Закон про трансплантацію органів підписано. Що нас чекає далі?

Напередодні Президент України Володимир Зеленський підписав закон про трансплантацію органів (№418-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині»), повідомляє Обозреватель.

Таким чином, фактично було розпочато реформування системи пересадки органів – очікується запуск електронної бази даних донорів та реципієнтів, а Кабінетом Міністрів уже названі тарифи на трансплантацію, зокрема:

• Алотрансплантація (пересадка від іншої людини) нирки – 323 тис. грн;
• АВО-несумісна алотрансплантація (пересадка від людини з іншою групою крові) нирки – 721 тис. грн;
• Трансплантація серця або комплексу «серце-легені» – 535 тис. грн;
• Пересадка печінки або її частини – 855 тис. грн;
• Донорська нефректомія нирки (вилучення для пересадки) – 33 тис. грн;
• Донорська резекція печінки (вилучення печінки або частини) – 116 тис. грн;
• Донорський етап (вилучення органів у донора-трупа) – 74 тис. грн;
• Тканинне типування донора і реципієнта – кожне по 18 тис. грн;
• Пересадка гемопоетичних стовбурових клітин від іншої людини – 1,36 млн. грн;
• Пересадка гемопоетичних стовбурових клітин самому собі – 1,3 млн. грн.

Голова ГО «Всеукраїнська платформа донорства IDonor» Ірина Заславець коментуючи ситуацію для вищезазначеного інформаційного ресурсу зазначила, що гроші на пересадку вже передані до клінік авансом. Коли вони їх витратять, то за наступні трансплантації отримуватимуть кошти, згідно з тарифом.

«Це гроші, які вже отримали клініки. Гроші з пілотного проєкту їм надали авансом – у 10 установ із 12. На 2020 рік у такий же спосіб виділили гроші і коли клініки їх використають, то зможуть отримувати виплати за кожну трансплантацію. Ми зараз говоримо про те, що пацієнтам не потрібно буде нічого платити», – розповіла Заславець.

Повноцінний запуск реформованої системи трансплантації відбудеться з 1 січня 2021 року, коли буде здійснений запуск ЕГІСТ (Єдиної державної інформаційної системи трансплантації). У тестовому режимі її запустять уже з весни 2020 року, але обов’язковим її використання стане тільки з 2021 рік. «Із квітня запускається повномасштабне тестування. Якщо влітку стане зрозуміло, що все, система працює, то лікарі одразу зможуть нею користуватися», – розповіла експертка.

Із запуском системи вже був неприємний випадок, коли в законодавстві прописали, що її використання при трансплантації обов’язково, але сама ЕГІСТ іще не працювала. Це зробило пересадку органів на деякий час незаконною. Тому, для уникнення такої ж ситуації знову, обов’язкове використання ЕГІСТ введуть лише з січня 2021 року. До моменту повноцінного старту системи трансплантація буде здійснюватися за тими ж даними, які є на паперових носіях.

Сама ЕГІСТ значно спростить і поліпшить роботу з пересадкою органів. Там буде міститися інформація про клітини й органи, які зараз доступні від донорів і про те, що потрібно реципієнтам. Щоразу при внесенні нових даних у базу, система буде автоматично підбирати пари донор-реципієнт, виходячи з критеріїв та інформації, що в ній міститься – сумісність, ступінь екстреності трансплантації, відстань між клініками і так далі.

Якщо говорити більш детально, то в ЕГІСТ можна буде знайти таку інформацію:

• дозвіл або заборона людини (або його представника) на посмертне донорство;
• перелік анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
• список живих донорів;
• список реципієнтів;
• список людей, яким уже що-небудь трансплантували;
• клініки та інші установи, де можуть здійснити трансплантацію
• перелік транспланто-координаторів.

Як зазначає пані Ірина, підписаний закон корисний не тільки впровадженням ЕГІСТ, а й іншими важливими моментами для лікарів. Наприклад, опрацьовуються інструкції з діагностики смерті мозку. Їх хочуть зробити максимально зрозумілими і без можливості зробити «крок у сторону». «Наказ щодо алгоритму констатації смерті мозку діє вже кілька років, але останнім часом були консультації з лікарями, як зробити так, щоб він був для них максимально чітким. Основне завдання: розробити такий алгоритм, щоб лікар розумів кожен крок і цей крок не викликав жодних сумнівів», – розповіла Заславець.

Також у законі прописана можливість скликання консиліуму для визначення смерті мозку і виклику бригади для таких же цілей. Ще одним важливим моментом є визначення дій, які ведуть до кримінального переслідування. «Це важливо, тому що вся ініціатива, що раніше відбувалася в трансплантації – каралася. Лікарі горіли, розуміли, що весь світ іде до цього методу лікування і він логічний в Україні. Лікарі констатували смерть мозку, отримували згоду від рідних, а потім нейрохірург, у закладі якого був донор, ще кілька років ходив на допити», – розповіла експертка.

Крім того, багато моментів закону будуть регулюватися підзаконними актами, щоб у разі чого можна було простіше їх змінювати, виходячи з практики лікарів.

НЬЮЗМЕЙКЕР