Коли в Україні заборонять пластикові пакети та почнуть сортувати сміття?

У процесі прийняття наразі перебувають кілька законопроектів, які покликані врегулювати поводження зі сміттям в Україні. Йдеться про його сортування та навіть повну заборону пластикових пакетів.

500 пакетів на людину в рік

Наразі ситуація зі сміттям в Україні є неврегульованою, а поводження зі сміттям варварським. В Україні на одну людину припадає 500 пластикових пакетів на рік, тоді як в Європі використовують до 90 пакетів і мають за мету зменшувати цю цифру.

Досвід інших країн: відмовитися легко

Вести обмеження на використання пластикових пакетів не є надскладним завданням, як показує практика інших країн. У Франції, Чехії, Молдові повністю заборонено поширювати пластикові пакети. У Греції та Швеції ввели податок на продаж таких пакетів. У Грузії, Кенії, Ботсвані, Бангладеші пішли ще далі і заборонили не тільки виробництво чи розповсюдження, а й ввезення з закордону пластикових пакетів.

Україна наразі перебуває на етапі тільки створення законодавчої бази для цього. Ще в листопаді 2019р. був ухвалений законопроект «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» у першому читанні.

Згідно з законом буде заборонено використання:

– надлегких пластикових пакетів,

– легких пакетів до 50 мкм,

– оксобіорозкладних пластикових пакетів.

Виключенням стануть тільки надлегкі пластикові пакети до 15 мікрон та розмірами 225 х 345 х 450 мм, які використовуються для первинної упаковки м’яса, риби та сипучих продуктів. Однак, їх теж заборонять до 2023р., коли на ринку з’явиться їхній замінник.

Наразі закон доопрацьовують та згодом передадуть на голосування народним обранцям у другому читанні. З дня ухвалення цього закону заборона на пластикові пакети почне діяти через 9 місяців.

Законотворці пропонують замінити використання пластикових пакетів на біорозкладні та паперові пакети, чи багаторазові сумки. А за поширення пластикових пакетів передбачені штрафи.

На полицю «мертвих» законів?

Президент Української організації захисту споживачів послуг Олег Титамир вважає, що закон може стати одним із тих законів, які існують, але не працюють, та нагадує про “Закон про відходи”, згідно з яким українці ще з 2018р. зобов’язані сортувати сміття. Адже у проекті закону про заборону платикових пакетів не прописані ані дієві алгоритми, ані мотиватори, — підкреслює експерт.

Крім того, контроль за дотриманням закону покладено на Держспоживслужбу. Як відомо, ця служба фізично не встигає реагувати на величезну кількість порушень законодавства та скарги споживачів, а тому доцільніше було б надати такі повноваження Державній екологічній службі.

Штрафи тут також не зарадять, оскільки штраф від 1700 до 8500 грн. є суттєвим для дрібних підприємців, але аж ніяк не для торгових мереж з обігом в десятки мільярдів гривень, – зазначив Олег Титамир в коментарі виданню Сегодня.

Натомість експерт запропонував запровадити зменшення на кілька відсотків податку на прибуток підприємств, видавати кредити за зниженою ставкою, щоб бізнес був мотивований відмовлятися від пластикових пакетів. Також запропонував створити спеціальний фонд, з якого б фінансувалися державні гранти та дотації для підприємств, які переробляють пластикові відходи. А наповнювати цей фонд екологічним “акцизом”, який сплачуватимуть виробники та імпортери побутового пластику. Як розповів Олег Титамир, схожий алгоритм дії в Європейському Союзі.

Законодавче підгрунтя для побудови сміттєпереробних заводів

Законопроект «Про управління відходами» покликаний вирішити питання сортування та переробки сміття. Ним передбачено, зокрема, запровадження принципу “забруднювач платить”, можливість залучення інвестицій для будівництва сміттєпереробних заводів, законодавчу основу для планування управління відходами. У Міністерстві екології відзначають, що ухвалення цього закону створить підгрунтя та можливості для будівництва сміттєпереробних заводів та сміттєсортувальних ліній в Україні.

Також перебувають на розгляді Верховної ради ще два законопроекти у сфері управління відходами: «Про відходи електронного та електричного обладнання» і «Про батареї та акумулятори».

Оксана ЧОПАК