Цьогоріч у Брюсселі також організували традиційний День Закарпаття

У п’ятницю ввечері в центрі Брюсселя, в елегантному залі Інституту ім. Ференца Ліста, представники угорської громади, дипломати та науковці зібралися разом, щоб ушанувати пам’ять жертв так званих «маленьких робіт» та віддати шану культурі й витримці закарпатських угорців. День Закарпаття, організований удев’яте, вчергове довів, що транскордонна сила угорської національної єдності є живою реальністю і в Брюсселі.

Жофія Ковач, директорка Інституту ім. Ференца Ліста, у своїй вітальній промові наголосила на великому значенні збереження пам’яті про трагедії минулого, зокрема про так звані «маленькі роботи», коли людей забирали до таборів, роз’єднували сім’ї. За її словами, особливо важливо передавати знання про ці події з огляду на замовчування травм ХХ століття.

Посол Угорщини в Бельгії та Люксембурзі Томаш-Іван Ковач під час свого виступу торкнувся питання серйозних наслідків нинішньої російсько-української війни. Дипломат наголосив, що цей конфлікт триває вже тисячу днів і має значний вплив, зокрема, на угорську громаду Закарпаття. «Як показує історія, у важкі часи особливий тягар лягає на плечі жінок. Так було в часи «маленьких робіт», так є й тепер, коли триває нинішня війна», – зазначив посол і додав, що Угорщина, яка завжди заступалася за нужденних, продовжує захист прав закарпатських угорців.

Вікторія Ференц, депутатка Європарламенту від партії «Фідес – ХДНП», наголосила: «Ми, закарпатські угорці, які б важкі часи не переживали, завжди налаштовані оптимістично й віримо в краще майбутнє». У своєму виступі вона зазначила, що вже тисячу днів населення України, у тому числі й угорська громада Закарпаття, потерпає від жахіть війни. Вікторія Ференц підкреслила, що війна сколихнула всю Європу й привела до багатьох ініціатив солідарності. Значну допомогу біженцям надала, зокрема, Угорщина, яка реалізовує найбільшу гуманітарну операцію у своїй історії.

За словами депутатки, закарпатська угорська громада переживає один із найважчих періодів, оскільки, крім жахів війни, їй доводиться стикатися ще й обмеженнями раніше набутих прав. Попри все це, громада залишається сильною та стійкою. «І через 80 років після репресій 1944-го ми бачимо, що нашу громаду неможливо знищити. Ми пережили «маленькі роботи», переживемо й нинішню війну», – наголосила Вікторія Ференц.

За її словами, 9-й День Закарпаття в Брюсселі – не лише про спільну пам’ять, а й про взаємну відповідальність, гуманність та важливість миру.

Ексдепутатка Європарламенту, засновниця Дня Закарпаття в Брюсселі Андрея Бочкор, вітаючи присутніх, висловила радість з приводу того, що захід проводиться вже вдев’яте. А відтак пригадала, як у 2014-му, коли вона вперше стала депутаткою Європарламенту від нашого краю й відзначалося 70-річчя «маленьких робіт», виникла ідея проведення Дня Закарпаття. Відтоді під час цього заходу кожного року висвітлюються важливі історичні події, соціальні та політичні проблеми, щоб ознайомити присутніх зі становищем угорської громади на Закарпатті, особливо на тлі інтеграції України до ЄС.

Андрея Бочкор наголосила, що метою ініціативи завжди було привернення уваги до Закарпаття та його угорської громади, життя й доля якої є нелегкими. У 80-ті роковини депортації 1944 року, в умовах нинішньої війни, закарпатські угорці знову опинилися в скрутному становищі. Найбільший тягар, як завжди, лягає на жінок, котрі беруть на себе роль годувальників родини, а згуртованість громади та роль церков стали ще важливішими.

Відтак Андрея Бочкор подякувала Вікторії Ференц за продовження традиції проведення Дня Закарпаття і те, що вона представляє інтереси угорської громади не лише на місцевому рівні, а й на міжнародних форумах. Адже на сьогодні найважливіше досягти припинення вогню та відновити мир, щоб на Закарпаття повернулося мирне повсякденне життя. На завершення виступу Андрея Бочкор процитувала слова колишнього президента Угорщини Пала Шмітта: «Закарпаття – це не зовнішня справа, не внутрішня, а справа серця».

Лівія Балог, виступаючи від імені Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), нагадала про трагедії сталінізму, коли угорських і німецьких чоловіків за принципом колективної провини забирали до таборів для військовополонених, а їхні сім’ї переживали тяжкі випробування. Ці родини досі не реабілітовані, а події минулого співзвучні з проблемами сьогодення.

Очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС зазначила, що сучасні закарпатські угорські жінки також несуть значний тягар на своїх плечах, беруть на себе роль годувальників сім’ї, пристосовуються до відключень електроенергії, справляються з труднощами без чоловічої допомоги. Зокрема запускають генератори, доглядають за дітьми при свічках і часто намагаються звести кінці з кінцями, живучи на дві країни.

Завершила свій виступ Лівія Балог думкою Шандора Ременіка про те, що віра та витримка завжди допомагали закарпатським угорцям пройти крізь бурі історії, і попросила такої віри для громади й надалі, бо, як сказано в Біблії: «Усе, що народилося від Бога, перемагає світ».

Після цього викладачки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Єлизавета Молнар та Корнелія Гіреш Ласло у своїх наукових доповідях порушили тему «маленьких робіт», а також питання про роль, випробування і становище жінок у радянські часи та сьогодні.

Родзинкою вечора стала прем’єра вистави «Країна жінок» у виконанні акторок Неллі Сюч і Вікторії Торпої, які представили жахи «маленьких робіт» у минулому й теперішні жахи війни очима бабусі та її онучки.

9-й День Закарпаття в Брюсселі поєднав повагу до минулого та надію на майбутнє. Захід залишився символом підтримки закарпатської угорської громади й водночас став меседжем культури, миру та єдності.

Завершилося дійство презентацією закарпатської кухні, що дало учасникам можливість поспілкуватися в невимушеній атмосфері. Захід поєднав минуле й сьогодення та нагадав, що у важкі часи єдність громади дає надію на краще майбутнє. Подія, яка віддала шану закарпатським угорцям, стала живим прикладом згуртованості та витримки їхньої громади, що заслуговує на увагу навіть за кордоном.

SD/Kárpátalja hetilap