На Ужгородщині провели урочисте відкриття навчального року для угорськомовних освітніх закладів

Святкування з цієї нагоди з року в рік організовує Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. Цьогоріч святкування вирішили провести 3 вересня у селі Малі Геївці, що на Ужгородщині, де у місцевій церкві зібралися педагоги, дипломати, представники угорських громадських організацій та гості з різних куточків Закарпаття.

На початку урочистостей присутні хвилиною мовчання вшанували полеглих військових та цивільних, які поклали своє життя у війні Росії проти України. Після чого поділилися цікавими фактами з історії населеного пункту, його видатними особистостями та становленням освіти.

Ільдіко Орос, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ у своєму виступі наголосила на основних аспектах освітнього процесу та покликанні педагога.

«Нажаль протягом останніх двох років ми не можемо впроваджувати такий освітній процес, яким він має бути, адже спочатку світом вирувала пандемія коронавірусної інфекції, а зараз війна. Всі реагували на це по-різному – хтось покинув країну, а хтось почав активно допомагати вимушеним переселенцям. Згідно статистики, яку ми отримали у Берегівському районі, всього 10% дітей не повернулося на навчання до закарпатських шкіл – це не так багато як здавалося з початку.

Пам’ятаємо,  що першими вимушених переселенців, з охоплених війною регіонів країни, почали приймати школи. Тому я щиро вдячна нашим педагогам, які з перших днів війни долучалися своєю підтримкою – організовували прийом тих, хто залишився без даху над головою, готували та навіть психологічно підтримували. Це велика робота, яку вдалося виконати тільки об’єднавши зусилля. Плюсом було те, що ми мали куди поселяти людей. За останні 10 років завдяки угорським програмам та грантовим коштам вдалося провести реконструкцію 10 шкіл та 77 дошкільних навчальних закладів Закарпаття», – зазначила голова Закарпатського угорського педагогічного товариства.

Крім того, Ільдіко Орос розповіла й про літні табори, де змогли навчатись та відпочивати кілька тисяч закарпатських школярів. Це було важливим кроком для соціалізації школярів, які за два роки навчання онлайн відвикли від живого спілкування. Так виникла ідея створити літню школу, де проводилося навчання, аби наздогнати пропущений з рік матеріал, але в поєднанні з розвагами. Тож діти не сумували і кілька тижнів своїх літніх канікул із задовленням провели в стінах школи. Всього 2228 дітей у 186 групах пройшли навчання у літній школі. Були й табори для розвитку художньої самодіяльності. Різноманітні табори проводили як на Закарпатті, так і в Угорщині.

З візитом на Закарпаття приїхав Пийтер Сіладі, заступник голови Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, який теж виступив з промовою на урочистостях: «У цей складний час закарпатські педагоги поклали перед собою ціль – зробити для дітей острівець спокою у повсякденному житті. Було багато розмов про форму навчання і педагоги впевнено стояли на своєму, робили все від них залежне для того, аби навчання велося за шкільними партами, а не онлайн. І це їм вдалося, адже не дарма ми тут стоїмо. Уряд Угорщини, зі свого боку, продовжить підтримку угорськомовних навчальних закладів Закарпаття, так як і з перших днів війни, безперебійно, надає підтримку вимушеним переселенцям».

Дєрді Пал Іштван, почесний голова Угорського педагогічного товариства Румунії у своїй промові нагадав, чому саме кожен з педагогів обрав для себе саме цю стежку і йшов з нею по життю: «Це наш вибір, покликання, яке ми роками плекаємо та вкладаємо свою душу».

Після теплих слів та подяк перед гостями виступили першокласники місцевої школи, вони підготували пісні та вірші, за що отримали чудові подарунки від Ільдіко Орос та Пийтера Сіладі. Пізніше до присутніх з настановами звернулася досвідчений педагог Марія Берта, а думками та планами на майбутнє поділилася Евеліна Шідо, викладачка хімії, яка знаходиться тільки на початку свого педагогічного шляху в царині науки.

Вікторія КОПИНЕЦЬ, “Карпатський об’єктив”