмила Сахарова. Днями в стінах Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая відбулася презентація книги. Урочисте представлення видання модерував поет, заслужений працівник культури, керівник Народного літературного музею Закарпаття Василь Густі.

Під час презентації присутні могли з перших уст дізнатися про зміст книги та придбати її. Дослідники опублікували унікальні дані про історію цвинтарів Ужгорода на території Ужгородського замку, в мікрорайоні Шахта, на вулиці Капушанській, про радванський, горянський, дравецький, доманинський та єврейський цвинтар, а також про історію Кальварії.

Відповідно до нагоди, оскільки йшлося про місця поховання, присутні розпочали захід зі спільної молитви за упокій душ. Відтак Борис Жулканич та Людвіг Філіп розповіли про роботу над виданням, зокрема вивчення матеріалів, унікальних спогадів, які мають надзвичайну історичну цінність.

– Книга складається з п’яти розділів. Практично все, що стосується нинішнього стану кладовищ, написав я. Я не тільки опрацював усе, що було написано безпосередньо про Кальварію, але й доповнив дані. Ми описали стан усіх кладовищ на території Ужгорода. Я поставив собі за мету представити інформацію про відомих особистостей, похованих тут: партійних і громадських діячів, письменників, поетів, митців образотворчого та театрального мистецтва. Звісно, я не міг залишити поза увагою Пагорб Слави, назва якого відсилає до пострадянського часу, тому згадую його в книзі як Пагорб Пам’яті, – розповів краєзнавець, співавтор книги Борис Жулканич.

– На жаль, із 14 стацій Хресної дороги залишилося лише 10, чотири знищено. Одна зі стацій є місцем спочину отця Івана Чурговича, колишнього директора Ужгородської гімназії, священника Мукачівської греко-католицької єпархії. Кальварію, безперечно, слід упорядкувати. Це пам’ятка європейського значення, адже в Україні більше немає такого місця, де прокладена Хресна дорога, яку з ХVІІІ століття називають Кальварією. Там спочивають видатні особистості минулих століть і сьогодення, – наголосив краєзнавець Людвіг Філіп, інший співавтор видання.

З нагоди виходу книги авторів привітали, зокрема, заступник обласного департаменту культури, національностей і релігій Віктор Кравчук та заступник міського голови Ужгорода Василь Гомонай.

Своїми думками про видання поділилася й дослідниця минулого обласного центру журналістка Тетяна Літераті.

Відтак солістка Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Мирослава Копинець під музичний супровід Леонтія Лейнарта виконала пісню «Пливе кача», яка з 2014 року стала символом ушанування героїв, що віддали своє життя за Україну. Багато з них поховані на Пагорбі Слави в Ужгороді.

Гортаючи змістовне видання, можна з упевненістю сказати, що це не просто книга, це скарб, яких мало і які вкрай потрібні в нашому швидкому світі. Адже ми живемо в місті з більш ніж тисячолітньою історією, яке входило до складу різних держав. Тут проживають представники багатьох національностей, котрі залишили глибокий слід в історії Ужгорода. Як зазначалося під час презентації, в Ужгороді, за прикладом інших відомих кладовищ, можна розробити пам’ятні туристичні маршрути по місцях поховання видатних краян.

Коли звертаємося до видання, перед нами постають особистості з далекого та недалекого минулого. Це, зокрема, історик Янош Вараді-Штернберг, художник Гаврило Глюк, композитор Іштван Мартон, художник Йосип Бокшай, натураліст і педагог Ужгородської королівської католицької гімназії Іштван Лаудон, композитор Дезидерій Задор, фізик Отто Шпенк, корифей закарпатської хірургії професор Олександр Фединець, балетмейстер Клара Балог, і це далеко не повний список. Цвинтар – це доказ, який не дозволяє фальсифікувати історію, оскільки через життя та діяльність людей, які там поховані, відкриває нащадкам, хто творив історію громади.

Автори видання зазначили, що головна мета їхніх досліджень – привернути увагу влади та громадськості до важливості збереження унікальної сакральної пам’ятки архітектури – Кальварії.

– Важливо, щоб наші посадовці, громадськість, конфесії, віруючі, жителі Ужгорода зрозуміли, що це унікальна пам’ятка, яку передусім необхідно зберегти, взяти на облік і, звичайно, перетворити на історико-архітектурний сакральний меморіальний комплекс, і не тільки Ужгорода, а цілої України, – наголосив Борис Жулканич.

За словами авторів, чимало інформації не увійшло до книги. Немає, наприклад, матеріалів дослідження міського цвинтаря «Барвінок». Як повідомив Людвіг Філіп, дослідницька робота триває, тож сподіваємося, вона буде висвітлена на сторінках інших видань.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap