Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) було засноване 26 лютого 1989 року в Ужгороді як громадська організація із захисту культурних, політичних і соціальних інтересів угорської громади Закарпаття. Ми з гордістю можемо стверджувати, що ТУКЗ-КМКС – не тільки найстаріша організація, зареєстрована в незалежній Україні, а й продовжує функціонувати та діє відповідно до своїх цілей і через тридцять п’ять років після свого заснування. На сьогодні вона стала впливовою політичною силою на Закарпатті, з нею рахуються і представники влади.
ТУКЗ-КМКС послідовно піднімало свій голос за повне забезпечення прав угорців в Україні. Товариство завжди протестувало проти звуження освітніх та мовних прав меншин. Водночас привітало закон, прийнятий Верховною Радою України у грудні 2023 року, який окреслив позитивні зміни щодо прав нацменшин. Деякі положення закону можна вважати перспективними, оскільки вони відновлюють частину мовних прав, які раніше мала угорська меншина, зокрема, у сфері освіти, виготовленні та розповсюдженні друкованої продукції та використання ЗМІ. Водночас мусимо констатувати, що прийнятий закон і надалі не дозволяє використання мов національних меншин на рівні вищих адміністративних одиниць (району, області). Закон і надалі не відповідає всім рекомендаціям Венеціанської комісії, не забезпечує права меншин, гарантовані Конституцією та іншими міжнародними документами, і не відновлює в повному обсязі раніше існуючі права меншин.
Сподіваючись, що ці зміни до закону – це лише перші кроки у процесі відновлення повного спектру прав, які раніше мали закарпатські угорці, ТУКЗ-КМКС і надалі підтримує інтеграцію України в ЄС. Надзвичайно важливо, щоби в процесі гармонізації євроінтеграційних правових норм були повною мірою забезпечені права меншин, зокрема закарпатським угорцям на практиці були повернуті гарантовані Конституцією права. Ми бажаємо, щоб Україна стала європейською, демократичною правовою державою, в якій поважаються права людини та націй.
Наша організація неодноразово зверталася до влади з приводу скасування дозволів на перебування у прикордонній зоні для громадян України, які там постійно проживають і працюють. Ми вважаємо, що запроваджене положення, яке стосується десятків тисяч людей, порушує та обмежує право на вільне пересування, гарантоване конституцією, і негативно впливає на економіку країни.
Незважаючи на воєнні умови, закарпатська угорська громада хоче зберегтися на батьківщині та непохитно вірить у настання миру.
Ми вдячні уряду та громадянам Угорщини, а також закордонним угорським громадам за їхню солідарність та підтримку, якими вони зробили великий внесок у виживання зруйнованої війною України, біженців та закарпатських угорців.
Цьогоріч Верхньотисянський регіональний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) провів чергові загальні збори в місті Тячеві. Під час заходу очільник організації Йожеф Шарі розповів про виклики та труднощі минулого року, а також про плани на поточний.
На початку зборів, які відбулися на базі місцевого офісу ГО, присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять нещодавно померлого заступника голови ТУКЗ-КМКС Йосипа Борто. Після цього делегатів привітала заступниця голови регіонального осередку організації Габріелла Сабов.
Йожеф Шарі, підсумовуючи діяльність Товариства протягом минулого року, зупинився на трьох питаннях. За його словами, громаду в діаспорі, попри труднощі, можна зберегти по лінії культури, освіти та захисту інтересів нацменшини. Йожеф Шарі зазначив, що в ці непрості часи темп діяльності організації дещо сповільнився, заходи з нагоди національних свят проводились у нетрадиційному форматі, у вузькому колі. Водночас, на його думку, відрадно, що на нинішніх загальних зборах організації з’явилася велика кількість делегатів. Йожеф Шарі також наголосив на важливості збереження закладів освіти та культури, створених протягом останніх 35 років. «У нас немає іншого шляху», – зазначив Йожеф Шарі. А відтак підкреслив велике значення угорськомовних ЗМІ, зокрема газети «Карпатолйо», яка відіграє значну роль у житті угорської нацменшини, адже пише про неї та для неї.
Після цього зі звітом виступив голова ревізійної комісії організації Ласло Отуш.
У свою чергу, заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС, депутат обласної ради Ґейза Ґулачі поінформував присутніх про поточну політичну ситуацію та діяльність фракції «КМКС» в облраді. Він також висловив вдячність членам організації за роботу зі збереження угорської громади краю. За його словами, зараз у світі відбувається масштабна глобалізаційна трансформація, кінця якій ще не видно. Завданням Товариства угорської культури Закарпаття й надалі залишається відстоювати інтереси угорської громади краю.
Відтак присутні мали можливість поставити доповідачам свої запитання.
Заступник голови Солотвинської територіальної громади Янош Кочерга звернув увагу учасників заходу на угорські захоронення у Верхньотисянському регіоні. На його думку, ці могили на території, де існує діаспора, треба впорядкувати, адже це частина історії, яка свідчить про те, що тут колись жило багато угорців. Він також наголосив на важливості проведення менших культурних заходів, на що є попит у діаспорі.
Після обговорення актуальних питань, які стосуються громади, делегатів поінформували про час проведення загальних зборів обласної організації ТУКЗ-КМКС.
На завершення заходу присутні оглянули тимчасову виставку робіт учнів Вишківського ліцею ім. Ференца Келчеї на тему збереження довкілля.
Правління Виноградівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) після раптової смерті голови Йосипа Борто у листопаді минулого року доручило завдання очолювати організацію тодішньому заступнику Золтану Кудрону. На загальних зборах 6 квітня присутні із двох кандидатів таємним голосуванням обрали Золтана Кудрона очільником організації на наступні два роки.
На початку заходу, який відбувся у стінах офісу ТУКЗ-КМКС у Виноградові, делегати та запрошені гості заспівали національну молитву угорців, після чого ансамбль «Сатмар» із села Велика Паладь виконав низку народних пісень.
Після вшанування пам’яті загиблих на війні та померлих членів організації Золтан Кудрон виступив зі звітом про роботу осередку за минулий рік. Виконуючий обов’язки голови зокрема повідомив, що завдяки підтримці Угорщини розпочався ремонт будівлі Виноградівського ліцею ім. Жиґмонда Перені, відтак наступний навчальний рік учні розпочнуть у суттєво оновленому зсередини приміщенні школи. Фермери Виноградівщини також долучилися до благодійної акції «Хліб угорців», а в жовтні в селі Шаланки відкрили будинок-музей. Золтан Кудрон також розповів про діяльність виноградівського офісу Благодійного фонду «КМКС» протягом минулого року та про роботу Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде».
Відтак зі звітом виступили голови ревізійної та етичної комісії.
Присутній на заході керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, звертаючись до присутніх, зазначив: «Угорщина зацікавлена в тому, аби східна сусідка була стабільною, економічно розвинутою, демократичною країною. На нашу думку, для цього необхідне якнайшвидше відновлення миру. Ми вважаємо дуже важливим те, що Закарпаття, окрім однієї повітряної атаки, обійшли бойові дії, і ще важливішим, щоби так було і надалі. Угорщина завжди прагнула до добросусідських відносин з Україною, ми надали країні та її населенню зразкову гуманітарну допомогу…» – повідомив угорський дипломат.
Заступник обласної організації ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі проаналізував політичну ситуацію в Україні та світі. Підсумовуючи, він зазначив: «На жаль, за таких обставин наше завдання – зберегти те, що ми досягли, тому що наразі немає ані часу, ані сил та можливості створювати нове. ТУКЗ-КМКС також знаходиться в напівзаконсервованому стані…» Ґейза Ґулачі зазначив, що фокус діяльності організації зараз змістився із культурної сфери на соціальну, оскільки останнім часом немає можливості проводити заходи, а тим часом потребуючих, інвалідів, сиріт стає дедалі більше. Підтримку Угорщини намагаються направляти в таке русло, щоби вона була на користь закарпатським угорцям.
Про роботу в органах місцевого самоврядування розповіли голова фракції КМКС ради Пийтерфолвівської громади Міклош Гевеші, голова фракції КМКС в раді Вилоцької селищної громади Густав Секей, а також голова бюджетної комісії ради Виноградівської ОТГ Золтан Кудрон.
Після звітів присутні на зборах вирішили, що до чергових виборів нового голови організації, котрі мають відбутися через два роки, оберуть виконуючого обов’язки. Кандидатами стали двоє осіб: заступник голови осередку Золтан Кудрон та очільник Дюлівського місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Міклош Гевеші. В результаті таємного голосування виконуючим обов’язки голови обрали Золтана Кудрона. З 54 присутніх делегатів за нього віддав голос 31, за Міклоша Гевеші – 22, один утримався.
Консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап поінформував присутніх про вибори до Європарламенту та відповів на запитання, що виникли.
За пропозицією в.о. голови Золтана Кудрона обрали ще одного заступника, нею стала Єва Калинич, очільниця Шаланківського місцевого осередку. Крім того, обрали ще одного члена правління – викладача інституту Барнабаша Кейса.
«Від початку заснування ТУКЗ-КМКС дотримувався демократичних стандартів. Не завжди буває так, як я хочу або як хочуть інші, але кожен має це прийняти. Бо мета спільна: захист інтересів закарпатських угорців», – наголосив на завершення Ґейза Ґулачі.
Окрім виступаючих, участь у засіданні також взяли голова берегівської райради Карло Резеш, депутат Закарпатської облради Юдіта Петеї та голова Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС Іштван Добша.
Місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) міста Мукачева з нагоди 176 річниці Угорської революції та визвольної боротьби 15 березня організував тихе покладання вінків біля обеліску, встановленого на місці Підгорянської битви на околиці міста, де присутні вклонилися пам’яті героїв.
Битва, яка відбулася 22 квітня 1849 року в Подгорянах біля Мукачева, вважається найвизначнішою битвою Угорської революції та визвольної боротьби 1848-1849 років на території нашого краю. У бою на березі Латориці угорці та русини, нацгвардійці, військові та народні повстанці успішно затримали та змусили відступити австрійську цісарську армію, яка вторглася в країну. Підгорянська битва не є однією з найвидатніших битв визвольної боротьби, але вона важлива для Закарпаття, оскільки свідчить про мужню стійкість, єдність і волелюбність угорського та русинського народу краю.
Голова Мукачівського осередку ТУКЗ-КМКС Єлизавета Корольова нашому виданню повідомила, що через пандемію коронавірусу, а затим через війну в країні вже четвертий рік поспіль пам’ять героїв революції та визвольної боротьби вшановують лише у вузькому колі в рамках тихого покладання вінків. «Для нас, мукачівців, ці меморіальні заходи дуже важливі. Нам, мукачівцям, дуже пощастило, адже ми можемо з гордістю стверджувати, що тут, під горою Сарка, знаходиться єдине автентичне місце пам’яті, де у квітні 1849 року жменька угорських нацгвардійців і військових зупинила чисельно переважаючу австрійську армію», – наголосила вона.
На місці переможної битви у 1901 році мукачівці встановили обеліск. «Це також накладає на нас обов’язок берегти цю пам’ятку», – підкреслила Єлизавета Корольова, додавши, що завдяки підтримці угорського уряду нещодавно вдалося відремонтувати постамент меморіального знаку.
«Сподіваюся, що в осяжному майбутньому – можливо, наступного року – тут знову можна буде провести масштабне вшанування, як це відбувалося раніше, до епідемії, коли тут збиралися люди не лише з Мукачева, а й з навколишніх сіл, щоби разом відзначати національне свято. Сподіваюся, що ця епоха колись повернеться, а доти ми будемо підживлювати вогонь і не забувати наших героїв», – додала очільниця Мукачівського осередку ТУКЗ-КМКС.
Після покладання вінків пам’яті захід продовжили в стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі. Тут консул Генерального консульства Ференц Пап зачитав лист прем’єр-міністра Віктора Орбана до закордонних угорців:
«У 1848 році угорська нація стала прапороносцем свободи. Молодь вимагала не лише відповідального уряду, скасування цензури та рівності перед законом, але й прагнула нарешті жити в Європі, нації якої хочуть стояти разом, пліч-о-пліч, а не на руїнах одна одної. Вони вірили, що свобода – це не перевага сильнішого над слабшим, більшості над меншістю, а що вона, перш за все, служить створенню миру, безпеки та процвітанню всіх людей. Вони залишили нам духовний спадок, скріплений їхньою кров’ю, а саме, що ми не можемо ані на йоту поступитися нашою національною незалежністю заради дружби з кимось чи на чиїсь погрози.
Світло сторожових вогнів угорської свободи і сьогодні видно на далекі відстані. Воно проголошує, що ми, угорці, просимо, вимагаємо відновити ту вільну, гідну та сильну Європу, яка могла зберігати мир на власній землі та рішуче виступала проти всіх відкритих чи прихованих спроб викорінити мову та культуру своїх корінних меншин». «Хай буде мир, свобода і розуміння!» – йдеться у листі Віктора Орбана.
«В житті нації свята надзвичайно важливі. Свято – це певна зупинка: радість, зустріч, посмішка, згадування, підведення підсумків, формулювання цілей. 15 березня – це свято, коли ми можемо озирнутися на нашу історію та знову сформулювати важливість свободи», – наголосив під час виступу краєзнавець Бейло Попович. Він також підкреслив, що «Бог благословив цю націю, але це благословення зможе тривати й надалі, якщо ми знову і знову повертатимемося до нашого коріння, до християнства, до національної ідентичності, до справжніх духовних цінностей, які зберегли цей народ».
«У сьогоднішньому неспокійному світі дуже важливо засвідчити про нашу віру та цінності, і Бог благословить цю націю… За останню тисячу років у Карпатському басейні було багато моментів, коли цей народ міг зникнути. Але ми змогли зберегтися, тому що завжди знаходили шлях до свого коріння, могли віддати себе Творцеві і черпати з нього силу. Вважаю важливим співати і другий куплет національної молитви, адже нам є чим пишатися!» – додав Бейло Попович.
Атмосферу заходу підкреслив виступ Маріанни Дьорке, яка виконала вірші та пісні на теми любові до батьківщини.
В області проводяться чергові загальні збори в місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Минулого тижня загальні збори розпочалися і в місцевих осередках Ужгородського району. Зокрема засідання відбулися в селах Часловці, Тийглаш, Тисаашвань, Саловка, Палло, Малі Геєвці, Паладь Комаровці, Малі Селменці. З початку війни змінилося й життя громад, проводиться менше культурних заходів, зменшується кількість членів організації. Водночас в усіх громадах відбулися традиційні меморіальні заходи у форматі тихого покладання вінків. У селі Палло минулого року вдалося створити громадський простір за сприяння Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини. Крім того, члени місцевої організації звернулися за підтримкою до Благодійного фонду «КМКС» для надання допомоги чоловіку, який переніс операції на серці, з відповідної програми, започаткованої на такі цілі. У селі Часлівці на засіданні торкнулися й проблем, які турбують місцеву громаду. Серед них були питання щодо вирубки дерев та розширення кладовища. Крім того, присутні висловили занепокоєння з приводу асфальтного заводу.
У селі Саловка про організовані минулого року заходи поінформувала очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Марія Ковач-Галас. Тутешні мешканці відзначили 200-річчя з дня народження Шандора Петефі, до Дня угорської культури влаштували конкурс з виконання народних пісень, долучилися до програми «Рука в руку зі знаннями для громади» (Tudásunkkal kézen fogva a közösségekért), у рамках якої в селі створили гуртки з вишивання, бісероплетіння, виготовлення медових пряників і свічок. 4 червня відзначили День національної єдності угорців, під час якого запалили вогонь національної єдності. У листопаді вшанували пам’ять жертв, так званих, «маленьких робіт». У грудні в Саловці дітям представили виставу-казку. Крім того, місцеві долучилися до культурних заходів, які ТУКЗ-КМКС організувало в Ужгороді та Берегові. Семеро людей у селі отримали допомогу Благодійного фонду «КМКС» на медичний догляд, десятеро долучилися до акції «Хліб угорців». Протягом останніх років кількість членів місцевого осередку постійно зменшується й наразі становить 389 осіб.
Голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог у своєму геополітичному аналізі на засіданні окреслила становище України, закарпатських угорців, а також ознайомила присутніх із найважливішими результатами діяльності Товариства угорської культури Закарпаття за минулий рік.
Берегівський міський осередок ТУКЗ-КМКС провів загальні збори 17 лютого на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
Відкрив зустріч очільник осередку Іштван Молнар, котрий представив запрошених гостей. Серед них були, зокрема, Іштван Буцко, провідний консул Угорщини в місті Берегові, Ґейза Орос, заступник голови Берегівської міської територіальної громади, Йожеф Шін, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, Кароліна Дорчі, очільниця фракції «КМКС» Партія угорців України в Берегівській міській раді.
Після ознайомлення та схвалення питань порядку денного голова організації прозвітував про роботу за минулий рік, у тому числі розповів про заходи, які вдалося влаштувати.
З огляду на події в країні більша частина запланованого не проводилася, були лише тихі вшанування та покладання вінків у вузькому колі. Незважаючи на це, міський осередок ТУКЗ-КМКС зробив усе можливе для відзначення важливих дат, ушанування пам’яті предків, підтримки молоді місцевої громади.
«Минулий рік був також про збереження громади, – зазначив Іштван Молнар. – Для ТУКЗ-КМКС важливо допомагати місцевій угорській громаді в цей важкий період, об’єднувати її, організовувати заходи. Крім того, ми надали підтримку найкращому учневі Берегівської гімназії №6 ім. Анни Горват, долучилися до проведення конкурсу декламаторів поезії й прози «Віра, надія та любов» у Берегівському ліцеї ім. Ґабора Бетлена, передали навчальне приладдя й підручники першокласникам шкіл міста та взяли участь в акції «Хліб угорців», у рамках якої рекордна кількість місцевих фермерів (84) зібрали 2 670 кілограмів пшениці».
Протягом минулого періоду фракція «КМКС» ПУУ Берегівської міської ради поповнилася двома новими членами. Це Дьордь Майороші та Дьордь Чурей. Очільник міського осередку висловив їм вдячність за представлення інтересів угорської громади Берегова в ці непрості часи.
Відтак про питання, що стосуються Берегівської міської територіальної громади, поінформував Ґейза Орос.
Після цього присутніх привітала Кароліна Дорчі, яка розповіла про діяльність фракції «КМКС» у громаді. «Важливим позитивним моментом є те, що ТУКЗ-КМКС піднімало свій голос у великій політиці проти обмежень прав, котрі мали місце протягом останніх десяти років. Товариство угорської культури Закарпаття відіграло важливу роль у переговорах з цього питання. За їхніми результатами в грудні минулого року Верховна рада України прийняла рамковий закон, що може відновити наші конституційні права, які ми мали раніше, зокрема зберегти угорськомовні навчальні заклади. Крім того, позитивні зрушення є й щодо вільного використання мови в різних сферах», – наголосила Кароліна Дорчі.
Консул Іштван Буцко під час виступу подякував Берегівському осередку ТУКЗ-КМКС за роботу з відстоювання інтересів закарпатської угорської громади та допомогу тим, хто залишився на батьківщині. Дипломат також запевнив у подальшій підтримці уряду Угорщини, щоб люди не втрачали надії та витримки під час війни.
Йожеф Шін, у свою чергу, наголосив на важливості діяльності ТУКЗ-КМКС, підсумував роботу фракцій «КМКС» у районній та обласній радах.
Звіт дисциплінарної комісії представила Вікторія Товтин, а про фінансову діяльність місцевого осередку поінформувала Адрієн Мандзяк.
Насамкінець Іштван Молнар подякував за довіру, за роботу протягом минулих років, висловив надію на плідну діяльність і в подальшому, а також на якнайшвидше настання миру.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Чома провів загальні збори 18 лютого. Очільник осередку Янош Рац поінформував про культурні заходи, організовані у 2023 році. У січні місцева громада відзначила День угорської культури, 15 березня – річницю Угорської революції. У травні долучилася до Днів П’ятидесятниці, організованих місцевою греко-католицькою церквою. 25 червня влаштувала пам’ятний захід на базі Меморіального парку села Чома. 29 червня спільно з Берегівським районним осередком ТУКЗ-КМКС місцевий осередок організував масштабне культурне дійство. На цьому заході виступили також народні колективи із сіл Вари та Геча. Чомівчани долучилися й до благодійної акції «Хліб угорців». Місцеві фермери в її рамках зібрали загалом 600 кілограмів пшениці. 20 серпня з нагоди національного свята відбулося покладання вінків у Меморіальному парку села Чома. 27 жовтня тут провели також урочисте відкриття юрти-музею. 18 листопада відбулося вшанування пам’яті жертв сталінських репресій. Двоє хворих селян отримали соціальну допомогу.
У селі Кідьош з доповіддю перед присутніми виступив голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Елемер Кейс. Зокрема він відзначив віддану роботу очільників обласної організації, злагодженість у проведенні заходів, реалізації економічних грантових програм. Під час обговорень виступили Імре Яро та Отто Ваш, які розкритикували стан місцевих доріг та системи водовідведення, а також наголосили на необхідності розвитку села.
У селі Горонглаб місцевий осередок ТУКЗ-КМКС провів загальні збори 17 лютого. Під час звіту про роботу за минулий рік голова осередку Єва Гіреш-Сабов підкреслила, що, незважаючи на труднощі, уряд Угорщини продовжував підтримувати закарпатських угорців. Завдяки цьому за посередництва ТУКЗ-КМКС допомогу отримали освітні та медичні заклади, а також їхні працівники. Місцевий осередок плідно співпрацював із Об’єднанням прикордонних органів самоврядування Закарпаття та Берегівською районною організацією Мальтійської служби допомоги. Місцеві мешканці долучилися до заходів, організованих у рамках програми «Караван культури – Закарпаття», а також до конкурсу з декламування віршів, проведеного за підтримки ТУКЗ-КМКС.
До загальних зборів місцевих осередків долучився і голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. У своїх виступах він проаналізував українсько-угорські відносини, можливі шляхи вирішення поточних проблем закарпатських угорців, підсумки українсько-угорської зустрічі міністрів закордонних справ, яка відбулася в Ужгороді, а також говорив про підтримку Угорщини.
У Верхньотисянському регіоні місцевий осередок ТУКЗ-КМКС селища Великий Бичків провів загальні збори 18 лютого. З доповіддю виступила очільниця місцевого осередку Єва Іллейш. Зокрема вона повідомила, що наразі кількість членів організації становить 152 особи, з них 100 – працездатного віку, решта 52 – пенсіонери.
У засіданні взяв участь і голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. У своєму виступі він пригадав події минулих 35 років, наголосив на великому значенні роботи місцевого осередку та закликав до більшої активності. Йожеф Шарі також наголосив на важливості розповсюдження газет «Карпатолйо» й «Карпатський об’єктив» та звернув увагу на те, що 2024-й оголошено Роком співпрацюючої нації, можливості якого намагатимуться максимально використати.
Міністерство освіти і науки України надало відповідь Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству. Йдеться про питання, надіслані товариством у січні, і стосуються вони проблеми використання мов нацменшин в освітньому процесі та забезпечення перекладу мультипредметних тестів.
Щодо забезпечення перекладу мультипредметних тестів мовами національних меншин для випускників закладів загальної середньої освіти, у листі міністерства зазначається, що, згідно із Законом України про повну загальну освіту, «завдання роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи, яка здобуває або здобувала повну загальну середню освіту іншою мовою, завдання надаються у перекладі відповідною мовою, крім завдань навчальних предметів мовного компонента».
За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, у 2024 році заплановано здійснити переклад мультипредметних тестів мовами національних меншин для випускників закладів загальної середньої освіти наступних предметів: історія України, математика, біологія, хімія, географія та фізика для тих вступників, які здобували загальну середню освіту мовами національних меншин, зокрема, угорською, польською, румунською, кримськотатарською мовами.
Щодо використання мов нацменшин в освітньому процесі, міністерство повідомляє, що 8 грудня 2023 року Верховна Рада України внесла зміни до кількох законів. Відповідно передбачено зокрема зміни до статті 7 Закону України «Про освіту» у такій редакції: «У класах (групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського союзу, гарантується право на використання мови відповідної мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною мовою».
Отже, мова національних меншин може використовуватися в закладі освіти під час церемонії першого дзвінка, проведенні гуртків, концертів, флешмобів, інших заходів, зустрічей, засідань, у процесі створення іміджу закладу, зокрема на його вебсайті.
«Нагадуємо, що у випадку порушення гарантованих цим законодавством прав можна звертатися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до освітнього омбудсмена України», – йдеться у повідомленні міністерства.
VV
[type] => post
[excerpt] => Міністерство освіти і науки України надало відповідь Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству. Йдеться про питання, надіслані товариством у січні, і стосуються вони проблеми використання мов нацменшин в освітньому процесі та забезпе...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1707310920
[modified] => 1707310699
)
[title] => Міністерство освіти України надало відповідь Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству на питання щодо використання мов нацменшин в освітньому процесі та забезпечення перекладу мультипредметних тестів
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=177648&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 177628
[uk] => 177648
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 71029
[image] => Array
(
[id] => 71029
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz.jpg
[original_lng] => 24968
[original_w] => 720
[original_h] => 404
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz.jpg
[width] => 720
[height] => 404
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz.jpg
[width] => 720
[height] => 404
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz.jpg
[width] => 720
[height] => 404
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz.jpg
[width] => 720
[height] => 404
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/kmpsz-nyilt-levele-szerhij-skarlethezz.jpg
[width] => 720
[height] => 404
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1017
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 71029
[_edit_lock] => 1707303499:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 260635
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 570
[4] => 9
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Освіта
[4] => Спецтема
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 73
)
[tags_name] => Array
(
[0] => КМКС
)
)
[6] => Array
(
[id] => 177078
[content] =>
27 січня на базі Меморіального парку села Чома відбувся день колійських традицій, організований Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС). Це своєрідна мініверсія колишнього традиційного фестивалю різників. Розбирали тушу 200-кілограмової свині та готували страви із м’яса п’ять команд, які складалися із представників місцевих осередків ТУКЗ-КМКС. А наприкінці дня всі разом куштували характерні для району смаколики.
Головний організатор, очільник Закарпатської угорської туристичної ради, секретар з питань економіки та місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер розповів, що фестиваль різників з огляду на заборону проведення масових заходів вирішили провести у вузькому колі. У приготуванні змагалися команди з Ужгородського, Берегівського, Виноградівського, Верхньотисянського осередків. Також запросили депутатів у радах різних рівнів від КМКС.
Верхньотисянський регіон представляла команда з Тячева, яка готувала суп із квашеною капустою на свинині. «У супі вариться м’ясо на кістці, додаємо квашену капусту та сок із неї, ранташ, а також фрикадельки з м’яса. У нашому регіоні це традиційна страва», – розказала про подробиці рецепту Каталін Ревес.
Команда жіночого відділу БФ «Pro Agricultura Carpatika» об’єднала представниць із різних населених пунктів. Одна з керівниць підрозділу, Наталія Сігеті-Шера, розповіла, що вони готують традиційний перкельт із голяшки. Зі спецій додають сіль, чорний перець, червону паприку. До їхньої команди долучилися і членкині пенсійного клубу Чопа, які спекли домашній хліб, солодку випічку, а також приготували глінтвейн. За словами керівниці клубу Ілони Белович, білий хліб випікали з додаванням картоплі, а сірий – із насінням льону.
Ужгородщину представляла і команда із 12 чоловіків із Великої Доброні. Як повідомив голова Великодоброньської територіальної громади Ференц Надь, ця команда вже звикла працювати разом, адже вдома щороку вони організовують подібний благодійний захід, а приготовані в результаті страви роздають тим, хто цього найбільше потребує. «Сьогодні ми виготовляємо ковбасу за традиційним великодоброньським рецептом», – повідомив голова ОТГ. Крім того, команда засмажила кров із цибулею та приготувала ще одну смачну страву з використанням нирок, серця, язика.
Команда з Фанчикова на чолі з Ференцем Баком готувала квашену напусту на свіжині. Ця страва вважається традиційною в селах Виноградівщини. М’ясо підсмажили й затим потушили разом із квашеною капустою.
Подібний смаколик готувала і команда Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС. Крім того, робили ще гурку – кров’янку та з печінкою. А також смажили стейки, шкварки. Як повідомила голова Боржавського осередку ТУКЗ-КМКС, до команди увійшли представники із сіл Геча, Чома, Гут, Четфолво, Галабор.
На офіційному відкритті Андраш Мештер зазначив, що, хоча захід не заміняє традиційного фестивалю різників, але все одно представляє та плекає колійські традиції Закарпаття. Присутніх також привітав очільник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі, виконуючий обов’язки голови Виноградівського районного осередку Золтан Кудрон, очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін.
Наприкінці дня всі разом скуштували приготовані смачні страви, до яких подавали гарне вино, палинку.
«Вважаю, що сьогоднішнім заходом ми досягли поставлених цілей щодо збереження традицій, приготували та познайомили з різними стравами, притаманними нашому краю. Водночас цей день також створив нагоду для зустрічі, спілкування, що також дуже потрібно в цей важкий час», – зазначив Йожеф Шін.
Організатор Андраш Мештер висловив сподівання, що в січні наступного року вже нарешті настане мир і знову вдасться організувати популярний традиційний фестиваль різників, який приваблює чимало відвідувачів.
Голова Молодіжної організації Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Іштван Добша розповів про те, що відбулося в минулому році, та плани на майбутнє. Зокрема про те, що після початку війни організація, окрім роботи на Закарпатті, проводила різні заходи для закарпатської молоді, яка живе в Угорщині.
– З початку війни минуло майже два роки. Як це вплинуло на роботу молодіжної організації?
– Війна значним чином вплинула на всі сфери життя, зокрема і на роботу нашої організації. По суті, нам довелося переглянути всю нашу діяльність. Проте після невеликої перерви ми вирішили спробувати продовжити нашу попередню діяльність у двох руслах, щоб, по-перше, згуртувати закарпатську молодь, яка залишається на батьківщині, і, по-друге, підтримати тих, хто виїхав до Угорщини.
– Що саме підготували для молоді на Закарпатті?
– Враховуючи умови воєнного часу, наші можливості обмежилися, на жаль, тільки онлайн-платформами. Під час Великодніх свят ми оголосили конкурс малюнків для дітей молодшого віку. З нагоди 200-річчя від дня народження Петефі та року пам’яті поета навесні 2023-го оголосили конкурс есе, на який учасники подали 24 роботи. Відтак були визначені й 4 переможці. У липні організували екскурсію Мукачівщиною для молоді. А наприкінці літа оголосили фотоконкурс «Разом під Карпатами: мирні моменти та громадські зв’язки». Надійшло близько 300 конкурсних робіт, з яких 5 ми відзначили нагородами.
– А як щодо Угорщини?
– Ситуація, що склалася, вимагала від нас також спробувати створити можливості для зустрічі молодих людей, які зараз перебувають в Угорщині, тим самим зміцнюючи спільноту тих, хто живе далеко від своїх домівок. Ми знайшли партнерів для втілення цієї ідеї. Відтак, торік у лютому ми організували благодійний гала-вечір, в рамках якого вдалося зібрати 1,3 мільйона форинтів. Ці кошти ми передали для реалізації програми, яка спрямована на підтримку здоров’я малозабезпечених людей похилого віку Закарпаття, котру започаткувало Товариство угорської культури Закарпаття. Такий самий благодійний захід ми провели і в грудні, коли вдалося зібрати понад 2 мільйони форинтів. Ці гроші ми передали Закарпатській обласній дитячій лікарні. Крім того, ми організували два турніри з мініфутболу за участі 15 та 9 команд відповідно. Під час спортивних подій теж відбувся благодійний збір, таким чином вдалося виручити близько 300 тисяч форинтів, які передали для допомоги двох закарпатських родин на медичні цілі. Щомісяця ми проводили молодіжні зустрічі з вікторинами, іграми. Торік восени вже вшосте стартувала Школа громадських лідерів, яку організував Матіас Корвінус Коллегіум спільно з Молодіжною організацією Товариства угорської культури Закарпаття і депутатом Європарламенту Андреєю Бочкор.
– Які плани на майбутнє? Як довго можна буде працювати з молодими людьми вдома та в Угорщині?
– На щастя, наші активісти та члени правління сумлінно працюють, тому ми можемо належним чином виконувати нашу спільну роботу (вдома та в Угорщині). Також хочу подякувати всім тим, хто не шкодує часу, сил і енергії, щодня працює для того, щоб молоді люди мали можливість зустрічатися і спілкуватися. Ми будемо виконувати вже налагоджений процес, але, сподіваюся, що цього року ми зможемо знову продовжити роботу і там, де зупинилися перед війною: вдома, в мирі.
– Що б ти побажав закарпатській молоді?
– Тим, хто залишився на батьківщині, перш за все, бажаю, щоби вони берегли себе. Тим, хто зараз намагається влаштуватися десь інде, – знайти своїх, створити спільноту та ніколи не забувати, звідки вони. Наостанок закликаю молодь, яка перебуває за кордоном, не відрізати повністю шлях до власному дому, до своєї батьківщини. Бажаю всім мирного та сповненого надій нового року!
[type] => post
[excerpt] => Голова Молодіжної організації Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Іштван Добша розповів про те, що відбулося в минулому році, та плани на майбутнє. Зокрема про те, що після початку війни організація, окрім роботи на Закарпатті, проводи...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1706023740
[modified] => 1706019112
)
[title] => Очільник Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС про підсумки минулого року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=176329&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 176256
[uk] => 176329
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 176257
[image] => Array
(
[id] => 176257
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa.jpg
[original_lng] => 440961
[original_w] => 2146
[original_h] => 1118
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa-2048x1067.jpg
[width] => 2048
[height] => 1067
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/dobsa.jpg
[width] => 2146
[height] => 1118
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2002
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 176257
[_edit_lock] => 1706011948:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 260635
[1] => 51
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 73
)
[tags_name] => Array
(
[0] => КМКС
)
)
[8] => Array
(
[id] => 176299
[content] =>
У столиці Угорщини відбулась презентація видання «Боротьба за збереження», яка розповідає про життя та історію закарпатської угорської громади, а також її боротьбу за збереження, освіту рідною мовою, мовні права та використання мови протягом 1944 – 2022 років.
Розпочався захід із вірша Альберта Ваша «Живий голос» у виконанні актора Аттіли Ференці.
Презентація видання відбулася за спільної організації Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), Комітету збереження національної пам’яті, Фонду «За меншини – Pro Minoritate» і Європейської платформи совісті та пам’яті. Очільниця Комітету збереження національної пам’яті Рейка Фелдварі, вітаючи присутніх, наголосила на важливості того, що книга була видана англійською мовою, адже це надає можливість познайомити з історією угорців, які живуть в Україні, європейську та світову спільноти.
Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, у свою чергу, подякувала Комітету збереження національної пам’яті, завдяки якому книгу видали й угорською мовою, а також авторам за їхню ґрунтовну працю, засновану на фактах. За її словами, незважаючи на минулі та теперішні труднощі, надія, віра в Бога і підтримка додають сил закарпатській угорській громаді для щоденної боротьби. «Сподіваємось, що незабаром з’явиться видання про плани закарпатських угорців на майбутнє, а не тільки про минуле. Сміймо мріяти та планувати більше, бо якщо з нами Бог, то хто проти нас?» – зазначила на завершення Андрея Бочкор.
«Я пишаюся цим виданням, адже, крім того, що в ньому присутнє звернення до минулого, тут достовірно представлені й ті результати, яких ми досягли», – наголосив голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович. За його словами, роки, вказані у підзаголовку видання, надзвичайно цікаві. «1944 – 2022. Від війни до війни. Доленосно, що книга нагадує про період, коли на Закарпатті був мир», – зазначив він. На його думку, назва надзвичайно влучна ще і з огляду на те, що не настали щасливі роки, немає вже й миру, закарпатським угорцям залишається одне: боротися за збереження.
Голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини, засновник Фонду «За меншини – Pro Minoritate» Жолт Неймет назвав книгу підсумком угорської національної політики. «Кожен регіон має написати власну історію», – додав політик. Цитуючи уривок із книги, він виокремив проблему щодо небезпеки мовного геноциду, коли використання мови забороняється в повсякденному житті.
Щодо внесення змін до закону про нацменшини, він зазначив: «Це хороший початок, але потрібно йти далі». Венеціанська комісія, Рада Європи, Європейський Союз і попередні раунди двосторонніх переговорів визначають цей шлях, простіше кажучи, «слід повернутися до умов 2014 року», — сказав Жолт Неймет.
Він додав, що в нинішньому українському законодавстві про захист нацменшин бракує того, що існувало в минулому: культурної автономії, колективних прав, гарантії представництва в парламенті, можливості користуватися мовою в адмініструванні. Крім того, бракує таких факторів, як наявність правового інституту освіти меншин, освіта мовами нацменшин у професійних та вищих навчальних закладах, використання топонімів і географічних назв національною мовою, вільне використання символіки.
Після виступив відбулася дискусія за круглим столом, у якій взяли участь автори книги. Серед них, зокрема, Кароліна Дорчі, Ержебет Молнар, Ільдико Орос, Наталія Вараді. Ще один із авторів, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, на жаль, не зміг бути особисто присутнім під час цього спілкування.
На завершення заходу Аттіла Ференці продекламував вірш Магди Фюзеші «Підсумкові рахунки».
Ференц Келчеї, згідно з рукописом, завершив написання тексту гімну 22 січня 1823 року. Починаючи з 1989 року, щороку в цей день відзначають День угорської культури. З цієї нагоди Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) організувало свій центральний захід у неділю, після кількарічної перерви, знову в Ужгороді, а саме в Закарпатському академічному обласному театрі ляльок «Бавка».
У заході взяли участь, зокрема, консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап, голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутат обласної ради Лівія Балог, виконуюча обов’язки директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін, очільниця Ужгородського міського осередку ТУКЗ-КМКС Юдіта Кулін, пастор Ужгородської парафії реформатської церкви, головний секретар Закарпатської реформатської церкви Янош Гедер, голови місцевих осередків ТУКЗ-КМКС. Після привітання запрошених гостей присутні спільно заспівали національну молитву угорців, національний гімн.
Спочатку зі святковою промовою виступив Ференц Пап, котрий передав вітання Генерального консула Угорщини в Ужгороді Йожефа Бачкаї. Він також зазначив, що дата 22 січня не позначена червоним у календарі, але, незважаючи на це, свято таке ж важливе для нас, як і славні ювілеї в історії Угорщини.
– У нашій історії були періоди, коли угорський народ перебував у серйозній небезпеці, але завдяки нашій сильній внутрішній витримці, частиною якої є необхідність збереження угорської культури, ми змогли пережити ці важкі часи та вистояли. Нині між народами світу точиться мирна конкуренція у сфері культури, тож ми маємо зберегти наші тисячолітні традиції, нашу унікальну мовну спадщину. Величезна відповідальність за це лежить і на тих угорських громадах, які через шквали історії опинилися поза межами Угорщини. Велика подяка усім нашим братам і сестрам, що живуть поза межами Угорщини, від Ужгорода до Торонто, і які зберігають та передають у спадок новим поколінням угорську мову й культуру навіть у найважчих політичних та екзистенційних умовах, – наголосив дипломат, запевнивши закарпатців, що їхні зусилля не залишаються поза увагою уряду Угорщини і що гідна підтримка угорської мови та культури й надалі залишатиметься однією з його пріоритетних національно-політичних цілей і в майбутньому.
На завершення він побажав діяти в цьому напрямі і в 2024 році для того, щоб усі з цього джерела черпали надію та віру в майбутнє, у збереження нації, у те, що вдасться зберегти угорське майбутнє у Карпатському басейні загалом та на Закарпатті зокрема і в 21 столітті.
Від імені Товариства угорської культури Закарпаття присутніх привітала Лівія Балог. Вона, зокрема, наголосила, що День угорської культури протягом минулих десятиліть традиційно відзначали в Ужгороді, допоки на заваді не стала епідемія коронавірусу, а згодом війна. Традицією стало й те, що захід відкривав голова організації Василь Брензович, котрий, на жаль, і надалі не має можливості бути вдома. Замість нього мав виступати заступник голови Йосип Борто, проте угорська громада його трагічно раптово втратила, тому присутні вшанували його пам’ять хвилиною мовчання.
– За останні кілька років з нами сталося так багато всього. Наше життя, життя наших громад змінилося, наші можливості були значно обмежені. Скільки разів в особистих розмовах згадувалося, що ми переживаємо найважчий період нашого покоління, у багатьох на вустах звучало і лунає благання: «Боже, благослови угорців…» Сьогодні угорці світу відзначають день народження цих рядків, – сказала Лівія Балог. Вона зазначила, що Келчеї писав національну молитву угорців не в ідилічних умовах – у селі Сатмарчеке, місяцями оточеному морем бруду після паводку на Тисі, у східному куточку Угорщини, що спав зимовим сном.
– Наші культурні скарби, наші національні герої, видатні твори народилися не в ідилічну історичну добу, не в безхмарну, безтурботну пору. Згадаймо лише Добо, Аттілу Йожефа чи Міклоша Радноті. Але їх народила геніальність, бажання діяти, дбайливе ставлення до культурних традицій наших предків. Ця активна сила створює безліч культурних цінностей навіть сьогодні! – наголосила Лівія Балог, перерахувавши низку угорських культурних успіхів минулого року: національна збірна Угорщини виходить на чемпіонат Європи без поразок, угорська команда з вітрильного спорту та чоловіча команда з водного поло стали чемпіонами світу, Каталін Каріко та Ференц Крауш стали лауреатами Нобелівської премії, будапештський проєкт Liget отримав європейський туристичний Оскар, успіх Чемпіонату світу з легкої атлетики став новим еталоном, а традиція угорського струнного оркестру – інтелектуальною культурною спадщиною ЮНЕСКО.
– Так само гріють наші серця успіхи нашої малої батьківщини, Закарпаття, коли наші журналісти чи трупа Закарпатського обласного угорського драматичного театру досягають визначних результатів на міжнародних фестивалях і конкурсах, коли візерунки вишивки хрестом Верхньотисянського регіону стають гунґарікумом, коли будапештські глядачі оваціями святкують виступ закарпатських фольклорних ансамблів, коли наші угорські викладачі один за одним захищають докторські дисертації.
Усе це – спільний результат, спільний успіх кожного угорця, бо сьогодні угорська культура вже немислима без закордонних частин нації, без Аттіли Віднянського чи Іштвана Пала «Салонни».
Оспівувати велич і красу нашої національної культури та наших тисячолітніх традицій у цей день варто у громаді, бо саме це зміцнює національну свідомість її представників. Щаслива та людина, яка вміє цінувати культуру інших народів і щиро любити свою. Це те, чого ми навчилися тут, біля підніжжя Карпат, і це те, що берегло наші громади, – підкреслила очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, побажавши, щоб ці спільні культурні успіхи дали достатньо надії та віри в повсякденному житті.
У другій частині заходу виступила театральна трупа «Déryné» з постановкою «Світло в серці». У виконанні Балінта Турі та Крістіана Дані прозвучали вибрані вірші, щоденник подорожі та листи угорського поета Єне Дшіда. Актори склали програму годинного виступу таким чином, щоби глядачі могли не лише познайомитися з основними творами поета, який помер у молодому віці, але й отримали уявлення про коротке, але змістовне життя відомого письменника, пов’язане з Береговом. А в рамках так званої «дуелі» виконавці почергово наводили цікаві факти про Єне Дшіда (при народженні Єне Еміл Біндер).
Слухаючи вірші, написані в дусі пропагування краси та добра, веселу гру рими та ритму, пронизані меланхолійним відчуттям життя у виконанні Балінта Турі та Крістіана Дані, глядачі немовби узяли участь у особливій подорожі в часі, з якої у сьогодення їх повернув ефект важкого диму, який клубочився зі сцени на завершення вистави.
