ХДС хоче посилити вимоги до надання допомоги українським біженцям

Хоча коаліційна угода між CDU/CSU та SPD передбачає, що з квітня цього року особливий статус українських біженців мав бути скасований, на сьогоднішній день це рішення не набуло чинності. Таким чином, українські біженці можуть одразу після прибуття подати заявку на отримання щомісячної допомоги у розмірі 563 євро.

CDU/CSU та SPD спочатку домовилися, що з 1 квітня 2025 року українські біженці, які прибувають до Німеччини, більше не отримуватимуть допомогу для громадян (Bürgergeld) за правом. Натомість вони отримуватимуть допомогу на підставі закону про забезпечення біженців, як і всі інші біженці. Про «особливе ставлення» до українських біженців спочатку вирішила ще уряд Шольца після російського нападу на Україну.

Флоріан Оест, депутат парламенту від ХДС у Гьорліці, чий виборчий округ розташований на німецько-польському кордоні, зараз наполягає на скасуванні особливого статусу українських біженців і вимагає послідовного виконання коаліційної угоди, пише Bild.

Це має актуальне підґрунтя: з німецько-польського кордону до Німеччини в’їжджає все більше молодих українських чоловіків, оскільки в серпні український уряд вирішив скасувати заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 21 року.

Оест сказав Bild: «Ми на власні очі бачили нову ситуацію. Кілька разів траплялося, що мікроавтобуси з десятками молодих чоловіків перетинали кордон з Німеччиною». Сама по собі ця ситуація є цілком законною. Але, на думку Оеста, проблема полягає в тому, що

молоді люди їдуть прямо за державними виплатами. Так далі не може тривати. Ми нікому не допомагаємо, якщо діємо як магніт.

Кількість прибулих українців дійсно значно зросла – з 7961 у травні до майже 19 тисяч у вересні.

«Хто може працювати, той повинен працювати, інакше ми втратимо підтримку населення», – вимагає Оест. Після трьох місяців підтримки Bürgergeld має бути скасовано. «Не можна більше підтримувати особливий статус українців у Німеччині».

Баварський прем’єр-міністр Маркус Зьодер вже в серпні підняв питання про скасування державних виплат для українських біженців.

Сьодер обґрунтував свою позицію тим, що жодна інша країна, крім Німеччини, не надає українським біженцям допомогу, подібну до державної. Це одна з причин, чому відносно мало українців влаштувалися на роботу в Німеччині, незважаючи на те, що вони мають хорошу освіту та професійні знання.

Як інші країни ЄС реагують на цю ситуацію?

За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, Франція прийняла близько 70 тисяч українських біженців. Вони отримують такі ж виплати, як і інші прохачі притулку: 607,75 євро на місяць для одиноких осіб та житло в приймальному центрі. Отже, тут вони не мають особливого статусу, як у Німеччині.

Італія продовжила термін дії права українських біженців на тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, але вже кілька місяців не виплачує грошову допомогу. З початку війни майже 200 тисяч українців попросили притулку в Італії, більшість з них (близько 170 тисяч) мають там статус тимчасового захисту. Це забезпечує їм доступ до італійського ринку праці, системи освіти, програм професійної підготовки та медичного обслуговування.

Наразі в Чехії проживає близько 375 тисяч українських біженців, повідомляє Radio Prague International з посиланням на Міністерство внутрішніх справ. За даними празького уряду, вони вносять близько 40 мільйонів євро в економіку країни, оскільки близько 130 тисяч українців мають легальну роботу в Чехії. Інші подають заявки на отримання можливості працевлаштування. «Загалом близько 70 відсотків українців, які проживають у Чехії, працюють»,, – сказав міністр внутрішніх справ Віт Ракусан.

У Польщі працює близько 65 відсотків українських біженців – приблизно вдвічі більше, ніж у Німеччині. Про це свідчить дослідження Інституту ifo, проведене в жовтні 2024 року. Однією з причин цього, ймовірно, є менші мовні бар’єри: польська та українська мови набагато ближчі одна до одної, ніж німецька та українська. Крім того, близько 1,5 мільйона українців працювали в Польщі ще до початку війни, тобто біженці можуть покладатися на існуючі мережі.

За повідомленням Deutschlandfunk, Норвегія прийняла близько 85 тисяч українських біженців. Спочатку вони отримали колективний захист, але ця практика зараз змінюється. У квітні 2025 року країна визнала Західну Україну безпечною, тому в майбутньому процедури надання притулку будуть контролюватися більш суворо.

Під час процедури біженців розміщують у приймальних центрах. Однак ті, хто знаходить роботу на повний робочий день і бере участь у вступній програмі, можуть розраховувати на щорічну допомогу в розмірі 20 тисяч євро, з якої, серед іншого, можна фінансувати житло.

За даними Організації Об’єднаних Націй з питань біженців, до Нідерландів втекло близько 125 тисяч українців. Вони мають право на так званий Leefgeld, допомогу на покриття витрат на проживання. Leefgeld становить в середньому 315 євро на особу на місяць.

Незабаром після початку війни Бельгія вирішила надати тимчасовий захист українським біженцям. У Брюсселі, де розташована штаб-квартира ЄС, та в інших частинах країни біженці мають право на медичне страхування та отримують державну соціальну допомогу: одинокі особи отримують 1288,46 євро, двоособові домогосподарства — 858,97 євро на особу, а подружні пари з дітьми — загалом 1741,29 євро.

Крім того, надається окрема допомога на одяг, електроенергію, продукти харчування та меблі. Статус захищеності було продовжено на початку 2025 року до 4 березня 2026 року. З початку війни близько 66 тисяч українців знайшли притулок у Бельгії.

У Німеччині поки що не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація з 1,14 мільйонами українських біженців, які там проживають. Міністерство праці та соціальних справ (BMAS) подало законопроект, який, за його твердженням, «повністю виконує коаліційну угоду і наразі перебуває на стадії узгодження в федеральному уряді».

Джерело:  (euronews.com)