Єпископа Антала Майнека відзначили Премією ім. Естергазі

Янош Естергазі протягом усього життя виступав за збереження угорців та відстоював ідею, що кожна нація має право на існування, зазначив віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн на церемонії нагородження, яка 12 березня відбулася в парламенті в пам’ять про політичного діяча Словаччини часів Другої світової війни, котрий мав мученицьку долю.

На заході Асоціація ім. Ракоці нагородила єпископа Антала Майнека, вислуженого ординарія Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви, який уже вийшов на пенсію, Премією ім. Естергазі.

Янош Естергазі є прикладом долі словацької, угорської та всієї центральноєвропейської спільноти й того, що кожен має обов’язок зберігати власну націю та демонструвати її цінності. Він символізує й доводить, що християнство та угорці не протиставлені одне одному, а радше вказують одне на одне, зазначив Жолт Шем’єн.

За його словами, не можна уявити більш «універсальної реальності», ніж християнство і церква, адже вчення Євангелія дійсні в просторі, часі, темі завжди і всюди.

Вселенське християнство і церква завжди усвідомлювали антропологічну реальність людини, те, що ми є членами конкретної історичної спільноти, нації. Окрім небесної, Бог дав нам ще й земну батьківщину, і хто покине її долю, той не вірний і батьківщині небесній, сказав віцепрем’єр-міністр.

Він додав, що першочерговим «статусним обов’язком» кожного є власна сім’я, але в ширшому розумінні кожен має «статусний обов’язок» піклуватися про долю своєї нації.

Кожна нація – це думка Божа, багатство специфічних цінностей, які може дати лише певна нація, а фундаментальна місія кожної нації – зберігати, розвивати та репрезентувати власні цінності, підкреслив він.

Якби будь-яка нація зникла з історії, загальне людство стало би біднішим, підкреслив Жолт Шем’єн.

Християнство сформувало Європу, всі європейські нації молодші за церкву, тому християнство не знищило національне існування, а уможливило його народження, розвиток та збереження, зазначив він і додав, що якби національне існування було протилежне християнству, то ці нації не були би створені.

Віцепрем’єр-міністр нагадав зізнання Яноша Естергазі, коли він у часи панування свастики мав сміливість сказати: «У нас є лише один хрест, хрест Голгофи». Жолт Шем’єн підкреслив, що Янош Естергазі зміг показати шлях у добу нелюдяності, оскільки спрямував свій погляд на хрест Голгофи, а в період правління «червоної зірки» – на Віфлеємську зірку.

«Це Віфлеємська зірка, яка вказує шлях угорцям, Центральній Європі та світу, і дай Бог, щоб віра та мученицька смерть Яноша Естергазі вказали шлях усім нам», – сказав він.

На церемонії Асоціація ім. Ракоці нагородила єпископа Антала Майнека, вислуженого ординарія Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви, який уже вийшов на пенсію, Премією ім. Естергазі на знак визнання його заслуг перед закарпатськими угорцями та всіма жителями краю.

Зазначалося, що Антал Майнек служить тим, хто йому довірений, справді по-католицьки. Як брат між братами, завжди пам’ятаючи приклад мучеників і беручись нести хрест.

Антал Майнек здобув освіту інженера, відтак у 1977 році вступив до ордену францисканців. У 1981-му дав обітницю, а в 1982-му був висвячений на священника. У 1989 році став одним із трьох отців-місіонерів, яких направили служити на Закарпаття. У грудні 1995-му був призначений єпископом.

З його іменем пов’язано багато ініціатив. Зокрема зміцнення місцевих церковних громад, заснування дитячих садочків, благодійних та реабілітаційних центрів, видання єпархіальної газети, організація навчання для підготовки катехитів. З 1997 року був апостольським намісником на Закарпатті, із 2002-го до кінця 2022-го – єпископом Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви.

Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі під час свого виступу наголосив, що Антал Майнек із 34 років служіння на Закарпатті 26 смиренно і вірно був єпископом церкви.

Він не відмежовується від вірян і, навіть вийшовши на пенсію, опікується п’ятьма парафіями, бере участь у благодійній та соціальній роботі. Протягом трьох десятиліть свого служіння завдяки своїй невтомній праці Антал Майнек відіграв неоціненну роль у відбудові римо-католицької церкви на Закарпатті після розпаду Радянського Союзу, в організації роботи Мукачівської дієцезії, оновленні храмів, застуванні Мукачівського ліцею ім. святого Іштвана, створенні дитячих садків у Верхньотисянському регіоні області.

Антал Майнек подякував за нагороду від імені своєї громади. А відтак зазначив, що на Закарпатті не припинилися страждання, але всі ми є носіями надії. Він висловив сподівання, що дедалі більше людей будуть визнавати, що Бог є Господом усіх народів.

Для довідки: Янош Естергазі (1901–1957) був політичним лідером словацької угорської громади між двома Світовими війнами.

Після того як до Братислави ввійшли радянські війська, Естергазі заарештували, але через 12 днів звільнили. Згодом за доносом його знову затримали й передали КДБ. Після року, проведеного у внутрішній в’язниці НКВС СРСР на Луб’янці, він був засуджений до десяти років таборів.

16 вересня 1947-го Словацький верховний суд визнав його винним у співпраці з фашистами і засудив до смертної кари. Через два роки СРСР видав Естергазі Чехословаччині. За наказом президента смертний вирок був замінений на довічне ув’язнення.

Янош Естергазі помер у в’язниці Мірова 8 березня 1957 року.

MTI