У Закарпатському угорському інституті організували науково-дискусійний захід

18 травня Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ спільно з Благодійним фондом «Ґеніус» уже всьоме організував у стінах берегівського вишу науково-дискусійний захід.

З нагоди Дня науки України Фонд щороку влаштовує Закарпатську наукову студентську конференцію, напередодні якої традиційно проводяться наукові дебати.

Присутніх на події від імені організаторів привітала директорка БФ «Ґеніус» Наталія Вараді. За її словами, такі дискусії створюють нагоду для того, щоб «згадати видатних представників історії, коріння нації, традиції для зміцнення національної ідентичності, а також представити інтелектуальні цінності, результати досліджень та програми з підтримки молодих талантів». Мета наукових дебатів – надати студентам вищих навчальних закладів Закарпаття якнайширші знання. Адже важливо, щоб молодь мала уявлення про виклики, процеси, проблеми, можливості та напрями світових досліджень, а також могла зустрітися з відомими фахівцями.

Теми науково-дискусійного заходу щороку присвячуються знаменним ювілеям. У 2024-му це 100-ліття від дня народження вчителя, науковця, краєзнавця Яноша Вараді-Штернберга, 80-річчя так званих «маленьких робіт», а також 25-та річниця Інституту соціальних досліджень Limes, заснованого на базі Закарпатського угорського інституту в 1999 році.

«Наука – це та загальна лінія, що є опорою для гравців політичної арени у вирішенні найсерйозніших проблем, з якими стикається людство, включаючи зміну клімату, економічну нерівність, старіння населення, міграцію, безробіття серед молоді, енергетичну та продовольчу безпеку», – підкреслив консул Угорщини в Берегові Ґерґей Тріб. «Продукт угорських інтелектуалів відіграє величезну роль на світовому рівні, адже з їхніми яскравими ідеями пов’язано чимало комп’ютерних технологій, ядерних, космічних досліджень і фармацевтичних винаходів», – додав дипломат і в цьому контексті згадав Яноша Ноймана, який створив перший комп’ютер, Ласла Біро, винахідника кулькової ручки, Ерне Рубіка, ідейного натхненника 6-колірного магічного кубика, Альберта Сент-Дьєрді, відкривача вітаміну С, Ігнаца Земмельвейса, засновника асептики та батька гігієни рук.

«Те, що вони створили, є, зокрема, й угорським «продуктом». Адже ці винаходи відображають унікальний угорський спосіб мислення, світогляд, креативність і витримку, характерні для нас, угорців. Угорський учений народжується в особливій колисці. Він отримує в спадщину унікальну угорську мову, унікальний угорський спосіб мислення, його надихає багата угорська культура та чудове середовище Карпатського басейну. У ці важкі часи постає необхідність переглянути незліченну кількість сфер нашого життя. І тут нам можуть допомогти світ науки та її інструменти, які стають дороговказом у пошуку нових напрямків», – зазначив консул.

Професор Дебреценського університету Томаш Козма підкреслив важливість соціальних інновацій. «Створюючи наукову спільноту, ми формуємо власне суспільство. А для цього нам треба разом працювати над проєктами, щоб обмінюватися ідеями», – наголосив гість.

«Нинішній захід ми проводимо напередодні Закарпатської наукової студентської конференції. Вона пов’язана з відповідним заходом в Угорщині, покликаним підтримувати молодих талановитих науковців та їхню дослідницьку роботу», – зазначив ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, відзначивши велику кількість закарпатської молоді, котра долучається до цієї ініціативи.

Президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдико Орос, у свою чергу, наголосила на важливості підтримувати обдарованих молодих людей у всіх сферах, створювати платформи, де вони зможуть показати себе, де їх помітять. За її словами, структурні підрозділи вишу мають саме таку мету.

Після вітальних промов зі змістовними доповідями і презентаціями перед студентами виступили закарпатські науковці та дослідники з Угорщини.

(CsA/Kárpátalja hetilap)