Любомира Мандзій: В уряді ще немає рішення, чи підуть діти в школу 1 вересня

Затяжний карантин став серйозним викликом для української системи освіти. Учні та студенти, по суті, перейшли на дистанційне навчання. Батьки школярів масово нарікали, що основна педагогічна робота лягла на їх плечі. Вчителі ж скаржилися на брак комунікації із профільним міністерством, у якого досі нема постійного очільника.

У складній ситуації опинилися і випускники-2020. З 25 червня їм доведеться здавати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) в нестандартних умовах: без пробного “тренувального” тестування, без очної підготовки в школах в останні півроку, та ще й в масках.

Рішення про те, яким чином почнеться наступний навчальний рік уряд ще не ухвалив. Детальніше про нові реалії школярів та абітурієнтів цього року в інтерв’ю РБК-Україна розповіла тимчасово виконуюча обов’язки міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

– Ви обіймаєте посаду т.в.о. міністра з 25 березня майже з самого початку карантину і коронакризи. Які наслідки ці процеси завдали сфері освіти?

– Нам вдалося стабілізувати ситуацію з навчанням з використанням дистанційних технологій. Ми напрацювали рекомендації, як можна організувати процеси в школі. Стабілізували ситуацію з виплатою зарплати вчителям та вихователям. Я можу сказати, що для нас викликом залишаються технічні можливості. Це те, на що ми оперативно не можемо відреагувати. Це складно організувати в короткий проміжок часу.

– Багато вчителів жалілися, що під час карантину в них була мінімальна комунікація з МОН. За їх словами, було поставлено завдання зробити дистанційне навчання, але при цьому якихось зрозумілих рекомендацій не було.

– В Україні загалом 15 106 шкіл і кожна з них використовує різні стратегії й інструменти дистанційного навчання, щоб охопити максимальну кількість учнів. Ми скерували рекомендації як власне це можна організувати.

Але кожний вчитель вправі самостійно визначити зручні для себе інструменти, які дозволяють продовжувати освітній процес в умовах карантину. З 2017-го року в законі “Про освіту” передбачена автономія школи.

– Чи не мав такий підхід негативного впливу на навчання через дезорганізованість?

– За організацію освітнього процесу в межах школи відповідає не МОН, а директор школи. В нас 440 тисяч вчителів. Тому розумію, що в різних школах було по-різному. Так, ми як держава не мали єдиної точки доступу, щоб спонукати вчителів та учнів використовувати лише цей ресурс. Я про Нову освітню електронну платформу (НОЕП). Зараз ми працюємо над тим, щоб вона запрацювала з вересня.

– За словами багатьох батьків, як такого навчання не відбувалось. Воно перейшло на самоосвіту вдома.

– Я теж читаю про те, що були надіслані завдання і більше нічого. Але категорично не погоджуюсь, що в межах України це перейшло на самоосвіту. Ми розуміємо випадки, які були. Але море прикладів вчителів, які і записували уроки, і навіть проводили батьківські збори онлайн.

Не погоджуюсь із тим, що все було виключно на використанні потенціалу батьків. Ми розуміємо важливість залучення батьків до цього процесу, але згадайте і закон “Про освіту”. В законі теж прописано, що батьки є учасниками освітнього процесу.

Тобто це той період, коли потрібно було підтримати своїх дітей та допомогти. Це був виклик. Я вважаю, що ми з цим викликом впорались.

– А якщо батьки бачать, що вчитель лише скидає завдання і більш ніяк не допомагає. Чи є механізм як реагувати на це?

– Безперечно. Я розумію, що загально в такій кількості шкіл, яка є у нас – це не реально з’ясувати по кожній школі. Але маємо море прикладів, як були створені батьківські чати, учасником яких був директор школи. Вони могли відслідковувати ситуацію з відгуками батьків по кожному окремому класу. Тому батькам варто звертатись до директора школи.

– Наскільки ефективним був процес навчання в сільських школах? Адже в нас далеко не всі села мають якісне підключення до інтернету.

– На 5 вересня 2019 року, за нашою статистикою, 3% шкіл не мали якісного інтернету. Але в період карантину ми організовували навчання в домашніх умовах. Щоб всі мали можливість здобувати освіту, незважаючи на наявність інтернету, і була запроваджена Всеукраїнська школа онлайн. Телевізор більше наявний в наших домівках.

– Чи буде продовжено цей проект? І чи є ризики, що з вересня навчання із використанням дистанційних технологій продовжиться?

– Так, на початку березня ми не були готові до такого всеукраїнського переходу на дистанційне навчання. Що буде з епідеміологічною ситуацією та чи буде друга хвиля епідемії у серпні/вересні – на жаль, але ми цього зараз сказати не можемо. Такі моніторинги веде МОЗ.

Але ми маємо бути більш готові до такого виклику, який був у березні. Ми працюємо зараз над тим, щоб мав продовження проект Всеукраїнська школа-онлайн, який можна було б реалізовувати з вересня. Але у якому форматі це буде, поки що узгоджуємо.

– Всередині Кабміну вже є розуміння і рішення: ми з 1 вересня дітей відпускаємо в школу чи садимо знову за гаджети?

– Всередині Кабміну немає такого рішення. Поки що адаптивний карантин продовжено до 31 липня. Як буде розвиватись епідемічна ситуація, важко судити. Безперечно, я за те, щоб діти повернулись до школи. Але щоб умови навчання у школі були безпечними. Тому зараз ми готуємося до проведення ЗНО та вступної кампанії. Наше основне завдання – це збереження здоров’я учасників освітнього процесу.

Я хочу трохи спростувати фейк. В коментарі одному з телеканалів я сказала про те, що навчання вже буде з використанням тих інструментів та технологій, які опанували вчителі. Але це не означає, що з 1 вересня ми перейдемо на дистанційне навчання. Живого спілкування ніхто не скасовував. В тому й суть школи.

До кінця червня спільно з МОЗ готуємо додаткові протоколи, які визначатимуть заходи безпеки у закладах освіти до повернення дітей з 1 вересня. Я впевнена, що новий навчальний рік для учнів шкіл розпочнеться з 1 вересня. Для студентів першого курсу з 17 вересня. Ми передбачили коригуюче навчання в наступному році, щоби кожен вчитель зрозумів, як опанували матеріал його учні.

– Чи були скорочення або урізання зарплат вчителів?

– Ми моніторили цю ситуацію. Таких сигналів до нас не надходило. Всі вчителі повинні були отримати повністю заробітну плату. По окремих випадках була інформація про дещо інший підхід до оплати праці вихователів дошкільної освіти. Але по школі таких звернень не було.

Джерело