Книгу «Боротьба за збереження» презентували і в Будапешті

У столиці Угорщини відбулась презентація видання «Боротьба за збереження», яка розповідає про  життя та історію закарпатської угорської громади, а також її боротьбу за збереження, освіту рідною мовою, мовні права та використання мови протягом 1944 – 2022 років. 

Розпочався захід із вірша Альберта Ваша «Живий голос» у виконанні актора Аттіли Ференці.

Презентація видання відбулася за спільної організації Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), Комітету збереження національної пам’яті, Фонду «За меншини – Pro Minoritate» і Європейської платформи совісті та пам’яті. Очільниця Комітету збереження національної пам’яті Рейка Фелдварі, вітаючи присутніх, наголосила на важливості того, що книга була видана англійською мовою, адже це надає можливість познайомити з історією угорців, які живуть в Україні, європейську та світову спільноти.

Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, у свою чергу, подякувала Комітету збереження національної пам’яті, завдяки якому книгу видали й угорською мовою, а також авторам за їхню ґрунтовну працю, засновану на фактах. За її словами, незважаючи на минулі та теперішні труднощі, надія, віра в Бога і підтримка додають сил закарпатській угорській громаді для щоденної боротьби. «Сподіваємось, що незабаром з’явиться видання про  плани закарпатських угорців на майбутнє, а не тільки про минуле. Сміймо мріяти та планувати більше, бо якщо з нами Бог, то хто проти нас?» – зазначила на завершення Андрея Бочкор.

«Я пишаюся цим виданням, адже, крім того, що в ньому присутнє звернення до минулого, тут достовірно представлені й ті результати, яких ми досягли», – наголосив голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович. За його словами, роки, вказані у підзаголовку видання, надзвичайно цікаві. «1944 – 2022. Від війни до війни. Доленосно, що книга нагадує про період, коли на Закарпатті був мир», – зазначив він. На його думку, назва надзвичайно влучна ще і з огляду на те, що не настали щасливі роки, немає вже й миру,  закарпатським угорцям залишається одне: боротися за збереження. 

Голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини, засновник Фонду «За меншини – Pro Minoritate» Жолт Неймет назвав книгу підсумком угорської національної політики. «Кожен регіон має написати власну історію», – додав політик. Цитуючи уривок із книги, він виокремив проблему щодо небезпеки мовного геноциду, коли використання мови забороняється в повсякденному житті.

Щодо внесення змін до закону про нацменшини, він зазначив: «Це хороший початок, але потрібно йти далі». Венеціанська комісія, Рада Європи, Європейський Союз і попередні раунди двосторонніх переговорів визначають цей шлях, простіше кажучи, «слід повернутися до умов 2014 року», — сказав Жолт Неймет.

Він додав, що в нинішньому українському законодавстві про захист нацменшин бракує того, що існувало в минулому: культурної автономії, колективних прав, гарантії представництва в парламенті, можливості користуватися мовою в адмініструванні. Крім того, бракує таких факторів, як наявність правового інституту освіти меншин, освіта мовами нацменшин у професійних та вищих навчальних закладах, використання топонімів і географічних назв національною мовою, вільне використання символіки.

Після виступив відбулася дискусія за круглим столом, у якій взяли участь автори книги. Серед них, зокрема, Кароліна Дорчі, Ержебет Молнар, Ільдико Орос, Наталія Вараді. Ще один із авторів, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, на жаль, не зміг бути особисто присутнім під час цього  спілкування.  

На завершення заходу Аттіла Ференці продекламував вірш Магди Фюзеші «Підсумкові рахунки».

 (ZsT/Kárpátalja hetilap)