Чим загрожує закриття кордонів України для іноземців

Ви іноземець, маєте бізнес в Україні і платите мільйонні податки в український бюджет? Забудьте про цей бізнес – уряд Шмигаля проти того, щоби ви ним керували. Хіба що “по скайпу”.

Ви західний експат, вже пару років працюєте у представництві іноземної компанії і поїхали у серпні у відпустку? Повернутися до української домівки вам не дозволять. У Шмигаля проти того, щоби ви навіть забрали речі та документи зі своєї квартири у Києві, Одесі чи Харкові. Україна для вас найближчим часом закрита. Зрештою, могли би і утриматися від поїздки у відпустку цього року.

Ви керуєте іноземним неурядовим гуманітарним фондом, який щороку витрачає в Україні мільйони євро, і поїхали до штаб-квартири свого фонду, щоби погодити нову програму допомоги нашій державі у часи пандемії? Лишайтеся за кордоном і надалі, назад вас прикордонники вже не пустять. Україні не потрібні іноземці. У нас і свій уряд є “майстром спорту із боротьби з коронавірусом”.

Це все могло би бути смішно, якби не було реальністю.

Рішення, яке ухвалив у середу уряд Дениса Шмигаля за пропозицією очільника МВС Арсена Авакова, загрожує Україні, без перебільшення, катастрофічними наслідками.

І йдеться не лише про західних інвесторів чи топ-менеджерів, частині з яких МЗС України може видати індивідуальні дозволи у винятковому порядку. Проєкт Авакова стає катастрофою для тисяч українців зі змішаних сімей, де один з подружжя є іноземцем. Такі родини за законом мають право приїжджати та тимчасово проживати в Україні – але тепер, усупереч логіці та міжнародним конвенціям, вони не зможуть перетнути кордон. Наприклад, мати-українка з дитиною, яка має паспорт громадянина Австрії, Угорщини чи США, не зможе повернутися додому. Тільки якщо залишить дитину на кордоні.

Ні, це не перебільшення. Так записано в документі, зміст якого “Європейська правда” перевірила у трьох джерел. Бо повірити у такий нонсенс було складно.

І попри це, проєкт Авакова був затверджений урядом одноголосно!!!

Єдине, що Шмигаль публічно пообіцяв урахувати – це прохання президента Зеленського про дозвіл на в’їзд білорусів, що вирішили втекти до України через репресії режиму Лукашенка. А Аваков додав, що дозвіл на в’їзд кожного з таких утікачів має ухвалюватися індивідуально, на рівні керівництва Держприкордонслужби.

До слова, президента в уряді теж “прокинули”. Якщо рішення ухвалять за “схемою Авакова”, то на практиці воно не працюватиме. Про це – далі у тексті.

Український уряд далеко не вперше дивує карантинними рішеннями. Той факт, що Кабмін лише протягом літа чотири рази змінював критерії допуску іноземців в Україну, сам по собі свідчить про брак системності та продуманості політики держави.

Втім, досі ці рішення традиційно ухвалювали за ініціативою МОЗ, і на уряді їх представляв міністр Степанов. Чому зараз це право передали МВС та міністру Авакову – не зрозуміло, але логіки урядовому рішенню це не додало. Радше навпаки, ухвалений учора проєкт є безпрецедентним за масштабами негативних наслідків для держави.

Та, на щастя, уряд ще має шанс зробити крок назад.

За інформацією ЄвроПравди, у низці міністерств вже зрозуміли, наскільки небезпечними є нові правила, і тому ще вчора до уряду почали надходити прохання внести зміни до постанови. Наприклад, в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет письмово звернувся до Шмигаля з проханням виправити пункт про дозвіл на в’їзд студентів. Адже початкова редакція постанови, підготовлена Аваковим, закривала кордони також для іноземців-контрактників, які заплатити гроші за навчання в українських вишах, але формально ще не зараховані до них.

Звісно, сумно, що в уряді починають обмірковувати власні рішення вже після їх ухвалення. Зрештою, у профільних міністерствах і не мали можливості висловити свої зауваження наперед – адже ще напередодні ввечері цього проєкту не було в порядку денному засідання! І звісно ж, це не знімає запитань про те, чому міністри голосують за такі рішення (та ще й одноголосно!!!), навіть не проаналізувавши їх…

Втім, виправляти настільки кричущі помилки краще пізно, ніж ніколи.

Але перш за все треба з’ясувати, навіщо накладена ця заборона.

Аваков, представляючи свою ініціативу на засіданні уряду, заявив, що Україна обмежує в’їзд іноземців “з метою недопущення поширення в Україні другої хвилі COVID-19”.

Це – абсолютна неправда.

Навіть той факт, що “протиепідемічні” заходи уряду розробляли у МВС, вже виглядає дивно. Але тут є підстави говорити про умисну неправдивість міністра.

Навіть якщо украй скептично ставитися до аналітиків у відомстві Авакова, складно припустити, що там не розуміли: тотальний недопуск іноземців з усіх країн, включаючи епідемічно безпечні, ніяк не допоможе Україні у боротьбі з епідемією. Наприклад, у сусідній Угорщині нині кількість нових хворих на душу населення у 15 разів менша за український показник. То що ми виграємо, обмеживши в’їзд угорців?!

Одна з версій причин такого рішення, яка активно обговорюється (але офіційно її не визнають) – що насправді уряд ухвалив настільки алогічну та небезпечну постанову лише для того, щоби не допустити в Україну хасидів, які щоосені їдуть в Умань на свято Рош ха-Шана (цього року святкуватимуть з 18 по 20 вересня). А щоби не виділяти цих паломників серед усіх іноземців і про всяк випадок уникнути підозр в утисках щодо євреїв – урядовці вирішили закрити в’їзд абсолютно для всіх.

Це, до слова, пояснює, чому постанову представляв Аваков – адже йдеться не лише про епідемічну, а й про безпекову загрозу.

Але ж можна було не “стріляти собі в ногу” і закрити в’їзд для громадян Ізраїлю та США, з яких прибуває під 95% паломників. Тим більше, що ці держави є одними з найбільш епідемічно небезпечних, і Україна могла запровадити заборону, навіть не акцентуючи увагу на “слоні у лавці”, тобто на реальній причині.

Втім, нині головне – якнайшвидше протидіяти і змінити постанову, яка загрожує катастрофічними наслідками, ще до її публікації.

Найлогічніше – лишити тимчасові обмеження лише для країн “червоного списку”.

А в кінці вересня, після Рош ха-Шана, скасувати і їх. Цілком достатнім заходом є тестування. Можливо, кількаразове.

Але й цієї зміни мало. Уряд має запобігти катастрофічним наслідкам для інвесторів, для змішаних родин тощо. Навіть якщо іноземець подорожує, приміром, з США чи з Іспанії і має право на проживання в Україні (за родинними зв’язками, за роботою тощо) – йому неприпустимо відмовляти у праві в’їзду. Інакше будуть сотні історій на кшталт тих, що описані на початку статті.

І, насамкінець, про Білорусь. Якщо лишити ті формулювання, що проговорювалися на засіданні уряду (коли вище керівництво прикордонної служби індивідуально розглядає кожний випадок) – це зробить механізм допуску утікачів від режиму, про який просив Зеленський, геть неробочим.

По суті, уряд планує не виконати прохання президента, а лише імітувати його виконання.

По-перше, прилетіти до Києва літаком білоруси, що тікають від Лукашенка, просто не зможуть – за авіаційними правилами їм мають відмовити у посадці ще у Мінську. По-друге, навіть на наземному кордоні це означатиме, що люди мають документально довести, що вони постраждали від режиму Лукашенка. А це не завжди є можливим. І по-третє, Україна вже має досвід таких правил, на адмінкордоні з Кримом, і вони довели свою абсолютну неефективність, кажуть правозахисники.

Усі ці проблеми, знову ж таки, можна зняти, якщо запровадити тимчасові обмеження лише для громадян країн “червоного списку” (Білорусь вже давно перебуває у “зеленому”).

Уряд має визнати ці помилки. Ба більше, йому доведеться це зробити, зважаючи на наслідки. Але краще нехай це станеться вже зараз – до того, як украй шкідлива постанова набула чинності.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор “Європейської правди”