У Берегівському навчальному центрі МСС з лекцією виступив сімейний консультант

Лікар-психотерапевт, сімейний консультант Ґабор Михалець, виступаючи в Берегівській філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium (МСС), розповів про сім секретів збереження стійких родинних стосунків на основі дослідження, проведеного ним під час першої хвилі епідемії коронавірусу. Спеціаліст шукав відповідь на питання, чому деякі шлюби зміцнилися у важкий період, а в інших, навпаки, взаємини погіршилися.

На основі отриманих під час дослідження відповідей було визначено кілька головних факторів, які допомагають парам долати труднощі в будь-якій ситуації. Терапевт називає їх «сім ключів». Це, зокрема, спілкування та управління конфліктами. «Емоційні стосунки не можуть функціонувати без емоцій…» – підсумував психотерапевт.

– Тема моєї сьогоднішньої презентації народилася під час першої хвилі карантину, коли весь світ відчув, що всі страждають від однакового тиску. Я помітив, що навіть у цій складній ситуації були пари та сім’ї, які продовжували рухатися вперед у межах своїх стосунків. А в інших – їх, звісно, ​​було більше, – усе пішло на спад. Щоб з’ясувати, у чому полягає різниця між цими двома групами, я провів дослідження й опитав близько 1300 людей. Зокрема поцікавився в них, як вони переживають карантинні умови, які фактори їм допомагають та що заважає. На завершення дослідження викристалізувалися сім факторів, котрі показують дуже чітку й відчутну різницю між двома групами. Саме про це була моя презентація.

Сім факторів, якщо коротко, є такими:

1. Висловлювати свої почуття, говорити про них.

2. Залишатися врівноваженим. Я розповів не тільки про переваги такого підходу, але й про те, за допомогою яких прийомів ми можемо зберігати спокій і холоднокровність.

3. Ніжність. До цього фактору належить, зокрема, інтимний зв’язок. Я з’ясував, як стрес впливає на нашу інтимність і чи можна ним керувати, щоб він не роз’єднував нас, а ще більше пов’язував.

4. Формувати резерви. Зокрема матеріальні.

5. Порядок і доглянутість. Коли здається, що все навколо руйнується й існує багато речей, які ми не можемо контролювати, слід почати контролювати те, що можливо. Саме я вирішую, чистити зуби чи голитися. Я вирішую, чи наводити порядок у своєму домі. Адже якщо я наводжу порядок, то починаю контролювати те, на що маю вплив, і можу краще впоратися з багатьма речами, над якими не маю контролю.

Крім того, ми встановили ще два фактори, які впливають на те, наскільки ми можемо виходити з кризових ситуацій і співпрацювати як команда.

6. Емоційна доступність. Чи впливає мій біль і смуток на членів моєї родини? Чи активує це захисну систему в нашому домі? Чи всі ізолюються одне від одного і вирішують свої проблеми наодинці, поокремо.

7. Надія. Коли всі двері зачиняються, чи бачу я когось або щось за цими дверима? Ми можемо назвати це вірою, релігійністю, духовністю, але дуже важливим фактором є те, що в людей, які мають за що чіплятися в біді, більше шансів успішно подолати кризові ситуації, ніж у тих, хто може покладатися лише на власні сили.

Так коротко окреслив спеціаліст основні визначені під час його дослідження фактори, які можуть покращити стосунки в родині.

Психотерапевт, котрий походить із сербського Воєводина, також зазначив, що глибоко співчуває закарпатським родинам, які переживають лихоліття війни, чекають рідних з фронту чи змушені жити окремо, бо їхні члени їхньої родини перебувають в іншій країні. У 1992 році, під час південнослов’янської війни, Ґабор Михалець пережив щось подібне до того, про що сьогодні розповідають жителі Берегова. «Коли ми перебуваємо в такій ситуації, справді не залишається нічого іншого, як жити в цьому плині, намагатися впливати на те, на що можемо, не здаватися. Не дозволяти труднощам опанувати нас настільки, що ми вже не матимемо жодного бачення майбутнього. Якщо є діти, то варто й заради них зібрати останні краплі наших духовних ресурсів, щоб спробувати внести яскраві фарби в їхнє життя», – порекомендував фахівець.

Директорка Берегівської філії навчального центру Mathias Corvinus Collegium Беата Добша зазначила, що за останні три роки закарпатським родинам довелося зіткнутися з низкою нових викликів, яких раніше не було. За її словами, у навчальному центрі з початку війни в рамках різноманітних тренінгів студентам та їхнім батькам постійно надається психологічна допомога. Задля подальшої підтримки було вирішено запросити фахівців-психологів, які б поділилися із закарпатськими родинами добрими порадами. Зокрема 8 грудня в Берегівській філії навчального центру МСС виступить лікарка-психотерапевт, викладачка університету Крістіна Гевеші.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap