Волонтерство як сучасний інструмент навчання

Тема волонтерства сьогодні, безумовно, актуальна. Але волонтерство (від франц. volontaire (доброволець) – це модний тренд чи дійсно поклик душі? На це питання у кожного своя відповідь, але безкорисна допомога як елемент шкільного навчання у багатьох країнах світу показала свою ефективність.

Час, коли навчання в українських школах асоціювалось лише із зазубренням матеріалу, нудними підручниками та суворими вчительками давно минув, повідомляє Нова українська школа.

Кінетичний пісок чи конструктори LEGO замість прописів, гра на свіжому повітрі чи перегляд цікавого фільму від телеканалу HISRORY замість незрозумілого зазубрювання напам’ять, робота на планшеті чи японська лічба соробан замість радянського принципу заучування таблиці множення. Сучасне покоління школярів, для якого Nokia 3110 – ультрамодний телефон кінця минулого століття – артефакт із минулого, потребує нових підходів до навчання.

І, один із них – волонтерство. Адже покоління сучасних дітей є прив’язаним до смартфонів та планшетів і просто не вміє комуні кувати, а волонтерство якраз і розвиває соціальні, громадянські та емоційні навички, які, до речі, є ключовими для концепції Нової української школи (НУШ). Ці компетентності необхідні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, сім’ї та роботі. Саме тому в деяких країнах волонтерська практика – це частина навчальної програми, а десь такий досвід суттєво збільшує шанси для вступу до університетів, а пізніше є значним плюсом в будь-якому резюме.

Волонтерити можна вже з початкової школи. Як залучити маленьких школярів до цього? Ніхто ж не пропонує просити їх прибирати парки чи будувати будинки. У такому віці і добрі справи мають бути маленькими. До прикладу:

• Відправити листівку на фронт або в лікарню. Це може бути дитячий малюнок, який зігріє серце тих, хто нас захищають, або тих, хто воюють із хворобами в лікарнях. Зворушливі непевні літери допоможуть хлопцям та дівчатам відчути підтримку. Таке волонтерство може стати елементом національно-патріотичного виховання, а також навчити дітей толерантного ставлення до хворих.
• Допомогти старшим людям. Самотні дідусі та бабусі потребують не лише матеріальної допомоги, але й розмов. Проводячи час із ними, діти вчаться емпатії та толерантності до інших. У 2012 році американська режисерка Еван Бріґс зняла зворушливий документальний фільм Present Perfect про особливий будинок для людей похилого віку – це інтеграційний центр, об’єднаний із дитячим садком. Ми не пропонуємо зробити те саме в Україні, проте волонтерські зустрічі зі старенькими підуть на користь обом поколінням.
• Відвідати притулок для тварин. Де тут волонтерство, спитаєте ви? Ці тварини потребують не лише догляду та їжі, але й людської любові. Класна екскурсія до такого притулку може, зокрема, розвинути в дітях емпатію та відповідальне ставлення до навколишнього середовища і його чотирилапих представників.
• Організувати разом із класом святковий ярмарок власноручно зроблених іграшок чи листівок, з якого всі зароблені гроші передати на благодійність. Віддати старий одяг, книжки, іграшки тим, хто потребує цього більше. Така діяльність, крім емпатії, розвиває ініціативність та організаторські навички.

Волонтерство – це не просто добрі справи. Воно допомагає розвивати комунікаційну компетентність: школярі вчаться висловлювати свою позицію, приймати аргументи інших, вести дискусію. І головне – вони з найменшого віку розуміють, як важливо відповідати за свої дії. Діти роблять свій маленький внесок у вирішення соціальних проблем, а що, як не це, формує громадянську компетентність?

НЬЮЗМЕЙКЕР