У Закарпатському угорському інституті представили результати дослідження про переселенців на Закарпатті

30 листопада відбулася презентація результатів дослідження Науково-дослідного центру ім. Тиводара Легоцького Закарпатського угорського інституту під назвою «Вимушені переселенці зі сходу України на Закарпатті». Дослідження провели співробітники центру, а результати представили в рамках серії заходів до Дня угорської науки.

Присутніх привітала керівниця Науково-дослідного центру Ержебет Молнар. Війна, яка триває вже дев’ять місяців, змінила життя мільйонів людей і переписала їхні будні. Влітку 2022 року Науково-дослідний центр Закарпатського угорського інституту розпочав дослідження, спрямоване на відстежування переселенців, які перебувають на Закарпатті протягом тривалого чи короткого періоду. За словами керівниці, дослідження вели у двох основних напрямках. Зокрема зібрали дані з територіальних громад Закарпаття щодо залучення органів місцевого самоврядування до прийому та забезпечення переселенців. У цьому значно допомогли місцеві осередки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та Асоціація «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття». Другим напрямком стало опитування переселенців. Його провели в Берегівському районі, опитавши 215 осіб. Слід зазначити, що з однієї сім’ї опитувальник заповняв лише один представник, зазначила очільниця центру.

«Дуже важливо, що інститут та його підрозділи функціонують, незважаючи на складні обставини, оскільки ці заклади відіграють важливу роль в академічному житті закарпатських угорців», – наголосив у вітальному слові голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, відзначивши актуальність обраної теми дослідження.

Після вітальних промов присутні ознайомилися із короткометражним документальним фільмом, знятим журналістами телеканалу «ТВ21 Унгвар» під назвою «Закарпатські будні – 2022», який показує, як змінилося життя в нашому краї після 24 лютого на тлі війни.

Представлення результатів дослідження розпочав Іштван Молнар, навівши дані про населення України та міграційну ситуацію у 2022 році. Він торкнувся і теми демографічної ситуації у період із 1990 до 2021 року, зазначивши, що останніми роками кількість померлих перевищує показники з народжуваності. Щодо кількості перетинів кордону, то, за даними ООН, із початку війни понад 12 мільйонів людей перетнули кордон з Європейським Союзом, а майже 8 мільйонів в’їхали в Україну.

Кількість біженців, які виїхали за кордон, становить майже 8 мільйонів, а кількість внутрішніх переселенців – 6,5 мільйона. Кількість біженців, зареєстрованих в європейських країнах, становить 4,75 млн осіб, а кількість зареєстрованих внутрішніх переселенців в Україні – 3,45 млн осіб. Із початку війни кількість іноземних громадян в Україні зменшилася на 517 тисяч. За даними Закарпатської ОВА, в області перебувають 390 тисяч переселенців, із них, за даними Міжнародної організації з міграції ООН, майже 155 тисяч – зареєстровані шукачі притулку. Водночас слід зазначити, що майже 6 мільйонів осіб повернулися до своїх домівок. Згідно з оцінками, на 1 січня 2022 року населення країни становило близько 36 млн осіб, що на сьогодні скоротилося до 30 млн.

Після початку війни на території Західної України, в тому числі й на Закарпаття, виїхали люди, які через військові дії були змушені залишити місця проживання. Внутрішніх переселенців можна поділити на дві групи: ті, хто перебував в області проїздом (провели на Закарпатті лише кілька днів), а також ті, хто затримався в краї (перебував не менше трьох місяців), – повідомила Кароліна Дорчі, представляючи презентацію про роль органів місцевого самоврядування у прийомі та забезпеченні біженців. Із початку війни показники суттєво не змінилися. Значна кількість переселенців замінилася, але не зменшилася. Ті, хто залишився в області на постійне проживання, знайшли собі житло, влаштувалися на роботу. Протягом останніх тижнів кількість людей, які прибувають на Закарпаття, знову зросла, оскільки кожен масштабний ракетний обстріл і кризова ситуація – як-от відсутність комунальних послуг – спонукає покидати свої домівки нові маси.

Під час дослідження вивчали роль територіальних громад і органів місцевого самоврядування у розміщенні та забезпеченні переселенців. Дослідження показали, що Закарпаття прийняло значну кількість переселенців, піклування про яких із перших днів регулювалося місцевими постановами. Стало зрозумілим, що територіальні громади власними силами не змогли б самостійно забезпечувати тих, хто прибуває, їхньому забезпеченню сприяла геополітична ситуація регіону, оскільки, будучи прикордонним краєм, значна кількість гуманітарної допомоги надходила із сусідніх країн, зокрема від закордонних міст-побратимів.

«Проведення дослідження було важливим, з одного боку, щоб ми могли побачити чітку картину, а з іншого – щоби ми змогли оцінити, які ресурси та спроможність мають новостворені територіальні громади та яку роль вони відіграють у кризовій ситуації. Ми бачимо, що вони добре склали іспит і що вони доклали максимум зусиль у забезпеченні переселенців», – наголосила Кароліна Дорчі.

Каталін Паллаї представила презентацію на тему «Вимушені переселенці в Берегівському районі (на основі опитування) ». Вона повідомила, що анкети заповнювали в основному вимушені переселенці, які були розміщені в Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ (загалом у виші з початку лютого знайшло прихисток 711 осіб). Згідно з результатами проведеного опитування, більшість переселенців прибули з окупованих територій, де тривають активні воєнні дії, водночас пізніше з’явилися біженці і з більш західних областей. Дослідниця вказала і на те, що переважна більшість переселенців, розміщених у Берегівському районі, – жінки, також висока частка тих, хто має вищу освіту. Переважна більшість опитаних переселенців задоволена наданими умовами, значна частина планує повернутися додому після закінчення війни. Результати показують, що на майбутні плани впливає задоволеність перебуванням, місце походження та позитивний результат війни.

CsA/Kárpátalja hetilap