У Великодоброньській громаді волонтери розчищають русло Латориці

Громадське природоохоронне об’єднання «PAPILIO», засноване біологом Саболчем Сані, спільно з Великодоброньською територіальною громадою організувало масштабну акцію з розчищення річки, в рамках якої спробують ліквідувати затор зі сміття протяжністю 300 метрів, який перекриває русло Латориці.

Ми відвідали місце події на другий день проведення робіт, у суботу. На віддаленій від населеного пункту ділянці гусенична техніка спочатку мала зробити ґрунтову дорогу прохідною, щоби місцеві волонтери на тракторах могли вивезти зібрані ПЕТ-пляшки та інші комунальні відходи. Кількість сміття, яке тут накопичилося, вражаюча: його збирало багато місцевих волонтерів, наповнені величезні мішки п’ять тракторів перевозили на пункт збору поза заплавою. Незважаючи на ентузіазм, справа виглядала безнадійною. Великі колоди дерева в руслі річки, які спричинили затор, витягали на берег за допомогою гусеничної техніки.

Голова Великодоброньської територіальної громади Ференц Надь разом із іншими активістами дістався до стовбурів дерев, які спричинили затор, на двигунному човні, щоби перев’язати їх тросом і потім витягнути їх на берег.

«Разом зі своїми друзями, місцевими рибалками, грибарями, небайдужими ми вже протягом двох років намагаємося чистити русло Латориці. Минулого року допомогу запропонував і голова Громадського природоохоронного об’єднання «PAPILIO» Саболч Сані. Їм вдалося зібрати кошти на акцію, завдяки чому цього року робота стала значно масштабнішою. Тут люди, яким важлива Латориця, для яких важливо зберегти дику природу річки. Багато хто ще пам’ятає, якою була ця річка 20-30 років тому», – каже голова територіальної громади.

За його словами, флора та фауна річки збідніли, у річку потрапляє багато побутового сміття. У верхній частині Латориці люди викидають відходи на заплаві, а коли річка розливається, вода все забирає. Уздовж річки не ведеться фахової рубки, дерева, що падають у воду, здебільшого утворюють бар’єри в руслі річки, а за ними накопичується величезна кількість сміття, яке накладається товстим шаром. Тут, до прикладу, протяжністю триста метрів. Великі сміттєзвалища блокують міграцію риби, не дають їй досягти місць нересту та спричиняють низку інших екологічних наслідків, наголошує Ференц Надь. Підкреслює, ще кілька років тому річка була багата на кефаль, підуст, тепер ці риби майже повністю зникли з цієї ділянки Латориці.

Видовище приголомшує, по поверхні сміттєвого затору довжиною триста метрів можна перейти на інший берег, не замочивши ноги.

Кандидат педагогічних наук, вчитель біології Великодоброньського реформатського ліцею Аттіла Ковач від імені ГО «PAPILIO» повідомив, що об’єднання спільно з адміністрацією територіальної громади організувало прибирання ділянки Латориці між селами Велика Добронь і Тисаагтелек у рамках грантової програми «Tid (Y) Up». На щастя, долучилося дуже багато волонтерів. Він також повідомив, що «Tid (Y) Up» – це проєкт, який реалізується за міжнародною програмою interreg, він спрямований на покращення якості води річки Тиса та її приток, зменшення забруднення пластиком. Участь у програмі, яка триває з липня 2020 до грудня 2022 року, беруть десять партнерів із семи країн. Одна з ключових цілей програми – привернути увагу місцевих громад та їхніх лідерів до проблеми та знизити рівень забруднення пластиком.

Раніше громадське об’єднання «PAPILIO» провело правовий аналіз національної стратегії поводження з відходами. Крім того, були проведені обстеження Тиси та її приток, визначені найбільш забруднені ділянки. Також надрукували матеріали про скорочення кількості відходів, плакати, брошури, буклети, навчальні посібники про методи селективного збору сміття українською та угорською мовами.

Аттіла Ковач каже, що завдяки акції вони також хочуть змінити ставлення місцевого населення до екології: «Природа – це дар для нас, який ми повинні передати майбутнім поколінням. Її збереження – ключове завдання і обов’язок кожної людини».

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap