В Ужгороді провели засідання митного підкомітету Україна-ЄС, присвячене поглибленій співпраці у сфері митної реформи та антикорупції. Як зауважують митники, які мали робочу зустріч із представниками Єврокомісії, у рамках вступу до ЄС, Україна виконала 91% своїх митних зобов’язань. Один із пунктів – нова редакція митного кодексу, оцінку якому мають дати європейські колеги. У разі його схвалення, перейдуть до наступного етапу – впровадження інформаційних систем, які забезпечують виконання положень відповідного законодавства.
Перша справа стосується недостатнього доступу до правосуддя у питаннях, пов’язаних із забрудненням повітря.
На думку Єврокомісії, Польща не забезпечила можливості оскаржити в національних судах перевищення рівнів забруднення повітря, а також якість чи відсутність відповідних планів, які мали б бути підготовлені згідно з директивами ЄС.
У Єврокомісії заявили, що Польща не гарантує права екологічних організацій і громадян подавати позови щодо недостатнього захисту повітря.
Друга справа стосується невиконання положень Директиви про питну воду.
Зокрема йдеться про те, що Польща не імплементувала нові стандарти якості води та заходи для боротьби з потенційно небезпечними забруднювачами, такими як мікропластик і речовини, що порушують роботу ендокринної системи.
Європейська комісія звернулася до TikTok, YouTube та Snapchat із запитом щодо роботи їхніх алгоритмів рекомендацій контенту.
Про це повідомило Euronews, передає „Європейська правда”.
Зазначається, що TikTok, YouTube і Snapchat повинні будуть відповісти на питання Єврокомісії про те, як працюють їхні алгоритми рекомендацій відео.
Як повідомляється, це розслідування відбувається в рамках Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) через занепокоєння, що вразливі групи користувачів піддаються ризику споживання неправдивої інформації та контенту, який може завдати шкоди їхньому психічному здоров’ю.
Єврокомісія вивчає, як рекомендаційні алгоритми впливають на користувачів, особливо в контексті виборів та контенту, що пропагує розлади харчової поведінки, депресію або вживання наркотиків.
Окрім цього, під прицілом розслідування також перебувають функції автопрогравання та нескінченного прокручування (infinite scrolling), які можуть сприяти надмірному перегляду відео.
Згідно з DSA, платформи, які мають понад 45 млн активних користувачів на місяць, повинні відповідати суворим вимогам прозорості.
Цей запит також стосується заходів, які компанії застосовують для захисту неповнолітніх та зменшення розповсюдження шкідливого контенту.
Єврокомісія запитує в технологічних гігантів, як саме працюють їхні алгоритми, на основі яких параметрів формується стрічка рекомендацій, а також чи надають платформи користувачам можливість обмежити певні види контенту.
Зокрема також цікавлять заходи безпеки, що запобігають поширенню незаконної або небезпечної інформації.
Якщо компанії не нададуть запитувану інформацію або нададуть неправдиві дані, їм загрожують штрафи відповідно до законодавства ЄС.
Однак цей запит – лише початковий крок у процесі розслідування, і Єврокомісія ухвалюватиме рішення про можливі подальші дії лише після аналізу відповідей.
Як стверджує один із посадовців ЄС, це розслідування має стати „дзвіночком” для платформ, які повинні переглянути свої підходи – наприклад, дозволити користувачам приховувати певні типи відео або обмежувати час перегляду.
Зазначається, що Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, не підпадає під цей запит.
Однак, як повідомило видання, у травні Єврокомісія ініціювала окреме розслідування, щоб визначити, чи впливає дизайн платформ Meta на формування залежності у дітей, використовуючи їхню недосвідченість.
TikTok, YouTube і Snapchat повинні надати запитувану інформацію до 15 листопада, після чого Єврокомісія ухвалить рішення, чи є підстави для подальших формальних процедур щодо платформ.
"È un'autobiografia, ma le autobiografie, per me, sono per ringraziare Dio, per il bene che ha fatto nella mia vita. Il vero protagonista è il Signore". Spera, l'autobiografia di Papa Francesco, è in tutte le librerie e store on-line. #papafrancesco#papa#libro#inlibreria#spera
Єврокомісія для розмінування території України передасть третю групу із 12 собак-саперів. Церемонія передачі українській стороні собак відбудеться 14 червня у місті Нови Сонч на півдні Польщі.
Про це повідомили у представництві Єврокомісії в Польщі.
За даними міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, станом на початок квітня вибухонебезпечними предметами забруднено близько 25% території України. Найщільніше замінованими залишаються визволені від загарбників регіони.
А собаки під час війни працюють нарівні з людьми. Чотирилапі помічники саперів виявляють міни, саморобні вибухові пристрої, снаряди, ракети, що не розірвалися — словом, весь той смертельно небезпечний набір, який залишив на нашій землі „руській мір”.
Тому Єврокомісія передасть Києву групу із 12 собак-саперів для розмінування території України.
Як зазначили у представництві, це буде третя, найбільша група собак, підготовлених у межах проєкту Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ і служби з питань інструментів закордонної політики ЄС.
„14 червня на аеродромі Лососіна-Дольна поблизу Нового Сонча відбудеться урочиста передача ще 12 собак, які були підготовлені в Бельгії, Польщі, Італії, Мальті, Люксембурзі та Фінляндії. Собак відправлять служити в Україну”, – поінформували у представництві Єврокомісії в РП.
У Польщі собаки пройшли 14-денний адаптаційний курс на базі Карпатського прикордонного загону Польщі, під час якого українські кінологи мали змогу познайомитися зі своїми новими підопічними.
У межах урочистої церемонії з передачі собак відбудеться презентація спроможності собак щодо виявлення вибухових речовин, а також їх символічна передача новим українським опікунам.
У заході візьмуть участь, зокрема:
директор Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ і служби з питань інструментів закордонної політики ЄС Єврокомісії Мартін Шайфер,
командир інженерно-саперного батальйону ЗСУ Михайло Кузьменко,
командир Карпатського прикордонного загону Польщі Адам Йопек.
Орієнтовний бюджет цього проєкту, який триватиме до 2025 року, становить 3 млн євро.
Європейська комісія розпочала розслідування щодо того, чи порушили Facebook та Instagram компанії Meta Закон про цифрові послуги, не захистивши неповнолітніх від алгоритмів, що викликають залежність, неприйнятного контенту та порушень приватності.
У четвер, 16 травня, Єврокомісія відкрила офіційне провадження, щоб оцінити чи порушувала компанія Meta, яка є власником соцмереж Facebook і Instagram, порушила Закон про цифрові послуги (DSA) щодо неповнолітніх. Про це йдеться у заяві Єврокомісії.
В ЄС стурбовані тим, що алгоритми Facebook та Instagram можуть стимулювати поведінкові залежності у дітей, а також створювати так звані „ефекти кролячої нори”. Крім того, Комісія також стурбована методами гарантії віку та перевірки, які впроваджує Meta.
Поточне провадження стосується таких сфер:
Дотримання компанією Meta зобов’язань DSA щодо оцінки та зменшення ризиків, спричинених дизайном онлайн-інтерфейсів Facebook та Instagram, який може використовувати слабкі сторони та недосвідченість неповнолітніх і спричиняти звикання та/або посилювати так званий ефект «кролячої нори».
Відповідність Meta вимогам DSA щодо пом’якшувальних заходів для запобігання доступу неповнолітніх до неприйнятного вмісту, зокрема інструментів перевірки віку, які використовує Meta, які можуть бути нерозумними, пропорційними та ефективними.
Дотримання компанією Meta зобов’язань DSA щодо введення відповідних і пропорційних заходів для забезпечення високого рівня конфіденційності, безпеки та безпеки для неповнолітніх, зокрема щодо налаштувань конфіденційності за замовчуванням для неповнолітніх у рамках розробки та функціонування їх систем рекомендацій.
Зазначається, що Єврокомісія в першочерговому порядку проведе поглиблене розслідування та продовжить збирати докази, наприклад, надсилаючи додаткові запити на інформацію, проводячи інтерв’ю чи перевірки.
Єврокомісія мобілізує нову екстрену партію генераторів електроенергії для відправлення в Україну після серії цілеспрямованих російських ударів по українській енергоінфраструктурі останніми тижнями.
У відповідь на заклик України про допомогу Австрія, Німеччина, Швеція та Нідерланди запропонували 157 електрогенераторів різних розмірів через Механізм цивільного захисту ЄС.
ЄС також розгорнув 10 генераторів великої потужності (1 МВт) із власних стратегічних запасів rescEU, вартість яких становить 3,57 млн євро. Кожен із цих генераторів потужністю 1 МВт здатний забезпечити електроенергією лікарню середнього розміру в надзвичайних ситуаціях.
«План росії бомбити Україну, щоб занурити її в темряву, не вдасться. ЄС цілодобово працює над забезпеченням енергопостачання в Україні», — сказав комісар з кризового менеджменту Янез Ленарчіч.
Наразі координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації ЄС підтримує тісний зв’язок з українською владою на місцях для надання подальшої допомоги, якщо це необхідно.
Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українських біженців у Європейському Союзі до березня 2025 року.
Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
У Єврокомісії зазначають, що це забезпечить підтримку для понад 4 мільйонів українців, які користуються захистом у всьому ЄС.
«Скільки буде потрібно, ЄС підтримуватиме Україну — солідарність, яка втілилася в наданні негайного статусу захисту для всіх тих, хто тікає від російського вторгнення. Сьогодні, коли триває війна, ми просимо держави-члени знову зібратися разом і продовжити тимчасовий захист ще на рік», — зазначив віцепрезидент ЄК Маргарітіс Схінас.
Трохи контексту
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її продовжили до березня 2024 року.
Директива про тимчасовий захист забезпечує доступ до прав у ЄС, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці, житла, соціальної, медичної та іншої допомоги.
Вона також допомагає запобігти тиску на національні системи надання притулку та дозволяє державам-членам керувати прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб.
Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту українців досі залишаються.
Українські біженці в Європі
За даними Євростату, станом на кінець червня понад 4,1 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, мали статус тимчасового захисту у зв’язку з російським вторгненням в Україну.
Найбільше біженців прихистила Німеччина — 1 153 865 людей, або 28% від загальної кількості, а також Польща (971 080) та Чехія (357 540).
Водночас у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості людей, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4700), Португалія (-2520), Естонія (-1885) і Франція (-985).
Єврокомісія 9 липня погодила продовження ще на 12 місяців угоди з операторами, яка дозволяє біженцям з України залишатися на зв’язку за кордоном, пише ЛІГА.net.
Угода між 22 європейськими та сімома українськими операторами була вперше підписана у квітні 2022 року. Вона передбачає взаємне зниження тарифів у роумінгу.
У Єврокомісії закликали всіх операторів приєднатися до угоди. Оновлений список підписантів опубліковано онлайн.
Паралельно ЄК готувалася до інтеграції України в зону роумінгу ЄС. У квітні 2023 року Комітет асоціації Україна-ЄС прийняв пропозицію ЄК щодо приєднання України до правил ЄС про роумінг. Наступним кроком для України стане повна адаптація законодавства до законодавства ЄС, після чого Рада Європейського Союзу ухвалить остаточне рішення.
Європейська комісія готова вжити необхідних заходів для подальшого продовження Директиви про тимчасовий захист для українських біженців, якщо це буде необхідно.
Про це йдеться у комюніке Єврокомісії, пише „Європейська правда”.
Вперше директива була застосована 4 березня 2022 року у відповідь на агресію Росії проти України, щоб захистити людей, які тікають від війни. З того часу близько 4 мільйонів людей отримали негайний захист в ЄС, з них понад 3 мільйони – у першій половині 2022 року.
В Єврокомісії зазначили, що усі зареєстровані мають право на доступ до ринку праці, освіти, охорони здоров’я та житла.
„Європейський Союз готовий підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Захист вже було продовжено до березня 2024 року і може бути продовжено до 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
Водночас буде застосовуватися координований підхід ЄС для забезпечення плавного переходу до альтернативних правових статусів, які дозволять отримати доступ до прав після закінчення максимальної тривалості тимчасового захисту, а також цільової підтримки осіб, які, покинувши Україну, бажають повернутися на батьківщину.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
