У Берегові вручили премію Бертолона Ліннера кращим медикам краю
Відзнаку започаткували Асоціація християнської інтелігенції Закарпаття (голова Елеонора Якоб) та римо-католицька громада міста (настоятель о. Янош Молнар). У 2017 році її вручали лише лікарям, а з 2020-го на прохання родини відомого хіруруга – й середньому медперсоналу.
Премію за визначні професійні успіхи та плідну громадську діяльність вже отримали такі знані фахівці, як доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедрою медфаку УжНУ Єлизавета Сірчак, очільники терапевтичного та травматологічного відділень Берегівської райлікарні Гейза Гаал та Петро Мильо, фельдшер, психолог ЗУІ Іштван Гогола, інші відомі медики краю.
Нинішнього року знаковий приз присудили керівнику амбулаторії сімейної медицини в с.Бадалово Людвігу Якобу та медсестрі Єлизаветі Мензак.
Людвіг Якоб – уродженець даного населеного пункту, успішно закінчив Берегівське медучилище, після служби в армії працював за спеціальністю в реанімаційному відділенні райлікарні, а такош на станції “Швидкої допомоги”. У 1992 році поступив на медичний факультете УжНУ, після завершення якого повернувся на роботу в рідне село. Доктором з Великої літери називають його земляки, адже до нього можна звернутися в будь-яку пору доби – він завжди допоможе. Протягом двох каденцій Людвіг Якоб був депутаом Берегівської районної ради, зараз – член виконкому міської ОТГ. Бере активну участь у громадському та духовному житті, є секретарем пресвітерів реформаторської церкви Бадалова. Успішно пробує сили в журналістиці, його публікації завжди актуальні й злободенні.
Єлизавета Мензак – медсестра вищої категорії, віддала улюбленій справі майже 60 років, працювала за фахом в Берегівській ЗОШ №4 імені Лайоша Кошута й зараз не покидає професійну ниву – трудиться в Центрі первинної санітарно-медичної допомоги.
Премія Бертлона Ліннера – одна із найпрсетижніших в колах фахівців. Легендарного хірурга шанують і пам’ятають земляки, легенди про нього живі по-нині. Загалом талановитий лікар здійснив понад 46 тисяч операцій, першим в регіоні провів хірургічне втручання на серці, звільнивши цей орган дівчинки-єврейки від величезної ігли. Ходять навіть чутки, що він лікував самого Сталіна, хоча це малоймовірно. У роки першої світової війни працював польовим хірургом, не робив різниці між “своїми і чужими”, надава допомогу всім. По її завершенні його запрошовули у провідні медзаклади Будапешта, але Ліннер повернувся на рідне Закарпаття, очолив хірургічне відділення Берегівської лікарні, а відтак і сам заклад. Під час Другої світової війни фашисти мали намір, полишаючи місто, підірвати об’єкт, але Ліннер запросив німецьких офіцерів до свого винного підвалу і так напоїв їх, що вони не встигли це зробити. Старше покоління ще й тепер згадує, скільки людей врятував від вірної смерті, його безкоштовні діяння, безкорисливу підтримку своїх колег, яким виплачував премії із власної кишені.
Учасники зібрання з нагоди вручення премії переглянули короткий документальний фільм, в якому до присутніх звернулися колишні лауреати премії його імені.
“Ми завжди пам’ятатимемо цю чудову людину – медика із золотими рукаи та чуйним серцем, безмежно відданого своєму покликанню,- наголошував Петро Мильо, – і у повсякденній роботі намагатимемось наслідувати його приклад. Вдячні берегівани назвали його іменем нинішню райлікарню, на територіх якої втсановили погруддя відомого хіруруга, його імְя носять також вулиця, де проживав, відкрито також кімнату музей Ліннера в актовому залі Будинку паломників римо-католицької громади.”
Слова прихильності визначному хірургу висловив і Гейза Гаал, який підкреслив, що не були марними напружені роки навчання, безсонні ночі чергувань, вартували докладені зусилля, аби стати номінантом премії Бертолона Ліннера й далі примножувати його традиції.
Присутніх на урочистості тепло вітали консул зовнішньополітичної установи Угорщини в Берегові Матяш Сюреш, заступник голови Асоціації християнської інтелігенції сусідньої країни Дейнеш Керестеш, очільниця АХІЗ Елеонора Якоб та від імені родини Бертолона Ліннера Андраш Ловаш.
Після вручення призів Людвіг Якоб щиро дякував за високе визнання і у свою чергу подарував оригінальні сувеніри Елеонорі Якоб та Андрашу Ловашу із зображеннями реформаторської церкви Бадалова, яка нинішнього року святкує своє 223-річчя, та портрета відомого угорського поета-революціонера Шандора Петефі, який був проїздом у селі і на честь котрого ще в далекому 1923 році на фасаді релігійного храму було встановлено меморіальну дошку. До слова, пам’ятки виготовила талановита місткиня з Бадалова Кітті Шаркезі.
Під бурхливі оплески Єва Гогола натхненно продекламувала вірш Шандора Петефі “Лікар”, а Вероніка Марко виконала в’язанку угорських народних пісень, акомпонуючи собі на цитрі.
В урочистості взяв участь і вітав лауреатів Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї.
Микола ГОРВАТ
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися