Нобелівська премія-2023: комітет оголосив переможців у галузі хімії

Нобелівську премію з хімії 2023 року отримали вчені Мунгі Бавенді, Луї Брус та Олексій Єкімов.

Науковцям присудили премію за відкриття та розробку квантових точок, йдеться на сайті “Нобеля”.

“Нобелівська премія з хімії 2023 року присуджується за відкриття та розробку квантових точок – наночастинок, настільки крихітних, що їхній розмір визначає їхні властивості. Ці частинки мають унікальні властивості і тепер поширюють своє світло з екранів телевізорів та світлодіодних ламп. Вони каталізують хімічні реакції, а їхнє прозоре світло може освітлювати пухлинні тканини для хірурга“, – кажуть у комітеті.

Лауретами премії стали американці Мунгі Бавенді з Массачусетського технологічного інституту та Луїс Брус із Колумбійського університету, а також росіянин Олексій Єкімов з Nanocrystals Technology Inc.

У комітеті кажуть, що на початку 1980-х років фізику Олексію Єкімову вдалося створити в кольоровому склі квантові ефекти, залежні від розміру частинок. Колір походив від наночастинок хлориду міді.

Кілька років потому Луї Брус був першим вченим у світі, який довів, що квантові ефекти залежать від розміру частинок, що вільно плавають у рідині.

А у 1993 році Мунгі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, що дозволило створити майже ідеальні частинки.

Дослідження трійки вчених принесло значну користь людству. Квантові точки тепер освітлюють комп’ютерні монітори та телевізійні екрани на основі технології QLED. Їх також використовують біохіміки та лікарі.

Дослідники вважають, що в майбутньому вони можуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних сенсорів, тонших сонячних батарей і зашифрованого квантового зв’язку.

Нагадаємо, минулого року Нобелівську премію з хімії отримали вчені Каролін Бертоцці, Мортен Мелдаль та Баррі Шарплесс, які винайшли простий спосіб з’єднувати молекули. 

Цьогоріч Нобелівський комітет також вже назвав лауреатів у кількох галузях.

Нобелівську премію з фізики отримали науковці П’єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л’Юільє за “експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії”. 

А лауреатами “Нобеля” у галузі фізіології та медицини стали біохімік Каталін Каріко та імунолог Дрю Вайсман, чиї дослідження сприяли розробці ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19.