«В дитячих таборах спалахів COVID-19 поки немає» – Віктор Ляшко

Ексклюзивне інтерв’ю заступника міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря країни Віктора Ляшка агентству “Інтерфакс-Україна” напередодні продовження Кабміном адаптивного карантину до 31 жовтня

– А що із коронавірусом? Які прогнози? Чи бачите ви ефективність оновлених підходів до встановлення карантину? Чому постійно змінюються критерії?

– Критерії змінились, оскільки знову розпочалися політичні маніпуляції довкола них. Критерії були прораховані із епідеміологами і математиками. Головне завдання було вчасно виявляти території, що дають стрімке зростання. Наша модель їх виявляла, ми її залишили. Від самого початку ми відстежували інцидентність, однак навколо неї розпочались маніпуляції на місцях, коли місцеві керівники говорили, що не будуть закривати об’єкти чи населені пункти, бо не розуміють індикаторів тощо. Тому ми зробили алгоритм доступним для кожної людини: кількість випадків захворювання за останні 14 днів на 100 тисяч населення має не перевищувати певне базове значення. Якщо показник перевищує базовий, ми розглядаємо область по районах і скрізь чітко знаємо, що і як. Ми розробили певний коефіцієнт для обласних центрів, де більша доступність до медичної допомоги, більше ліжок і коефіцієнт міграції набагато більший, а для районів із населенням менше 70 тисяч встановили інший коефіцієнт, аби виключити вплив малих чисел, оскільки там інколи двоє хворих можуть дати стрибок захворюваності.

Наша система більш-менш відображає дійсність. Плюс ми паралельно відстежуємо показники, які вказують на динаміку, щоб ми могли впливати на ситуацію через нашу систему, щоб на місцях думали, де росте захворюваність, чому росте і як. І ми можемо попереджати регіони, де найбільш небезпечна ситуація і де буде наступний спалах.

Зараз ми бачимо, що захворюваність може піднятися у Запоріжжі, вже пішла в Черкасах, пішов Чернігів. Тобто немає ще показників для посилення карантинних обмежень, проте є стійкі відсотки збільшення кількості випадків.

– Тобто ви можете подзвонити регіонам і попередити їх?

– Звичайно, ми так і робимо: і дзвонимо, і спілкуємося постійно, і говоримо з головами обладміністрацій, і вони пробують комунікувати. Сьогодні голови адміністрацій – це наші партнери. Однак є питання, знову ж таки, органів місцевого самоврядування, місцеві вибори. Це впливає на рішення, хоча на початку епідемії, в березні-квітні, такого не було.

– Яка наразі ситуація із госпіталізаціями? Чи переповнені ліжка, бо госпіталізують усіх поспіль тому, що лікарні отримують гроші за проліковані випадки, чи тому, що більше хворіють?

– За кількість пацієнтів або проліковані випадки по “ковідному пакету” не платять, тому я одразу зазначу, що госпіталізуючи не можна маніпулювати і отримувати більше грошей. Сума коштів, яка виплачується закладу охорони здоров’я, взагалі не залежить від кількості хворих на COVID-19 або пацієнтів з підозрою, які перебувають у цьому закладі. Ми, навпаки, зараз хочемо ввести понижувальний коефіцієнт за безпідставну госпіталізацію.

Наразі лікарням платять за кількість бригад. Тобто якщо у лікарні є, приміром, 100 “ковідних” ліжок, то в неї може бути певна кількість бригад, у яких є реаніматологи, інфекціоністи, медсестри. Бригада створюється на певну кількість ліжок, які зайняті пацієнтами. На бригаду сплачується певна сума – 17 тис. грн на місяць. Що більше таких бригад, то більша сума приходить на лікарню. Якщо, скажімо, в інфекційній лікарні 10 бригад, вона отримує 1,7 млн грн на місяць, якщо більше – отримує більше. Ми не включаємо в боротьбу із коронавірусом всі лікарні одразу, щоб не розпорошувати весь ресурс і медичну допомогу. Ми хотіли локалізувати всіх хворих у певних закладах охорони здоров’я, на це нам виділили 15 млрд грн, і ми їх використовуємо через НСЗУ (Національну службу здоров’я – ІФ).

– Скільки лишилося з цих 15 млрд? Чи є ще якийсь фінансовий запас?

– Фінансовий запас є. Точно не пам’ятаю на серпень, але на липень було витрачено 3 млрд грн, тому запас є. Втім це не означає, що запас можна витрачати бездумно. Зараз ми підключаємо до мережі нові заклади. Днями приєднали ще сім лікарень. До нас постійно пишуть, просять включити, бо росте динаміка заповнюваності ліжок.

– Скільки загалом закладів може бути задіяно?

– Ще в запасі поки що є 240 закладів. Наразі вже перепрофільовано 11 тис. ліжок, проте у цих 240 лікарнях ліжок перепрофілювати можна ще більше. На початку цього місяця у лікарнях, які вже затверджені у переліку під коронавірус і отримують фінансування, була 21 тис. ліжок, однак за період, коли збільшилась захворюваність, вони перепрофілювали додаткові ліжка і збільшили їх кількість до 25 тис. Ці лікарні закривають певні терапевтичні відділення, перепрофільовують їх під госпіталізацію хворих на COVID-19. Але ми ще додаємо лікарні. Наразі органам місцевого самоврядування поставлена задача підготувати на жовтень 30% існуючого ліжкового фонду під можливу госпіталізацію пацієнтів із коронавірусною хворобою, грипом і ГРВІ.

– За рахунок яких лікарень це відбуватиметься?

– За рахунок усіх. Органам місцевого самоврядування ми сказали: “Самі дивіться, що можна перепрофілювати. Якщо у вас в усіх лікарнях є, приміром, 85 тис. ліжкового фонду, то 30% із них повинні бути готові прийняти грип або COVID”.

– Наскільки готові боротися із коронавірусом задіяні, скажімо, протитуберкульозні лікарні, адже вони скаржилися на суттєве скорочення фінансування в рамках медреформи?

– Туберкульозні диспансери на сьогодні надають ефективну допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою, зокрема, у Львові, Ужгороді. І вони за цим пакетом отримують непогані гроші. Так, у Львові багато хворих на COVID-19 хочуть госпіталізуватися саме у фтізіо-пульмонологічний центр. В Ужгороді я особисто бачив, як надають медичну допомогу у протитуберкульозному закладі хворим на COVID. В них там також сформовані бригади, навіть кращі, ніж в інших закладах, адже там люди завжди працювали із інфекційною хворобою, знають, що таке засоби індивідуального захисту, як правильно їх носити, у них там кисень підведений до ліжок, ну і по суті COVID-19 – це легенева хвороба у більшості випадків, як і туберкульоз.

– Як цього ковідного літа показали себе дитячі табори, чи можна було їх відкривати? Адже йшли запеклі дискусії…

– Поки там все йде нормально. Був спалах, пов’язаний із кишковою інфекцією, спалахів COVIDу поки немає. Скажу ще і по дитячих садочках, які відкрилися наприкінці травня: є випадки коронавірусної хвороби, хоча здебільшого вони пов’язані із виявленням захворювання серед вихователів. Тобто якщо захворювання виявляли у вихователя, тоді і діти автоматично були контактними, тому тестували і їх і таким чином виявляли захворювання.

– Чи тестують контактних наразі?

– Тестують на 14-й день після початку ізоляції. Алгоритм тестування прописаний у стандарті тестування.

Буквально напередодні ми провели чергову селекторну нараду з департаментами охорони здоров’я, поставили їм задачу провести знову селекторні наради із керівниками центрів первинної медико-санітарної допомоги, із сімейними лікарями-ФОПами. Стандарти і нормативи прописані, є відеолекції, навчальні курси. Є чітка система і алгоритм, як і куди звертатися хворим чи людині із симптомами. Це чотири канали: сімейний лікар, “швидка”, гаряча лінія департаменту охорони здоров’я або самозвернення у заклад охорони здоров’я. І під ці чотири канали прописані чіткі алгоритми, хто що повинен зробити. Коли вони порушуються, це спрацьовує людський фактор. Хтось недочитав-недобачив, а потім летять закиди на МОЗ. Ми вчора дзвонили на гарячі лінії при департаментах охорони здоров’я обласних адміністрацій…

– Інкогніто?

– Інкогніто. Всі області продзвонили. На гарячих лініях нас відправляли і в детективні агенції, і в приватні лабораторії, і в живі черги у лабораторіях, і тому подібне. Згідно із звітністю, щодня у нас мобільні бригади у лабораторії привозять 10 тис. зразків. Тому ми запитували, звідки і куди, якщо про цю мобільну бригаду не знає ні “швидка”, ні сімейні лікарі. Усі ці факти зафіксовані і передані департаментам охорони здоров’я, будемо очікувати результати. Ми розуміємо, що наша задача – це раннє виявлення, чітка робота із контактними та їх ізоляція. Якщо це буде виконано, то ми скажемо, що можемо запобігти масовому карантину, закриттю, оскільки зможемо контролювати інфекцію. Однак всю цю складову забезпечує не МОЗ.

– До школи діти підуть?

– Підуть, у нас вже є план. Можу вже чітко назвати вам 14 регіонів, де не буде “першого вересня” – це “червона” зона, яка вже затверджена. Тож сьогодні вже відомі школи, які не відкриються першого числа.

– А якщо вони встигнуть вийти із “червоної” зони?

– Ні, не встигнуть. Наступний перегляд буде за 14 днів.

– У якому регіоні краще проводяться епідрозслідування?

– Найкраще з того, що я бачив, на мою думку, це в Чернівецькій області. Попри те, що ми бачимо велику кількість випадків, регіон зайшов найпершим в епідпроцес.

– Тобто робота епідеміологів і якісні епідрозслідування жодним чином не впливають на розвиток епідемії?

– Так казати не можна. Порівняно з іншими регіонами Чернівецька область на високих рівнях захворюваності, однак якби не було епідеміологів і якісних епідрозслідувань, то не знаю, де ми були б і що було б в Чернівецькій області. Там проблеми виникли в двох районах, спочатку в Кіцманському, де було три весілля по 250 чоловік, що й викликало таку хвилю, потім самі Чернівці. Шкода, звісно, мешканців Чернівців, бо вони найпізніше виходили з карантину і знову заходять у “червону” зону. А от епідеміологи там дійсно молодці: у них там збережена служба, вони від самого початку чітко працювали.

Я пам’ятаю ці перші чотири села, які ми хотіли закрити, коли вводили карантин. Ми думали, що ми карантин будемо вводити поступово, закривши чотири села під Чернівцями. Це була третя година ночі, ми спілкувалися з епідеміологом області, а вона каже: “Закривайте область, всю область закривайте”. Ми розуміли, чому треба закривати область, бо там вже пішли випадки, сформувалися кластери, пішли контактні, вже контактних почали досліджувати, в людей паніка. Тож подивилися і прийняли рішення закривати всю країну. Це дозволило сповільнити швидкість поширення. І ми не побачили того, що було в Європі, наразі це трохи легше.

– Як зараз ховають померлих? У мішках?

– Ми оновили рекомендації щодо поховань 4 серпня, пішли на спрощення. Там написано використовувати мішки у разі, якщо з тіла померлого виділяється неадекватно велика кількість рідини. Якщо виділяється, то можуть загорнути, бо можуть бути бризки і є ризик потенційного потрапляння крапель. Але є питання обробки тіла, і питання прощання. Ми рекомендуємо запобігати скупченню людей.