Рідкісний рукопис може приховувати підказки про еволюцію письма

Сьогодні ми сприймаємо письмо як належне, але дослідники досі не знають точно, яким чином воно розвивалося. Наскільки відомо науці, письмо було винайдене близько 5000 років тому на Близькому Сході, а потім його «винаходили» знову і знову. Крім того, нові системи письма все ще встановлюються в таких місцях, як Нігерія та Сенегал. Ось чому результати щойно опублікованого дослідження настільки захоплюючі.

Досі справжнє походження письма залишається загадкою для вчених. Відомо, що воно, ймовірно, вперше виникло на Близькому Сході майже 5000 років тому. Потім було забуте на століття, а згодом знову винайдене в Китаї та Центральній Америці.

Ліберійське письмо вай створили приблизно в 1834 році 8 абсолютно неписьменних чоловіків, які використовували чорнило з подрібнених ягід. Таким чином на початку XIX століття невелика група ліберійців винайшла свою писемність. Замість копіювання латинських або арабських літер, як це сталося з більшістю мов, вони створили власний алфавіт.

Мовою вай говорять близько 100 000 людей у Ліберії, а також невелика кількість сусідів із Сьєрра-Леоне та емігрантських громад по всьому світу. До XIX століття ця мова була повністю усною.

У міру того як колишні американські раби влаштовувалися на території, яка стала Ліберією, носії мови почали потребувати писемності. Однак там, де носії більшості інших африканських мов використовували літери європейських чи семітських писемностей для запису своєї мови, вай створила власні.

За словами вчених, писемність вай зазвичай викладається учителем у неформальній манері одному учню. Вона живе й досі: люди використовують її для передачі рекомендацій щодо охорони здоров’я під час пандемії.

«Через ізоляцію мови та її сучасний розвиток ми подумали, що вона може розповісти нам щось важливе про те, як письмо розвивається за короткі проміжки часу. Існує відома гіпотеза, що літери еволюціонують від зображень до абстрактних знаків. Але є також багато абстрактних форм літер у ранньому письмі. Натомість ми передбачали, що спочатку знаки будуть відносно складними, а потім стануть простішими для нових поколінь письменників і читачів», – розповів науковому онлайн-порталу ScienceAlert Пірс Келлі, лінгвіст-антрополог з Університету Нової Англії в Австралії.

Саме це й побачили вчені. У дослідженні, опублікованому в журналі Current Anthropology, проаналізовано рік за роком зміни у 200 складових букв і простежено всю еволюцію писемності вай. Ранні літери були складними традиційними символами, що зображали, наприклад, вагітну жінку чи прикутого раба. Але в міру того як покоління вчилися малювати, літери ставали дедалі простішими.

«Візуальна складність є корисною, якщо виникає нова система письма. Ви створюєте більше підказок та більше контрастів між знаками, що допомагає неписьменним учням. Ця складність пізніше заважає ефективному читанню й відтворенню, тому з часом зникає», – пишуть дослідники.

Нігерійський філософ Генрі Ібекве сказав щодо дослідження: «Письмо корінних народів Африки залишається величезним невикористаним сховищем семіотичної та символічної інформації. Багато питань ще доведеться поставити».

Джерело:  (origo.hu)