Довелося вести чимало битв за збереження наших освітніх і мовних прав – Ілдико Орос

2024 рік вселяв певні надії, водночас закарпатським угорцям довелося боротися за збереження своїх освітніх та мовних прав, – повідомила голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, депутатка обласної ради від ПУУ «КМКС», президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдико Орос. В інтерв’ю вона зокрема розповіла про позитивні та негативні події минулого року та про те, що, попри всі труднощі у тіні війни, угорськомовні навчальні заклади працювали, а кількість студентів у закарпатських угорськомовних вищих навчальних закладах не зменшилась, що дає підстави для надії.

– Минулий рік теж не був безхмарним, і хоч були позитивні зрушення, але Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству та фракції «КМКС» в обласній раді довелося провести чимало битв за збереження освітніх і мовних прав закарпатських угорців.

– 2024 рік пройшов у тіні війни на Закарпатті; хоч нас і не бомбили, але війна визначила життя кожного. Школи, як і раніше, повинні були діяти згідно з діючими інструкціями держави. Позитивні кроки щодо відновлення освітніх прав закарпатської угорської громади справді були здійснені. Прийнятий у грудні 2023 року закон про освіту частково відновив права меншин на освіту. Зокрема, починаючи з 9-го класу, відмінили пропорційні відсотки, водночас закріпили, які предмети мають викладатися українською мовою. Відповідно, окрім української мови та літератури, українською має викладатися також історія України та захист Вітчизни. Також залишили лазівку в законі, завдяки якій керівники навчальних закладів усе ж можуть розширювати коло цих предметів. Це крок назад, оскільки ми просили, щоби розширювати не було можливості. З початком війни було припинено переклад тестів ЗНО/НМТ на мову навчання. У 2023 році діти мали складати іспити в електронному вигляді українською мовою, це було вимогою для подальшого навчання. Це не забезпечило рівних можливостей для меншин, оскільки є різниця, чи студент складає іспит рідною мовою з предмета, який вивчає рідною мовою, чи українською. У 2024 році ми повернулися до попередньої практики перекладу загальноосвітніх предметів на мову навчання, але в прикінцевих положеннях закону про освіту залишили положення, що це буде доступним для учнів лише до 2030 року, після якого екзаменаційні завдання більше не перекладатимуться.

– Які труднощі, гострі питання характеризували 2024 рік в освітній сфері?

– На жаль, те, чого ми хотіли досягти в частині внесення змін до Закону про освіту, не було повністю реалізовано на практиці, тому в 2024 році ми повинні були на постійній основі висловлювати свою думку і виступати за те, щоб майбутнє покоління мало право навчатися рідною мовою. Ще одним гострим питанням, яке визначило 2024 рік, було те, що територіальні громади мали визначитися, де залишити навчальні заклади середньої базової освіти – ліцеї. Точніше, у початковій редакції закону йшлося про те, що за наявності 100 учнів навчальний рік може розпочатися за наявності не менше 4 паралельних класів, у яких є можливість забезпечити не менше 3-х спеціалізацій з предметами, що викладаються на поглибленому рівні. Потім, врахувавши загальнонаціональні протести, було визначено, що достатньо відкрити два класи. Наприкінці 2024 року це питання постало знову, оскільки за депутатської ініціативи було внесено нову пропозицію про внесення змін до закону, які відновлюють початкове правотлумачення; якщо це пройде через комітети і за це проголосує парламент, то можна буде знову відкривати загальноосвітні школи за наявності ста учнів. Територіальні громади мали подати свої пропозиції щодо ліцеїв із двома паралельними класами, підтверджені номерами народження та кількістю дітей, які навчаються. Виходячи з цього, в області може залишитися 95 навчальних закладів середньої базової освіти, з них залишиться дуже мало угорськомовних, оскільки необхідно забезпечити два паралельні класи з визначеною кількістю учнів. Так, наприклад, у Великій Доброні та Берегові – залишаться, але в Солотвині, Вишкові чи навіть Тячеві їх уже не буде.

– Незважаючи на труднощі, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство і в минулому році проводило надзвичайно активну роботу.

– Незважаючи на воєнну обстановку, ми, вчителі, які поклялися робити все на благо дітей, зуміли і цього року надати їм можливість розвиватися. Так, зокрема, всі навчальні заклади працювали в очному, а не онлайн-форматі. Завдяки підтримці угорського уряду та та різних фондів, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство та Благодійний фонд «ҐЕНІУС» реалізували всі заплановані програми та заходи, зокрема, табори, ініціативи з підтримки обдарованих дітей, предметні олімпіади. Хочу відзначити і те, що у 2024 році кожна угорськомовна школа до вересня отримала підручники з угорської мови та літератури, математики, абетки з Угорщини, водночас вони повинні бути авторизовані в Україні. Все це сприяє розвитку учнів. Крім того, цього року багато учнів записалося в Закарпатський угорський ліцей. Це навчальний заклад, який дає можливість певної альтернативи невеликим територіальним громадам, де припиняється функціонування державного ліцею. Наразі відкриття такого планується у Вишкові. Значний крок вперед, що Центр професійного навчання ім. Еде Егана забезпечує кваліфікації за українською системою, а ті студенти, які прагнуть продовжити своє професійне навчання, можуть зробити це в партнерських закладах в Угорщині. Серед позитивів і те, що кількість студентів у Закарпатському угорському інституті не зменшилася і у виші розвивається доволі здорове внутрішнє студентське середовище, а це дає підстави сподіватися, що угорська громада на Закарпатті буде і в майбутньому.

– 2024 рік не залишився без боротьби і щодо обласних розпоряджень у сфері освіти. Чи вдалося фракції «КМКС» відстояти інтереси меншини в обласній раді?

– У 2024 році область мала взяти на себе утримання закладів профтехосвіти, адже кілька років тому Київ вирішив передати для цього фінанси центрального бюджету областям, але зрештою підтримки не надав. Областям довелося заново засновувати училища і технікуми. Комісія з питань освіти Закарпатської облради схвалила як умову для включення до статуту, щоб мова навчання відповідних закладів відповідала закону. Незважаючи на це, натомість зрештою було включено, що мовою навчання є виключно українська. Я висловилася проти цього, але, на жаль, більшість обласної ради проголосувала проти. А це означає, що у 7 навчальних закладах Закарпаття, які мали угорські або частково угорські групи, зараз уже їх не матимуть. Такими були Мукачівський педагогічний фаховий коледж, Берегівський медичний фаховий коледж, Яношівський ліцей (котрий закрили), Ужгородський коледж культури і мистецтв. На жаль, наразі у цих навчальних закладах можна викладати лише українською мовою. Центр професійного навчання ім. Еде Егана став частково відповіддю на це. Водночас у грудні були прийняті зміни до Закону про освіту, які вимагають звернути увагу на декілька аспектів. Наприклад, при розробці програми навчання в ліцеї, яка набуде чинності з 2027 року, – першу пропозицію довелося повернути до комітету, й обласній раді представили доопрацьовану версію. У грудні відбувся Форум угорської національної меншини, на якому я, а також ректор Іштван Черничко окреслили питання безперервних обмежень прав на освіту з 2017 року, представили, які права мали закарпатські угорці з 1991 до 2017 року, і як вони були обмежені з 2017 року.

– Яка співпраця між обласною радою та фракцією «КМКС»?

– Позиція обласної ради щодо рішень різна. Щодо професійних навчальних закладів, наприклад, рада не проголосувала за поправки, запропоновані нами, водночас у багатьох питаннях нас підтримали. Щодо створення сховищ ми звернулися до Верховної Ради за моєю ініціативою створити фонд допомоги навчальним закладам для облаштування сховищ, які відповідають нормам і стандартам. Це питання обласна рада не схвалила і не створила відповідний фонд, а Верховна Рада створила. До нього могли звернутися ті, хто не мав ресурсів для облаштування сховищ. Ми також просили зняти з порядку денного список, де згідно з чинним законодавством можна відкрити ліцей з 60 дітьми та двома паралельними класами. Адже багато дітей немає вдома, і це негативно позначиться також і на гірських районах Закарпаття. Таким чином ліцеї будуть лише в 95 населених пунктах, що дуже негативно впливає на меншини. На жаль, це прохання було відхилено, але комісія з питань освіти обласної ради, яку я очолюю, звернулася до Верховної Ради із закликом внести зміни до закону про освіту, щоб ліцей можна було відкрити навіть у наявності одного класу, оскільки, з огляду на регіональну специфіку Закарпаття, це допоможе зберегти в краї і культурну спадщину, і рівень освіти. Облрада підтримала це і ми направили звернення до Верховної Ради.

Еніке Вароді/Váradi Enikő

Kárpátalja